Календарно-тематичне планування інтегрованого курсу «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» (70 год)
№ п/п |
Дата проведення |
Очікувані результати навчання |
Зміст навчальної діяльності |
Примітка |
Відмітка про виконання |
ВСТУП до інтегрованого курсу історії (6 год) |
|||||
|
|
Базові знання: періодизація історії людства, історичні джерела, археологія, ера (епоха), цивілізація. Уміння: • пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік – століття – тисячоліття); • розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах; • розуміє періодизацію як спосіб упорядкування історії, критерії, які використовують для періодизації історії; • розуміє, який вид історичних джерел взято за основу для створення археологічної періодизації; • розташовує події в хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю; • установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу; • розв’язує хронологічні задачі з історії Стародавнього світу; розуміє поняття «ера», «цивілізація»; • формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей; • розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, текстововізуальні тощо); • пояснює способи нагромадження та пошуку інформації; • добирає інформацію за заданими критеріями; • використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів; • розрізняє тексти соціального й історичного змісту; • виокремлює основне і другорядне в тексті; • порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури й пояснює їх значення; • формулює висновок, судження на основі наведених фактів; • формулює та обстоює в дискусії власні погляди та переконання на різноманітні теми історії та суспільства; • визначає значущість історичної та сучасної події для людини і суспільства. Ставлення: • усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії. |
Повторення. Вступ Хронологічні межі історії Стародавнього світу. Історична періодизація: світ і Україна. Археологічна періодизація. Лічба часу в історії Стародавнього світу. Історичні джерела з історії Стародавнього світу Узагальнення |
|
|
Розділ І. Життя людей у первісні часи (10 год) |
|||||
|
|
Базові знання: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, «homo sapiens (людина розумна)», первісне стадо, рід (родова община), плем’я, вождь, рада старійшин, матріархат, патріархат, «неолітична революція», привласнювальне господарство, відтворювальне господарство, ремесло, продуктивність праці, стоянки та пам’ятки первісних людей на території України, Трипільська археологічна культура, Середньостогівська археологічна культура, Вікентій Хвойка, язичництво, тотемізм, анімізм, магія. Уміння: • знає хронологічні й територіальні межі появи давніх людей на Землі, на теренах України; • знає назви та місце розташування двохчотирьох стоянок первісних людей на території України; • розуміє сутність наукових і релігійних теорій про походження людини; • висловлює власну думку щодо теорій про походження людини; • досліджує і використовує історичні джерела для аналізу подій історії Стародавнього світу; • виявляє чинники, що впливають на заняття, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) первісних людей; • установлює послідовність історичних подій із життя людей в первісні часи за допомогою стрічки часу; • описує перебіг історичних подій з історії людей у первісні часи та визначає тяглість в історичному процесі; • наводить приклади історичних пам’яток та досягнень первісних людей, які використовуються в сьогоденні; • виявляє в процесі пошуку інформації про життя первісних людей різні види історичних джерел, зокрема візуальні, артефакти; • визначає ознаки, що пов’язують артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історією первісних людей; • порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури первісних людей і пояснює їх значення; • добирає приклади, які розкривають поняття/терміни, що використовуються в межах тем розділу «Життя людей у первісні часи»; • розрізняє природні, економічні, соціальні та культурні зміни, що відбулися в житті людей у первісні часи, наводить приклади впливу цих змін на життя людини й суспільства; • розуміє сутність і значення неолітичної революції в житті первісної людини; • розрізняє відмінність між привласнювальним та відтворювальним господарством; • розуміє значення для первісних людей винайдення та упровадження землеробства і скотарства, початок обробки металів, виникнення ремесел; • розуміє особливісті господарювання трипільців і носіїв середньостогівської культури; • розпізнає пам’ятки Трипільської та Середньостогівської археологічних культур; • формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії первісних людей на життя суспільства, окремих груп людей; • виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стояли перед первісною людиною, суспільством у різних природних середовищах; • співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації про життя первісних людей (розповідь учителя, текст книжки тощо); • визначає на карті положення осередків первісних людей на Землі, культурноісторичних пам’яток первісних людей; • позначає на карті розміщення стоянок і пам’яток первісних людей на території України; • розрізняє форми релігійних вірувань в первісні часи; • наводить приклади взаємодії первісної людини та природи Ставлення: • формулює та висловлює власні судження стосовно впливу діяльності первісної людини на навколишнє середовище, її взаємодії з природою. |
