Календарно - тематичне планування з "Історії України. Всесвітньої історії. Інтегрований курс, для 6 класу.

№п/п

Дата урок

К- К год.

Примітка                   Вступ. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

1

Предмет і завдання історії.Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії

Знаю:

– час появи людини на теренах України;

– послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розумію:

– предмет і завдання історії;

– сутність наукових і релігійних теорій походження людини;

– періодизацію як спосіб упорядкування історії;

– давню історію України як складову світової історії;

– критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії;

– поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Умію:

– співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);

– розв’язати історичну задачу на обчислення часу;

– вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.

2

Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична).

3

Практичне заняття: Лічба часу в історії стародавнього світу [завдання: встановити особливості літочислення до нашої ери (з допомогою шкали часу); збудувати та зіставити археологічну й історичну часові шкали; визначити (за датою), до якого періоду належить подія (з допомогою археологічної та історичної часових шкал)].

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

4

Природні умови та спосіб життя первісних людей

Знаю:

– назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;

– винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розумію:

– сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);

– сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії;

– риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;

– поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Умію:

– співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;

– показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;

– описати спосіб життя первісних людей;

– розпізнавати пам’ятки трипільської культури

5

Суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей.

6

Як працюють археологи. Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України.

Практична робота: позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України (Королеве (Закарпаття), Мізин (Чернігівщина), Кирилівка (м. Київ), Межиріч (Черкащина), Киїк-Коба (Крим) та ін

7

Трипільська археологічна культура. Практична робота:позначити на контурній карті межі поширення і протоміста трипільської культури

8

Практичне заняття: Способи життя первісних людей. Описати спосіб життя первісних людей (мисливців і рибалок, землеробів і скотарів) на основі археологічних речових джерел.

9

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з теми«Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ»

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

10

Що в історії називають цивілізацією.

Знаю:

– хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;

– час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі;

– роки правління царів Давида і Соломона;

– назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).

Розумію:

– цивілізацію як історично-культурний феномен;

– вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;

– причини виникнення міст, соціальних верств і держави;

– поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»;

– вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств;

– причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;

– організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;

– значення Біблії як історичного джерела.

Умію:

– позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;

– охарактеризувати давні суспільства і держави;

– описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;

– осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.);

– зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.

11

Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації.

Практична робота: позначення на контурній картірічку Ніл, розташування Мемфісу,

12

Повсякдення й господарське життя. Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті.

13

Писемність і мистецтво. Будівництво пірамід.

14

Міфологія  та релігія Давнього Єгипту.

15

Практичне заняття: повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавньому суспільстві

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Географія. Розділ: Планета людей. Тема: Кількість і розміщення населення на Землі (Учень/учениця   толерантно ставиться до представників людських рас та народів світу, розуміє історичний взаємозв’язок людини із природою, оцінює вплив людини на природу, наслідки господарської діяльності для сучасної людини).

16

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя. Практична робота: позначити на контурній карті річки Тигр і Євфрат, розташування Шумеру, Вавилону, Карфагену, Єрусалиму, територіальні межі давніх цивілізацій Азії та Африки;

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Єгипетські міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу); 6 клас. Інформатика. Розділ: Комп’ютерні презентації. Тема: Програмне забезпечення для створення й відтворення комп’ютерних презентацій (Учень/учениця обґрунтовує доцільність використання презентацій у своїй навчальній діяльності та повсякденному житті); 6 клас. Географія. Розділ: Способи зображення Землі. Тема: Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт. Географічні атласи (Учень/учениця оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини); 6 клас. Українська мова. Розділ: Іменник. Тема: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця створює розповідь, інформаційний допис, повідомлення про уявну подорож Україною або країн зарубіжжя з використанням власних назв).

17

Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя.

18

Закони Хаммурапі.

Практична робота:оцінити (на основі витягів із Книги мертвих, законів Хаммурапі) правове становище населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної Азії;

19

Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.

20

Фінікія. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт.

21

Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим.Біблія як історичне джерело.

22

Практична робота: зіставлення умов розвитку й характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, з одного боку, і Передньої та Центральної Азії, з іншого

23

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з теми «СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ»

Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

24

Періодизація історії давніх Греції та Риму.Природно-географічні умови Балканського півострова.

Практична робота:позначення на контурній картіБалканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта)

Знаю:

– часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;

– хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);

– часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;

– хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;

– час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);

– пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);

– час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;

– самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію:

– ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;

– особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;

– причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;

– передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;

– внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;

– виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;

– історичне значення християнства;

– поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Умію:

– охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;

– охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);

– визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;

– пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;

– охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;

– визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;

– показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).

