Казка "Брудний як порося"

Брудний як порося

   Колись давно на подвір'ї одного господаря жило незвичайне поросятко. Був у нього дуже твердий носик-п'ятачок. Поросятко цим дуже пишалося. Господарі теж любили його: клали під бік м'якеньку травичку, їсти давали у гарній чистій мисочці, а їжа була смачна та корисна.

   Поросятко дякувало своїм господарям. Весною, як тільки сходив останній сніжок, крутохвостик поспішав на грядку й рихлив своїм надзвичайно твердим носиком-п'ятачком землю, не пропускаючи жодного клаптика. Господарям лишалося посіяти  насіння та посадити розсаду в пухкий ґрунт. З'являлись рядочки городини, а поросятко вже на грядці, охайно рихлило земельку між рядками.

   Наприкінці літа достигала картопля. Знову під пекучим сонцем поросятко викопує бульби, а господар її збирає в корзинку і носить у погріб.

   А сонечко все більше припікає. Пішов хазяїн, напився холодної водички з криниці, приніс і з собою повне відро. Вилив його в невелику канавку під деревом, запропонував поросять покупатися. А малому бешкетнику це так сподобалося, що він стрибав у воду. Потім качався із боку на бік, розганявся і знову падав. Вода стала дуже брудною і поросятко за мить було все в грязюці.

   За купанням спостерігав син господаря. Йому так усе це сподобалося, що він й собі зробив таку ж купіль і давай бавитися в ній. Через деякий час хлопчика було вже не впізнати.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

   Господар, побачивши це, розсердився і насварив сина:

-         Ти брудний як порося!

   Цю фразу він став повторювати кожного разу, коли хтось був неохайним.

   А поросятко, чуючи таке порівняння, образилося.  З того часу більше не допомагало господарям поратися на грядці.