1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами
|
Уміння: усно й письмово тлумачити географічні поняття, факти, явища, закони, теорії; описувати (усно чи письмово) географічні об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів – термінами, поняттями тощо; обговорювати проблеми географічного змісту глобального та регіонального рівня.
Ставлення: усвідомлювати значущість здобутків географічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;
прагнення до розвитку української термінологічної лексики в системі географічних наук.
Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі географії, усні / письмові презентації їх результатів
|
2. Спілкування
іноземними
мовами
|
Уміння: використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації географічного змісту; описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати географічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати та тлумачити географічну термінологію іноземною мовою.
Ставлення: зацікавленість інформацією географічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальних проблем людства і прагнення долучитися до їх розв’язання, зокрема й з допомогою іноземних мов.
Навчальні ресурси: довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники і посібники
|
3. Математична компетентність
|
Уміння: застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів.
Ставлення: усвідомлення варіативності та значущості математичних методів у розв’язанні географічних проблем і задач.
Навчальні ресурси: завдання на виконання обчислень, аналіз та обробка статистичної інформації, поданої в різних формах (картографічній, табличній, графічній)
|
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння: пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення; самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля; оцінювати значення географії для сталого розвитку та розв’язання глобальних проблем. Ставлення: відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі; готовність до розв’язання проблем, пов’язаних зі станом довкілля.
Навчальні ресурси: географічні задачі, ситуативні вправи щодо розв’язання проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо
|
5. Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння: використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для спостереження за довкіллям, явищами і процесами в суспільстві і живій природі; створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничо – географічного та суспільно-географічного спрямування; шукати, обробляти і зберігати інформацію географічного характеру, критично оцінюючи її. Ставлення: дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією; усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристроїв.
Навчальні ресурси: електронні картографічні джерела, електронні посібники, збірники задач, тести
|
6. Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння: організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати і проводити спостереження або експерименти, реалізовувати проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя. Ставлення: допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.
Навчальні ресурси: довідкова система програмних засобів
|
7. Ініціативність і підприємливість
|
Уміння: генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозувати вплив географічних процесів і закономірностей на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; нівелювати ризики і використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших у довкіллі; керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).
Ставлення: відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.
Навчальні ресурси: сайти підприємств, установ, організацій, екскурсії на сучасні підприємства, зустрічі з успішними представниками бізнесу
|
8. Соціальна та громадянська компетентності
|
Уміння: ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією географічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду. Ставлення: відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів; оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток.
Навчальні ресурси: географічні задачі, інтернет-ресурси, посібники
|
9. Обізнаність та самовираження у сфері культури
|
Уміння: фіксувати унікальні об’єкти, явища та ландшафти Землі, їх естетичне значення, використовувати природні матеріали і засоби для втілення художніх ідей, пояснювати географічне підґрунтя відображення природи у творах мистецтва. Ставлення: усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення географії і мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини і природи.
Навчальні ресурси: літературні, музичні та образотворчі твори
|
10. Екологічна грамотність і здорове життя
|
Уміння: працювати в команді під час реалізації географічних проектів, застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших, оцінювати значення географічної науки для забезпечення добробуту людства.
Ставлення: турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного природокористування, пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.
Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проекти
|
|
|
|
|
Тема та зміст уроку
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (учень/учениця)
|
Наскрізні змістові лінії
|
Домашнє завдання
|
І семестр
|
1
|
1
|
|
|
Вступ. Об’єкт вивчення економічної географії. Взаємодія господарства і природи в географічному середовищі. Економічна географія в системі географічних наук. Значення знань з економічної географії.
|
ЗК: називає об’єкт вивчення економгеографії; розуміє зміст поняття «географічне середовище»; наводить приклади зв’язків економічної географії з іншими науками; пояснює актуальність і необхідність вивчення економгеографії; формує обґрунтовану думку щодо ролі економічної географії у розв’язанні багатьох суспільних проблем. ДК: визначає роль економічної географії в системі географічних наук. ЦК: висловлює бачення застосування знань з економічної географії у повсякденному житті.
|
Громадянська відповідальність:
наводить власні приклади бачення застосування знань з економічної географії у повсякденному житті.
