Календарне планування .Літературне читання 3клас : підручник для загальноосвітніх навчальних заклзакладів. / О.Я.Савченко.-К.:Видавничий дім «Освіта»,2013.-192с. :іл
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
I семестр
Літературне читання 3клас : підр. для загальноосвіт. навч. закл./ О.Я.Савченко.-К.:Видавничий дім «Освіта»,2013.-192с. :іл
№п/п |
Тема уроку |
Д/з |
Дата |
|
|||
|
Цікава книга природи |
|
|
||||
1. |
Вступ до розділу «Цікава книга природи». На порозі чарівниця осінь. «Перший подих осені» (за Алевтиною Волковою) |
с.3-6 |
|
||||
2. |
Листки тендітні та сумні летять, кружляючи крилато. Катерина Перелісна «Осінні танці» |
с.7-8 |
|
||||
3. |
Осінь, ось вона, осінь! Ліна Костенко «Вже брами літа замикає осінь» (напам’ять) |
с.9,напам. |
|
||||
4. |
Осінь, ось вона, осінь! Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди» (напам’ять) |
с.9,напам. |
|
||||
5. |
Де лісова гілка — там і білка. Микола Сингаївський «Осіння гра» |
с.10-11 |
|
||||
6. |
Урок позакласного читання. Осінь золотая тихо-ніжно ходить |
|
|
||||
7. |
Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні. Ганна Черінь. «Чи ми з природою єдині». Василь Сухомлинський «Соромно перед соловейком» |
с.11-13 |
|
||||
8. |
Як же гарно, чудово, привітно, ніби в казці, в осінньому лісі. Олесь Донченко «Лісовою стежкою» |
с.13-15 |
|
||||
9. |
Олесь Донченко «Лісовою стежкою» |
с.13-15, переказ |
|
||||
10. |
Образи природних явищ. «Листопад — ворота зими» (за Алевтиною Волковою) |
с.15-16 |
|
||||
11. |
Підсумковий урок за розділом «Цікава книга природи» |
с.17 |
|
||||
12. |
Урок позакласного читання. Книги, газети, журнали читай — розуму набирай |
|
|
||||
Учень/учениця: визначає жанр прочитаного твору: казка, вірш, оповідання, байка, п’єса; розрізняє фольклорні і авторські твори; твори за емоційним забарвленням; називає з кола опрацьованих творів основні теми читання; твори зазначеного у завданні жанру; прізвища, імена 4-5 найвідоміших українських письменників, та їхні твори, з якими ознайомились під час навчання; пояснює значення книжки в житті людини. Від слова — до книги Мова — дивний скарб |
|||||||
13. |
Вступ до розділу «Від слова — до книги». Мови нема без народу, і народу без мови нема. «Наша мова» (за Аллою Коваль) |
с.18-20 |
|
||||
14. |
«Наша мова» (за Аллою Коваль) |
с.21-22 |
|
||||
15. |
Кожну літеру цінуй! Дмитро Білоус «Кожну літеру ціни» |
с.22-23 |
|
||||
16. |
Мова барвиста, мова багата. Ігор Січовик «Мова» |
с.23-25 |
|
||||
17. |
Привчайтеся працювати зі словниками. Олександра Савченко «Привчайтеся працювати зі словниками» |
с.25-26 |
|
||||
18. |
Урок позакласного читання. Мої перші енциклопедії |
|
|
||||
19. |
Мова — безцінний скарб. Дмитро Білоус «Дивне розмаїття» |
с.26 |
|
||||
20. |
Знайомі незнайомці. Нузет Умеров «Диктант» |
с.27-28 |
|
||||
21. |
Урок-свято. «Наша мова — колискова» |
|
|
||||
22. |
Узагальнення знань за темою «Мова — дивний скарб» |
с.28 |
|
||||
Учень/учениця: визначає тему твору; визначає (з допомогою вчителя) основну думку твору; визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору;
Похвала книгам! |
|||||||
23. |
Вступ до теми «Похвала книгам!». Як з’явилася книга. «Як з’явилася друкована книга» (за Віктором Дацкевичем) |
с.29-31 |
|
||||
24. |
Урок позакласного читання. «Ці милі, добрі книги» |
|
|
||||
25. |
Книги в Київській Русі. «Як жила книга за часів Київської Русі» (за Олександром Єфімовим) |
с.32-33 |
|
||||
26. |
Перший український майстер книгодрукування. «Друкар книг, перед тим небачених» |
с.33-35 |
|
||||
27. |
Сонце — джерело світла, а книга — знань. Дмитро Павличко «Соняшник» |
с.36-37 |
|
||||
28. |
Книга не пряник, а дітей до себе манить. Лідія Повх «У бібліотеці» |
с.38-39 |
|
||||
29. |
Будь допитливим. Олександра Савченко «Чи любиш ти читати журнали?» |
с.39-41 |
|
||||
30. |
Урок позакласного читання. Українські народні загадки |
|
|
||||
31. |
