Календарне планування .Літературне читання 3 клас

Про матеріал

Календарне планування .Літературне читання 3клас : підручник для загальноосвітніх навчальних заклзакладів. / О.Я.Савченко.-К.:Видавничий дім «Освіта»,2013.-192с. :іл

Перегляд файлу

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

I семестр

Літературне читання 3клас : підр. для загальноосвіт. навч. закл./ О.Я.Савченко.-К.:Видавничий дім «Освіта»,2013.-192с. :іл

№п/п

Тема уроку

Д/з

Дата

 

 

Цікава книга природи

 

 

 

1.

Вступ до розділу «Цікава книга природи». На порозі чарівниця осінь. «Перший подих осені»

(за Алевтиною Волковою)

с.3-6

 

2.

Листки тендітні та сумні летять, кружляючи крилато.

Катерина Перелісна «Осінні танці»

с.7-8

 

3.

Осінь, ось вона, осінь!

Ліна Костенко «Вже брами літа замикає осінь» (напам’ять)

с.9,напам.

 

4.

Осінь, ось вона, осінь!

Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди» (напам’ять)

с.9,напам.

 

5.

Де лісова гілка — там і білка.

Микола Сингаївський «Осіння гра»

с.10-11

 

6.

Урок позакласного читання.

Осінь золотая тихо-ніжно ходить

 

 

7.

Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні.

Ганна Черінь. «Чи ми з природою єдині».

Василь Сухомлинський «Соромно перед соловейком»

с.11-13

 

8.

Як же гарно, чудово, привітно, ніби в казці, в осінньому лісі.

Олесь Донченко «Лісовою стежкою»

с.13-15

 

9.

Олесь Донченко «Лісовою стежкою»

с.13-15,

переказ

 

10.

Образи природних явищ.

«Листопад — ворота зими» (за Алевтиною Волковою)

с.15-16

 

11.

Підсумковий урок за розділом

«Цікава книга природи»

с.17

 

12.

Урок позакласного читання.

 Книги, газети, журнали читай — розуму набирай

 

 

Учень/учениця:

визначає жанр прочитаного твору: казка, вірш, оповідання, байка, п’єса;

розрізняє фольклорні і авторські твори; твори за емоційним забарвленням;

називає з кола опрацьованих творів основні теми читання; твори зазначеного у завданні жанру; прізвища, імена 4-5 найвідоміших українських письменників, та їхні твори, з якими ознайомились під час навчання;

пояснює значення книжки в житті людини.

                                          Від слова — до книги

                                          Мова — дивний скарб

13.

Вступ до розділу «Від слова — до книги». Мови нема без народу, і народу без мови нема.

«Наша мова» (за Аллою Коваль)

с.18-20

 

14.

 «Наша мова» (за Аллою Коваль)

с.21-22

 

15.

Кожну літеру цінуй!

Дмитро Білоус «Кожну літеру ціни»

с.22-23

 

16.

Мова барвиста, мова багата.

 Ігор Січовик «Мова»

с.23-25

 

17.

Привчайтеся працювати зі словниками. Олександра Савченко «Привчайтеся працювати зі словниками»

с.25-26

 

18.

Урок позакласного читання.

Мої перші енциклопедії

 

 

19.

Мова — безцінний скарб.

 Дмитро Білоус «Дивне розмаїття»

с.26

 

20.

Знайомі незнайомці.

Нузет Умеров «Диктант»

с.27-28

 

21.

Урок-свято. «Наша мова — колискова»

 

 

22.

Узагальнення знань за темою

«Мова — дивний скарб»

с.28

 

Учень/учениця:

визначає тему твору;

визначає (з допомогою вчителя) основну думку твору;

визначає у структурі епічного твору

початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору;

 

                                            Похвала книгам!

23.

Вступ до теми «Похвала книгам!».

Як з’явилася книга. «Як з’явилася друкована книга» (за Віктором Дацкевичем)

с.29-31

 

24.

Урок позакласного читання.

«Ці милі, добрі книги»

 

 

25.

Книги в Київській Русі.

 «Як жила книга за часів Київської Русі» (за Олександром Єфімовим)

с.32-33

 

26.

Перший український майстер книгодрукування.

 «Друкар книг, перед тим небачених»

с.33-35

 

27.

Сонце — джерело світла, а книга — знань.

 Дмитро Павличко «Соняшник»

с.36-37

 

28.

Книга не пряник, а дітей до себе манить. Лідія Повх «У бібліотеці»

с.38-39

 

29.

Будь допитливим.

Олександра Савченко «Чи любиш ти читати журнали?»

с.39-41

 

30.

Урок позакласного читання.

 Українські народні загадки

 

 

31.

Місто твоїх друзів.

«Бібліотека — затишний дім для зустрічі читача з книгою»

(за матеріалами Державної бібліотеки України для дітей)

с.42-44

 

32.

Підсумковий урок за розділом

 «Від слова — до книги»

с.45

 

З чистого джерела народної творчості

                                              Чарівні казки

33.

Вступ до розділу «З чистого джерела народної творчості».

 Прославлення героїзму в чарівних казках.

 «Кирило Кожум’яка» (українська народна казка)

с.46-50

 

34.

За добро добром платять.

«Кривенька качечка» (українська народна казка)

с.50-53

 

35.

Урок-свято «Просимо казку в гості до себе»

 

 

36.

Урок позакласного читання.

«Казка — це диво, сповнене краси»

 

 

Учень/учениця:

вирізняє героїко-фантастичні казки;

знаходить у змісті (тексті) героїко-фантастичної (чарівної) казки і називає (зачитує) приклади вимислу та фантазії: таємничі, зачаровані, незвичайні предмети, істоти, чудесні перетворення, надзвичайна сила героїв і т.ін.;

правильно визначає, називає героїв чарівних казок;

пояснює, які якості виявляє герой (персонаж), здійснюючи позитивні й негативні вчинки (самостійно і з допомогою вчителя); висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинків персонажів;

робить висновок про перемогу добра над злом (з допомогою вчителя);

знає сюжети героїко-фантастичних казок, з якими познайомився на уроках читання; читає напам’ять 1 уривок з казки (без діалогу) 30-35 слів;

 

 

                                                Народні пісні

37.

Вступ до теми «Народні пісні».

 «Два півники» (українська дитяча пісенька)

с.54-55

 

38.

До їжі вовк, а до роботи заєць.

 «Грицю, Грицю» (жартівлива народна пісня)

с.55

 

 

39.

Традиції українського народу. «Пісенька житнього віночка» (українська народна пісня)

с.56

 

 

40.

Прислів’я вчить, як на світі жить. Прислів’я

с.57

 

 

41.

Золоті зернята народної мудрості. Скоромовки. Загадки

с.58-59

42.

Урок позакласного читання.

Народ скаже — як зав’яже

 

 

 

43.

Підсумковий урок за розділом

 «З чистого джерела народної творчості»

с.60

 

 

розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів;

називає теми прислів’їв (напр., про працю, навчання);

правильно вибирає з низки прислів’їв таке, що найточніше відображає основну думку твору (на прикладі прислів’їв, які побутують у мовленні переважно у прямому значенні);

розпізнає прислів’я і приказки у тексті художніх творів;

знає напам’ять 5-6 прислів’ї

 

Літературні казки й п’єса-казка

44.

Вступ до розділу «Літературні казки й п’єса-казка». Раз добром налите серце — ввік не прохолоне.

Валентин Бичко «Казка-вигадка». Анатолій Дімаров «Для чого людині серце»

с.61-66

 

45.

Залізо іржа роз’їдає, заздрісний від заздрощів погибає.

 Вадим Скомаровський

«Чому в морі вода солона?»

с.67-71

 

46.

На чужий труд ласий не будь.

 Юрій Ярмиш «Місто дружних майстрів» (початок)

с.71-74

 

47.

Юрій Ярмиш «Місто дружних майстрів»

с.74-77

 

48.

Урок позакласного читання.

Казки українських письменників

 

 

вирізняє п’єсу серед інших літературних творів;

називає ознаки, якими  п’єса відрізняється від інших жанрів;

визначає у п’єсі діалоги, монологи, слова автора, дії (картини); бере участь у постановці дитячих п’єс.

