Календарно-тематичне планування 9 клас (поглиблене вивчення)

№

Зміст (тема) уроку

К-ть годин

Дата

Примітка

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (10 год)

     Класифікація  основних класів неорганічних сполук.

1

Учень/учениця:

   наводить приклади (назви і формули) неорганічних сполук основних класів;

   класифікує неорганічні сполуки;

   характеризує йонний і ковалентний хімічні зв’язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук;

складає рівняння хімічних реакцій;

   порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин  атомної, молекулярної та йонної будови;

   обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхньої будови. 

     Склад основних класів неорганічних сполук.

1

     Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.

1

    Властивості основних класів неорганічних сполук.

1

     Властивості основних класів неорганічних сполук.

1

Добування  основних класів неорганічних сполук.

1

Хімічний зв’язок і будова речовини.

1

Хімічний зв’язок і будова речовини.

1

Хімічний зв’язок і будова речовини.

1

Узагальнення знань з теми. Самостійна робота

1

Тема 1. Розчини (25 год)

Поняття про дисперсні системи.

1

Учень/учениця:

наводить приклади грубодисперсних систем (суспензій, емульсій), колоїдних та істинних розчинів; розчинників, кристало-гідратів;

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені, концентровані та розбавлені розчини;

пояснює явища, що відбуваються під час розчинення речовин, суть розчинності, залежність розчинності від різних чинни-ків; залежність між густиною розчину і його складом; будову молекули води; суть водневого зв’язку; поняття еквівалент;

обґрунтовує розчинення як фізико-хімічний процес, значення розчинів у природі й житті людини;

використовує спостереження і експери-мент як методи наукових досліджень;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини

обчислює масову частку, масу, молярну концентрацію розчиненої речовини, масову частку і масу розчиненої речовини в розчині, виготовленому з кристалогідрату; густину розчинів, масову частку кристалізаційної води у кристалогідратах;

виготовляє розчини з певною масовою часткою, молярною концентрацією розчиненої речовини та еквівалентів розчиненої речовини.

Колоїдні та істинні розчини. Демонстрації:

1. Приготування суспензії та емульсії.

1

Загальна характеристика розчинів. Значення розчинів у природі, в житті та практичній діяльності людини.

1

Розчинення — фізико-хімічний процес.

Обчислення, пов’язані зі складом розчинів.

Лабораторні досліди:

1. Гідратація йонів у розчині.

1

Явища, що відбуваються в процесі розчинення речовин. Демонстрації:  2. Дифузія в рідинах.

5. Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату, концентрованої сульфатної кислоти або безводного кальцій хлориду у воді).

1

Кристалогідрати.

1

Будова молекули води, поняття про міжмолекулярний водневий зв’язок.

1

Розчинність речовин у воді, залежність розчинності від різних чинників.

1

Розрахункові задачі:

1. Обчислення розчинності речовин.

1

Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини. Демонстрації: 3. Приготування пересиченого розчину.

1

Коефіцієнт розчинності. Криві розчинності.

1

Узагальнення знань з теми. Самостійна робота

1

Кількісний склад розчинів. Масова частка розчиненої речовини. Демонстрації: 4. Приготування розчину солі певного складу.

1

Розрахункові задачі:

2. Обчислення масової частки розчиненої речовини.

1

Розрахункові задачі:

2. Обчислення масової частки розчиненої речовини.

1

Практична робота:

1. Приготування розчину солі з певною масовою часткою розчиненої речовини.

1

Розрахункові задачі:

6. Розв’язування задач на приготування розчинів із кристалогідратів.

1

Розрахункові задачі:

7. Обчислення масової частки кристалізаційної води в кристалогідратах.

1

Молярна концентрація розчиненої речовини.

1

Розрахункові задачі:

3. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини.

1

Практична робота:

2. Приготування розчину солі із заданою молярною концентрацією розчиненої речовини.

1

Поняття про еквівалент та молярну концентрацію еквівалентів речовини.

1

Розрахункові задачі:

4. Обчислення молярної концентрації еквівалентів розчиненої речовини.

1

Практична робота:

3. Приготування розчину солі з молярною концентрацією еквівалентів розчиненої речовини.

