ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ
5 клас
складено на основі модельної навчальної програми “Вступ до історії України та громадянської освіти 5 клас” для закладів загальної середньої освіти
(авторський колектив Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я. )
(Наказ Міністерства освіти та науки України від 09.08.2024 №1120) ( 1год./тиждень, 35 год/рік)
№ з/п |
Зміст навчального предмета |
Дата |
Прим |
Очікувані результати навчання |
|
|
|||||
ВСТУП |
|||||
1 |
Предмет шкільної історії. Засоби пізнання історії учнями/ученицями |
|
§1 |
Знання:
Уміння:
Ставлення: розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства. |
|
Розділ І. НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ МИНУЛЕ |
|||||
2 |
Історія людини й родини – час-тина історії України. Історія як наука про розвиток людства. |
|
§2 |
Знання: -понять «історія», «археологія», «археологічна культура», «етнографія», «фольклор», «історичне джерело», «допоміжні історичні дисципліни»; -назв і предметів вивчення допоміжних історичних дисциплін; - розуміє значення історії та допоміжних історичних дисциплін для вивчення та розуміння минулого; -способи нагромадження та пошуку інформації на історичну тематику; -час існування та характерні риси найвідоміших археологічних пам’яток світу та України. Уміння: -розрізняє історичний факт, час, простір, історичні події та явища, наводить відповідні приклади; -з допомогою вчителя виявляє, розрізняє причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів; -розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо); - розуміє різницю між археологічною пам’яткою, культурним шаром та археологічною культурою; - наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо; -за допомогою вчителя використовує пошукові системи та добирає інформацію/інформаційні джерела на історичну тематику за заданими критеріями; -за допомогою пам’ятки здійснює простий аналіз історичного джерела; називає характерні риси / ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела; -за наданим алгоритмом аналізує медіатекст історичного змісту; -пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах, дізнається значення незнайомих слів за допомогою словників, пошукових систем; -за допомогою пам’ятки формулює закриті та відкриті запитання щодо достовірності інформації з різних джерел Ставлення:-усвідомлює себе частиною родини, народу, громадянства держави, людської спільноти в цілому; -виявляє повагу й любов до історії рідного села, міста – своєї Малої Батьківщини; -усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії; має потребу в неупередженому аналізі джерел історичної інформації. |
|
3 |
Джерела історичної інформації. Види історичних джерел. Критичний аналіз джерел історичної інформації. |
|
§3 |
||
4 |
Допоміжні історичні дисципліни.Історичні дослідження як діалог наук (методи природничих наук у історичних дослідженнях)
|
|
§4 |
||
5 |
Значення археології для дос- лідження минулого. Як працю-ють археологи. Культурний шар та археологічна культура Минуле світу в археологічних пам’ятках. Археологічні скарби України. Трипільська культура |
|
§5 |
||
6 |
Писемні пам’ятки та їх дослід-ження. Найвидатніші писемні пам’ятки людства. Етнографічні дослідження. Фольклор як історичне джерело. Сучасні історичні джерела (фото, відео, аудіо). |
|
§6 |
||
7 |
Урок узагальнення |
|
§7 |
||
Розділ ІІ. ІСТОРИЧНИЙ ЧАС І ПРОСТІР |
|||||
8 |
Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу та на теренах України. |
|
§8 |
Знання: -знає одиниці вимірювання часу, поняття «хронологія», «історичний час», «рік», «століття», «тисячоліття», «ера», «календар», «літочислення», «історична карта», «атлас», «легенда карти»; -знає хронологічні межі та характерні ознаки історичних періодів розвитку людства; історичних періодів історії України; -усталені символи умовних позначень на історичній карті. Уміння: -розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах; -установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу; -за визначеним вчителем алгоритмом розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну та синхронізовану хронологічну таблиці; -виокремлює основні елементи карти, сталі та змінні об’єкти карти та пояснює їх значення; -співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя текст книжки тощо); -визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій; -позначає розміщення об’єктів на контурній карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані; -показує на історичній карті/ позначає на контурній карті території розселення українців у світі упродовж історії. Ставлення: -розуміє суть тяглості історичного процесу; -усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів; розуміє, що історія українського народу, України є невід’ємною складовою світового історичного процесу. |
|
9 |
Історія приладів для вимірю-вання часу. Розвиток систем літочислення. Літочислення в сучасному світі |
|
§9 |
||
10 |
Одиниці вимірювання істо-ричного часу (ера, тисячоліття, століття, рік). Лічба часу в історії.Способи упорядкування хронологічних даних: лінія часу, хронологічна таблиця, синхронізована таблиця. |
|
§10-11 |
||
11 |
Історія світу та України на лінії часу. |
|
§10-11 |
||
12 |
Історична карта (мапа). Нав-чальна історична карта, атласи, контурні карти. Правила роботи з контурною картою. |
|
§12 |
||
13
|
Розвиток уявлень людини про світ. Історичний простір на картах впродовж історії. Українські землі на картах впродовж історії. |
|
§13
|
||
14 |
Урок узагальнення |
|
§14 |
||
Розділ ІІІ. ІСТОРИЧНА НАУКА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ |
|||||
15 |
Становлення історичної науки. Описи історії в донаукові часи (від давнини до XVII ст.). |
|
§15 |
Знання: -зміст понять «історична пам’ять», «міф»; -імена видатних вчених-істориків світу та України від давнини до сучасності; -провідні музеї та архіви світу і України історичного профілю. Уміння: -пояснює різницю між музеєм та архівом; -розрізняє за видами й характеризує за простим алгоритмом історичні пам’ятки і пам’ятники; -використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема медіатексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження; -з допомогою вчителя застосовує критерії визначення достовірності інформації та розпізнає прості прояви маніпулювання історичною інформацією на конкретних прикладах Ставлення: -усвідомлює суспільну значущість збереження історичної спадщини для успішного розвитку України; -розуміє суспільну значущість об’єктивних і неупереджених історичних досліджень; -пишається історичною спадщиною України та рідного краю; - турбується та доглядає за історичними пам’ятками та пам’ятниками в рідному краї. |
|
16 |
Становлення історії як науки. Наука історія на сучасному етапі. |
|
§16 |
||
17 |
Історичні дослідження на теренах України. Видатні українські історики. Музеї та архіви. |
|
§17 |
||
18 |
Міфи в історії. Усна історія. |
|
§18 |
||
19 |
Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті. |
|
§19 |
||
20 |
Види пам’яток і пам’ятників. Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Пам’ятки історії рідного краю. |
|
§20
|
||
21 |
Урок узагальнення |
|
§21 |
||
Розділ IV. РОЗВИТОК ЛЮДСТВА УПРОДОВЖ ІСТОРІЇ |
|||||
22 |
Поява і розселення людини на Землі. Перші люди на україн-ських теренах. |
|
|
§22 |
Знання: -розуміє зміст понять «народ», «етнос», «нація», «раса», «табу», «мораль», «цінності», «закон», «держава», «демократія», «республіка», «монархія», «деспотія», «релігія», «міфологія», «атеїзм»; -час появи людини на Землі та на українських теренах; -хронологічні рамки та характерні ознаки історичних періодів всесвітньої історії та історії України; -сучасні стандарти прав людини; документи, що їх визначають; -способи захисту прав людини в сучасному світі Уміння: -за допомогою навчальної пам’ятки формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей; -співвідносить за найпростішими ознаками документи, артефакти (музейні об’єкти) й ілюстративний матеріал з історичним періодом; -за алгоритмами виконує навчальні завдання, що передбачають оперування навичками локалізації історичних подій та явищ у часі й просторі;
-наводить приклади впливу діяльності людини
-формулює судження про вчинки історичних осіб -розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними; -описує життя і побут народів, що населяють Україну; -обґрунтовує важливість поваги прав людини всіма людьми та необхідності захищати права людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина; -аргументує потребу спільних правил і законів, а також необхідність їх дотримуватися Ставлення: -відчуває гордість за славетні сторінки історії України, видатних історичних діячів українського й інших народів, що проживають на теренах України; -свідомлює необхідність відповідального господарювання та споживання; -пропонує конкретні механізми і діє для збереження навколишнього середовища; -поводиться з повагою до прав інших осіб; налагоджує конструктивну взаємо-дію з іншими людьми; -визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав |
24 25
|
Періодизація історії людства від давнини до сучасності (оглядово). Історія України в контексті світових подій |
|
§23 §24 §25 §26 |
||
26 |
Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів. Людина як частина природи. |
|
§27 |
||
27 |
Людина в спільноті. Розвиток людських спільнот від перві-сних громад до держави. |
|
§28 |
||
28
|
Розвиток системи регулювання суспільних відносин: табу, мораль, цінності, закони. Становище чоловіків, жінок та дітей на різних етапах історії. Права та обов’язки людини. Права людини у правових пам’ятках людства й України. Як захистити свої права в сучасному світі. |
|
§29
|
||
29 |
Історія людини і родини – частина історії України. Особистість, сім’я, родина, громада. Родове дерево. |
|
§30 |
||
30 |
Народи, етноси та нації. Народи, які проживають на теренах України. Території розселення українців у світі |
|
§31 |
||
31 |
Міфологія та релігія. Атеїзм. |
|
§32 |
||
32 |
Світогляд, наукові знання та художня культура людства. Освіта та передача досвіду від покоління до покоління впродовж історії. |
|
§33 |
||
33 |
Урок узагальнення |
|
§34 |
|
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ |
|||||
34 35 |
Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії |
|
§35 |
Уміння: -обґрунтовує значення вивчення курсу історії в школі; Ставлення: -розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства; -усвідомлює значущість вивчення історії для подальшого поступу людства. |