знаходить потрібний епізод у творі за завданням учителя; співставляє ілюстрацію до твору з відповідним епізодом;

знаходить у структурі тексту художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; знаходить у тексті діалог;

називає учасників діалогу;

визначає головного і другорядного персонажів; пояснює, який вчинок персонажа є позитивним, а який – негативним і чому (самостійно та з допомогою вчителя) і підтверджує свою думку про вчинок героя твору рядками з тексту;

Учень/учениця:

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті;

визначає тему сприйнятого на слух твору;

розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час слухання;

висловлює власну думку про факти, події у сприйнятому на слух тексті;

 

адекватно виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань.

 

                                                      2 семестр

 

 

                          Літературні казки й п’єса-казка (продовження)

 

49.

Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

 Всеволод Нестайко «Суд у цирку»

с.77-79

 

50.

Всеволод Нестайко «Суд у цирку»

с.79-82

 

51.

Не гостри зубів на чуже.

 Олександр Олесь «Бабусина пригода»

с.83-90

 

52.

Ми в театрі.

Наталя Забіла «У дитячому театрі»

с.90-91

 

53.

Підсумковий урок за розділом «Літературні казки й п’єса-казка»

с.92

 

 

                                                  Байки

 

54.

 Вступ до розділу «Байки».

Що таке байка, і хто такий байкар? Леонід Глібов «Лебідь, Щука і Рак» (напам’ять)

с.93-95,

напам.

 

55.

Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець»

с.95-96

 

56.

Урок позакласного читання.

Прийшла зима біловолоса

 

 

57.

Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

 Леонід Глібов «Чиж та Голуб» (напам’ять)

с.97,

напам.

 

58.

Підсумковий урок за розділом «Байки»

с.98

 

вирізняє байку серед інших літературних творів;

називає особливість байки (з опорою на тексти творів): наявність висновку-повчання;

встановлює зв’язок між вигаданим у байці і подібними реальними ситуаціями у житті,

пояснює свою думку;

називає героїв байок;

визначає в тексті байки її висновок-повчання (мораль);

правильно називає та розрізняє практично жанри творів, з якими ознайомлювався під час навчання;

визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань;

визначає жанрові ознаки героїко-фантастичних казок; байок, п’єс (з допомогою вчителя);

називає відмінності між казкою про тварин і героїко-фантастичною казкою, між віршем і байкою, між оповіданням і п’єс

 

 

 

 

Світ дитинства у поезії і прозі

                                                      Поетичні твори

59.

Вступ до розділу «Світ дитинства у поезії і прозі».

Леся Українка  «Як дитиною, бувало...»

с.99-100

 

60.

Леся Українка «Мамо, іде вже зима»

с.101

102

 

61.

«Ні, я жива! Я буду вічно жити!». Творчість Лесі Українки

 

 

62.

Серцем розуміти картини природи. Олександр Олесь

«Згадую: так я в дитинстві любив...»

с.102-103

 

63.

Настрій.

 Олександр Олесь «Серед краси» (напам’ять)

с.103,

напам.

 

64.

Урок позакласного читання.

Урок щирої посмішки.

 Веселі вірші Грицька Бойка

 

 

65.

Дмитро Павличко — дітям.

«Дмитро Павличко» (про нього).

Дмитро Павличко «Мрія»

с.104

 

66.

Сила уяви.

 Дмитро Павличко «Гном»

с.105

 

67.

Грицько Бойко — майстер веселого цеху.

Грицько Бойко «Як невдаха виступав»,  «Сашко»

с.106-107

 

68.

Свято гумору.

 Грицько Бойко. Веселинки. Скоромовки

с.107-108

 

69.

Особливий і неповторний світ віршів Анатолія Качана.

Анатолій Качан  «Дівчинка і море»

с.108-109

 

70.

Чарівний персонаж.

 Анатолій Качан «Біля тихого Дунаю»

с.109-110

 

71.

Руки малі та до роботи вмілі.

Степан Жупанин «Оленчині вишивки»

с.110-111

 

72.

Урок позакласного читання

«У кожного є співуча пір’їнка»

(за творами В. О. Сухомлинського)

 

 

73.

Читаємо «ланцюжком».

Степан Жупанин «Сім вітрів»

с.112-113

 

74.

