Тексти диктантів, створені на основі матеріалу повісті-есе С.П. Реп’яха «Тарасові сліди»

Тексти диктантів

Диктант із коментуванням

Виконати синтаксичний розбір останнього речення. Виписати з тексту всі дієслівні форми.

                      Доленосне знайомство

З липня 1836 року, коли Сошенко, близький земляк Шевченка з Богуслава, побачив його роботи, помітив художницький хист кріпака, у Тараса почалося нове життя. Іван Максимович знайомить хлопця з Євгеном Гребінкою, широко відомим тоді письменником і громадським діячем, який створив у Петербурзі гурток української інтелігенції. Вихованець Ніжинської гімназії вищих  наук князя Безбородька, Гребінка палко любив Україну, її людей, природу, слово і пісню. Він зближує талановитого кріпака зі своїм земляком, професором і конференц-секретарем Академії мистецтв Василем Григоровичем, відомим художником, академіком Олексієм Венеціановим, допомагає йому матеріально, постачає книгами. Євген Павлович підключає до цієї справи ще одного ніжинця – художника Аполлона Мокрицького, завдяки якому Шевченко потрапляє на око видатному майстрові пензля Карлу Брюллову. Аполлон Миколайович виявився наполегливим патроном. Він використовував першу-ліпшу нагоду, аби нагадати своєму вчителеві про необхідність якомога швидше визволити бідного хлопця з кріпацького ярма. Брюллов обіцяв. Але, переобтяжений нагальними турботами, зволікав. Тоді Мокрицький прочитав йому поезії Шевченка. Великий Карл був приголомшений і негайно взявся за пошуки шляхів викупу Тараса. Зустрівшись із близьким до царя видатним поетом Василем Жуков­ським, вони обговорили все в деталях, і Брюллов по­чав писати портрет Жуковського.

(За С.Реп’яхом, с. 9-10.)   (181 слово).(10 клас).

Написання слів іншомовного походження. Вживання великої букви. Розділові знаки при однорідних членах речення, при відокремленій прикладці, у складному реченні.

                          

Контрольний диктант

Довгождана відпускна

Мокрицький вважав, що Шевченкові необхідно серйозно зайнятися освітою. Мало не за руку водить він Тараса до Ермітажу, показує полотна Ван-Дейка, Рубенса, Веласкеса, Гвідо Рені та інших ху­дожників, глибоко аналізуючи їх стиль, манеру, прони­каючи в таїну колориту.

А тим часом К. Брюллов, В. Жуковський, М. Вієльгорський,  В. Григорович, їхні численні друзі проводять славнозвісну лотерею, у якій за 2500 карбованців розігрують  портрет  Жуковського, виконаний Брюлловим. Гроші, значну частину яких, до речі, вклала в лотерею цариця, дружина Миколи І, було вручено по­міщикові. Той підписав відпускну. Підпис поміщика засвідчили В. Жуковський, К. Брюллов, М. Вільєгорський.  20 травня Шевченкові в руки дали відпускну...

Почуття, які довелося тоді пережити, Тарас Григорович опише в повісті «Художник», наділивши ними головного персонажа твору: «Багато, незліченно багато прекрасного в божественній безсмертній природі, але тріумф і вінець безсмертної краси — це збуджене від щастя лице людини».

 21 травня, на клопотання К. Брюллова, Шевченка зарахували стороннім учнем до Академії мистецтв. Карл Павлович узяв Тараса до свого класу, надавши право розпочати навчання одразу з ри­сування гіпсових фігур, минувши три перші класи. Шевченко став не просто улюбленим учнем видатного майстра, а його близьким другом. Він навіть деякий час жив у квартирі Брюллова.

(За  С.Реп’яхом, с.10-11.)    (186 слів.)  (10 кл.)

 Правопис суфіксів  дієприслівників. Написання числівників. Розділові знаки в простому реченні, ускладненому однорідними членами речення, відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, у складнопідрядному реченні.

 

 

 

Попереджувальний диктант

Написати диктант. Накреслити схеми складних речень, визначити вид підрядності.

Знаменитості поруч

Академія звела Тараса Григоровича ще з кількома людьми, найтіснішим чином пов’язаними з Чернігівщиною.

 Почесне місце серед них посідає один із провідних анатомів і хірургів тодішнього Петербурга, професор Медико-хірургічної академії Ілля Васильович Буяльський. Його лекції викликали в Шевченка величезний інтерес. Зберігся рисунок Тараса Григоровича «На лекції з анатомії», де зображено Іллю Васильовича під час викладання остеології.  Є в Шевченка ще їй «Анатомічний малюнок». Він знав, що Буяльський — українець, уродженець Новгород-Сіверщини, що на його руках помер О. С. Пушкін. Ілля Васильович теж симпатизував недавньому кріпакові, вірив у його талант. А тому й проявляв до Шевченка підвищену вимогливість.