Поява і розселення людини на планеті Земля. Перші люди на теренах України. Теорії походження людини. Кам’яний вік людства. Життя та заняття найдавніших людей. Життя людини на теренах України в первісну добу. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України. Виникнення землеробства та скотарства. Неолітична революція. Початок обробки металів. Виникнення ремесел. Зародження торгівлі. Перші землероби та скотарі України. Трипільська археологічна культура. Середньостогівська археологічна культура. Форми організації первісних спільнот. Первісна культура та релігійні вірування людей. Практичні знання та вірування первісних людей. Мистецтво за первісної доби
Узагальнення
Тематичний контроль |
|
|
Розділ ІІ. Цивілізації Стародавнього Сходу (12 год) |
|||||
|
|
Базові знання: іригаційне землеробство, держава, влада фараона, піраміди, папірус, міста-держави Шумеру, закони Хаммурапі, колонізація, фінікійський алфавіт, ієрогліф, клинопис, цар Соломон, Біблія, Дарій І, варни, касти, буддизм, індуїзм, імперія, Піднебесна, Конфуцій. Уміння: • знає хронологічні й територіальні межі стародавніх цивілізацій Сходу; • розташовує події з історії стародавніх цивілізацій у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю; • установлює послідовність історичних подій виникнення та розвитку стародавніх цивілізацій Сходу, за допомогою лінії часу; • встановлює значення географічного фактору в розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу; • встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одне від одного (у межах тем розділу «Цивілізації Стародавнього Сходу», з допомогою вчителя); • виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі держави в Давньому Єгипті, Дворіччі, Ізраїльсько-Юдейському царстві, Персії); • виявляє в процесі пошуку інформації про стародавні цивілізації Сходу різні види історичних джерел, зокрема артефакти, текстові, візуальні, усні; • розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо); • визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела; • визначає тему й походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації (на прикладі давньоєгипетської цивілізації, Дворіччя, Фінікії; Ізраїльсько-Юдейського царства, китайської та індійської цивілізацій); • розуміє значення Біблії як історичного джерела; • формулює питання різного типу до тексту/ медіатексту, візуальних джерел; • визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал (на прикладі стародавніх цивілізацій Сходу); • визначає тему й походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації; • визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів з допомогою вчителя; • використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження; • описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури; • розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни, що відбулися, наводить приклади впливу цих змін на життя людини й суспільства в минулому і теперішньому (на прикладі давньоєгипетської цивілізації, Дворіччя, Фінікії; Ізраїльсько-Юдейського царства, китайської та індійської цивілізацій); • обґрунтовує користь обміну досвідом і взаємонавчання, пояснює значення освіти в житті людини; • формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Сходу на життя суспільства, окремих груп людей; • визначає значущість історичної події для людини й суспільства; • пояснює, як людина впливає на різні спільноти й державу своєю діяльністю; • наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання; • формулює висновок на основі наведених фактів; • виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стояли перед людиною, суспільством Стародавнього Сходу в різних природних середовищах; • зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів; • співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо), у межах тем розділу «Цивілізації Стародавнього Сходу»; • зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти; • визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій стародавніх цивілізацій Сходу (у межах тем розділу «Цивілізації Стародавнього Сходу»); • визначає особливості господарства, суспільного життя і культури (на прикладі стародавніх цивілізацій Сходу); • наводить приклади впливу діяльності людини стародавніх цивілізацій Сходу на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи; • діє для збереження навколишнього середовища Ставлення: • формулює та висловлює власні судження стосовно ціннісних основ цивілізацій Стародавнього Сходу на основі інформації з різних доступних джерел, гуманістичних цінностей. |
Цивілізаційні центри Стародавнього Сходу в часі і просторі. Наукові дослідження стародавніх цивілізацій. Давній Єгипет.Народження Цивілізації Дворіччя. Давній Вавилон. Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство. Давні Індія та Китай. Землеробські цивілізації Стародавнього світу. Вплив природних умов на особливості господарювання давніх цивілізацій Сходу. Держава і суспільство. Влада фараона в Давньому Єгипті. Міста-держави Шумеру. Закони Хаммурапі. Поняття закону. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Юдейське царство.Перська держава. Варни і касти в Індії. Ранги в китайському суспільстві. Родина, освіта і виховання дітей у Стародавньому світі. Становище жінок. Міфологія. Релігійні уявлення. Язичницькі вірування народів Стародавнього Сходу. Поява монотеїстичних релігій. Біблія як історичне джерело. Конфуціанство Культурні надбання Стародавнього Сходу. Будівництво пірамід. Мистецтво. Писемність. Батьківщина алфавіту.
