Календарно-тематичне планування з історії України 10 клас на 2018-2019 н.р. Складено відповідно до нової типової навчальної програми з курсу історії України, наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405 (суспільно-гуманітарний напрям,історичний профіль: 3 години на тиждень, 105 години на рік).
КАЛЕНДАРНО – ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 10 КЛАС
Суспільно-гуманітарний напрям,
історичний профіль
(наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405)
за підручником «Історія України» профільний рівень В.С.Власов, С.В.Кульчицький
105 годин(3 год.)
Петлик Галини Іванівни
вчителя історії та правознавства
ЗОШ I-IIIст. с. Вашківці
Сокирянського району
Чернівецької області
Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ |
||||||
1 |
|
Вступ. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку українських земель |
Учень/учениця: ― використовує карту як джерело інформації про основні події Першої світової війни на українських землях; ― визначає основні тенденції й аналізує геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель; ― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки про ставлення українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель до Світової війни; щодо політики Російської імперії та Австро-Угорщини на окупованих територіях Східної Галичини і Північної Буковини; ― визначає роль і наслідки створення українських добровольчих військових формувань; ― порівнює й узагальнює наслідки посилення економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях для українських земель; ― орієнтується в історичній термінології: світова війна, ринки збуту, трудові ресурси, воєнно-політичний блок, окупаційний режим, національне військове формування, військове генерал-губернаторство позиційна війна; ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: М. Галущинський, Г. Коссак, Д. Донцов, Василь Вишиваний. |
|||
2 |
|
Україна на початку 21 ст. |
||||
3 |
|
Україна напередодні війни. Територіальні претензії щодо України |
||||
4 |
|
Початок воєнних дій. 1914 р. |
||||
5 6 7
8 |
|
Україна в роки Першої світової війни Воєнні події 1915-1917 рр. Практичне заняття 1. Українські січові стрільці – перше в новітній історії національне військо Практичне заняття 2. Зміни у повсякденному житті українців
|
||||
9 |
|
Урок контролю та корекції знань з теми : «Україна в роки Першої світової війни» |
||||
Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917 — квітень 1918 р.) |
||||||
10 |
|
Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради (УЦР). |
Учень/учениця: ― використовує карту як джерело інформації про основні події початку Української революції; ― виявляє уміння синхронізувати історичні події періоду; ― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів досягнення кінцевої мети українськими політичними партіями на початку Української революції; поглядів українських політичних партій на більшовицький переворот у Росії; змісту чотирьох універсалів УЦР; ― визначає роль і наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України; ― порівнює різні точки зору, висловлює власну позицію щодо початку діяльності УЦР у березні—листопаді 1917 р.; ― обґрунтовує зв’язок між причинами та наслідками прийняття ІІ Універсалу УЦР; ― формулює власні судження щодо причин і наслідків Брестського мирного договору; ― визначає шляхи становлення ідей захисту прав людини в період Української революції; ― робить аргументовані висновки щодо здобутків і прорахунків УЦР у державотворчому процесі; ― орієнтується в історичній термінології: революція, опозиція, політична боротьба, місцеві органи влади, національно-територіальна автономія, федерація, переворот, більшовики, диктатура, ревком, ультиматум, національно-персональна автономія, універсал; ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Єфремов. |
|||
11 |
|
Діяльність політичних партій на початку революції |
||||
12 |
|
Проголошення автономії України |
||||
13 |
|
Наслідки Першого Універсалу |
||||
14 |
|
Діяльність М. Грушевського та В. Винниченка |
||||
15 |
|
Компромісний Другий Універсал |
||||
16 |
|
Центральна Рада і Тимчасовий уряд: від протистояння до компромісу |
||||
17 |
|
Утворення УНР. Внутрішня та зовнішня політика |
||||
18 |
|
Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків. Ультиматум до Української Ради |
||||
19 |
|
Проголошення незалежності УНР. Четвертий універсал |
||||
20 |
|
Брест-Литовський мирний договір |
||||
21 |
|
Практичне заняття 3.Державотворча діяльність Центральної Ради |
||||
22 |
|
«Кошик ідей».Причини поразки Центральної Ради. |
||||
23 |
|
Практичне заняття 4. Джерела про Брестський мирний договір і війну УНР з радянською Росією |
||||
24 |
|
Наслідки Брестського мирного договору |
||||
25 |
|
Перегляд відеоматеріалів по темі та їх обговорення |
||||
26 |
|
Урок контролю та корекції знать по темі « Початок Української революції (1917 - квітень 1918 р.) |
||||
|
|
|
||||
Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ |
||||||
27 |
|
Утворення Української Держави. П. Скоропадський. |
Учень/учениця: ― використовує карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність; ― виявляє навички синхронізації історичних подій доби; ― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо утворення і діяльності Української Держави, Директорії, Укрраднаркому, денікінського режиму; ― висловлює і аргументує власні судження щодо ставлення суспільства до внутрішньої і зовнішньої політики Української Держави, Директорії, ЗУНР; ― визначає основні тенденції та протиріччя процесу створення ЗУНР; ― визначає правовий статус УНР, ЗУНР; уроки українського державотворчого процесу; ― пояснює причини і наслідки політичної і трудової еміграції в Україні;
|
|||
28 |
|
Внутрішня та зовнішня політика П. Скоропадського |
||||
29 |
|
Утворення Директорії УНР |
||||
30 |
|
У вогні війни та політичного протиборства |
||||
31 |
|
Реорганізація Директорії УНР. Державницька та національна політика. |
||||
32 |
|
Напиши листа . Я житель України в часи Гетьманщини |
||||
33 |
|
Утворення ЗУНР. Державотворчий процес |
||||
34 |
|
Семінарське заняття. Є.Петрушевич та його авторитет |
||||
35 |
|
Становище українських земель,що входили до складу Австро-Угорщини |
||||
36 |
|
1919 р.: встановлення УСРР |
― виявляє нові тенденції й суперечності процесу розвитку української культури в 1917—1921 рр.; ― порівнює і формулює власні судження щодо розвитку освіти і науки за часів УНР, Центральної Ради, Української Держави; Директорії та ЗУНР; ― визначає внесок українських митців в національну і світову культуру; ― орієнтується в історичній термінології: гетьманат, біла гвардія, червона гвардія, інститут влади, Директорія, інтервенція, отаманщина, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, неоголошена війна, продовольча розкладка, «воєнний комунізм», реквізиція; ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Є. Петрушевич, С. Петлюра, Н. Махно та інші повстанські отамани.
|
|||
37 |
|
1919 р.: окупація України білогвардійцями |
||||
38 |
|
Твір-роздум «Що таке білий і червоний терор» |
||||
39 |
|
Реставрація УСРР. Радянсько-польська війна |
||||
40 |
|
Семінарське заняття. Історичний портрет Н. Махно |
||||
41 |
|
Розгром військ Петра Врангеля |
||||
42 |
|
Суть комуністичного будівництва в УСРРу 1920р. |
||||
43 |
|
Варшавський договір УНР та Польщі |
||||
44 |
|
Воєнні дії на території України навесні-восени 1920 р. |
||||
45 |
|
Практичне заняття 5. Портрет Симони Петлюри на тлі епохи |
||||
46 |
|
Захист проектів «Історичні постаті Української революції» |
|
|||
47 |
|
Круглий стіл «Боротьба за українську державність. Досягнення та прорахунки» |
||||
48 |
|
Урок контрою та корекції знань з теми : «Розгортання визвольних змагань» |
||||
49 |
|
Культурно-освітнє життя УНР, ЦР, Гетьманщини, Директорії |
||||
50 |
|
Комуністична ідеологізація культури |
||||
51 |
|
Скласти порівняльну таблицю з теми : «Культурно–освітнє життя УНР та Гетьманщини, Директорії» |
||||
Розділ 4. УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТА ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ (1921—1939 рр.) |
||||||
52 |
|
Внутрішнє та міжнародне становище радянської України на поч.1920 р. |
Учень/учениця: ― використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР, регіони голоду 1921—1923 рр,; Голодомору 1932—1933 рр.; основні індустріальні новобудови в УСРР; місця антибільшовицьких повстань; ― визначає основні тенденції та протиріччя нової економічної політики; процесу політики коренізаціі; форсованої індустріалізації; насильницької колективізації; ― виявляє суперечності між державним статусом республіки і Конституцією УСРР; ― висловлює і аргументує власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму; ― дає аргументовану правову оцінку Голодомору 1932—1933 рр. як геноциду українського народу; ― пояснює причини і наслідки встановлення радянського тоталітарного режиму; масових репресій; боротьби радянської влади з українською політичною еміграцією; ― визначає причини і наслідки ідеологізаціі національно-культурного життя в УРСР; ― формулює власні судження про причини посилення русифікації, зміни у масовій психології та свідомості населення, антицерковну політику радянської влади та їхні наслідки; |
|||
53 |
|
Причини та перебіг голоду в радянській Україні в 1921-1923 рр. |
||||
54 |
|
Утворення СРСР |
||||
55 |
|
Упровадження нової української політики |
||||
56 |
|
Самостійна робота. Порівняльна таблиця : НЕП – воєнний комунізм |
||||
57 |
|
Кампанія коренізації у УСРР |
||||
58 |
|
Утворення Української автокефальної церкви |
||||
59 |
|
Форсована індустріалізація радянської України |
||||
60 |
|
Найбільші досягнення індустріалізації |
||||
61 |
|
Самостійна робота. Порівняльна таблиця : НЕП і перша п'ятирічка |
||||
62 |
|
Суцільна колективізація сільського господарства в радянській Україні |
||||
63 |
|
Причини та перебіг Голодомору 1932-33 рр. – геноцид українського народу |
||||
64 |
|
Практичне заняття 6. Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору |
||||
65 |
|
Формування культу особи Йосипа Сталіна |
||||
66 |
|
Масові репресії та їх ідеологічне виправдання в радянській Україні |
||||
67 |
|
Наслідки політичних репресій 1930-х р. у радянській Україні |
― орієнтується в історичній термінології: нова економічна політика, коренізація, радянський тоталітарний режим, директивна економіка, «Великий терор», форсована індустріалізація, хлібозаготівлі, насильницька колективізація, розкуркулення, голодомор, геноцид, «розстріляне відродження», культ особи, ідеологізація культурного життя; ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: О. Довженко. Лесь Курбас. М. Хвильовий, М. Скрипник, Х. Раковський. |
|||
68 |
|
Практичне заняття 7. Ідеолізація суспільного життя та репресії проти інтелігенції у радянській Україні |
||||
69 |
|
Практичне заняття 8. Боротьба з релігією та утвердження комуністичної ідеології |
||||
70 |
|
Освіта та наука в радянській Україні |
||||
71 |
|
Література та мистецтво. «Розстріляне відродження» |
||||
72 |
|
Самостійна робота. Скласти тестові завдання по темі: «Утвердження комуністичного і тоталітарного режиму в Україні» |
||||
73 |
|
Практичне заняття 9. Повсякденне життя українців у період утвердження комуністичного режиму |
||||
74 |
|
Віртуальна подорож етнографічними музеями України |
||||
75 |
|
Урок контролю та корекції знань з теми: «Утвердження комуністичного і тоталітарного режиму в Україні» |
||||
Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД |
|||
76 |
|
Українські землі в складі Польщі |
Учень/учениця: ― використовує карту як джерело інформації про основні події на західноукраїнських землях у 1921—1939 рр.; ― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо політичного, соціально-економічного і культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини; ― визначає і порівнює правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини; Карпатської України; ― висловлює і аргументує власні судження щодо розгортання українського націоналістичного руху; інтегрального націоналізму; національної політики Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини; ― формулює власні судження щодо ролі і місця Карпатської України в житті Західної України.
|
77 |
|
УОНД в суспільно-політичному житті українських земель |
|
78 |
|
Праворадикальний націоналістичний рух. ОУН |
|
79 |
|
Українські землі в складі Чехословаччини |
|
80 |
|
Проголошення Карпатської України |
|
81 |
|
Українські землі в складі Румунії |
|
82 |
|
Культурне життя українських земель що входили до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини |
|
83 |
|
Презентація творчих проектів. Повсякденне життя радянської людини та життя західноукраїнського жителя |
|
84 |
|
Урок контролю та корекції знань з теми: «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період» |
Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
|
|||
85 |
Німецько-радянський договір 1939 р. |
Учень/ учениця: ― використовує карту як джерело інформації про основні воєнні дії на території України в період Другої Світової війни; ― висловлює і аргументує власні судження про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої Світової війни; ― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо входження і радянізації новоприєднаних територій до складу УРСР в 1939-1940 рр.; політичного та соціально-економічного становище в Україні напередодні німецькорадянської війни; життя населення України в умовах нацистської окупації та евакуації; ― визначає правовий статус громадян на анексованих територіях; ― пояснює причини і наслідки окупації України; ― формулює власні судження щодо ролі і місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої Світової війни; участі українців у визволенні країн Європи; ― визначає основні тенденції культурно-освітнього процесу доби; ― вільно орієнтується в історичній термінології: агресор, пакт, радянізація, «бліцкриг», «визвольний похід», «похідні групи», окупаційний режим, евакуація, мобілізація, депортація, «котел», «новий порядок»,національно-визвольний рух,«чорносвитники» («сірі піджаки»),остарбайтери, «діти війни», воєнний злочин; ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: А. Мельник, С. Бандера, Тарас Бульба (Боровець), Р. Шухевич, К. Осьмак, І. Кожедуб, Амет-хан Султан, С. Ковпак, К. Дерев’янко, Є. Патон.
|
|
86 |
Початок Другої Світової війни |
||
87 |
Радянізація новоприєднаних областей УРСР |
||
88 |
Початок радянсько-німецької війни |
||
89-90 |
Окупація українськими військами Німеччини та її союзниками |
||
91 |
Діяльність націоналістичних організацій під час війни |
||
92 |
Окупаційний режим в Україні |
||
93 |
Остарбайтери та колаборанти |
||
94 |
Голокост в Україні. Бабин Яр |
||
95 |
Розгортання руху Опору в Україні. Партизани |
||
96 |
УПА, як військове формування в націоналістичному русі Опору |
||
97 |
Вигнання з України нацистських окупантів з Правобережної та Південної України |
||
98 |
Українсько-польське протистояння |
||
99 |
Завершення Другої Світової війни. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом |
||
100 |
Ухвали Тегеранської та Ялтинської конференцій щодо майбутнього України |
||
101 |
Внесок українських вчених у боротьбу з окупантами |
||
102 |
Особливості культурного життя в роки війни |
||
103 |
Семінарське заняття. Ціна перемоги для України |
||
104 |
Урок контролю та корекції знань з теми : «Україна в роки Другої Світової війни» |
||
105 |
Резерв |
||
|
|
||
|
|||
|
|||
|
|||