Знайомство з Василем Штернбергом переросло у велику і щиру дружбу. Корінний петербуржець, Василь Іванович, відвідавши Україну, полюбив її любов’ю сина. Він привіз із нашого краю багато пейзажів і жанрових картин, а також розповів Тарасові про Чернігівщину, зокрема про Качанівку.

 Невзабарі Штернберг запросив Шевченка в гості до Тарновського, який завжди зимував у Петербурзі, познайомив його з господарем та господинею, оточенням поміщика. Мецената  зацікавила постать молодого поета і художника.

 (За С. Реп’яхом, с.11-12.)   (162 слів). (9 клас).

Вживання великої букви. Розділові знаки в простому ускладненому реченні, у складнопідрядному.

 

 

 

 

Зорово-слуховий диктант

Написати диктант. Виписати займенники, визначити, до якого розряду вони  належать.             

Хто ж він, цей співець?

У перший приїзд до Качанівки, Шевченко, немов перехожий у пустелі до прохолодного джерела, припав устами до краси рідного краю, до слова і пісні, за якими так знудьгувався в Петербурзі. Писемні й усні спогади розповідають про його зустрічі й розмови з прислугою, селянами-кріпаками. Один із очевидців зафіксував: «Там, далеко в глибині парку, серед гінких білих беріз, стоїть одинокий віковічний дуб. Від величезних гілок його лягають на землю змієподібні тіні. Тиша і прохолода навкруги. А був час, лилися звуки пісні і звучала українська мова. У нічній тиші, освітлені місячним сяйвом, сиділи на траві навколо когось кілька чоловік і слухали його спів. Хто ж він, цей співець? Чия пісня ллється в душу і кого так уважно, з таким благоговійним трепетом слухають? Це Тарас Григорович Шевченко, і його пісня прекрасна, нема їй рівної на всій Україні. Великий поет України… любив уночі сидіти під цим дубом і збирати навколо себе друзів.»   (За С. Реп’яхом, с. 17.)   (147 слів.)  (9 клас).

Написання складних прикметників. Правопис префіксів. Розділові знаки в простому ускладненому реченні і складному реченні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відтворений диктант

 

За виписаними дієсловами відтворити текст.

 

Качанівський маєток

 

… Качанівка зустріла Шевченка в усій красі. Пишними зеленими шатами, мальовничими галявами та озерами, солов’їними співами, неповторною архітектурою палацу, альтанок, дивовижними парковими композиціями. Оркестр, створений Г. С. Тарновським, мав у репертуарі твори світової музичної класики. Був тут і театр. Постійно гостювали, а то й довгий час жили тут видатні музики, співаки, майстри слова і пензля.

Маєток дістався Григорію Степановичу од вітчима. Ніжинського повітового маршалка дворянства, статського радника Григорія Почеки, що мав величезні володіння в Чернігівській та Київській губерніях.

Згодом у повістях «Художник» та «Музикант» Г. Шевченко змалює багато сцен із життя власника Качанівки та його  оточення. Є в нього згадки про це в «Щоденнику» і листах. Вони скидаються скоріше на згустки болю, який поет притамовував, спосте­рігаючи за життям наших земляків, ніж просто на роз­повіді «про паскудства, що кояться в селі Качанівці».

(За С. Реп’яхом, с. 16.)    (130 слів.) (9 клас).

Написання власних назв. Розділові знаки в простому реченні, ускладненому однорідними членами, відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, у складнопідрядному .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диктант-взаємоперевірка

Написати диктант. Виписати складні речення, визначити їх типи.

 

Дружба з Яковом

Тарас Григорович на кілька днів заїздить до Кирилівки, зустрічається з рідними і повертається на Пирятинщину та Яготинщину. Тут він знайомиться з Яковом де Бальменом та Олександром Афанасьєвим-Чужбинським. Обидва вони закінчували Ніжинську гімназію вищих наук, обидва шукали щастя у військовій службі, обидва слугували красному слову, а Яків де Бальмен мав ще неабиякий хист художника.

З ним глибоко заприязнився поет. Де Бальмен жив у Линовиці. На час зустрічі з Шевченком він був ротмістром. Проте не любив військового життя,  мріяв про літературну працю.

 Погляди Якова де Бальмена імпонували Шевченкові, і друзі провели разом чимало приємних годин. Улітку 1843 року Шевченко побував у Линовиці. Це видно з переказів і спогадів старих людей. І досі в Линовиці пишаються, що на камені, який лежить у центрі селища, любив сидіти Шевченко. Його так і називають – Шевченків камінь.