Місто твоїх друзів. «Бібліотека — затишний дім для зустрічі читача з книгою» (за матеріалами Державної бібліотеки України для дітей) |
с.42-44 |
|
||||
32. |
Підсумковий урок за розділом «Від слова — до книги» |
с.45 |
|
||||
З чистого джерела народної творчості Чарівні казки |
|||||||
33. |
Вступ до розділу «З чистого джерела народної творчості». Прославлення героїзму в чарівних казках. «Кирило Кожум’яка» (українська народна казка) |
с.46-50 |
|
||||
34. |
За добро добром платять. «Кривенька качечка» (українська народна казка) |
с.50-53 |
|
||||
35. |
Урок-свято «Просимо казку в гості до себе» |
|
|
||||
36. |
Урок позакласного читання. «Казка — це диво, сповнене краси» |
|
|
||||
Учень/учениця: вирізняє героїко-фантастичні казки; знаходить у змісті (тексті) героїко-фантастичної (чарівної) казки і називає (зачитує) приклади вимислу та фантазії: таємничі, зачаровані, незвичайні предмети, істоти, чудесні перетворення, надзвичайна сила героїв і т.ін.; правильно визначає, називає героїв чарівних казок; пояснює, які якості виявляє герой (персонаж), здійснюючи позитивні й негативні вчинки (самостійно і з допомогою вчителя); висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинків персонажів; робить висновок про перемогу добра над злом (з допомогою вчителя); знає сюжети героїко-фантастичних казок, з якими познайомився на уроках читання; читає напам’ять 1 уривок з казки (без діалогу) 30-35 слів;
Народні пісні |
|||||||
37. |
Вступ до теми «Народні пісні». «Два півники» (українська дитяча пісенька) |
с.54-55 |
|
||||
38. |
До їжі вовк, а до роботи заєць. «Грицю, Грицю» (жартівлива народна пісня) |
с.55 |
|
|
|||
39. |
Традиції українського народу. «Пісенька житнього віночка» (українська народна пісня) |
с.56 |
|
|
|||
40. |
Прислів’я вчить, як на світі жить. Прислів’я |
с.57 |
|
|
|||
41. |
Золоті зернята народної мудрості. Скоромовки. Загадки |
с.58-59 |
|||||
42. |
Урок позакласного читання. Народ скаже — як зав’яже |
|
|
|
|||
43. |
Підсумковий урок за розділом «З чистого джерела народної творчості» |
с.60 |
|
|
|||
розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (напр., про працю, навчання); правильно вибирає з низки прислів’їв таке, що найточніше відображає основну думку твору (на прикладі прислів’їв, які побутують у мовленні переважно у прямому значенні); розпізнає прислів’я і приказки у тексті художніх творів; знає напам’ять 5-6 прислів’ї
Літературні казки й п’єса-казка |
|||||||
44. |
Вступ до розділу «Літературні казки й п’єса-казка». Раз добром налите серце — ввік не прохолоне. Валентин Бичко «Казка-вигадка». Анатолій Дімаров «Для чого людині серце» |
с.61-66 |
|
||||
45. |
Залізо іржа роз’їдає, заздрісний від заздрощів погибає. Вадим Скомаровський «Чому в морі вода солона?» |
с.67-71 |
|
||||
46. |
На чужий труд ласий не будь. Юрій Ярмиш «Місто дружних майстрів» (початок) |
с.71-74 |
|
||||
47. |
Юрій Ярмиш «Місто дружних майстрів» |
с.74-77 |
|
||||
48. |
Урок позакласного читання. Казки українських письменників |
|
|
||||
вирізняє п’єсу серед інших літературних творів; називає ознаки, якими п’єса відрізняється від інших жанрів; визначає у п’єсі діалоги, монологи, слова автора, дії (картини); бере участь у постановці дитячих п’єс. знаходить потрібний епізод у творі за завданням учителя; співставляє ілюстрацію до твору з відповідним епізодом; знаходить у структурі тексту художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; знаходить у тексті діалог; називає учасників діалогу; визначає головного і другорядного персонажів; пояснює, який вчинок персонажа є позитивним, а який – негативним і чому (самостійно та з допомогою вчителя) і підтверджує свою думку про вчинок героя твору рядками з тексту; Учень/учениця: називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; визначає тему сприйнятого на слух твору; розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час слухання; висловлює власну думку про факти, події у сприйнятому на слух тексті;
адекватно виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань.
