Кейс олімпіадних завдань з правознавства

Про матеріал
Представлений кейс завдань з правознавства може допомогти при підготовці учасників шкільних, міських, обласних, Всеукраїнських олімпіад з правознавства
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТРУДОВЕ ПРАВО

 

 

 

 

 

Підготували

 

                                         вчитель історії НВК «Школа-ліцей»

                           Сазонова Любов Василівна

 

                                                        вчитель загальноосвітньої школи

                                                        І-ІІІ ступенів №16

Дзержинської міської ради Донецької області

                               Уланова Ася Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Типи завдань з правознавства

 

Назва типу завдань

 

Кількість

1.

Пари понять для порівняння

 

3 пари

2.

Правові формули

 

2 формули

3.

Заповнення пропусків

 

2 тексти по 10 балів

4.

Закінчення логічного ряду

 

3 логічних рядка

5.

Знайдіть зайве у логічному ряду

 

4 логічних рядка

6.

Виправлення помилок у тексті

3 тексти по 10 балів кожний

7.

Задачі на строки

 

5 задач

8.

Соціально-орієнтовані юридичні ситуації (задачі)

 

3 задачі

9.

Заповнення таблиці

 

 

2 таблиці по 10 балів кожна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Пари понять для порівняння

1. Трудовий договір – контракт

 

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.(ст. 21 КЗпП)

 

Контракт - особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. (ч. 3 ст. 21 КЗпП)

 

Спільне:

     1. І трудовий договір, і контракт є сферою регулювання трудового права

  1. І трудовий договір, і контракт- підстави виникнення трудових правовідносин
  2. Регулюють права та обов′язки трудових правовідносин

 

Відмінне:

1. Контракт укладають тільки на певний термін, а трудовий договір -як на період виконання певної роботи, так і на невизначений термін.

 

2. У контракті, на відміну від трудового договору, можуть визначатися додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством.

 

3. За контрактом порядок надання працівникові відпустки та зарплати може визначатися на розсуд керівника, тоді як трудовий договір передбачає централізоване регулювання відпустки (за встановленим графіком).

 

4. У контракті, на відміну від трудового договору, можуть застерігатися наслідки (додаткові гарантії та компенсації моральної та матеріальної шкоди) дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.

     Критерії за кожну пару:

 Кожне визначення – по 2 бали

Спільне – по 3 бали

Відмінності – по 4 бали

  1. Матеріальна відповідальність – Дисциплінарна відповідальність

    Матеріальна відповідальність працівників - це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов’язку працівників покрити повністю або частково покрити матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини. (ст. 130 КЗпП)

   Дисциплінарна відповідальність - один з видів юридичної відповідальності, який полягає в обов’язку працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Спільне:

  1. І матеріальна відповідальність, і дисциплінарна відповідальність є сферою регулювання трудового права
  2. І матеріальна відповідальність, і дисциплінарна відповідальність є видами відповідальності працівників за трудовим законодавством
  3. Підставою настання матеріальної відповідальністі, і дисциплінарної відповідальність є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків.

 

Відмінне:

  1. Сфера дії норм матеріальної відповідальності працівників значно ширша від сфери дії дисциплінарної відповідальності, оскільки стягнення за порушення трудової дисципліни застосовуються лише за дисциплінарний проступок, а матеріальна відповідальність настає і за адміністративне правопорушення, і за вчинення злочину, якщо останні пов’язані із заподіянням шкоди роботодавцеві, з яким працівник перебуває у трудових відносинах.
  2. Об’єктом дисциплінарного проступку є порушення внутрішнього трудового розпорядку організації (суспільні відносини, які складаються у процесі його здійснення та охороняються нормами трудового права), а об′єктом матеріальної відповідальності є наявність прямого дійсної шкоди.
  3. На відміну від дисциплінарної відповідальності до матеріальної відповідальності працівник може бути притягнутий не за будь-яке винну протиправну дію чи бездіяльність, а тільки за ту, в результаті якої була вчинена майнова шкода роботодавцеві. Притягнення робітника до матеріальної відповідальності не виключає права роботодавця притягнути його за те ж правопорушення, яким завдана майнова шкода до дисциплінарної відповідальності.
  4. Якщо застосування дисциплінарної відповідальності має на меті тільки моральний вплив, то в результаті притягнення до матеріальної відповідальності настають несприятливі і моральні, і майнові наслідки.