Підсумковий урок за темою

«Поетичні твори»

с.113

 

 

називає основні ознаки вірша: наявність рими, ритму, мелодики, поділ на строфи – без вживання терміну) з опорою на текст вірша та знаходить у вірші римовані слова, зачитує строфи;

створює словесні малюнки за змістом вірша;

пояснює, які почуття висловлює поет у творі;

розповідає про власні почуття, які викликав вірш під час слухання чи читання;

наводить приклади віршів, різних за емоційним забарвленням;

називає теми дитячих віршів, які опрацьовувалися на уроках;

обирає темп читання, тон, гучність голосу з урахуванням змісту і мелодики вірша і читає виразно вірш після попередньої підготовки;

читає напам’ять 5 віршів

 

                                                   Прозові твори

 

75.

Вступ до теми «Прозові твори».

Людина красна не словами, а добрими ділами.

Василь Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло»

с.113-115

 

76.

Приятеля легше знайти, ніж зберегти. Василь Сухомлинський «Кінь утік»

с.115-116

 

77.

Все так цікаво навкруги.

Олег Буцень «Наше відкриття»

с.117-120

 

78.

Життєвий і творчий шлях Ярослава Стельмаха.

Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!»

(уривок з повісті «Найкращий намет»)

с.121-125

 

79.

 Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!»

(уривок з повісті «Найкращий намет»)

с.125-128

 

80.

Урок позакласного читання.

 «Т. Г. Шевченко — великий співець України»

 

 

81.

Підсумковий урок за розділом

 «Світ дитинства у поезії і прозі»

с.129

 

 

визначає за змістом і називає подію  (випадок), про яку (який) розповідається в оповіданні;

співвідносить події в оповіданні з подіями в реальному житті і пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя;

називає героїв (персонажів) оповідання; визначає головних героїв оповідання; називає теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання;

висловлює оцінні судження морального і етичного характеру про вчинки героїв прочитаних оповідань.

доводить думку прикладами з тексту;

 

 

 

 

 

 

 

Тарас Шевченко:

                                           сторінки життя і творчості

82.

Вступ до розділу «Тарас Шевченко: сторінки життя і творчості».

Тарас Шевченко «Не цурайтесь того слова...»

с.130-131

 

83.

Дитинство Тараса Шевченка.

Антон Лотоцький «Малий Тарас чумакує»

с.131-133

 

84.

Тяжко-важко в світі жити сироті без роду.

Оксана Іваненко «Тарас у наймах»

с.134-135

 

85.

Вчитайся, вслухайся у Шевченкове слово.

Тарас Шевченко «Село! І серце одпочине...»

с.135

 

86.

Тарас Шевченко

«І досі сниться: під горою...» (напам’ять)

с.136,

напам.

 

87.

Пейзажна лірика.

Тарас Шевченко «Тече вода із-за гаю» (напам’ять)

с.137,

напам

 

88.

Урок позакласного читання.

 Захопливий світ казок братів Грімм

 

 

89.

Головна думка.

Василь Сухомлинський «Сонце заходить»

с.138-139

 

90.

Підсумковий урок за розділом

 «Тарас Шевченко: сторінки життя і творчості»

с.140

 

 

пояснює, що той чи інший письменник/письменниця є автором низки творів, низки книжок на певну тему, наводить приклади;

за змістом прочитаного робить припущення щодо того, як автор формує ставлення  до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); підтверджує свою думку про формування автором твору враження щодо   героя твору рядками з тексту (з допомогою вчителя);

розповідає епізоди з життя й діяльності письменників/письменниць, з творами яких ознайомлений під час навчанн

 

 

                                   Із скарбниці казкарів світу

 

91.

Вступ до розділу «Із скарбниці казкарів світу».

Брати Якоб і Вільгельм Грімм

«Шипшинка» (скорочено). (Переклад з німецької Євгена Поповича)

с.141-144

 

92.

Брати Якоб і Вільгельм Грімм

«Шипшинка» (скорочено).

с.144-146

 

93.

Весела дерев’яна лялька, яку знає весь світ.

Карло Коллоді  «Пригоди Піноккіо»

с.146-149

 

94.

Карло Коллоді  «Пригоди Піноккіо»

с.149-152

 

95.

Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху.

Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху»

с.152-157

 

96.

Урок позакласного читання.

Весну-красну зустрічаймо!

 

 

97.

