|
Тема: Казка в гості завітала.
Мета: Закріплення знань про усну народну творчість - казки; розвивати мовлення і проводити аналіз прочитаних казок , уміння декламувати; виховувати любов до казок, дружні стосунки між дітьми.
Обладнання: ілюстрації до казок, малюнки дітей про улюблену казку, шкатулка з завданням, мазки героїв.
Хід заходу
Ведучий. Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.
Звучить пісня «Свято казки»
Учні розповідають віршики
1. Існує книг багато на землі.
Вони цікаві, мудрі, гарні.
Та кожен з нас, дорослий чи малий,
 Всяк казочку читати полюбляє.
2. Казка – це світ чарівний та незвичний,
Казка – це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
3. У казці звірі мову мають,
Дерева розмовляють, мов живі.
Добро і правда завжди зло долають,
Тому і люблять казку діти всі.
4. Наша ж країна – то є чарівна:
Казкарією зветься вона.
Казкові герої там дружно живуть,
До тебе у гості завжди всі прийдуть,
Лишень ти поклич їх, книжки прочитай,
Про них із задоволенням ти розповідай!
5. Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казочку, слухать гуртом,
А казки в завії десь там заблудили.
Давайте їх погукаєм разом!
Всі. Казко, казко, приходь до нас!
Казка
Вітаю вас, дорослі і малі,
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я – казка мудра. Хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати,
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити
Та правду й волю завжди боронити.
- Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні довести, що любите і знаєте казки.
- Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки. Готові?
Вікторина «З якої казки?»
1. «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)
2. «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці
крапельку…» («Коза-дереза»)
3. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)
4. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)
5. «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель»)
6. «Котику-братику, несе мене Лиска
По каменю-мосту на своєму хвосту,
Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)
7. -А чи знаєте з якої казочки ці слова: "Битий небиту везе". («Лисичка-сестричка та вовчик-братик»)
8. -А що це за казочка: "Ото Івасик як підріс трішки, став просити батька..." («Івасик-Телесик»)
9. Спекла його бабуся
Із борошна й яєць.
Такий він гарний вдався-
Ну просто молодець!
Кругленький, рум’яненький,
Веселий і меткий.
Та тільки втік із дому,
Попав у ліс густий. («Колобок»)
Казка - Молодці. Гарно знаєте казки. Ви справились з завданням, то ж зустрічайте першу казкову красуню – Бабуня-Ягуня.
 Баба-Яга
Пісенька Баби-Яги
Я красуня лісова, знають мене всі,
Я ж літаю на метлі, швидше за таксі,
Хоче гарно танцювати з дітками Яга,
Та кульгає, шкандибає кістяна нога.
Будуть танцювати ніженьки мої,
Пісеньку співати весело мені.
-Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!
- Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про отого кругленького, рум’яненького, смачненького… Як же його звуть? (Діти підказують)
- От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте …А читати вмієте? А писати? А малювати?
- Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй Колобка». Для цього мені потрібно вибрати шість учасників.(Два шарфа . Діти малюють по черзі частини голови Колобка.)
 - Раз, два, три, Колобка малюєш ти!
Казка. Бабуню-Ягуню, сідай, відпочинь, подивись концерт. А ви, друзі, зустрічайте ще одну красуню .Я вам загадаю загадку, а ви відгадайте хто це?
Старенька бабуся у лісі жила,
Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку ту по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б відповів? («Червона Шапочка»)
Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках.
Червона Шапочка. - Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято.
Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».
- У моєму кошику знаходяться речі з казок. Треба діставати якусь річ, і назвати, в якій казці вона зустрічається.
(Яйце, ключ, тарілка, пір’я, черевичок, рукавиця.)
- Молодці, казки знаєте. А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько.
Прийшла, нарешті, довгождана мить:
Герої казки нас усіх вітають.
Чарівна музика тихесенько звучить,
І казка перед нами оживає.
Казкарка
Хочу вам розповісти,
Що було, де, з ким, коли?
Тому сядьте всі рівненько,
І послухайте гарненько.
Звучить пісня «Мамо, ти мене у казку запроси»
Казкарка
 Якось Дід старий по дрова в ліс ходив,
Та й у лісі рукавичку загубив.
Бігла лісочком тим Мишка маленька,
Бачить: лежить рукавичка старенька.
А вже настала холодна зима,
А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.
Мишка
Вже прийшли зимові дні –
Треба щось робити.(Помічає рукавичку.)
Хатка буде тут мені,
В ній я буду жити.
Казкарка
Ось і живе там Мишка-шкряботушка.
Коли це скаче Жабка-скрекотушка.
Жабка
 Хтось там є, чи нікого нема?