Критерії за кожну пару:

 Кожне визначення – по 2 бали

Спільне – по 3 бали

Відмінності – по 4 бали

  1. Індивідуальні трудові спори – колективні трудові спори

         Індивідуальні трудові спори  — це неврегульовані розбіжності між працівником і роботодавцем з питань застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про працю або зміни умов трудового договору, інших угод про працю, які передано на розгляд до органу, уповноваженого відповідно до закону розглядати спір, що виник, і винести по ньому рішення, обов’язкове для всіх сторін.

       Колективнi  трудові спори — це спори мiж трудовим колективом (профспiлкою) i власником чи уповноваженим ним органом з питань установлення нових або змiни чинних соцiально-економiчних умов працi та виробничого побуту; укладення або змiни колективного договору; виконання колективного договору або його окремих положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Спільне:

  1. і індивідуальні, і колективні трудові спори – це спосіб вирішення конфліктів, які виникають між суб′єктами трудового права.
  2. і індивідуальні, і колективні трудові спори – це види трудових спорів в залежності від предмета.
  3. і індивідуальні, і колективні трудові спори регулюються нормами трудового права

     Відмінне:

  1. Колективні спори, на відміну від індивідуальних, - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом із питань: встановлення нових або змін чинних соціально-економічних умов праці і виробничого побуту; укладення або зміни колективного договору; виконання колективного договору або його окремих положень; невиконання вимог законодавства про працю. В індивідуальному трудовому спорі роботодавцеві протистоїть зазвичай один працівник. Навіть якщо працівників буде кілька, але кожен із них висуває до власника вимоги з приводу порушення його індивідуальних прав у частині, що стосується кожного працівника, спір вважається індивідуальним. Отже, до індивідуальних трудових спорів слід віднести всі спори про встановлені законами, підзаконними актами, локальними нормативними актами, генеральними, галузевими та регіональними угодами, колективними договорами умови праці, якщо питання про захист права ставить працівник, а не певна категорія працівників, не наймані працівники підприємства в цілому чи структурного підрозділу. Роботодавець в індивідуальному трудовому спорі також може поставити вимоги як до одного, так і до кількох працівників (скажімо, до членів бригади матеріально відповідальних осіб), але до кожного з працівників ставиться лише одна вимога, обсяг якої індивідуально визначений..

 

 

 

  1. Індивідуальні трудові спори виникають з трудового правовідношення, а колективні трудові спори виникають з організаційно-управлінських та соціально-економічних правовідношень.
  2. Часом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою до відповідного органу, що розглядає трудові спори.  Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з часу , коли уповноважений представницький орган найманих працівників або представник виборного органу первинної профспілкової організації (далі — профспілка) одержав від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і ухвалив рішення про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника), або коли строки розгляду вимог, передбачених законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
  3. Індивідуальні трудові спори відрізняються від колективних трудових спорів (конфліктів) також і за змістом. До індивідуальних трудових спорів належать, зокрема, трудові спори про: переведення на іншу роботу; припинення трудового договору, оплату праці і виплату заробітної плати та інших виплат і компенсацій; повернення грошових сум; надання відпустки; накладення дисциплінарного стягнення; видачу та використання спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту; видачу лікувально-профілактичного харчування, молока чи інших рівноцінних продуктів; встановлення та впровадження норм праці; відрахування з заробітної плати відшкодування завданої шкоди тощо. У випадку коли право працівників на задоволення соціально-побутових потреб, серед них на житло, випливає з умов трудового договору (контракту), воно повинне захищатися в порядку, встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.