1

Густина розчинів. Залежність між густиною розчину та його складом (масовою часткою або концентрацією розчиненої речовини.

1

Розрахункові задачі:

5. Обчислення, пов’язані з виявленням залежності між густиною розчину і масовою часткою або молярною концентрацією розчиненої речовини.

1

Узагальнення знань з теми «Розчини»

1

Контроль знань з теми «Розчини» Самостійна робота

1

Тема. 2. Електролітична дисоціація (20 год) Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти.

     1

Учень/учениця:

наводить приклади електролітів і нееле-ктролітів, сильних і слабких електролітів;

описує механізм дисоціації речовин з йонним і ковалентним полярним зв’язками, якісні реакції на хлорид-,бромід-, йодид-, сульфат-, ортофосфат-, карбонат- та силікат-іони, виявлення у розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

розрізняє катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти, pH лужного, кислого та нейтрального середовища;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

пояснює суть процесу електролітичної дисоціації, хімічні властивості електролі-тів, понять pH розчину й гідролізу солей;

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах, умови гідролізу солей;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, гідролізу солей, рівняння реакцій обміну між роз-чинами електролітів у повній і скороченій йонній формах, рівняння якісних реакцій на хлорид-,бромід-, йодид-, сульфат-, ортофосфат-, карбонат- та силікат-іони в молекулярній та йонній формах;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу, якісні реакції на хлорид-,бромід-, йодид-, сульфат-, ортофосфат-, карбонат- та силікат-іони, виявлення у розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

обчислює ступінь електролітичної дисоціації електролітів;

розв’язує експериментальні задачі;

використовує спостереження і експери-мент як методи наукових досліджень; якісні реакції для виявлення деяких йонів у розчині;

оцінює важливість pH розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; значення гідролізу солей;

висловлює судження про застосування знань про способи виявлення йонів, гідроліз солей.

Механізм електролітичної дисоціації речовин з йонним і полярним ковалентним зв’язками.

1

Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Поняття про ступінчасту дисоціацію.

1

Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Поняття про ступінчасту дисоціацію.

1

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

1

Розрахункові задачі:

8.Обчислення ступеня дисоціації електролітів.

1

Розрахункові задачі:

8.Обчислення ступеня дисоціації електролітів.

1

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу.

Демонстрації:

8. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах.

1

Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.

Лабораторні досліди:

4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду.

5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються виділенням газу.

6. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води.

1

Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.

1

Практична робота:

4. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.

1

Хімічні властивості кислот, основ, амфотерних гідроксидів, солей у світлі уявлень про електролітичну дисоціацію.

1

Дисоціація води. Поняття про pH розчину.

Лабораторні досліди:

2. Встановлення приблизного значення pH води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти, натрій карбонату, алюміній хлориду , харчової і косметичної продукції) за допомогою універсального індикатора.

1

Виявлення у розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену.

Лабораторні досліди:

2. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.

1

Гідроліз солей.

Демонстрації:

6. Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлорид на кислота).

7. Порівняння електричної провідності концентрованого і розбавленого розчинів оцтової кислоти.

1

Практична робота:

5. Розв’язування експериментальних задач на визначення pH розчинів і гідроліз солей.

1

Якісні реакції на хлорид-,бромід-, йодид-, сульфат-, ортофосфат-, карбонат- та силікат-іони.

Лабораторні досліди:

7. Виявлення хлорид-іонів у розчині.

8. Виявлення бромід-іонів у розчині.

9. Виявлення йодид-іонів у розчині.

10. Виявлення сульфат-іонів у розчині.

11. Виявлення ортофосфат-іонів у розчині.

12. Виявлення карбонат-іонів у розчині.

13. Виявлення силікат-іонів у розчині.

Домашній експеримент:

3. Виявлення карбонат-іонів у мінеральній воді.

4. Вирощування «неорганічного саду».

Застосування якісних реакцій.

1

Практична робота:

6. Розв’язвання експериментальних задач.

1

Узагальнення знань з теми.