Мишка
Я Мишка-шкряботушка. А ти хто?
Жабка
А я Жабка-скрекотушка.
Пусти мене в хатку –
Будемо разом жити,
(Заходить до рукавички)
Казкарка
Живуть спокійно в рукавиці
І день, і другий, мов сестриці.
Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.
Замерз. Побачив хатку та й постукав.
 (Стрибає,, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.)
Зайчик
Хтось там є, чи нікого нема?
Звірята
- Я Мишка-шкряботушка.
- Я Жабка-скрекотушка.
А ти хто?(Разом)
Зайчик
Та я ж Зайчик-побігайчик.
Пустіть мене в хатку,
Будемо разом жити,
(Зайчика пускають)
Казкарка
Дружно так живуть –
усі працюють.
Хоч зима надворі – не горюють!
Раптом Вовк біжить.
І від холоду дрижить.
(Біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється)
Вовк
-Хто, хто в рукавичці живе?
Звірята (з рукавички)
- Я Мишка – шкряботушка.
- Я Жабка – скрекотушка.
- Я Зайчик – побігайчик.
(Разом ). А ти хто?
Вовк
Та я ж Вовчок, сірий бочок.
Пустіть мене до себе,
(Вовка пускають. Всі сідають і читають книжку)
Казкарка
А зима все сніжку підсипає…
Білим землю, дерева вкриває.
В кучугурах нелегко ходить.
Ось іде ледве-ледве Ведмідь…
 (Іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою).
Ведмідь
Яка тепла рукавичка тут лежить,
Тож зимою в рукавичці можна жить.
Ох і злюща настала зима!
В рукавичці хтось є чи нема?
Звірята (з рукавички)
- Я Мишка – шкряботушка.
- Я Жабка – скрекотушка.
- Я Зайчик – побігайчик.
- Я Вовчок, сірий бочок.
(Разом ). А ти хто?
Ведмідь
Я Ведмідь волохатий,
Пустіть мене до хати.
(Ведмедя пускають.)
Казкарка
Бігла тим лісом красуня Лисичка.
Бачить лежить на снігу рукавичка.
(Легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється )
 Лисиця
Хто живе в цій рукавиці?
Відгукніться до Лисиці.
Звірята (з рукавички)
- Я Мишка – шкряботушка.
- Я Жабка – скрекотушка.
- Я Зайчик – побігайчик.
- Я Вовчок, сірий бочок.
- Я Ведмідь волохатий.
(Разом ). А ти хто?
Лисиця
Я руда, низького зросту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа,
В них таке смачненьке м’ясо.
Вовку-брату я сестричка,
А зовуть мене Лисичка.
Пустіть мене до рукавички. (Лисичку пускають).
Автор
Та ось дід знову йде до лісу шукати свою рукавичку.
Дід
Добре, що у ліс прийшли,
Рукавицю ось знайшли.
(З рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку).
Звірята
Тепло нам було зимою в рукавичці
І ми кажемо: «Спасибі», як годиться!
Дід
І я радий, що без діла не лежала,
І усіх вас рукавиця зігрівала.
(Звірятка кланяються).
Ведуча. А ще вміємо жартувати
1. «Лист» - Смішинка
Петя Коржик той, що ходить до третього класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу.
—Добрий день вам любий дядьку, я ходжу до школи,
Ми чули, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості мама, я і тато,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
На пероні між людьми я вас перший побачу,
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу.
2. «Ведмежатко» - смішинка
Будить мама ведмежатко
Будить мама ведмежатко
Рано навесні:
- Прокидайсь, моє малятко,
Вже розтанув сніг!
Вже птахи давно щебечуть,
Уставай, сонько! –
Мама штурхає за плечі,
Та мовчить Мишко…
- Що ж, - зітхнула сумно ненька, -
Ох, біда, біда!
Буду я тепер, бідненька,
Їсти мед сама.
- Зачекай! – Мишко підскочив, -
Вже біжу, біжу!
Лиш візьму велику ложку –
І допоможу!!!
3. «Том і Джері» - смішинка
Я сиджу в кімнаті тихо,
Мов немає мене вдома.
Що там сталося за лихо?
Це ж мультфільм про Джеррі й Тома.
Я не можу відірватись
Від екрана ні на мить.
Кіт і мишка вміють гратись,
Різні капості робить.
І мені давно відомо,
Це підтвердить вся сім´я, -
Я люблю найбільше Тома,
Бо вреднющий він, як я.
Казка. От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зуcтрінемось. До зустрічі!
- Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і запросимо наших гостей переглянути виставку ілюстрації до казок, які ви підготували. Дякуємо всім за увагу.
|