Критерії за кожну пару:

 Кожне визначення – по 2 бали

Спільне – по 3 бали

Відмінності – по 4 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Правові формули

1.

 

В:С +  Д:F + E = N:M – (A + L):K (10 балів)

1:1 + 1:1 + 3 = 40:5 – (18+6):8

 

А - вік,  молодше якого забороняється застосування праці осіб на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах(ст. 190 КЗпП). (18 років)

 

В – строк тимчасового переведення на іншу роботу в разі простою (ст. 34 КЗпП) (1 місяць)

 

С – максимальний строк переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу (ст. 42¹ КЗпП) (1 рік)

 

Д – кількість годин, на які скорочується робочий час напередодні свят і в неробочий час (ст. 73 КЗпП) (1 година)

 

F - Строк для застосування дисциплінарного стягнення (Ст. 148 КЗпП) (1 місяць)

 

E – кількість видів трудових договорів (ст. 23 КЗпП) (3 підстави)

 

N – нормальна тривалість робочого часу на тиждень для працівників (ст. 50 КЗпП).(40 годин)

 

M – максимальний строк протягом якого на працівника, який виходить на роботу вперше має бути заведена трудова книжка (ст. 48 КЗпП) (5 днів)

 

L – тривалість роботи, після якої працівники віком до 18 років мають право на відпустку в перший рік роботи (ст.195 КЗпП) (6 місяців)

 

К – нормальна тривалість робочого часу на добу (ст. 50 КЗпП) (8 годин)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

(А-В):С – Д = M:N – (K-F):L (10 балів)

 

(69-24):5 – 4 =40:5 – (18+6):8

 

А – максимальна тривалість відпустки для робітників, працюючих під землею (ст.10 КЗпП) (69 днів)

 

В – тривалість щорічної основної відпустки ( ст. 75 КЗпП) (24 дні)

 

С – установлена законодавством тривалість робочих днів на тиждень ( ст. 52 КЗпП) (5)

 

Д – число додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов ( ст. 41 КЗпП) (4) Редакція КЗпП від 09.12.2012, підстава 5462-17

 

М - нормальна тривалість робочого часу на тиждень для працівників (ст. 50 КЗпП).(40 годин)

 

N - максимальний строк протягом якого на працівника, який виходить на роботу вперше має бути заведена трудова книжка (ст. 48 КЗпП) (5 днів)

 

K – вік, молодше якого особи приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові. (ст. 191 КЗпП) (18 років)

 

F – строк відпустки по догляду за дитиною без збереження заробітної платні (ст. 179 КЗпП) (6 років)

 

L - нормальна тривалість робочого часу на добу (ст. 50 КЗпП) (8 годин)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

((А-В):(С+ Д))+Е= F:M+(N-K) (9 балів)

 

((40-30):(8+2))+15=36:6+(69-59)

 

А - нормальна тривалість робочого часу на тиждень для працівників (ст. 50 КЗпП).(40 годин)

 

В- додаткова відпустка у зв′язку з іспитами у ВНЗ для робітників, котрі навчаються заочно (ст.216 КЗпП).(30 днів)

 

С - нормальна тривалість робочого часу на добу (ст. 50 КЗпП) (8 годин)

 

Д – кількість видів стягнень за порушення дисципліни (ст. 147 КЗпП) (2)

 

Е – число працівників на підприємстві, необхідних для створення КТС (ст. 223 КЗпП). (15)

 

F – тривалість робочого дня для підлітків (ст. 51 КЗпП) (36 годин)

 

M – строк застосування стягнення за порушення трудової дисципліни після скоєння (ст. 148 КЗпП) (6 місяців)

 

N – тривалість відпустки для робітників, які працюють під землею  (69 днів)

 

K – максимальна тривалість відпустки (59 днів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Заповнення пропусків (10 балів)

  1. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною

(ст. 179 КЗпП)

 

 На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю ___( 70) календарних днів до пологів і ___(56) (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - ____ (70)) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить _____ (126) календарних днів (____140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

 За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею _______________трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

 Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною ____________більшої тривалості.

 Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку ____трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.

 У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною ______________шестирічного віку.

 За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати _________________________на умовах неповного робочого часу або вдома.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Створення безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 153 КЗпП)

 

 На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються __________________________безпечні і нешкідливі умови праці.

 Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається____________________ на власника або уповноважений ним орган.

 Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні __________________відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

 Власник або уповноважений ним орган повинен _______________впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і _______________забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

 Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, ________________поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право ___________________відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

 У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ____________________повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

 На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення __________________________інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

 _____________________Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. Закінчення логічного ряду

Вкажіть, якому правовому інституту відповідають наведені поняття. Дайте його визначення. Розкрийте зміст кожного поняття. Якого поняття не вистачає в логічному рядку. Дайте його визначення (14 балів)

 

1. Комісії по трудовим спорам          районні (міські) суди          примирна комісія           трудовий арбітраж                   національна служба посередництва і примирення

 

а) Трудове право

б) Трудове право - об'єктивно відокремлена система взаємопов'язаних правових норм які регулюють суспільно-трудові та пов'язані з ними відносини суспільної організації праці з приводу реалізації права на працю та застосовувати найману працю на підприємствах різних форм власності,з поєднанням суспільно-колективних та особистих інтересів їх суб'єктів

в) Комісії по трудовим спорам - є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах і  вона обирається загальними зборами або конференцією трудового колективу підприємства з числом працюючих не менше 15 чоловік.

 Районні (міські) суди – орган, який  діє в сільських та міських районах, а також містах обласного підпорядкування, що не мають районного поділу, складають першу ланку судової системи загальних судів, розглядають більшу частину цивільних та кримінальних справ.

 Примирна комісія – орган, який здійснює розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору (угоди).

 Трудовий арбітраж – орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб, який розглядає колективні трудові спори у разі неприйняття примирною комісією рішення у зазначені строки.

г) Національна служба посередництва та примирення

 д) Національна служба посередництва та примирення – це державна структура, що утворюється Президентом України, формується з висококваліфікованих експертів та фахівців із питань розв’язання колективних трудових спорів.

 

 

 

 

 

 

 

2. Щорічні відпустки             додаткові відпустки            творчі відпустки

              Соціальні відпустки        Відпустки без збереження заробітної плати

 

а) Трудове право

б) Трудове право - об'єктивно відокремлена система взаємопов'язаних правових норм які регулюють суспільно-трудові та пов'язані з ними відносини суспільної організації праці з приводу реалізації права на працю та застосовувати найману працю на підприємствах різних форм власності,з поєднанням суспільно-колективних та особистих інтересів їх суб'єктів

в) Щорічні відпустки – включають основну відпустку (тривалість не менше ніж 24 календарні дні), додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та тяжкими умовами праці ( тривалістю 35 календарних днів), додаткову відпустку за особливий характер роботи ( тривалістю 35 календарних днів).

 Додаткові відпустки – надаються у зв′язку з навчанням без відриву від виробництва.

 Творчі відпустки – надаються для завершення дисертаційного дослідження, написання підручника тощо.

 Соціальні відпустки – включають відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткову відпустку жінці, що має двох або більше осіб у віці до 15 років.

 Відпустки без збереження заробітної плати

 Відпустки без збереження заробітної плати - Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам на підставі суб'єктивного права, тобто в обов'язковому порядку, і відпусток, що надаються за погодженням сторін трудових відносин – роботодавця і працівника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Знайдіть зайве у логічному ряду

Вкажіть, якою галуззю права регулюються ці відносини. Дайте визначення цієї галузі права. Які з перелічених відносин випадають з логічного ряду?