Підприємливість і фінансова грамотність: усвідомлює роль географічної науки у професійній орієнтації та виборі виду діяльності
|
п. с. відео, есе
|
10 Розділ І. Національна економіка і світове господарство
|
2
|
3
1
|
|
|
Тема 1. Національна економіка
Національна економіка. (Національне господарство). Поняття «економічний розвиток» та його показники: валовий внутрішній продукт (ВВП), структура ВВП, індекс людського розвитку (ІЛР).
|
ЗК: називає ознаки понять «національна економіка», «валовий внутрішній продукт», «індекс людського розвитку»; розуміє вплив природних і суспільних чинників на розміщення виробництва (природних умов, сировинний, паливно-енергетичний, водний, працересурсний, споживчий, транспортний, науковий, екологічний, військово-стратегічний). ДК: розрізняє сектори національної економіки (первинний, вторинний, третинний), форми просторової організації господарства (економічні райони, елементи територіальної структури промисловості, сільського господарства тощо); аналізує секторальну модель економіки України та порівнює її з іншими державами. ЦК: уміє аналізувати й оцінювати власні здібності й уподобання та співвідносити їх до ринку праці в Україні; усвідомлює значення форм суспільної організації виробництва та їх використання у різних видах людської діяльності
|
Громадянська відповідальність:
критично оцінює сучасну економічну ситуацію України, її місце серед країн світу.
Виявляє активність у дослідженні економічних проблем.
Підприємливість і фінансова грамотність:
аналізує та оцінює власні можливості у зростанні добробуту своєї родини та держави.
|
п. с.
|
3
|
1
|
|
|
Секторальна модель економіки країни. Практична робота № 1 (Н) «Аналіз секторальної моделі економіки».
|
п. с.
|
4
|
1
|
|
|
Форми суспільної організації виробництва. Чинники розміщення виробництва. Форми просторової організації національної економіки.
|
п. с.
|
5
|
7 1
|
|
|
Тема 2. Світове господарство
Світове господарство (світова економіка), світовий ринок.
|
Знаннєвий компонент:
називає ознаки понять «спеціалізація території (населеного пункту, району, регіону, країни)», «міжнародний поділ праці», «світове господарство» («світова економіка»), «світовий ринок», типи економічних систем; наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку (за типізацією ООН), ТНК в Україні; знає і розуміє роль міжнародних організацій у світовій економіці; розуміє сутність тенденцій розвитку світового господарства (інтернаціоналізації виробництва, інформатизації, глобалізації, регіональної економічної інтеграції),багаторівневість світового господарства; пояснює вплив глобалізації на темпи розвитку світового господарства та національних економік країн різних типів. Діяльнісний компонент: знаходить і показує на карті країни «Великої сімки» (G-7), «Великої двадцятки» (G-20); уміє отримувати й аналізувати інформацію щодо типізації країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
Ціннісний компонент: оцінює вплив глобалізації на діяльність населення (на прикладі свого регіону).
|
Екологічна безпека та сталий розвиток:
розуміє важливість урахування екологічного чинника в розміщенні підприємств. Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність: розуміє значення досвіду економ розвитку інших країн і врахування цього досвіду для розвитку України та свого регіону.
Підприємливість та фінансова грамотність:
розуміє об’єктивність явища міжнародного поділу праці, позитивні та негативні наслідки глобалізації. Наводить приклади впливу глобалізації на розвиток світової економіки, регіону, України. Оцінює роль ТНК, міжнародних організацій у світовій економіці та економіці України.
|
п. с.
|
6
|
1
|
|
|
Поняття «спеціалізація території», «міжнародний поділ праці».
Типи економічних систем.
Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній.
|
п. с.
|
7
|
1
|
|
|
Практична робота № 2 (Н) «Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку».
|
|
8
|
1
|
|
|
Багаторівневість світового господарства, його просторова структура за концепцією «Центр – периферія».
|
п. с.
|
9
|
1
|
|
|
Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція.
|
п. с.
|
10
|
1
|
|
|
Транснаціональні корпорації (ТНК) та їх вплив на функціонування міжнародної економіки.
|
п. с.
|
11
|
1
|
|
|
Міжнародні економічні організації. Т/Б №1
|
п. с.
|
12 Розділ ІІ. Первинний сектор господарства
|
12
|
5
1
|
|
|
Тема 1. Сільське господарство
Сільське господарство, його значення в сучасному світі. Аграрні суспільства в сучасному світі. Аграрні відносини. Складники сільського господарства. Роль природних чинників (земельних та агрокліматичних ресурсів) у розвитку й розміщенні аграрного виробництва.
|
Знаннєвий компонент:
називає види діяльності в сільському господарстві, види сільськогосподарських угідь; наводить приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства в регіоні світу, країні; країн з аграрною міжнародною спеціалізацією; пояснює поширення в світі свинарства, птахівництва, формування спеціалізованих районів скотарства, вівчарства. Діяльнісний компонент: показує на карті світу зони (райони) вирощування пшениці, кукурудзи, рису, бавовнику, льону-довгунцю, соняшнику, сої, маслин, олійної пальми, цукрової тростини, цукрового буряку, картоплі, чаю, кави, какао-бобів, на карті України – сільськогосподарські зони, гірські та приміські райони; характеризує особливості розміщення рослинництва й тваринництва в Україні; аналізує карти сільськогосподарських культур і тваринництва; визначає місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції.