2 семестр
|
|||||||
Літературні казки й п’єса-казка (продовження)
|
|||||||
49. |
Не смійся з другого, щоб тобі не було того. Всеволод Нестайко «Суд у цирку» |
с.77-79 |
|
||||
50. |
Всеволод Нестайко «Суд у цирку» |
с.79-82 |
|
||||
51. |
Не гостри зубів на чуже. Олександр Олесь «Бабусина пригода» |
с.83-90 |
|
||||
52. |
Ми в театрі. Наталя Забіла «У дитячому театрі» |
с.90-91 |
|
||||
53. |
Підсумковий урок за розділом «Літературні казки й п’єса-казка» |
с.92 |
|
||||
Байки
|
|||||||
54. |
Вступ до розділу «Байки». Що таке байка, і хто такий байкар? Леонід Глібов «Лебідь, Щука і Рак» (напам’ять) |
с.93-95, напам. |
|
||||
55. |
Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець» |
с.95-96 |
|
||||
56. |
Урок позакласного читання. Прийшла зима біловолоса |
|
|
||||
57. |
Не смійся з другого, щоб тобі не було того. Леонід Глібов «Чиж та Голуб» (напам’ять) |
с.97, напам. |
|
||||
58. |
Підсумковий урок за розділом «Байки» |
с.98 |
|
||||
вирізняє байку серед інших літературних творів; називає особливість байки (з опорою на тексти творів): наявність висновку-повчання; встановлює зв’язок між вигаданим у байці і подібними реальними ситуаціями у житті, пояснює свою думку; називає героїв байок; визначає в тексті байки її висновок-повчання (мораль); правильно називає та розрізняє практично жанри творів, з якими ознайомлювався під час навчання; визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань; визначає жанрові ознаки героїко-фантастичних казок; байок, п’єс (з допомогою вчителя); називає відмінності між казкою про тварин і героїко-фантастичною казкою, між віршем і байкою, між оповіданням і п’єс
Світ дитинства у поезії і прозі Поетичні твори |
|||||||
59. |
Вступ до розділу «Світ дитинства у поезії і прозі». Леся Українка «Як дитиною, бувало...» |
с.99-100 |
|
||||
60. |
Леся Українка «Мамо, іде вже зима» |
с.101 102 |
|
||||
61. |
«Ні, я жива! Я буду вічно жити!». Творчість Лесі Українки |
|
|
||||
62. |
Серцем розуміти картини природи. Олександр Олесь «Згадую: так я в дитинстві любив...» |
с.102-103 |
|
||||
63. |
Настрій. Олександр Олесь «Серед краси» (напам’ять) |
с.103, напам. |
|
||||
64. |
Урок позакласного читання. Урок щирої посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка |
|
|
||||
65. |
Дмитро Павличко — дітям. «Дмитро Павличко» (про нього). Дмитро Павличко «Мрія» |
с.104 |
|
||||
66. |
Сила уяви. Дмитро Павличко «Гном» |
с.105 |
|
||||
67. |
Грицько Бойко — майстер веселого цеху. Грицько Бойко «Як невдаха виступав», «Сашко» |
с.106-107 |
|
||||
68. |
Свято гумору. Грицько Бойко. Веселинки. Скоромовки |
с.107-108 |
|
||||
69. |
Особливий і неповторний світ віршів Анатолія Качана. Анатолій Качан «Дівчинка і море» |
с.108-109 |
|
||||
70. |
Чарівний персонаж. Анатолій Качан «Біля тихого Дунаю» |
с.109-110 |
|
||||
71. |
Руки малі та до роботи вмілі. Степан Жупанин «Оленчині вишивки» |
с.110-111 |
|
||||
72. |
Урок позакласного читання «У кожного є співуча пір’їнка» (за творами В. О. Сухомлинського) |
|
|
||||
73. |
Читаємо «ланцюжком». Степан Жупанин «Сім вітрів» |
с.112-113 |
|
||||
74. |
Підсумковий урок за темою «Поетичні твори» |
с.113 |
|
||||
називає основні ознаки вірша: наявність рими, ритму, мелодики, поділ на строфи – без вживання терміну) з опорою на текст вірша та знаходить у вірші римовані слова, зачитує строфи; створює словесні малюнки за змістом вірша; пояснює, які почуття висловлює поет у творі; розповідає про власні почуття, які викликав вірш під час слухання чи читання; наводить приклади віршів, різних за емоційним забарвленням; називає теми дитячих віршів, які опрацьовувалися на уроках; обирає темп читання, тон, гучність голосу з урахуванням змісту і мелодики вірша і читає виразно вірш після попередньої підготовки; читає напам’ять 5 віршів
Прозові твори
|
|||||||
75. |
Вступ до теми «Прозові твори». Людина красна не словами, а добрими ділами. Василь Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло» |
с.113-115 |
|
||||
76. |
Приятеля легше знайти, ніж зберегти. Василь Сухомлинський «Кінь утік» |
с.115-116 |
|
||||
77. |
Все так цікаво навкруги. Олег Буцень «Наше відкриття» |
с.117-120 |
|
||||
78. |
Життєвий і творчий шлях Ярослава Стельмаха. Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!» (уривок з повісті «Найкращий намет») |
с.121-125 |
|
||||
79. |
Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!» (уривок з повісті «Найкращий намет») |
с.125-128 |
|
||||
80. |
Урок позакласного читання. «Т. Г. Шевченко — великий співець України» |
|
|
||||
81. |
Підсумковий урок за розділом «Світ дитинства у поезії і прозі» |
с.129 |
|
||||
визначає за змістом і називає подію (випадок), про яку (який) розповідається в оповіданні; співвідносить події в оповіданні з подіями в реальному житті і пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя; називає героїв (персонажів) оповідання; визначає головних героїв оповідання; називає теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання; висловлює оцінні судження морального і етичного характеру про вчинки героїв прочитаних оповідань. доводить думку прикладами з тексту;
Тарас Шевченко: сторінки життя і творчості |
|||||||
82. |
Вступ до розділу «Тарас Шевченко: сторінки життя і творчості». Тарас Шевченко «Не цурайтесь того слова...» |
с.130-131 |
|
||||
83. |
Дитинство Тараса Шевченка. Антон Лотоцький «Малий Тарас чумакує» |
с.131-133 |
|
||||
84. |
Тяжко-важко в світі жити сироті без роду. Оксана Іваненко «Тарас у наймах» |
с.134-135 |
|
||||
85. |
Вчитайся, вслухайся у Шевченкове слово. Тарас Шевченко «Село! І серце одпочине...» |
с.135 |
|
||||
86. |
Тарас Шевченко «І досі сниться: під горою...» (напам’ять) |
с.136, напам. |
|
||||
87. |
Пейзажна лірика. Тарас Шевченко «Тече вода із-за гаю» (напам’ять) |
с.137, напам |
|
||||
88. |
Урок позакласного читання. Захопливий світ казок братів Грімм |
|
|
||||
89. |
Головна думка. Василь Сухомлинський «Сонце заходить» |
с.138-139 |
|
||||
90. |
Підсумковий урок за розділом «Тарас Шевченко: сторінки життя і творчості» |
с.140 |
|
||||
пояснює, що той чи інший письменник/письменниця є автором низки творів, низки книжок на певну тему, наводить приклади; за змістом прочитаного робить припущення щодо того, як автор формує ставлення до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); підтверджує свою думку про формування автором твору враження щодо героя твору рядками з тексту (з допомогою вчителя); розповідає епізоди з життя й діяльності письменників/письменниць, з творами яких ознайомлений під час навчанн
Із скарбниці казкарів світу
|
|||||||
91. |
Вступ до розділу «Із скарбниці казкарів світу». Брати Якоб і Вільгельм Грімм «Шипшинка» (скорочено). (Переклад з німецької Євгена Поповича) |
с.141-144 |
|
||||
92. |
Брати Якоб і Вільгельм Грімм «Шипшинка» (скорочено). |
с.144-146 |
|
||||
93. |
Весела дерев’яна лялька, яку знає весь світ. Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» |
с.146-149 |
|
||||
94. |
Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» |
с.149-152 |
|
||||
95. |
Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху» |
с.152-157 |
|
||||
96. |
Урок позакласного читання. Весну-красну зустрічаймо! |
|
|
||||
97. |
Урок узагальнення знань за розділом «Із скарбниці казкарів світу» |
с.158 |
|
||||
Прийди, весно, з радістю!