Узагальнення
Тематичний контроль |
|
|
Розділ ІІІ. Давня Греція та її сусіди (22 год) |
|||||
|
|
Базові знання: античність, Мінойська цивілізація, Ахейська Греція, Гомер «Іліада», «Одіссея», Генріх Шліман, міста-держави (поліси), демократія, олігархія, демос, реформи Солона, Спарта, олігархія, Велика грецька колонізація, античні міста-держави Північного Причорномор’я, кіммерійці, скіфи, сармати, Геродот, персько-грецькі війни, Перикл, Олімпійські ігри, П’єр де Кубертен, Імперія Александра Македонського, еллінізм. Уміння: • розташовує події (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди») у хронологічній послідовності за допомогою стрічки часу, укладає хронологічну таблицю; • установлює часову послідовність перебування на території України кіммерійців, скіфів, сарматів; • встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди», з допомогою вчителя); • пояснює відмінності між громадським та особистим простором; виявляє порушення права на особистий простір; • наводить приклади й пояснює призначення об’єктів громадського простору в минулому і сучасності (на прикладі теми «Афіни — батьківщина демократії»); • пояснює, чому і якими правами від народження наділена кожна людина; • ідентифікує випадки дискримінації (зокрема утисків), булінгу (цькування) та визначає їх наслідки для особи і групи осіб, до якої ця особа належить; • наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання; • пояснює потребу доступності громадського простору для людей з інвалідністю або маломобільних груп населення; • аргументує потребу спільних правил, а також необхідність їх дотримуватися; • переконує інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі до прав людини і поваги до гідності людини; • формулює судження про вчинки історичних осіб і сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду; • обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини; • поводиться з повагою до інших осіб; • описує перебіг історичних подій в античних містах–державах Північного Причорномор’я; • наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності в сьогоденні – топоніміка, лексика (на прикладі античних міст-держав Північного, Причорномор’я, Скіфії); • виявляє різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Давньої Греції, Скіфії зокрема артефакти, текстові, візуальні, усні; • формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел; • застосовує критерії визначення достовірності інформації (з допомогою вчителя); • розпізнає прояви маніпулювання інформацією (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди», з допомогою вчителя); • визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди», з допомогою вчителя); • визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом цивілізацій Давньої Греції, Скіфії; • порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури Античної цивілізації і пояснює їх значення; • розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни, що відбулися в Античній цивілізації; • висловлює власне судження про культурне розмаїття і його цінність для суспільства, виявляє зацікавленість переконаннями інших людей; • наводить приклади етнічного, релігійного, культурного й іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні; • детально описує та характеризує історичних осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо); • формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Давньої Греції, Скіфії, на життя суспільства, окремих груп людей; • співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо); • позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди»); • виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) на прикладі античних міст-держав, Скіфії; • наводить приклади впливу діяльності людини Античної цивілізації та її сусідів на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи; • пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства Ставлення: • обговорює важливість поваги прав людини всіма людьми; • пояснює, чому Афіни вважаються батьківщиною демократії; усвідомлює цінність демократії для суспільного життя |
Природа і населення стародавньої Греції. Наукові дослідження давньогрецької цивілізації. Природні умови та населення. Розвиток господарства. Система рабства. Цивілізація Давньої Греції та її сусіди у просторі та часі. Мінойська цивілізація. Дорійці. Ахейська Греція. Велика грецька колонізація. Еллінізм. Суспільство і держава в Стародавній Греції Давньогрецький поліс. Афіни – батьківщина демократії: від Солона до Перикла. Стародавня Спарта – приклад олігархічної держави. Військова справа в Стародавній Греції Поняття конфлікту, його види, стадії та способи подолання. Греко-перські війни як приклад рівня розвитку військової справи в Давній Греції. Держава Александра Македонського. Елліністичні держави. Александр Македонський. Образ воїна-героя. Озброєння, стратегія і тактика полководців. Узагальнення Тематичний контроль
Традиції повсякденного життя. Давньогрецька мода. Родина і виховання Родина в Давній Греції. Ґендер. Становище жінки. Навчання дітей. Виховання громадян і воїнів (на прикладі Афін і Спарти). Міфологія. Релігія. Наукові здобутки. Олімпійські ігри. Культура Давньої Греції. Пам’ятки мистецтва Мінойської цивілізації, «золотої доби» грецької культури, еллінізму. Видатні діячі давньогрецької культури. Історичне значення давньогрецької культури. Осередки давньогрецької цивілізації та їх сусіди на теренах України: античні міста-держави, кіммерійці, скіфи і сармати, землеробське населення українських земель.
Кіммерійці
Скіфи
Сармати
Узагальнення
Тематичний контроль |
|
|
Розділ IV. Давній Рим і його сусіди (18 год) |
|||||
|
|
Базові знання: Римська республіка, сенат, громадянська війна, патриції, плебеї, гладіатор, експансія, Пунічні війни, диктатура Юлія Цезаря, Римська імперія, римське право, вето, християнство, вандали, міграція, Велике переселення народів, автохтони, слов’яни, венеди, склавини, анти. Уміння: • визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій з історії Давнього Риму; • знає хронологічні межі існування Римської республіки, Римської імперії; • виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати й наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі воєнної експансії Риму, диктатури Юлія Цезаря); • виявляє різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Давнього Риму, давніх слов’ян; • формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Давнього Риму, спільноти давніх слов’ян на життя суспільства, окремих груп людей; • характеризує й порівнює становище патриціїв і плебеїв; • визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом Давнього Риму, давніх слов’ян; • пояснює історичне значення християнства; • визначає хронологічні межі формування спільноти давніх слов’ян; характеризує повсякденне й господарське життя, суспільну організацію, духовний світ давніх слов’ян; • наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності в сьогоденні — топоніміка, лексика (на прикладі давніх слов’ян) Ставлення: • пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче оточення та світ; • усвідомлює важливість римського права, яке вплинуло на формування і розвиток правових систем країн Західної Європи і є складовою частиною світової правової культури. |
Природа і населення Апеннінського півострова. Наукові дослідження давньоримської цивілізації.
Природні умови та населення. Розвиток господарства. Система рабства.
Давній Рим у часі і просторі Виникнення міста Рим. Царський період. Римська республіка.
Воєнна експансія Риму. Військова справа в Давньому Римі Образ воїна-героя. Ставлення до ветеранів армії. Озброєння, стратегія і тактика полководців.
Війни Риму на різних етапах історії. Видатні полководці.
Організація влади в Давньому Римі: від республіки до імперії.
Диктатура Юлія Цезаря.
Римська імперія від Октавіана Августа до падіння імперії.
Узагальнення
Римське право. Закони XII таблиць. Людина в правовій та політичній системі Давнього Риму. Права і обов’язки громадян в Римі. Соціальний захист. Основні форми та прояви дискримінації.
Родина і виховання Родина в Давньому Римі. Становище жінки. Навчання і виховання дітей. Традиції повсякденного життя. Розваги в давньоримському суспільстві.
Релігія в Стародавньому Римі: від язичництва до християнства. Пантеон римських богів.
Християнське вчення. Ісус Христос. Перші християнські громади і церкви. Перетворення християнства на державну релігію.
Культура Давнього Риму. Римська культура як продовження античної традиції Давньої Греції. Розвиток наукових знань. Пам’ятки мистецтва Стародавнього Риму. Історичне значення давньоримської культури.
Сусіди Стародавнього Риму. Початок Великого переселення народів. Життя варварських племен. Відносини Риму з варварами. Падіння Стародавнього Риму: причини та наслідки.
Давні слов’яни на теренах України. Питання походження і прабатьківщини слов’ян. Венеди, анти і склавини в писемних джерелах. Повсякденне й господарське життя слов’ян на теренах України. Духовний світ давніх слов’ян Тематичний контроль |
|
|
Узагальнення. Внесок цивілізацій Стародавнього світу в історію людства. Значення давньої історії України як складової світової історії (2 год) |
|||||
|
|
Уміння: • виявляє здобутки стародавніх цивілізацій в області науки, техніки, культури; • позначає на карті історико-географічні об’єкти спадщини Стародавнього світу Ставлення: • усвідомлює важливість спадщини стародавніх цивілізацій для сучасності, значення давньої історії України як складової світової історії |
Історія України як складова світової історії.
Місце історії Стародавнього світу в історії людства. Сім чудес світу |
|
|