Ціннісний компонент аргументує свою позицію щодо впровадження ринку земельних ресурсів в
Україні.
|
Екологічна безпека та сталий розвиток:
розуміє необхідність охорони та збереження сільськогосподарських угідь.
Здоров’я і безпека:
пояснює і наводить приклади взаємозв’язків між якістю сільськогосподарської продукції та здоров’ям людини.
Громадянська відповідальність:
усвідомлює роль сільського господарства для економіки України.
Виявляє активність щодо пропагування товарів вітчизняного виробництва, підтримки власного виробника.
Аргументує свою позицію щодо впровадження ринку земельних ресурсів в Україні.
Підприємливість і фінансова грамотність:
уміє визначати напрями фермерської діяльності у країнах світу, Україні та своїй місцевості.
|
п. с.
|
13
|
1
|
|
|
Землезабезпеченість. Сільське господарство України. Структура сільськогосподарських угідь в Україні. Розміщення в Україні виробництва зернових і технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства.
|
п. с.
|
14
|
1
|
|
|
Практична робота № 3 (Т) «Визначення основних зернових і технічних культур, що їх вирощують у помірному, субтропічному і тропічному кліматичних поясах, й обґрунтування встановлених відмінностей».
|
|
15
|
1
|
|
|
Розвиток кормової бази тваринництва. Структура та розміщення тваринництва. Зональна спеціалізація сільського господарства України. Гірські та приміські сільськогосподарські райони.
|
п. с.
|
16
|
1
|
|
|
Сільське господарство у своєму регіоні. Сільське господарство світу. Географія основних зернових і технічних культур та виробництва продукції тваринництва. Зональність світового сільського господарства. Найбільші країни-виробники та країни-експортери сільськогосподарської продукції.
|
п. с.
|
17
|
2
1
|
|
|
Тема 2. Лісове господарство
Лісове господарство. Основні лісові пояси світу. Лісозабезпеченість.
|
ЗК: називає основні лісові пояси світу; пояснює розміщення лісових поясів світу, лісових масивів в Україні. ДК: показує на карті світу ліси помірного поясу, вологі екваторіальні й тропічні ліси, райони лісового господарства у світі та в Україні; порівнює лісозабезпеченість України, світу й окремих його регіонів. ЦК: усвідомлює відповідальність громадянина, місцевих громад, держави за збереження лісових ресурсів.
|
Екологічна безпека та сталий розвиток: усвідомлює екологічне значення лісу. Громадянська відповідальність: усвідомлює власну відповідальність громадянина місцевих громад, держави за збереження лісових ресурсів. Підприємливість і фінансова грамотність:
розуміє важливість раціонального використання природних ресурсів та їх подальшої повної переробки.
|
Підготув до к/р
|
18
|
1
|
|
|
Лісове господарство в Україні
Контрольна робота.
|
|
19
|
5
1
|
|
|
Тема 3. Добувна промисловість
Класифікація мінеральних ресурсів за використанням. Показники ресурсозабезпеченості країн мінеральними ресурсами. Видобування вугілля, нафти і природного газу. Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу.
|
Знаннєвий компонент:
називає види мінеральних ресурсів за використанням; наводить приклади найбільших країн-експортерів та країн-імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля; розуміє закономірності поширення родовищ і басейнів корисних копалин; пояснює лідерство окремих країн на світових ринках мінеральної сировини за сукупністю природних і суспільних чинників, зміщення добувної промисловості до районів зі складними природними умовами, на шельф Світового океану. Діяльнісний компонент:
Знаходить і показує на картах різного масштабунайбільші басейни нафти і природного газу – Перської затоки, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північноморський, основні райони видобування нафти і природного газу в Україні; найбільші басейни та райони видобування вугілля – Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія), Донецький та Львівсько-Волинський (Україна); країни з найбільшими обсягами видобування залізних руд – Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Україна, басейни та райони видобування залізних та марганцевих руд в Україні;
найбільші райони видобування руд кольорових металів – Кордильєри-Анди, «вольфрамово-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки; основні родовища руд кольорових металів, що їх розробляють в Україні; основні центри видобування кам’яної солі в Україні Ціннісний компонент: оцінює місце України на світових ринках нафти, природного газу, вугілля, руд чорних і кольорових металів;
усвідомлює суспільну значущість раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів в Україні.
|
Екологічна безпека та сталий розвиток:
аналізує позитивні та негативні наслідки діяльності підприємства первинного сектору на природне середовища та соціум і пропонує виважені рішення.
Здоров’я і безпека:
усвідомлює вплив забруднення повітря, зміни рівня ґрунтових вод, деградації ґрунтів на здоров’я населення.
Підприємливість і фінансова грамотність:
аналізує статистичну інформацію щодо динаміки цін на мінеральні ресурси та обсяги їх видобування в Україні та світі, пояснює вплив природних і суспільних чинників на прибутковість підприємств добувної промисловості.
|
|
20
|
1
|
|
|
Найбільші в світі басейни й країни за видобутком кам’яного вугілля, нафти й природного газу.
|
|
21
|
1
|
|
|
Основні й перспективні райони видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні. Шляхи покриття дефіциту палива в Україні. Практична робота № 4 (П) «Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобування кам’яного вугілля, нафти і природного газу».
|
|
22
|
1
|
|
|
Видобування металічних руд. Основні закономірності розміщення родовищ металічних руд. Країни з найбільшими обсягами видобування залізних, марганцевих руд, руд кольорових, рідкісноземельних і благородних металів. Розвиток і розміщення виробництв з видобування залізних і марганцевих руд в Україні. Розробка родовищ руд кольорових металів в Україні.
|
|
23
|
1
|
|
|
Видобування інших видів природної сировини в Україні та країнах світу. Підприємства добувної промисловості свого регіону.
|
|
24
|
1
|
|
|
Дослідження: проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів.
Узагальнення. Т/Б №2
|
|
16 Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства
|
25
|
3
1
|
|
|
Тема 1. Виробництво та постачання електроенергії. Значення електроенергетики. Типи електростанцій, основні чинники їх розміщення. Паливно-енергетичний баланс. Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП. Використання відновлюваних джерел енергії.
|
Знаннєвий компонент:
називає типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, шляхи енергозбереження; наводить приклади найбільших країн-виробників та країн-споживачів електроенергії, країн, у яких домінує виробництво електроенергії на ТЕС, ГЕС або АЕС; пояснює розміщення енергогенерувальних потужностей в Україні..
Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу:
ГЕС (ГАЕС) — каскад ГЕС на Дніпрі, Дністровська, Ташлицька; АЕС —Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька; ТЕС — Запорізька, Зміївська, Придніпровська, Трипільська, Слов’янська, Ладижинська, Бурштинська; порівнює структуру виробництва електроенергії в Україні та провідних державах світу.
Ціннісний компонент: оцінює перспективи використання відновлюваних джерел енергії різних видів у світі, Україні та своєму регіоні; виявляє переваги і недоліки виробництва електроенергії на різних типах електростанцій
|
Екологічна безпека та сталий розвиток Аналізує негативні наслідки впливу діяльності різних типів електростанцій на природне середовище.
Здоров’я і безпека
Аналізує негативні наслідки впливу діяльності різних типів електростанцій на здоров’я людей.
Підприємливість і фінансова грамотність
Оцінює переваги використання альтернативних відновлюваних джерел енергії для потреб родини/громади.
|
|
26
|
1
|
|
|
Підприємства електроенергетики свого регіону. Практична робота № 5 (Т) «Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення».
|
|
27
|
1
|
|
|
Електроенергетика світу. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі електроенергії в світі. Відмінності в структурі виробництва електроенергії на електростанціях різних типів у країнах світу.
Практична робота № 5 (Т) «Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії на електростанціях різних типів в Україні, країнах Європи та світу».
|
|
28
|
3
1
|
|
|
Тема 2. Металургійне виробництво. Значення металургійного виробництва в господарстві. Сучасні технології виробництва чавуну й сталі. Комбінування в чорній металургії. Сучасні чинники розміщення підприємств чорної металургії. Кольорова металургія. Особливості технології виробництва та чинники розміщення підприємств з виплавки міді, алюмінію, титану.
|
Знаннєвий компонент:
називає види чорних і кольорових металів;
наводить приклади найбільших країн-виробників чавуну, сталі, що забезпечені сировиною або орієнтуються на значні обсяги споживання; країн, що виплавляють найбільше в світі та Європі алюмінію, титану, міді; розуміє вплив сировинного, паливного, електроенергетичного, транспортного, споживчого, екологічного чинників на розміщення металургійних комбінатів, місце України у світовому виробництві алюмінію з природної сировини;
пояснює розміщення підприємств чорної і кольорової металургії в Україні.
Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: центри чорної металургії в Україні – Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Алчевськ; центри кольорової металургії в Україні – Миколаїв, Запоріжжя, Іршанськ, Київ, Побузьке, Бахмут, Кам’янське; аналізує статистичні дані щодо обсягів виробництва та експорту металургійної продукції в Україні та світі.
Ціннісний компонент: оцінює наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля та здоров’я населення; оцінює вплив приватного капіталу на розвиток металургійного виробництва в Україні.
|
Екологічна безпека та сталий розвиток:
аналізує негативні наслідки впливу великих металургійних комбінатів із традиційними технологіями на природне середовище.
Здоров’я і безпека:
презентує приклади захисту здоров’я і профілактики захворювань, характерних для районів концентрації металургійного виробнцтва.
Підприємливість і фінансова грамотність:
оцінює переваги використання вторинної сировини для виробництва металів.
|
|
29
|
1
|
|
|
Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні: домінуючі технології, сукупність чинників розміщення підприємств, основні центри, місце України на світовому ринку чорних металів.
Практична робота № 6 «Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні».
|
|
30
|
1
|
|
|
Основні центри виробництва кольорових металів в Україні.
Металургійне виробництво світу. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі чорних металів. Сучасні тенденції розміщення виробництв чавуну, сталі, прокату. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі кольорових металів у світі.
|
|
31
|
2
1
|
|
|
Тема 3. Хімічне виробництво. Виробництво деревини, паперу. Виробництво будівельних матеріалів. Значення та особливості технологій хімічного виробництва. Чинники розміщення основних виробництв хімічних речовин і хімічної продукції, фармацевтичної продукції, гумових і пластмасових виробів.
Хімічне виробництво в Україні. Основні центри виробництва хімічної продукції та чинники їх формування. Найбільші країни-виробники мінеральних добрив, полімерів, ліків.
|
ЗК: називає види мінеральних добрив, види хімічної продукції, види будівельних матеріалів; наводить приклади найбільших у світі країн-виробників мінеральних добрив та полімерів, деревини та паперу; пояснює вплив різних чинників на розміщення виробництв хімічної продукції, деревини й паперу, будівельних матеріалів. ДК: показує на карті найбільші центри виробництва мінеральних добрив, виробів з гуми, побутової хімії, ліків в Україні – Костянтинівка, Сєверодонецьк, Кам’янське, Черкаси, Суми, Запоріжжя, Одеса, Яни Капу (Красноперекопськ), Біла Церква, Харків, Київ, Умань, центри виробництва деревини й паперу в Україні; характеризує сировинну базу виробництва хімічної продукції, паперу; аналізує зв’язки між хімічними, металургійними та іншими видами виробництв. ЦК: оцінює вплив виробництва хімічної продукції й паперу на довкілля та здоров’я населення; оцінює вплив хімічного виробництва на рівень соціально - економічного розвитку країни; робить висновок про значення будівельних матеріалів своєї місцевості для розвитку будівельного бізнесу.
|
Екологічна безпека та сталий розвиток: аналізує негативні наслідки впливу великих хімічних підприємств з традиційними технологіями на природне середовище.
Здоров’я і безпека: аналізує зразки продукції побутової хімії різних виробників, порівнює їх вплив на здоров’я людини.
Громадянська відповідальність:
презентує приклади сортування відходів родини (громади); розрізняє види пакувальних матеріалів за ступенем утилізації та пропонує способи мінімізації відходів.
Підприємливість і фінансова грамотність:
оцінює переваги використання вторинної сировини.
Бере участь у розробці проекту використання будівельних матеріалів своєї місцевості.
|
|
32
|
1
|
|
|
Виробництво деревини й паперу: значення, особливості технологій та чинники розміщення підприємств. Виробництво деревини й паперу в Україні. Найбільші в світі країни-виробники деревини та паперу
Виробництво будівельних матеріалів в Україні.
|
|
33
|
2
1
|
|
|
Тема 4. Виробництво машин та устаткування. Роль машинобудування в сучасному світі. Різноманітність підприємств та чинники їх розміщення. Спеціалізація та кооперування у машинобудуванні.
Машинобудування в Україні.
|
ЗК: називає види продукції машинобудівних підприємств, чинники розміщення окремих виробництв машин та устаткування; наводить приклади найбільших країн-виробників легкових автомобілів, літаків, морських суден, верстатів, електроніки; пояснює розміщення виробництв транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, електротехнічної та електронної продукції побутового призначення; розуміє причини виникнення проблем у виробництві машин та устаткування в Україні. ДК: показує на карті найбільші країни-виробники машин та устаткування – США, Канада, країни ЄС, Японія, Китай, Нові індустріальні країни,найбільші центри машинобудування в Україні; характеризує сучасні тенденції розвитку і розміщення виробництва машин і устаткування. ЦК:
оцінює роль машинобудування у розвитку світового господарства та господарства України.
|
Підприємливість і фінансова грамотність:
оцінює переваги розташування окремих підприємств машинобудування у малих містах, селищах.
|
|
34
|
1
|
|
|
Найбільші центри виробництва транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, побутової електротехнічної та електронної продукції. Підприємства машинобудування свого регіону. Машинобудування світу. Взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку регіону, країни і рівнем розвитку машинобудування. Найбільші країни-виробники літаків, легкових автомобілів, морських суден, верстатів, комп’ютерів, робототехніки. Практична робота № 7 «Позначення на контурній карті України центрів виробництва транспортних засобів та пояснення чинників їх розміщення».
|
|
35
|
2
1
|
|
|
Тема 5. Виробництво тканин, одягу, взуття. Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють тканини різних видів, одяг, шкіряно-взуттєву продукцію. Чинники та центри розміщення текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва в Україні.
|
Знаннєвий компонент:
називає види тканин та сировини для їх виробництва; наводить приклади найбільших у світі та Європі країн-виробників та країн-експортерів тканин, одягу, взуття;
розуміє вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва.
Діяльнісний компонент:
показує на карті найбільші центри текстильного, швейного, взуттєвого виробництва в Україні; центри найвідоміших народних промислів; аналізує карту легкої промисловості України. Ціннісний компонент: оцінює перспективи розвитку виробництва тканин, одягу та взуття в Україні.
|
Здоров’я і безпека:
порівнює тканини, виготовлені з природної, штучної та синтетичної сировини та обгрунтовує їх вплив на здоров’я.
Підприємливість і фінансова грамотність:
порівнює ціни аналогічних видів продукції різних виробників, пояснює відмінності з урахуванням вартості сировини, робочої сили, обладнання, курсу валют тощо.
|
|
36
|
1
|
|
|
Найбільші на світовому ринку країни-виробники та країни-експортери тканин, одягу та взуття. Народні промисли в Україні. Дослідження:
малі і середні міста України — центри швейного виробництва.
|
|
37
|
3
1
|
|
|
Тема 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв. Чинники розміщення підприємств, що виробляють харчові продукти. Харчова промисловість в Україні. Особливості технологій та чинники розміщення підприємств буряко-цукрового, олійного, макаронного, маслосироробного, хлібопекарного, кондитерського, борошномельного, круп’яного, плодоовочеконсервного, рибного, пивоварного та виноробного виробництва, розливу безалкогольних напоїв, мінеральних вод.
|
Знаннєвий компонент:
називає складові харчової промисловості;
наводить приклади традиційних виробництв харчових продуктів різних країн світу;
розуміє вплив спеціалізації сільського господарства, споживчого чинника та ТНК на розвиток харчової промисловості;
пояснює розміщення в Україні підприємств харчової промисловості у малих містах, селищах міського типу і великих селах;
знає права споживача на якісні товари і послуги.
Діяльнісний компонент:
показує на карті найбільші центри виробництва харчових продуктів і напоїв в Україні; характеризує особливості виробництва окремих видів продукції харчової промисловості; аналізує карту харчової промисловості України.
Ціннісний компонент: оцінює місце України на світовому та європейському ринках продовольства; надає перевагу продуктам харчування українського виробництва над іншими під час планування покупок для родини.
|
Здоров’я і безпека:
аналізує зразки продукції харчової промисловості, знаходить інформацію щодо впливу на здоров’я окремих складників, указаних у маркуванні.
Підприємливість і фінансова грамотність:
оцінює роль малих підприємств та фізичних осіб-підприємців у розвитку бізнес-середовища свого населеного пункту, району та забезпеченні населення продуктами харчування.
Визначає вартість продуктового кошика родини, співвідношення вітчизняних та імпортних продуктів у ньому.
|
|
38
|
1
|
|
|
Дослідження: 1. Українські та імпортні продукти в споживчому кошику вашої родини.
|
|
39
|
1
|
|
|
Виробництво харчових продуктів у своєму регіоні. Виробництво продуктів харчування в світі: сучасні тенденції, вплив глобалізації та національних традицій, взаємозв’язок з агробізнесом. Традиційні виробництва харчових продуктів окремих країн світу. Дослідження: 2. Традиційні продукти харчування в Україні та країнах-сусідах.
Узагальнення. Т/Б № 3
|
|
11 Розділ ІV. Третинний сектор господарства
|
40
|
3
1
|
|
|
Тема 1. Транспорт. Транспорт, його роль у національній економіці та формуванні світового господарства. Види транспорту, їхні переваги й недоліки. Транспорт України. Залізничний транспорт – основний вид транспорту України. Найважливіші автомагістралі України.
|
Знаннєвий компонент
називає види транспорту, істотні ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», «обсяг перевезень», «вантажообіг»; розуміє особливості кожного виду транспорту і його роль у перевезенні вантажів та пасажирів в Україні, домінуючу роль транспорту в експорті послуг Україною; наводить приклади найбільших транспортних вузлів в Україні.
Діяльнісний компонент: показує на карті: найбільші за вантажообігом морські порти Східної Азії, Європи; морські судноплавні канали – Панамський, Суецький, Кільський; найбільші за пасажирообігом аеропорти світу; країни з надшвидкісними залізницями; країни з найбільшою протяжністю автомобільних шляхів; основні залізниці, автомагістралі, морські й річкові порти, аеропорти, міжнародні транспортні коридори в Україні.
Ціннісний компонент:
оцінює транзитне значення транспортних магістралей в Україні; оцінює вплив різних видів транспорту на довкілля та здоров’я населення; уміє раціонально використовувати різні види транспорту під час планування поїздок.
|
Екологічна безпека та сталий розвиток: аналізує негативні наслідки впливу різних видів транспорту на природне середовище.
Здоров’я і безпека:
оцінює переваги екологічно чистих видів транспорту.
Пояснює роль транспортних магістралей у виборі місця проживання.
Громадянська відповідальність:
дискутує щодо перспектив модернізації транспортної системи своєї місцевості.
Підприємливість і фінансова грамотність:
добирає оптимальний варіант (враховуючи вартість, тривалість і комфортність) здійснення подорожі зі свого населеного пункту до місця відпочинку.
|
|
41
|
1
|
|
|
Водні шляхи, найбільші морські та річкові порти України. Повітряний транспорт. Транспортні вузли. Міжнародні транспортні коридори на території України. Дослідження: міські види транспорту свого обласного центру.
|
|
42
|
1
|
|
|
Транспорт світу. Країни, що вирізняються високим рівнем розвитку мережі залізниць й автомобільних шляхів. Найбільші морські порти, їхній вплив на розміщення промисловості. Найбільші судноплавні річки світу. Найбільші аеропорти світу. Міжнародні транспортні коридори.
|
|
43
|
2
1
|
|
|
Тема 2. Торгівля. Торгівля як вид послуг. Форми торгівлі. Показники зовнішньої торгівлі. Торгівля в Україні. Обсяги та структура експорту й імпорту товарів та послуг. Чинники концентрації роздрібної торгівлі в населених пунктах, регіонах.
|
Знаннєвий компонент:
називає види торгівлі, ознаки поняття «зовнішня торгівля», показники зовнішньої торгівлі. Діяльнісний компонент:
показує на карті головні регіони світової торгівлі.
Ціннісний компонент:
обґрунтовує залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня їхнього економічного розвитку та інтеграційних процесів у світі;
оцінює роль малого підприємництва у розвитку ринку товарів і послуг.
|
Громадянська відповідальність: дискутує щодо оптимального режиму роботи закладів торгівлі свого населеного пункту, доцільності збереження стихійних ринків.
Підприємливість і фінансова грамотність: бере участь у проектуванні асортименту продукції, цінової політики та місця розташування міні маркету. Оцінює вплив зниження цін на раціональну поведінку покупців.
|
|
44
|
1
|
|
|
Світовий ринок товарів і послуг. Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків. Світова організація торгівлі. Регіональні зони вільної торгівлі (NAFTA, ASEAN та ін.).
|
|
45
|
2
1
|
|
|
Тема 3. Туризм. Туризм як складник національної економіки, його види. Чинники розвитку туризму в регіоні, країні. Туристична інфраструктура. Туризм в Україні. Особливості природних рекреаційних ресурсів.
|
Знаннєвий компонент:
називає види туризму, ознаки понять «туризм», «рекреаційні ресурси», «інфраструктура туризму»; розуміє вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму.
Діяльнісний компонент:
характеризує особливості основних туристичних регіонів світу; показує на карті основні райони туризму в Україні.
Ціннісний компонент: обґрунтовує рівень розвитку туризму в окремих регіонах, країнах, районах України.
|
Підприємливість і фінансова грамотність:
пояснює роль туризму для розвитку малого та середнього бізнесу в різних регіонах України.
Бере участь у розробленні проекту з розвитку туристичного бізнесу у своєму регіоні.
|
|
46
|
1
|
|
|
Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Туристичні райони в Україні. Міжнародний туризм. Основні туристичні регіони світу. Країни світу з найбільшою кількістю об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
|
|
47
|
2
1
|
|
|
Тема 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я. Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності як видів економічної діяльності. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси, технопарки. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні.
|
Знаннєвий компонент: розуміє вплив чинників на розвиток освіти й науки в країні.
Діяльнісний компонент:
обґрунтовує рівень розвитку освіти й науки, охорони здоров’я в окремих регіонах світу, країнах, в Україні; показує на карті найвідоміші центри освіти та науки в Україні і світі.
Ціннісний компонент: оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні; аналізує вплив географічного середовища на здоров’я населення; аналізує умови для створення технополісів в Україні та прогнозує їх розвиток.
|
Громадянська відповідальність: уміє виявляти свої організаторські здібності, розробляти пропозиції до органу учнівського самоврядування. Підприємливість і фінансова грамотність: обґрунтовує доцільність упровадження страхової медицини в Україні. Аналізує умови для створення технополісів в Україні та прогнозує їх розвиток. Добирає інформацію про діючі технопарки в Україні, пояснює їх розташування. Порівнює умови навчання у закладах освіти різної форми власності в Україні та інших країнах світу з метою раціонального вибору місця подальшого навчання.
|
|
48
|
1
|
|
|
Охорона здоров’я. Найвідоміші центри охорони здоров’я в Україні та світі.
|
|
49
|
2
1
|
|
|
Тема 5. Фінансові послуги. Комп’ютерне програмування.
Фінансові послуги. Світові центри банківсько-фінансової діяльності. Вплив глобалізації на розміщення фінансових установ. Країни-офшори. Особливості розміщення фінансових установ в Україні. Аутсорсинг, його переваги й недоліки Аутсорсинг інформаційних технологій(ІТ-аутсорсинг).
|
Знаннєвий компонент: називає ознаки понять «кредит», «фінансовий центр», «офшор», «аутсорсинг»; розуміє взаємозв’язок між рівнем розвитку господарства і обсягом фінансових послуг у країні; пояснює значення фінансового сектору економіки держави та роль фінансових знань для формування добробуту кожної людини. Діяльнісний компонент: показує на картінайбільші міжнародні фінансові центри – Лондон, Нью-Йорк, Сингапур, Сянган (Гонконг), Токіо, Шанхай, Мумбаї, Франкфурт-на-Майні, Чикаго;країни-офшори, країни-лідери на ринку програмного забезпечення. Ціннісний компонент: обґрунтовує особливості розміщення аутсорсингу в світі, прискорений розвиток аутсорсингу інформаційних технологій в Україні.
|
Підприємливість та фінансова грамотність:
оцінює умови отримання споживчого кредиту у банківських установах.
Пояснює причини стрімкого розвитку аутсорсингу в Україні.
|
|
50
|
1
|
|
|
Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність. Країни-лідери на світовому ринку комп’ютерного програмування.
|
|
3 Розділ V. Глобальні проблеми людства
|
51
|
1
|
|
|
Поняття про глобальні проблеми людства, причини їх виникнення. Проблема війни і миру. Проблема тероризму. Екологічна проблема. Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна й продовольча проблеми. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються. Взаємозв’язок глобальних проблем.
|
Знаннєвий компонент:
називає глобальні проблеми людства;
наводить приклади конфліктонебезпечних регіонів Європи та світу; характеризує поширення глобальних проблем та їх прояв на території України, складники та основні положення концепції сталого розвитку.
Діяльнісний компонент: аналізує сутність, причини виникнення, особливості розвитку сучасних глобальних проблем; показує на карті країни, що володіють ядерною зброєю, найбільші в світі райони екологічної катастрофи.
Ціннісний компонент:
оцінює наслідки прояву глобальних проблем для окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні; обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних проблем.
|
Громадянська відповідальність:
дискутує щодо шляхів розв’язання глобальних проблем людства та їх прояву у своїй місцевості.
Пропонує і обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних проблем у своєму регіоні.
|
|
52
|
1
|
|
|
Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні. Сталий розвиток — стратегія людства на ХХІ століття.
Дослідження: прояви глобальних проблем у своєму регіоні.
Узагальнення. Т/Б № 4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|