ПЛАН-КОНСПЕКТ
уроку
здобувача освіти Карпенка Артема Миколайовича
_____ групи _____
Тема заняття: Розквіт афінської демократії.
Консультації:
1. Учитель школи ______________________
дата, підпис
2. Методист практики ___________________
дата, підпис
Предмет: Інтегрований курс історії
Клас: шостий
Провів: Карпенко Артем Миколайович
Тема: Розквіт афінської демократії.
Мета:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Підручник для 6 класу Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) (Гісем О.В., Гісем О.О.), електронна презентація.
Основні поняття: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин», «права та обов’язки громадянина», «політика», «гілки влади»
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
Хід уроку:
1. Організація класу.
1.1. Повідомлення теми і мети заняття.
Добрий день! Сьогодні ми з вами поговоримо про добу розквіту афінської демократії. Обговоримо, з чим довелося зіткнутися грецькому народу у цей період, які основні проблеми існували на той час, але спочатку ми з вами пригадаємо, а що ж ми дізналися з минулого уроку?
1.2. Актуалізація опорних знань.
На цьому етапі я вважаю доцільним провести гру «Пригадати усе». Ігровим полем слугуватиме карта підручника, хронологічно сумісна з темою минулого уроку. Учням потрібно відтворити події греко-перських війн, як вони їх запам’ятали на минулому уроці. Діти називають і показують на карті місця основних битв у хронологічній послідовності, розповідають про названі битви за запропонованим педагогом алгоритмом (місце, час, дійові особи, перебіг, наслідки). Один гравець розповідає про одну битву. Відповіді будуть прокоментовані, обговорені з учнями та узагальнені.
2. Мотивація навчальної діяльності.
Діти, а чи знали ви, що у таку, здавалося, давню епоху, добу Афінської демократії будь-який громадянин мав право (вважалося, навіть, що всі громадяни, що піклуються про інтереси суспільства, зобов'язані) брати участь у роботі суверенних зборів. Розробка порядку денного зборів і повсякденне керівництво містом здійснювалися радою. Судові й аудиторські функції — великим журі. Членство, як в раді, так і в журі надавалося за жеребом. Будь-який громадянин мав рівні шанси бути сьогодні правителем Афін, а завтра — верховним суддею. Тож, далі ми з вами перейдемо саме до вивчення основної теми.
3. Основна частина.
3.1. Вивчення нового матеріалу.
Монархія та олігархія.
Один із найвпливовіших грецьких полісів — Афіни — існував уже в XVI ст. до н. е., за часів Мікенської цивілізації. Свого розквіту місто досягло у V ст. до н. е., коли тут встановлюється демократія. Шлях до встановлення демократичного ладу в Афінах був тривалим. Із часу заснування тут правили царі. Вони передавали свою владу в спадок. На їх користь збирали податки, вони видавали закони та командували військом. Така форма правління називалася монархією. У XIII ст. до н. е., за правління напівміфічного царя Тесея, було запроваджено нову систему управління містом. Ним керували особи, обрані з-поміж заможних громадян — аристократів. Така форма правління називалася аристократією. Решта населення — демос — не брала участі в управлінні містом. Також давньогрецькі філософи вирізняли ще один вид державного правління — олігархію. Із грецької цей термін перекладається як «влада небагатьох». За такого політичного ладу влада в полісі належить обмеженому колу представників знатних і заможних родів. Багато грецьких полісів, наприклад Коринф, мали олігархічну форму правління.
Реформи Солона.
У 594—593 рр. до н. е. за підтримки демосу політичний діяч Солон провів реформи. Він поділив усе населення поліса на чотири групи за принципом: чим більший дохід мав громадянин, тим вищі посади в управлінні містом він міг обіймати. Завдяки реформі Солона громадяни міста отримали можливість брати участь у його політичному житті. Проте ця реформа мала й недоліки: заможними передусім були вихідці з давніх аристократичних родин.
Тиранія Пісістрата.
У 560— 527 рр. до н. е. в Афінах правив Пісістрат. Він прагнув повністю контролювати політику міста й не допускав нікого до управління. У Давній Греції одноосібне правління називали тиранією, а такого правителя — тираном. Пісістрат підтримував селянство та дрібних ремісників, що сприяло розвитку господарства й забезпечувало його популярність серед демосу. Було введено рівність усіх громадян перед законом. Він уперше наказав записати поеми Гомера — основні твори грецької культури.
Реформи Клісфена. Перикл.
Населення Афін поділялося на роди, більшість яких існували ще із часів Мікенської цивілізації. Верхівка родів — аристократія — мала значний вплив на політику в Афінах. Усе змінили реформи Клісфена у 508— 507 рр. до н. е. Громадян поліса було записано до певної деми — об’єднання громадян зі своїм самоуправлінням. Членство в демі було спадковим і не залежало від майнового стану або місця проживання громадянина. Таким чином, аристократи з одного роду потрапляли до декількох різних дем. Деми об’єднувалися в більші одиниці — філи, яких було десять. Від філи обирали делегатів до органів управління містом. Для того щоб не допустити повернення тиранії, Клісфен запровадив процедуру остракізму. На глиняних черепках писали ім’я політика, який, на думку громадян поліса, загрожував демократії. Якщо набиралася певна кількість голосів проти тієї чи іншої особи, її на десять років проганяли з Афін. Такий захід мав запобігти приходу нового тирана.
Формування афінської демократії завершив воєначальник та видатний політик Перикл (495—429 рр. до н. е.). Він фактично одноосібно правив полісом протягом 15 років. Історики стверджують, що за його правління Афіни увійшли в період свого найбільшого розквіту — культурного та політичного. Перикл здійснив два важливі нововведення:
• запровадив оплату праці посадовців;
• змінив визначення громадянина: тепер ним вважався виключно вільний дорослий чоловік, чий батько теж був громадянином, а мати — жителькою Афін.
Афінська демократія.
На середину V ст. до н. е. в Афінах встановилася демократія — політичний устрій, за якого громадяни самі ухвалювали закони й жили за ними. Участь в управлінні полісом була добровільною. Демократичне управління забезпечували органи влади. Народні збори (Еклезія) голосуванням ухвалювали закони і рішення про початок та припинення війни. Будь-який громадянин Афін міг узяти участь в Еклезії та запропонувати свій закон, а також публічно висловити свою думку щодо обговорюваних питань. Рішення ухвалювалося громадянами, які прийшли на зібрання. До складу Громадського суду (Геліея) входили 6 тис. громадян. У Геліеї розглядали судові справи, а також остаточно затверджували закони. Рада п’ятисот (Буле) складалася з довільно обраних 500 громадян — по 50 від кожної філи. Вони створювали тексти законів, які потім розглядали на Еклезії.
4. Закріплення знань учнів (Рефлексія).
Діти, ви прослухали новий матеріал щодо демократії в Афінах, будь ласка, дайте відповідь на таке запитання:
4.1. Вправа «Таблиця політичних реалій».
Діти, вам подано таблицю, в якій потрібно буде на ваш погляд записати позитивні та негативні риси політичної системи Афін.
|
Період афінської демократії |
Позитивне |
|
Негативне |
|
4.2. Вправа «Наведіть мені факт з нової теми».
Згідно з цим завданням кожен учень повинен надати факт, який запам’ятав з нової теми.
4.3. Підсумки уроку.
Ось ми і підійшли до завершення нашого уроку, тож, підведемо короткі підсумки з теми:
5. Домашнє завдання.
Діти, вдома вам потрібно буде:
Я дуже вдячний вам за урок, на все добре, до зустрічі!
1