Урок узагальнення знань за розділом

 «Із скарбниці казкарів світу»

с.158

 

 

                              Прийди, весно, з радістю!

 

98.

Вступ до розділу

«Прийди, весно, з радістю!»

с.159

 

99.

Зустріч весни в Україні.

 «Благослови, мати, весну зустрічати»

(за Василем Скуратівським)

с.160-161

 

100.

Казка живої природи.

Тамара Коломієць «Березень»

с.162

 

101.

Рідний край — земний рай.

 Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»

с.163-164

 

102.

Прокинулись луки, ліси і поля. Валентина Ткаченко «Квітень»

с.165

 

103.

Звуконаслідування.

 Андрій М’ястківський «Розмова з одудом»

с.166

 

104.

Урок позакласного читання.

 «Рідна мати моя...»

 

 

105.

Весна вступає в свої права.

 Леся Українка «Уже весняне сонце припікає»

с.166

 

106.

Травень квітами багатий.

 Микола Сингаївський «Вийшов травень з лісу» (напам’ять)

с.167,

напам

 

107.

Дощику, дощику, лий, поливай.

 Микола Сингаївський «На врожай»

с.168

 

108.

Почуття.

 Марія Познанська «Співай, соловейку!»

с.169

 

109.

Дивосвіт, дивосвіт...

«Як співає соловейко?» (за Борисом Комаром).

Любов Забашта «Дивосвіт, дивосвіт...»

с.170

 

110.

Підсумковий урок за розділом

«Прийди, весно, з радістю!»

с.171

 

 

Учень/учениця:

створює за змістом прочитаного твору власну словесну картину з використанням засобів художньої виразності (з допомогою вчителя; у групі);

переказує твір детально, стисло, вибірково (з опорою на план, запитання, малюнки);

складає усний творчий переказ (самостійно і в співпраці з учнями) з доповненням/зміною тексту; доповнює зміст прозових і віршованих творів за текстами з пропусками;

складає варіанти кінцівок до літературних казок;

складає усну розповідь від імені одного з героїв твору (самостійно і з допомогою вчителя);

складає усний твір-мініатюру про казкових героїв з 3-4 речень;

складає казки з 5-6 речень, загадки, лічилки за аналогією, зразком (з допомогою вчителя, або самостійно);

порівнює твори письменників, художників, композиторів на одну тему; виконує різноманітні творчі завдання за їх змістом;

бере участь в інсценізації прочитаних творів.

 

Візьму перо і спробую

 

111.

Вступ до розділу «Візьму перо і спробую».

 Анатолій Костецький «Імена»

с.172-173

 

112.

Урок позакласного читання.

 «Бережіть природу, діти!»

 

 

113.

Мабуть, буде він поетом?!

 Анатолій Костецький «Дивна звичка»

с.174-175

 

114.

Чи легко стати поетом?

Микола Носов «Як Незнайко складав вірші»

с.175-179

 

115.

 Микола Носов

«Як Незнайко складав вірші»

с.175-179

інсценіз.

 

116.

Чи легко бути поетом?

 Іван Світличний «Слухала Лисичка Солов’я»

с.180-181

 

117.

Умій у звичайному побачити незвичайне.

Тамара Коломієць «Чоловічки».

Леся Мовчун «Загадки - добавлянки»

с.182-183

 

118.

Диво-квітка.

 Василь Сухомлинський «Сергійкова квітка»

с.183-185

 

119.

Сила уяви.

Галина Кирпа «Чого я другу не сказав?».

 Підсумок за розділом «Візьму перо і спробую»

с.185-187

 

120.

Урок позакласного читання.

«Літо красне зустрічаймо!»

 

 

          Учень/учениця:

читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами та групами слів;

читає мовчки: очима (без артикулювання), свідомо;

під час читання вибирає та застосовує (самостійно та з допомогою вчителя) тон, темп, гучність читання, логічний наголос з урахуванням змісту та специфіки твору;

обирає темп читання, прийнятний для розуміння прочитаного;

виконує за завданням учителя вправи різних видів, спрямовані на розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору, правильності сприймання тексту, розвиток смислової здогадки, розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті в процесі сприймання.

docx
Додано
25 квітня 2018
Переглядів
1608
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку