Картки "Ненаголошені голосні"

Про матеріал

Допомога вчителеві урізноманітнити перевірку знань учнів з даної теми, розширити кругозір учнів

Перегляд файлу

Картка 1

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В першому реченні підкреслити всі члени речення.

Столітні велетні дуби шумлять, дивуючи природу, і ждуть з піснями боротьби. (Олександр Олесь.) Ріс у зеленому лісі дуб велетенський, високий, віти розкинувши пишно рясно-густі і широкі. На світі бурі ніякі зроду б його не зламали, віти ж, простягшись, од вітру й інші дерева ховали. (Б.Грінченко.) Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби та берести. Здавалось, ніби вони, підтримуючи один одного, зазирають з цікавості в глибину байраку. (Ю.Мушкетик.)

Картка 2

Переписати, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Відокремлені члени речення підкреслити.

Цвіли троянди, променів напившись. (Д.Луценко.) Скрутивши промені у золоті снопи, в..ртає сонце з чужини додому. (Б.Чіп.) Зів’яла вже та квітка запашна, а як цвіла, п..шаючись, вона! (Б.Грінченко.) Мов каблучка, красою дивуючи світ, на середньому пальці метелик сидить. (Б.Олійник.) Щовечора д..мок здіймається з долини, опов..ваючи пр..тишені маслини. (М.Рильський.) Війнулася фіранка на вікні, рожевим сяйвом спалахнувши раптом. (М.Рильський.)

Картка 3

Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити в реченнях дієприкметникові та дієприслівникові звороти.

Шуміли сосни, розгойдуючи бронзою своєю садки і хмари; і густа трава, напоєна досхочу, до нестями, в..снянками бр..ніла молодими. (А.Малишко.) І, захолонувши у дивній грації, зітхають свіжістю дівочою акації, вітрами обціловані до ніг. (В.Симоненко.) Зв..деться трава, сховавши сліди у тонкі долоні. І, сонцем оббризкана, курява осяде на синьому підвіконні. (Р.Лубківський.) Осіннім спокоєм сповиті, н..бесним кольором облиті, ще п..м’ятаючи об літі, сади, занурені у себе, стоять, засуджені на осінь, т..пла ч..каючи і досі. (Г.Фалькович.)

Картка 4

Переписати, вставляючи пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків. Підкреслити відокремлені члени речення.

Всі прожиті радощі, всі пробуті муки йдуть, мов тіні тихії, д..ржач..сь за руки. Не мовчи, коли, гордо п..шаюч..сь, велегласно бр..хня гомонить, коли, горем чужим утішаючись, заздрість, наче оса та, бр..нить.

З творів І.Франка.

Картка 5

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому з речень підкреслити всі члени речення.

Згоряє свічка, світячи в пітьмі. Душа, добром перейнята, страждає! (Хосе Марті.) Багаття гасне, тліючи, поволі. (П.Славейков.) Світив і, світло все віддавши, я, ніби джерело, засох. (О.Туманян.) Життя і смерть минає, тільки мить, згоряючи, ніколи не згорить. (Є.Чаренц.)

* Диктант із коментуванням. Відокремлені члени речення підкреслити.

І. Цар небесний вік недовгий уділив задля людини, дуже скупо полічивши і години, і хвилини. (Б.Грінченко.) А ми, йдучи так довго до світанку, гриземося усі безперестанку! (В.Герасимчук.) В навчанні, спорті чи роботі собі призначивши мету, не відкладай життя на потім, бо втратиш пору золоту. (О.Грязнов.)

ІІ. Усміхаючись тепло в вікно, сонце знов загляда в моє житло. (В.Сосюра.) Огняним їжаком, сердито настовбурчивши золоту щетину, сідало за снігами сонце. (С.Васильченко.) Чи проросте зерно як треба, ввібравши щедре сяйво неба? (Л.Забашта.)

Ніч надворі, холодна зимня ніч. Такі ночі завжди заганяють людей у теплу хату, до ясного світла. І коли надворі вітер виє, розносячи снігові замети, обдаючи пізнього перехожого холодними поцілунками, у хаті йде тепла розмова.

Червоне зарево полум’я горить у грубі, світить на всю хату, зафарбовуючи все червоним кольором: стіни, долівку, шибки. Товариство сидить коло груби і дивиться на огонь. Сплітаючись, огненні язики лижуть сухі дрова. Дрова тріскотять од того гарячого лизання, лопотять вогненними іскорками, зливаючись в одну хвилю вогню. Тремтить та хвиля, то здіймаючись високо угору, то схиляючись набік. Тіні людей лежать серед хати, трусячись, мов від холоду. Тіні стрибають, бігають, трусяться, а товариство, не помічаючи того, веде мирну розмову. (За Панасом Мирним; 110 сл.)