1

Контрольна робота №1

1

Тема 3. Окисно-відновні й електрохімічні процеси. (15 год)

Окисно-відновні реакції. Демонстрації:

9. Окисно-відновні реакції (взаємодія заліза з розчином мідного купоросу, розчину калій йодиду з хлорною водою, гідроген пероксиду із солями Хрому(ІІІ) в лужному середовищі та хроматами (дихроматами) у кислому середовищі.

1

Учень/учениця:

наводить приклади окисників, відновників, речовин із окисно-відновною подвійністю, окисно-відновних реакцій, хімічних джерел струму;

складає рівняння окисно-відновних реакцій;

пояснює суть електродного потенціалу, електролізу, роботу гальванічного елемента, закони Фарадея;

обґрунтовує склад продуктів окисно-відновних процесів, застосування електролізу;

обчислює масу речовин (об'єм газу), що виділяються на електродах, силу струму і час електролізу;

Процеси окиснення та відновлення. Поняття про окисники та відновники.

1

Залежність окисно-відновних властивостей речовин від ступеня окиснення елементів.

1

Залежність окисно-відновних властивостей речовин від ступеня окиснення елементів.

1

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Добір коефіцієнтів в окисно-відновних реакціях методом електронного балансу.

1

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Добір коефіцієнтів в окисно-відновних реакціях методом електронного балансу.

1

Найважливіші окисно-відновні реакції: добування металів з оксидів, розчинення металів у кислотах, взаємодія лужних і лужноземельних металів із водою, процеси горіння, дихання тощо. Роль окисно-відновних процесів у житті людини.

1

Практичні роботи:

7. Окисно-відновні реакції.

1

Електрохімічні процеси. Поняття про електроліз як окисно-відновний процес. Закони Фарадея

1

Поняття про електродний потенціал. Гальванічний елемент і принцип його роботи.

1

Електроліз, закономірності електродних процесів, застосування електролізу.

 Демонстрації

10. Електроліз розчинів купрум(ІІ) хлориду, калій йодиду, води.

1

Розрахункові задачі:

9. Розрахунок маси речовини, що утворюється внаслідок електролізу під дією струму певної сили

1

Розрахункові задачі:

10. Обчислення часу пропускання струму певної сили для добування певного об’єму газу (н.у.), або маси металу.

1

Розрахункові задачі:

11. Обчислення сили струму, за якої на катоді виділяється певна маса (об'єм) речовини.

1

Контроль  знань з теми. Самостійна робота

1

Тема 4. Хімічні реакції та закономірності їх перебігу

Узагальнення знань про основні типи хімічних реакцій.

1

Учень/учениця:

наводить приклади ендо- та екзотермічних, оборотних та необоротних, каталітичних та некаталітичних, окисно-відновних та без зміни ступеня окиснення хімічних елементів, ланцюгових реакцій;

розрізняє реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

складає рівняння хімічних реакцій різних типів,окисно-відновні, термохімічні  та йонно-молекулярні;

класифікує реакції за різними ознаками;

пояснює суть закону збереження енергії, закону Гесса, закону діючих мас, принципу Ле-Шательє, понять ентальпії, енергетичного бар'єру, енергії активації, каталізу;

обґрунтовує залежність швидкості гомогенної та гетерогенної реакціх від концентрації реагентів, температури, площі поверхні, тиску тощо, зміщення стану хімічної рівноваги в результаті зміни концентрації, тиску, температури;

обчислює тепловий ефект хімічної реакції, швидкість реакції за законом діючих мас, зміну швидкості реакції зі зміною температури за правилом Вант-Гоффа, константу рівноваги за значеннями рівноважних концентрацій реагентів;

оцінює значення хімічних реакцій різних типів.

Окисно-відновні реакції. Найважливіші окисники та відновники.

1

Поняття про енергетику хімічних реакцій. Закон збереження енергії, його значення для хімічних процесів.

1

Перетворення енергії під час хімічних реакцій. Внутрішня енергія і тепловий ефект, поняття про ентальпію.

1

Ендо- та екзотермічні реакції.

Демонстрації:

11. Приклади ендо- та екзотермічних реакцій (горіння магнію, реакція нейтралізації, розкладання малахіту, розкладання гідроксидів перехідних металічних елементів тощо)

Термохімічні рівняння. Закон Гесса.