  Дружба між Яковом де Бальменом  і Шевченком була глибокою і взаємною. 1844 року  разом із родичем, художником Михайлом Башиловим, Яків де Бальмен виготовив примірник  рукописного «Кобзаря» з чудовими ілюстраціями.

 У свою чергу Шевченко присвятив одну з кращих своїх поем «Кавказ»  «Искреннему  моему Якову де Бальмену».

 (За С. Реп'яхом, с. 19-20.)  (180 слів.) (10 клас).

Велика буква у власних назвах. Кома в простому реченні при однорідних членах та відокремленій прикладці. Розділові знаки у складних реченнях різних типів.

 

 

 

Вибірковий диктант

Виписати  складнопідрядні речення, визначити вид підрядності.

Інтереси Шевченка до сивої давнини

Про виконання завдань Археографічної комісії в Чернігові найкраще свідчать нотатки Т. Г. Шевченка.     

Він поринає в глибинні пласти історії міста, цікавиться багатьма деталями й фактами, які вражають і сьогодні.  Про Спас чимало написано, видано буклети, книги, знято кінофільми. Але про те, що він «простояв» у запустінні 436 років», майже не згадується. А який це страшний тривалий час! Скільки століть треба було на­шому народові, щоб піднятися після татаро-монгольської навали. І він зміг це зробити! Зміг повернутись до своїх  джерел, до своїх витоків і піти далі та вгору по сходинках духовності!

Привернула увагу Кобзаря і розповідь чернігівців про те, що при копанні фундаменту для дзвіниці, за кілька кроків від Спаською храму, було знайдено два срібних ідоли, з яких гетьман Мазепа звелів виготовити царські врата для Борисоглібського собору.

Інтереси Шевченка в Чернігові сягали сивої давнини і перекидалися на епоху, в якій він жив і творив, минуле допомагало йому краще зрозуміти його час і впевненіше заглянути в майбутнє. Схиляв голову Тарас Григорович перед одним із найдавніших чернігівських курганів Чорна могила. «Ще до християнства, — писав Кобзар, — там похована княжна Чарна — чи Чорна». Царна, або, як кажуть, Черна, була княжною Чернігівською. Дехто виводить від неї Чернігів.

(За С. Реп’яхом,с. 43-44.)   (191 слово).(10 клас)

Вживання великої букви. Подвоєння букв на позначення подовження  та збігу приголосних. Розділові знаки в простому та складному реченнях. Пряма мова.

 

 

 

 

Вільний диктант

За виписаними  власними  іменниками  відтворити текст.

Славна родина Лизогубів

  Хоч нагальні справи обсіли Тараса Григоровича з усіх боків, але не поїхати до Седнева він не міг. По-перше, про славну родину Лизогубів чув давно, по-друге, Варвара Рєпніна осипала їх найкращими рекомендаціями, по-третє, в Яготині він зустрічався з одним із братів – Віталієм Івановичем, і той справив на нього гарне враження. А по-четверте, в Чернігові після розмов з Андрієм Івановичем Тарас Григорович переконався, що вони вболівають за долю України, люблять рідну культуру, всіляко підтримують і примножують її.

  Старшим у Седневі був тоді Ілля Іванович Лизогуб.  Полковник у відставці, колишній ад’ютант князя М. Рєпніна. Він мав чудову, як на той час, освіту, мав хист до малювання, а композитором був справді обдарованим. П’єса для віолончелі і фортепіано, що збереглася, майстерно виконана викладачами Чернігівського музучилища, свідчить про це. Полюбляв Ілля Іванович і машини. Будучи знавцем гідравліки, він створив у маєтку цілу систему фонтанів, якими з повним правом могли б пишатися уславлені парки. Один із фонтанів, названий «Гетьманом», бив струменем, що перевершував висотою самого петергофського «Самсона».

Надзвичайно точну характеристику дав Іллі Івановичу історик Микола Маркевич: «Чудовий музикант, піаніст, віолончеліст, співак і композитор, гарний живописець, пристрасний гідравлік, він прикрашає Седнів садами, фонтанами і живе тихо, скромно, але як пан».

Менший брат його Андрій Іванович теж був людиною неабиякою. Він прекрасно малював, любив поезію, мріяв про волю України. Тому вірші Шевченка, і надто його поеми, полонили серце Андрія Івановича. Мали вони ще кількох братів, які жили поза Седневом. Це — вже згадуваний Віталій, а також Яків і Василь. Єдина сестра Феодосія мешкала з Іллею та Андрієм. 

(За С. Реп’яхом, с. 45-46.)  (265 слів.)   (10 клас.)