|
|||||||
98. |
Вступ до розділу «Прийди, весно, з радістю!» |
с.159 |
|
||||
99. |
Зустріч весни в Україні. «Благослови, мати, весну зустрічати» (за Василем Скуратівським) |
с.160-161 |
|
||||
100. |
Казка живої природи. Тамара Коломієць «Березень» |
с.162 |
|
||||
101. |
Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» |
с.163-164 |
|
||||
102. |
Прокинулись луки, ліси і поля. Валентина Ткаченко «Квітень» |
с.165 |
|
||||
103. |
Звуконаслідування. Андрій М’ястківський «Розмова з одудом» |
с.166 |
|
||||
104. |
Урок позакласного читання. «Рідна мати моя...» |
|
|
||||
105. |
Весна вступає в свої права. Леся Українка «Уже весняне сонце припікає» |
с.166 |
|
||||
106. |
Травень квітами багатий. Микола Сингаївський «Вийшов травень з лісу» (напам’ять) |
с.167, напам |
|
||||
107. |
Дощику, дощику, лий, поливай. Микола Сингаївський «На врожай» |
с.168 |
|
||||
108. |
Почуття. Марія Познанська «Співай, соловейку!» |
с.169 |
|
||||
109. |
Дивосвіт, дивосвіт... «Як співає соловейко?» (за Борисом Комаром). Любов Забашта «Дивосвіт, дивосвіт...» |
с.170 |
|
||||
110. |
Підсумковий урок за розділом «Прийди, весно, з радістю!» |
с.171 |
|
||||
Учень/учениця: створює за змістом прочитаного твору власну словесну картину з використанням засобів художньої виразності (з допомогою вчителя; у групі); переказує твір детально, стисло, вибірково (з опорою на план, запитання, малюнки); складає усний творчий переказ (самостійно і в співпраці з учнями) з доповненням/зміною тексту; доповнює зміст прозових і віршованих творів за текстами з пропусками; складає варіанти кінцівок до літературних казок; складає усну розповідь від імені одного з героїв твору (самостійно і з допомогою вчителя); складає усний твір-мініатюру про казкових героїв з 3-4 речень; складає казки з 5-6 речень, загадки, лічилки за аналогією, зразком (з допомогою вчителя, або самостійно); порівнює твори письменників, художників, композиторів на одну тему; виконує різноманітні творчі завдання за їх змістом; бере участь в інсценізації прочитаних творів.
Візьму перо і спробую
|
|||||||
111. |
Вступ до розділу «Візьму перо і спробую». Анатолій Костецький «Імена» |
с.172-173 |
|
||||
112. |
Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!» |
|
|
||||
113. |
Мабуть, буде він поетом?! Анатолій Костецький «Дивна звичка» |
с.174-175 |
|
||||
114. |
Чи легко стати поетом? Микола Носов «Як Незнайко складав вірші» |
с.175-179 |
|
||||
115. |
Микола Носов «Як Незнайко складав вірші» |
с.175-179 інсценіз. |
|
||||
116. |
Чи легко бути поетом? Іван Світличний «Слухала Лисичка Солов’я» |
с.180-181 |
|
||||
117. |
Умій у звичайному побачити незвичайне. Тамара Коломієць «Чоловічки». Леся Мовчун «Загадки - добавлянки» |
с.182-183 |
|
||||
118. |
Диво-квітка. Василь Сухомлинський «Сергійкова квітка» |
с.183-185 |
|
||||
119. |
Сила уяви. Галина Кирпа «Чого я другу не сказав?». Підсумок за розділом «Візьму перо і спробую» |
с.185-187 |
|
||||
120. |
Урок позакласного читання. «Літо красне зустрічаймо!» |
|
|
||||
Учень/учениця:
читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами та групами слів;
читає мовчки: очима (без артикулювання), свідомо;
під час читання вибирає та застосовує (самостійно та з допомогою вчителя) тон, темп, гучність читання, логічний наголос з урахуванням змісту та специфіки твору;
обирає темп читання, прийнятний для розуміння прочитаного;
виконує за завданням учителя вправи різних видів, спрямовані на розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору, правильності сприймання тексту, розвиток смислової здогадки, розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті в процесі сприймання.