25

Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій.

26

Давньогрецьке суспільство. Афіни. Практична робота:позначення на контурній карті кордони Афін

27

Давньогрецьке суспільство. Спарта. Практична робота:позначення на контурній карті кордони Спарти

28

Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців

29

Практичне заняття:: зіставлення суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст

30

Греко-перські війни. Практична робота:позначення на контурній карті кордони Боспорського царства, Перської держави Спарту

31

Утвердження демократії в Афінах за Перикла.

32

Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції.

33

Грецька релігія та міфологія. Античні олімпійські ігри.

Практична робота:укласти програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури давніх Греції та Риму

34

Підкорення Греції Філіпом II.

35

Александр Македонський. Практична робота:позначення на контурній карті Східний похід Александра Македонського

36

Елліністичні держави.

Практична робота:позначення на контурній карті кордони держави Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана Августа, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій)

37

Культура елліністичної доби.

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Грецькі міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу); 6 клас. Географія. Розділ: Уявлення про Землю у давнину. Тема: Уявлення про форму Землі. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея (Учень/учениця розуміє внесок античних учених у становлення географії як науки, складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину).

38

Узагальнення матеріалу

39

Велика грецька колонізація. Практична робота:позначення на контурній картінапрямки Великої грецької колонізації,

40

Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорномор’ї).

Практична робота: позначення на контурній карті Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес

41

Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України.

42

12.02.

Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни. Практична робота:позначення на контурній карті Великого переселення народів

43

16.02

Практичне заняття.

Практична робота: характеристика способу життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»)

44

19.02.

Узагальнення матеріалу

45

23.02.

Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима.

Практична робота:позначення на контурній карті Рим

46

26.02

Римська республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади.

Практична робота: порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі

47

02.03.

Військова експансія Риму

48

05.03

Диктатура Цезаря.

49

12.03.

Римська імперія. Октавіан Август Практична робота: позначення на контурній карті кордони Римської держави часів принципату Октавіана Августа

50

Практичне заняття: формулювання життєвої позиції  історичного персонажа на основі висловів з його творів (на вибір учителя).

51

Пантеон римських богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.

52

Узагальнення матеріалу

53

Кризові явища в Римській імперії.

54

Виникнення і поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

55

Розпад Римської імперії. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.

56

Походження (витоки) слов’янських народів.Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян.

57

Суспільне та господарське життя і духовний світ.

58

Передумови розселення слов’ян. Розвиток слов’янських племен у процесі розселення.Анти і склавини на теренах України Практична робота: позначення на контурній карті прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів

59

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з тем «АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ».

Розділ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

60

Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Сучасні цивілізації на мапі світу. Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя

Знаю:

– хронологічні межі Великого переселення народів;

– час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій;

– пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розумію:

– вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;

– соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;

– досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності;

– поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».

Умію:

– визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців;

– показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;

– визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю

61

Практичне заняття: добрати інформацію про правила і переконання, а також елементи побутової культури запозичені українцями в давніх греків і римлян

62-63

Китайська цивілізація

64

65

Індійська цивілізація

66

67

Ісламська цивілізація

68

Цивілізаційні взаємодії

Практична робота:зіставлення господарства, суспільного життя й культури населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.

69

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з тем» ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ»

70

Узагальнення до курсу

№

з/п

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

1

Вступ Повторення. Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Практична робота: підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній Новий час;

Знаю:

– хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;

– адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;

– чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;

– хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розумію:

– вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;

– «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;

– головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;

– особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;

– спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;

– поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

– обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;

– показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;

– охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;

пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

2

Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв. Практична робота: зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на початок ХІХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська мова. Розділ: Складне речення, його ознаки.

Тема: Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку (Учень/учениця пише есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері – мені найбільше імпонують?»).

РОЗДІЛ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

3

Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій.

Знаю:

– дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;

– хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

– вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;

– роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;

– програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

– роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;

– розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;

– поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

– показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;

– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;

– пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша

4

Українські землі в системі міжнародних відносин Козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

5

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

6

Початок українського національного відродження. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху. Кирило-Мефодіївське братство.Практична робота: проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини.

7

Практичне заняття: проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху;

8

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи. Практична робота: укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

9

Узагальнення матеріалу

10

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.».

РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ

11

Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести.