1

Розрахункові задачі:

12. Найпростіші розрахунки за термохімічними рівняннями

1

Поняття про хімічну кінетику. Швидкість хімічної реакції. Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації реагуючих речовин.

Демонстрації:

13. Досліди, що демонструють залежність швидкості хімічної реакції від розмірів поверхні зіткнення – розчинення однакової маси мармуру у вигляді шматочків та порошку в хлоридній кислоті, або гранульованого цинку та цинкового порошку у розчині етанової кислоти; окиснення порошку міді та мідної пластинки.

14. Досліди, що демонструють залежність швидкості хімічної реакції від концентрації та температури – розчинення купрум(ІІ) оксиду у розчинах сульфатної кислоти різної концентрації три різних температурах.

1

Закон діючих мас. Розрахункові задачі: 13. Обчислення швидкості та константи швидкості реакції за законом діючих мас.

1

Залежність швидкості хімічної реакції від температури і природи реагуючих речовин

Демонстрації:

 12. Досліди, що демонструють залежність швидкості хімічної реакції від природи реагуючих речовин – розчинення цинкового порошку або гранульованого цинку в хлоридній кислоті та розчині етанової кислоти.

1

Розрахункові задачі:

14. Обчислення зміни швидкості реакції зі зміною температури за правилом Вант-Гоффа.

1

Поняття про енергетичний бар’єр, активований комплекс, енергію активації

1

Залежність швидкості реакції від наявності каталізатора і від площі поверхні зіткнення реагуючих речовин.

1

Поняття про ланцюгові реакції

1

Каталіз. Каталізатори та інгібітори. Теорія проміжних сполук. Загальні відомості про гомогенний та гетерогенний каталіз.

Демонстрації

15. Досліди, що демонструють залежність швидкості хімічної реакції від наявності каталізатора – розклад гідроген пероксиду без каталізатора й за наявності солей Феруму(ІІІ) або манган(IV) оксиду, взаємодія цинкового або алюмінієвого порошку із йодом у присутності води.

1

Хімічна рівновага. Оборотні та необоротні реакції. Константа хімічної рівноваги. Порушення рівноваги в наслідок зміни концентрації будь-якої з речовин, що беруть участь у реакції, тиску і температури. Принцип Ле-Шательє

 Демонстрації 16. Визначення оборотності хімічних реакцій (FeCl₃ і KNCS, або Cl₂ і вода)

1

Практичні роботи:

8. Дослідження впливу різних чинників на швидкість хімічної реакції.

1

Практичні роботи:

9. Оборотні й необоротні реакції

1

Контроль  знань з теми. Самостійна робота

1

Тема 5. Найважливіші органічні сполуки

Склад органічних сполук. Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних речовин.

1

Учень/учениця:

називає елементи-органогени, найважли-віші органічні сполуки, перші 10 членів гомологічного ряду метану, загальну формулу цього ряду, функціональні гідроксильну, карбоксильну та аміногрупи;

наводить приклади застосування органічних сполук;

описує загальну схему виробництва цукру;

складає молекулярні, електронні та структурні формули метану та його гомологів, етену, етину, молекулярні та структурні формули метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової, стеаринової, олеїнової,  аміноетанової кислот, молекулярні формули тристеарину, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; структурні формули ізомерів вуглеводнів ряду метану; загальну формулу поліетилену;

характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості метану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, метанової, етанової, стеаринової, олеїнової, аміноетанової кислот, жирів, вуглеводів, білків, первинну, вторинну, третинну й четвертинну структуру білків, моделювання як метод хімічної науки;

збирає моделі молекул вуглеводнів;

ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій: повного окиснення; хлорування метану і його гомологів; приєднання водню і брому до етену й етину; метанолу, етанолу, гліцеролу з натрієм; електролiтичної дисоціації, з магнієм, натрій гідроксидом, натрій карбонатом, етанолом – етанової кислоти; олеїнової кислоти з воднем; аміноетанової кислоти з кислотою і лугом;

розрізняє природні й синтетичні речови-ни; ізомери і гомологи; за функціональними ознаками — насичені, ненасичені вугле-водні, спирти, карбонові й амінокислоти;

порівнює органічні й неорганічні речо-вини, насичені й ненасичені вуглеводні;

пояснює електронні й структурні форму-ли органічних сполук, суть гомології, ізомерії;

визначає дослідним шляхом вуглеводні, гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль, білки (кольорові реакції);

обґрунтовує застосування органічних речовин їхнiми властивостями, значення органічних сполук у живому організмі; згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хiмії на навколишнє середовище при їх неправильному використанні;

висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному госпо-дарстві, побуті, охороні здоров’я тощо;

розв’язує розрахункові задачі вивчених типів на прикладі органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з продуктами органічної хімії.

Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин.

1

Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі.

1

Гомологічний ряд метану. Гомологічна різниця. Молекулярні та структурні формули, назви.

1

Ізомерія. Складання формул ізомерів. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії.

Демонстрації 17. Моделі молекул вуглеводнів.

1

Ізомерія. Складання формул ізомерів. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії.

1

Фізичні властивості гомологів метану.

1

Хімічні властивості: реакції повного окиснення, заміщення (хлорування).

Демонстрації 18. Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння.

 21. Відношення насичених вуглеводнів до розчинів кислот, лугів, калій перманганату.

1

Застосування метану і його гомологів.

1

Етен (етилен) і етин (ацетилен). Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні властивості.

1

Хімічні властивості: реакції повного окиснення, приєднання водню і галогенів. Демонстрації 19. Добування й горіння етену. 20. Добування й горіння етину. 22. Відношення ненасичених вуглеводнів до бромної води.

1

Застосування етену й етину.

1

Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях.

Розрахункові задачі:

16. Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями.

1

Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Демонстрації 23. Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів, калій перманганату.

1

Узагальнення знань з теми

1

Метанол, етанол, їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група.

Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Демонстрації

 24. Взаємодія етанолу з натрієм.

1

Практичні роботи:

10. Властивості етанової кислоти.

1

Гліцерол (гліцерин), його молекулярна, електронна та структурна формули, фізичні властивості.

1

Хімічні властивості. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом. Демонстрації 25. Взаємодія гліцеролу з натрієм.

1

Застосування метанолу, етанолу, глiцеролу. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

1

Метанова та етанова (оцтова) кислоти, їхні молекулярні й структурні формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група.

1

Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, основними оксидами, лугами, спиртами.

1

Застосування метанової та етанової кислот.

1

Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти.

1

Жири. Склад жирів, їх утворення; гідроліз та гідрування жирів.

1

Жири у природі. Біологічне значення жирів.

1

Узагальнення знань з теми

1

Вуглеводи: Глюкоза, молекулярні формули, поширення в природі. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.

1

Вуглеводи: Сахароза, молекулярні формули, поширення в природі. Загальна схема виробництва цукру.

1

Вуглеводи: Крохмаль і  целюлоза молекулярні формули, поширення в природі. Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Поняття про гідроліз вуглеводів. Взаємодія крохмалю з йодом.

1

Застосування вуглеводів, їхнє біологічне значення.

1

Аміноетанова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- й карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів. Демонстрації

26. Зразки амінокислот.

1

Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків.

Демонстрації

27. Розчинення й осадження білків.

28. Денатурація білків.

1

Біологічне значення амінокислот і білків.

1

Практичні роботи

11. Розв’язування експериментальних задач.

1

Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічне значення нуклеїнових кислот.

1

Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії

1

Практичні роботи

12. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах.

1

Узагальнення знань з теми Самостійна робота

1

Тема 6. Узагальнення знань з хімії

Будова речовин. Багатоманітність речовин та хімічних реакцій.

1

Учень:

називає імена видатних вітчизняних і зарубіжних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні;

наводить приклади взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті;

характеризує значення хімії в житті суспільства, збереженні довкілля, здоров’я людей;

обґрунтовує роль хімії у пізнанні будови речовин та хімічних процесів;

критично оцінює інформацію хімічного характеру з різних джерел;

оцінює значення хімічних знань як складової загальної культури людини.

Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення

1

Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу.

1

Хімія та екологія.

1

Хімічна наука і виробництво в Україні.

Видатні вчені – творці хімічної науки.

Розв’язування розрахункових задач

Узагальнення знань з теми