Календарно-тематичне планування, суспільно-гуманітарний напрям, історичний профіль, підручник В.С.Власов, С.В.Кульчицький

Про матеріал

Календарно-тематичне планування з історії України 10 клас на 2018-2019 н.р. Складено відповідно до нової типової навчальної програми з курсу історії України, наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405 (суспільно-гуманітарний напрям,історичний профіль: 3 години на тиждень, 105 години на рік).

Перегляд файлу

КАЛЕНДАРНО – ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 10 КЛАС  

 

 

Суспільно-гуманітарний напрям,

історичний  профіль

 

(наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405)

за підручником «Історія України» профільний рівень В.С.Власов, С.В.Кульчицький

 

105 годин(3 год.)

 

                                                                                                                                                Петлик  Галини  Іванівни

                                                                                                                                                             вчителя історії  та  правознавства

                                                                                                                                             ЗОШ I-IIIст. с. Вашківці

                                                                                                                                          Сокирянського району

                                                                                                                                       Чернівецької області

 

Розділ  1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1

 

Вступ. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку українських земель

Учень/учениця:

використовує карту як джерело інформації про основні події Першої світової війни на українських землях;

визначає основні тенденції й аналізує геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки про ставлення українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель до Світової війни; щодо політики Російської імперії та Австро-Угорщини на окупованих територіях Східної Галичини і Північної Буковини;

визначає роль і наслідки створення українських добровольчих військових формувань;

порівнює й узагальнює наслідки посилення економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях для українських земель;

орієнтується в історичній термінології: світова війна, ринки збуту, трудові ресурси, воєнно-політичний блок, окупаційний режим, національне військове формування, військове генерал-губернаторство позиційна війна;

творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: М. Галущинський, Г. Коссак, Д. Донцов, Василь Вишиваний.

2

 

Україна на початку 21 ст.

3

 

Україна напередодні війни. Територіальні претензії щодо України

4

 

Початок воєнних дій. 1914 р.

5

6

7

 

8

 

Україна в роки Першої світової війни

Воєнні події 1915-1917 рр.

Практичне заняття 1. Українські січові стрільці – перше в новітній історії національне військо

Практичне заняття 2. Зміни у повсякденному житті українців

 

 

9

 

Урок контролю та корекції знань з теми : «Україна в роки Першої світової війни»

 

 

Розділ  2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917 — квітень 1918 р.)

10

 

 Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради (УЦР).

Учень/учениця:

― використовує карту як джерело інформації про основні події початку Української революції;

― виявляє уміння синхронізувати історичні події періоду;

порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів досягнення кінцевої мети українськими політичними партіями на початку Української революції; поглядів українських політичних партій на більшовицький переворот у Росії; змісту чотирьох універсалів УЦР;

визначає роль і наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

― порівнює різні точки зору, висловлює власну позицію щодо початку діяльності УЦР у березні—листопаді 1917 р.;

― обґрунтовує зв’язок між причинами та наслідками прийняття ІІ Універсалу УЦР;

формулює власні судження щодо причин і наслідків Брестського мирного договору;

визначає шляхи становлення ідей захисту прав людини в період Української революції;

робить аргументовані висновки щодо здобутків і прорахунків УЦР у державотворчому процесі;

орієнтується в історичній термінології: революція, опозиція, політична боротьба, місцеві органи влади, національно-територіальна автономія, федерація, переворот, більшовики, диктатура, ревком, ультиматум, національно-персональна автономія, універсал;

творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Єфремов.

11

 

Діяльність політичних партій на початку революції

12

 

Проголошення  автономії України

13

 

Наслідки Першого Універсалу

14

 

Діяльність М. Грушевського та В. Винниченка

15

 

Компромісний Другий Універсал

16

 

Центральна Рада і Тимчасовий уряд: від протистояння до  компромісу

17

 

Утворення УНР. Внутрішня та зовнішня політика

18

 

Протистояння національно-патріотичних сил  і більшовиків. Ультиматум до Української Ради

19

 

Проголошення незалежності УНР. Четвертий універсал

20

 

Брест-Литовський мирний договір

21

 

Практичне заняття 3.Державотворча діяльність Центральної Ради

22

 

«Кошик ідей».Причини поразки Центральної Ради.

23

 

Практичне заняття 4. Джерела про Брестський мирний договір і війну УНР з радянською Росією

24

 

Наслідки Брестського мирного договору

25

 

Перегляд відеоматеріалів по темі та їх обговорення

26

 

Урок контролю та корекції знать по темі « Початок Української революції (1917 - квітень 1918 р.)

 

 

 

 

 

Розділ  3. РОЗГОРТАННЯ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

27

 

Утворення Української Держави. П. Скоропадський.