Знаю:

– дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;

– період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

– причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;

– ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;

– історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;

– поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

– показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;

– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;

– визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

12

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».  Практична робота: підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;

13

Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності. Практична робота: підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас.Українська література. Розділ: Література українського романтизму. Тема: Осередки романтичного руху в Західній Україні («Руська трійця») (Учень/учениця  усвідомлює, що романтик – духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні).

РОЗДІЛ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

14

Культура України. Розвиток освіти, науки та літератури.  Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства. ».  Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя. ».

Знаю:

– дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

– суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;

– причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;

– значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;

– пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;

– поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Умію:

– охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;

– визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;

– пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;

– узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

15

Культура України. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.».  Практична робота: підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»

16

Практичне заняття: Повсякденне життя. Становище жінки.підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Тема: «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…» (Учень/учениця  шанобливо ставиться до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлює, що жінка – уособлення краси на Землі); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  пояснює алюзію на події історії України, розуміє необхідність відстоювати людську гідність, власні принципи); 9 клас. Українська література. Розділ: Пантелеймон Куліш. Тема: Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» (Учень/учениця  усвідомлює значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку); 9 клас. Українська мова. Розділ: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Тема: Текст, його основні ознаки (Учень/учениця  створює текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства, план сприйнятого на слух науково-навчального тексту).

17

Узагальнення матеріалу

18

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділів «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.» та «Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

РОЗДІЛ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

19

Наддніпрянська Україна в системі тогочасних міжнародних відносин Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр.

Знаю:

– хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

– особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;

– причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;

– роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;

– вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;

– поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

– охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;

– визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;

– пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;

– охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського

20

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років.

21

Особливості модернізації промисловості й сільського господарства Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців.  Практична робота: підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні ХІХ ст.» та ін.

22

Український національний рух наприкінці 50-х – у 60-х рр. ХІХ ст. Громадівський рух 1860–1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади.  Практична робота: проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;

23

Український національний рух наприкінці 60-х – у 90-х рр. ХІХ ст. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців. Практична робота:проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;

24

Національне відродження кримських татар. Соціал-демократичний та земський рухи. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

25

Узагальнення матеріалу

26

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.»

РОЗДІЛ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

27

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

Знаю:

– дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

– особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;

– поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

– показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

– охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;

– пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;

– визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

28

Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 60-70-та рр. ХІХ ст. Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті.

29

Радикальний рух у Галичині. Перетворення Галичини на «український П’ємонт». Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.   

30

Практичне заняття: скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

31

Практичне заняття: підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя /учительки) на території України в ХІХ ст.;

32

Узагальнення матеріалу

33

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі Австо-Угорщини в другій половині ХІХ ст.»

РОЗДІЛ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

34

Соціально-економічний розвиток українських земель Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Практична робота: спираючись на доступні джерела встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією;

Знаю:

– дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

– тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

– вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

– значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

– поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

– показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

– охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;

– пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;

– визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

35

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Практична робота: підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.;

36

Події революції 1905-1907 рр. в Україні Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців.

37

Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр. Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

38

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст.   Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.

39

Суспільно-політичне життя на  західноукраїнських землях на початку ХХ ст. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.

40

Практичне заняття: укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»;

41

Практичне заняття: проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» (на вибір учителя/учительки) та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.

42

Узагальнення матеріалу

43

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Україна на початку ХХ століття перед викликами модернізації»

РОЗДІЛ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

44

Розвиток освіти і науки Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені.

Знаю:

– дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

– суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);

– розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

– роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;

– позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

– роль церкви в суспільному житті українців;

– причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;

– особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

– поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

– показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;

– охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;

– розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

45

Практичне заняття: на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (на вибір учителя/учительки або учнів/учениць)

46

Українська література, театр. Музика в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.. Особливості розвитку культурного життя. Література. Український професійний театр. Родина Тобілевичів.  Музика.

47

Українське образотворче мистецтво та архітектура в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі. Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів.

48

Практичне заняття: Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»;

49

Практичне заняття: підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Тема: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Іван Франко, Леся Українка (Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Протиставлення поезії та бездуховності); 9 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво у культурі сучасності. Тема: Стилі і напрями мистецтва (Учень/учениця  розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм, модернізм), усвідомлює та оцінює роль людини у створенні історичної та культурної спадщини України та світу, оцінює твори видатних діячів мистецтва України та світу, усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво). — 9 клас. Географія. Розділ: Наукова діяльність. Освіта. Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні (Учень/учениця  оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні).

50

Узагальнення матеріалу

51

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

52