Велика буква. Слова іншомовного походження. Розділові знаки в простому та складному реченнях, при прямій мові.

Диктант-завдання

Виписати   складні  речення  із різними видами зв’язку та  накреслити  схеми.  Виписати  дієприкметники, визначити їх відмінки, один із дієприкметників  розібрати як  форму дієслова.

Седнівська садиба Лизогубів

Седнівська садиба Лизогубів виглядала досить неординарно, і саме тому різними людьми зроблено чимало її описів, кілька з яких дійшли і до наших днів. Ось уривок з одного з них: «Величезний будинок на один поверх, з прилеглими до нього флігелями і чудовою оранжереєю, оточений садом,а точніше великим пар­ком, що складався з двох частин: верхнього і нижнього саду. Найкраща і дуже гарно опоряджена частина саду підходить до балкона будинку і розташована на верти­кальній кручі, що має двадцять сажнів. Біля самого підніжжя саду протікає річка Снов, береги якої і тепер постають обрамленими здебільшого гіллястими деревами, за річкою простягається широкий луг, на якому видніються в перспективі церкви окремих поселень. Верхня частина саду, влаштована зигзагами широкої алеї, по якій вільно  роз’їжджають екіпажі, призначені для розваги тих, хто гуляє...».

Одним із чудес саду була гігантська липа. Стовбур її мав у обхваті сім з половиною аршин, а крона – близько сімдесяти. Під липою можна було сховатися від дощу, завжди почуватися в затишку.

(За С. Реп’яхом,с. 46-47.)     (155 слів.) (9 клас.)

Вживання знака м’якшення. Подвоєння букв на позначення подовження приголосних. Розділові знаки у складних синтаксичних конструкціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальний  диктант

Написати диктант. Накреслити схеми складних речень із різними видами зв’язку, визначити вид підрядності.

Відвідини друзів

    Після повернення із заслання Тарас Григорович знову відвідав Качанівку. Шевченко тут по-справжньому розслабився, відпочивав. Збереглися спо­мини про те, що він лежав перед будинком на лузі з мо­лодим паном, а той засипав його Шевченковими ж вір­шами, які без кінця читав.

Залишилася і згадка про те, що на прохання юного друга Тарас Григорович посадив на пам’ять молодий ду­бок. Оскільки стояв серпень, деревце викопали і разом із землею і перенесли на місце, визначене господарем. Ка­жуть, що Шевченко, посадивши дубок, побажав: «Дай боже, щоб нам довелося коли-небудь посидіти в холодку під його гіллям».

21 серпня, подарувавши Василеві Васильовичу кі­лька своїх офортів і позичивши в нього грошей на до­рогу, Шевченко вирушив на Гирявку, село, що належало тоді до Чернігівської губернії, де гостював у Афанасії Олексіївни Лазаревської, матері його друзів — братів Лазаревських. До речі, один із них Іван був тоді вдома, на канікулах, а Федір того ж дня завітав до рідної хати, бо якраз об’їжджав свій удільний округ. Це були чудові, незабутні гостини!   

(За С. Реп’яхом, с.75.)       (161 слово.) (9 клас)

Написання прислівників. Розділові знаки при відокремленій прикладці, однорідних членах речення, дієприслівникових зворотах, при прямій мові, у складнопідрядному реченні.

 

 

 

 

 

 

 

Диктант «Перевіряю себе»

              Виписати числівники, провідміняти їх за відмінками.

Чернігівці на Тарасовому шляху

Добрий  поміщик зберіг любов і шану до Кобзаря на все життя. Він зібрав унікальні матеріали про жит­тєвий і творчий шлях Шевченка, на основі яких було ство­рено музей української старовини в Чернігові. Провідне місце в ньому посідала Шевченківська колекція з 758 експонатів, що являють собою безцінні скарби. 1897 року Василь Васильович Тарновський (молодший) подарував її музеєві Чернігівського губернського земства. Вона стала підвалинами для кількох славетних музеїв.

Багато чернігівців стрілося на Тарасовому шляху в останніх півтора року його життя. Варто назвати літератора Миколу Макарова, його сестру Варвару Карташевську, сестру Ганни Барвінок Надію Забілу, кохану Ликеру Полусмак. Одним з останніх відвідав перед смертю Шевченка Михайло Лазаревський.

Наші земляки були вірними і щирими друзями Кобзаря. Вони взяли найактивнішу участь у його похороні на Смоленському цвинтарі в Петербурзі, перевезенні тіла на Україну та перепоховання на Чернечій горі.

(За С. Реп’яхом, с.75-76.)    (136 слів.) (9 клас)                                 

Велика буква у власних назвах. Написання числівників. Однорідні члени речення. Складнопідрядне  речення.