Учень/учениця:

 ― використовує карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;

― виявляє навички синхронізації історичних подій доби;

порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо утворення і діяльності Української Держави, Директорії, Укрраднаркому, денікінського режиму;

висловлює і аргументує власні судження щодо ставлення суспільства до внутрішньої і зовнішньої політики Української Держави, Директорії, ЗУНР;

  визначає основні тенденції та протиріччя процесу створення ЗУНР;

визначає правовий статус УНР, ЗУНР; уроки українського державотворчого процесу;

пояснює причини і наслідки політичної і трудової еміграції в Україні;

 

28

 

Внутрішня та зовнішня політика  П. Скоропадського

29

 

Утворення Директорії УНР

30

 

У вогні війни та політичного протиборства

31

 

Реорганізація Директорії УНР. Державницька та національна політика.

32

 

Напиши листа . Я житель України в часи Гетьманщини

33

 

Утворення ЗУНР. Державотворчий процес

34

 

Семінарське заняття. Є.Петрушевич та його авторитет

35

 

Становище українських земель,що входили до складу Австро-Угорщини

36

 

1919 р.: встановлення УСРР

виявляє нові тенденції й суперечності процесу розвитку української культури в 19171921 рр.;

порівнює і формулює власні судження щодо розвитку освіти і науки за часів УНР, Центральної Ради, Української Держави; Директорії та ЗУНР;

визначає внесок українських митців в національну і світову культуру;

орієнтується в історичній термінології: гетьманат, біла гвардія, червона гвардія, інститут влади, Директорія, інтервенція, отаманщина, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, неоголошена війна, продовольча розкладка, «воєнний комунізм», реквізиція;

творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Є. Петрушевич, С. Петлюра, Н. Махно та інші  повстанські отамани.

 

37

 

1919 р.: окупація України білогвардійцями

38

 

Твір-роздум «Що таке білий і червоний терор»

39

 

Реставрація УСРР. Радянсько-польська війна

40

 

Семінарське заняття. Історичний портрет Н. Махно

41

 

Розгром військ Петра Врангеля

42

 

Суть комуністичного будівництва в УСРРу 1920р.

43

 

Варшавський договір УНР та Польщі

44

 

Воєнні дії на території України навесні-восени 1920 р.

45

 

Практичне заняття 5. Портрет Симони Петлюри на тлі епохи

46

 

Захист проектів «Історичні постаті Української революції»

 

47

 

Круглий стіл «Боротьба за українську державність. Досягнення та прорахунки»

48

 

Урок контрою та корекції знань з теми : «Розгортання визвольних змагань»

49

 

Культурно-освітнє життя УНР, ЦР, Гетьманщини, Директорії

50

 

Комуністична ідеологізація культури

51

 

Скласти порівняльну таблицю з теми : «Культурно–освітнє життя УНР та Гетьманщини, Директорії»

 

 

 

 

Розділ 4. УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТА  ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ (1921—1939 рр.)

52

 

Внутрішнє та міжнародне становище радянської України на поч.1920 р.

Учень/учениця:

― використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР, регіони голоду 19211923 рр,; Голодомору 19321933 рр.; основні індустріальні новобудови в УСРР; місця антибільшовицьких повстань;

визначає основні тенденції та протиріччя нової економічної політики; процесу політики коренізаціі; форсованої індустріалізації; насильницької колективізації;

виявляє суперечності між державним статусом республіки і Конституцією УСРР;

висловлює і аргументує власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

дає аргументовану правову оцінку Голодомору 1932—1933 рр. як геноциду українського народу;

пояснює причини і наслідки встановлення радянського тоталітарного режиму; масових репресій; боротьби радянської влади з українською політичною еміграцією;

визначає причини і наслідки ідеологізаціі національно-культурного життя в УРСР;

формулює власні судження про причини посилення русифікації, зміни у масовій психології та свідомості населення, антицерковну політику радянської влади та їхні наслідки;

53

 

Причини та перебіг голоду в радянській Україні в 1921-1923 рр.

54

 

Утворення СРСР

55

 

Упровадження нової української політики

56

 

Самостійна робота. Порівняльна таблиця : НЕП – воєнний комунізм

57

 

Кампанія коренізації у УСРР

58

 

Утворення Української автокефальної церкви

59

 

Форсована індустріалізація радянської  України

60

 

Найбільші досягнення індустріалізації

61

 

Самостійна робота. Порівняльна таблиця : НЕП і перша п'ятирічка

62

 

Суцільна колективізація сільського господарства в радянській Україні

63

 

Причини та перебіг Голодомору 1932-33 рр. – геноцид українського народу

64

 

Практичне заняття 6.  Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору

65

 

Формування культу особи Йосипа Сталіна

66

 

Масові репресії та їх ідеологічне виправдання в радянській Україні

67

 

Наслідки політичних репресій 1930-х р. у радянській Україні

орієнтується в історичній термінології: нова економічна політика, коренізація, радянський тоталітарний режим, директивна економіка, «Великий терор», форсована індустріалізація, хлібозаготівлі, насильницька колективізація, розкуркулення, голодомор, геноцид, «розстріляне відродження», культ особи, ідеологізація культурного життя;

творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: О. Довженко. Лесь Курбас. М. Хвильовий, М. Скрипник, Х. Раковський.

68

 

Практичне заняття 7. Ідеолізація суспільного життя та репресії проти інтелігенції у радянській Україні

69

 

Практичне заняття 8. Боротьба з релігією та утвердження комуністичної ідеології

70

 

Освіта та наука в радянській Україні

71

 

Література та мистецтво. «Розстріляне відродження»

72

 

Самостійна робота. Скласти тестові завдання по темі: «Утвердження комуністичного і тоталітарного режиму в Україні»

73

 

Практичне заняття 9. Повсякденне життя українців у період утвердження комуністичного режиму

74

 

Віртуальна подорож етнографічними музеями України

75

 

Урок контролю та корекції знань з теми: «Утвердження комуністичного і тоталітарного режиму в Україні»


 

 

Розділ  5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

76

 

Українські землі в складі Польщі

Учень/учениця:

― використовує карту як джерело інформації про основні події на західноукраїнських землях у 1921—1939 рр.;

порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо політичного, соціально-економічного і культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини;

  визначає і порівнює правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини; Карпатської України;

висловлює і аргументує власні судження щодо розгортання українського націоналістичного руху; інтегрального націоналізму; національної політики Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини;

формулює власні судження щодо ролі і місця Карпатської України в житті Західної України.

 

77

 

УОНД в суспільно-політичному житті українських земель

78

 

Праворадикальний націоналістичний рух. ОУН

79

 

Українські землі в складі Чехословаччини

80

 

Проголошення Карпатської України

81

 

 Українські землі в складі Румунії

82

 

Культурне життя українських земель що входили до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини

83

 

Презентація творчих проектів. Повсякденне життя радянської людини та життя західноукраїнського жителя

84

 

Урок контролю та корекції знань з теми: «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період»

 

 

 

Розділ  6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

85

Німецько-радянський договір 1939 р.

Учень/ учениця:

― використовує карту як джерело інформації про основні воєнні дії на території України в період Другої Світової війни;

― висловлює і аргументує власні судження про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої Світової війни;

― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо входження і радянізації

новоприєднаних територій до складу УРСР в 1939-1940 рр.; політичного та соціально-економічного становище в Україні напередодні німецькорадянської війни; життя населення України в умовах нацистської окупації та евакуації;

― визначає правовий статус громадян на анексованих територіях;

― пояснює причини і наслідки окупації України;

― формулює власні судження щодо ролі і місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої Світової війни; участі українців у визволенні країн Європи;

― визначає основні тенденції культурно-освітнього процесу доби;

― вільно орієнтується в історичній термінології: агресор, пакт, радянізація, «бліцкриг», «визвольний похід», «похідні групи», окупаційний режим, евакуація, мобілізація, депортація, «котел», «новий порядок»,національно-визвольний рух,«чорносвитники» («сірі піджаки»),остарбайтери, «діти війни», воєнний

злочин;

― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: А. Мельник, С. Бандера, Тарас Бульба (Боровець), Р. Шухевич, К. Осьмак, І. Кожедуб, Амет-хан Султан, С. Ковпак, К. Дерев’янко, Є. Патон.

 

86

Початок Другої Світової війни

87

Радянізація новоприєднаних областей УРСР

88

Початок радянсько-німецької війни

89-90

Окупація українськими військами Німеччини та її союзниками

91

Діяльність націоналістичних організацій під час війни

92

Окупаційний режим в Україні

93

Остарбайтери та колаборанти

94

Голокост в Україні. Бабин Яр

95

Розгортання руху Опору в Україні. Партизани

96

УПА, як військове формування в націоналістичному русі Опору

97

Вигнання з України нацистських окупантів з Правобережної та Південної України

98

Українсько-польське протистояння

99

Завершення Другої Світової війни. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом

100

Ухвали Тегеранської та Ялтинської конференцій щодо майбутнього України

101

Внесок українських вчених у боротьбу з окупантами

102

Особливості культурного життя в роки війни

103

Семінарське заняття. Ціна перемоги для України

104

Урок контролю та корекції знань з теми : «Україна в роки Другої Світової війни»

105

Резерв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
13 січня 2019
Переглядів
2032
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку