Календарне планування з історії України

№

зміни

дата

Зміст уроку

ТЕМА № 1 (        год.)УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського

Знаю:

• дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

• наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
• роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
• вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
• історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
• поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
• показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
• обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;
• охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
• розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
• визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);

розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування. Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний.

Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні

Практичне заняття з теми №1   внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше;

позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;

виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом;

описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ  першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

 Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства. Василь-Костянтин Острозький.

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.

Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми№1 УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.

Тема №2(        г.) Становлення козацтва (XVI-кінець XVIIст.)

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення.

Знаю:

• дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;
• напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

• передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
• затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
• місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
• причини козацьких воєн (повстань);
• поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
• показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
• охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
• описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;
• визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань

1590-х і 1620–1630-х років;

обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного

Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка.

Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану

. Козацькі повстання кінця ХVІ ст

Становлення козацького стану..

Козацькі повстання кінця ХVІ ст

Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.. Військо Запорозьке і Хотинська війна Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

Практичне заняття№2 внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;

позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);

.

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми№2 Становлення козацтва (XVI-кінець XVIIст.) НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст., тести

Практичне заняття Описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі

Урок-подорож.

Тема№3(      г.) НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст. ТЕМА №4 (       г.) КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст 

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз

Знаю:

•      хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
•      дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;
•      устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

•      Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
•      Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);
•      особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
•      поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

•      розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
•      показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
•      розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;
•      зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
•      визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;
•      охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
•      проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Події 1648–1649 рр. Зборівський договір

Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун

Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця

27

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій.

Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько-московський договір 1654 р.

Практичне заняття внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати).

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми № 3НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст ,тести

Тема 4 (     г.) Козацька Україна

Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни.

Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький

Андрусівське перемир’я. Петро Дорошенко Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний.

Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир» Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Заселення і розвиток Слобідської України

Практичне заняття внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше (на розсуд учителя/учительки);

позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;

проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя/учительки), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.

Слобідські козацькі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

 Гетьманщина в часи Івана Мазепи. Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми №4 КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст

ТЕМА№5(      год.)  УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст. ТЕМА №6 (      год.) Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок.

Данило Апостол. Нова Січ. Кирило Розумовський.

Знаю:

• хронологічні межі існування Нової Січі;
• період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;
• дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

• причини втрати українцями державності;
• внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
• поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні

Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України

Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель.

• поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
• охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;
• встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;
• обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;

визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми №5 УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.

Практичне заняття внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету, інше (на розсуд учителя/учительки);

позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;

визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани,  козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст.

Розумію:взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;

• визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;оцінити роль козацтва в історії України.

Внесок України у формування європейської цивілізації.