 

 

 Колективні переговори            ради трудових колективів             взаємні консультації              господарські договори                   досудове регулювання спорів

 

 

 

 

  1. Трудове право.
  2. Трудове право - об'єктивно відокремлена система взаємопов'язаних правових норм які регулюють суспільно-трудові та пов'язані з ними відносини суспільної організації праці з приводу реалізації права на працю та застосовувати найману працю на підприємствах різних форм власності,з поєднанням суспільно-колективних та особистих інтересів їх суб'єктів.
  3. Господарські договори (регулюються господарським правом України)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Знайдіть зайве у логічному ряду

Вкажіть, якою галуззю права регулюються ці відносини. Дайте визначення цієї галузі права. Які з перелічених відносин випадають з логічного ряду?

 

КЗпП        ЗУ «Про колективні договори  і угоди»        КЗпАП              ЗУ «Про охорону праці»           ЗУ «Про відпустки»

 

 

1. Трудове право.

 

2. Трудове право - об'єктивно відокремлена система взаємопов'язаних правових норм які регулюють суспільно-трудові та пов'язані з ними відносини суспільної організації праці з приводу реалізації права на працю та застосовувати найману працю на підприємствах різних форм власності,з поєднанням суспільно-колективних та особистих інтересів їх суб'єктів.

 

3. КЗпАП –регулює суспільні відносини в галузі адміністративного права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VI. Виправлення помилок у тексті (10 балів)

 

1. Для забезпечення трудової дисципліни використовуються тільки методи переконання та заохочення.

 2. Відповідальність за порушення трудової дисципліни настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

 3. Трудовим законодавством України передбачені 2 види юридичної відповідальності: догана та звільнення.

 4. Дисциплінарна відповідальність - це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов’язку працівників покрити повністю або частково покрити матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини.

 5. Одним із видів дисциплінарної відповідальності є загальна дисциплінарна відповідальність – вид дисциплінарної відповідальності, що застосовується не до всіх категорій працівників і передбачений нормами Кодексу Законів про працю України.

 6. Видом дисциплінарної відповідальності є часткова дисциплінарна відповідальність – відповідальність певних категорій працівників на підставі статутів і положень про дисципліну.

 7. Спеціальна дисциплінарна відповідальність відрізняється від загальної більш м′якими заходами дисциплінарного заходу чи впливу.

 8. До спеціальних нормативно правових актів про дисципліну належить лише Дисциплінарний статут прокуратури України.

 9. Спеціальній дисциплінарній відповідальності підлягають всі працівники.

 10. Зміст дисциплінарних  проступків  працівників, які підлягають спеціальній дисциплінарній відповідальності набагато менший, ніж тих працівників, які підлягають загальній дисциплінарній відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь.

1. Для забезпечення трудової дисципліни використовуються поряд із методами переконання та заохочення, можуть застосовуватися і методи притягнення до дисциплінарної відповідальності та методи громадського впливу.

2. Відповідальність за порушення трудової дисципліни – це встановлена законодавством України юридична відповідальність працівників за вчинені ними трудові правопорушення.

3. Трудовим законодавством України передбачені 2 види юридичної відповідальності: дисциплінарна та матеріальна.

4. Дисциплінарна відповідальність – це один з видів юридичної відповідальності, що застосовується до порушників трудової дисципліни і полягає в обов′язку працівника відповісти за порушення трудової дисципліни та понести дисциплінарне стягнення, передбачене нормами трудового права.

5. Одним із видів дисциплінарної відповідальності є загальна дисциплінарна відповідальність – вид дисциплінарної відповідальності, що застосовується до всіх категорій працівників і передбачений нормами Кодексу Законів про працю України.

 6. Видом дисциплінарної відповідальності є спеціальна дисциплінарна відповідальність – відповідальність певних категорій працівників на підставі статутів і положень про дисципліну.

 7. Спеціальна дисциплінарна відповідальність відрізняється від загальної більш суворими заходами дисциплінарного заходу чи впливу.

8. До спеціальних нормативно правових актів про дисципліну належать Статут про дисципліну працівників зв’язку, Дисциплінарний статут прокуратури України, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ та інші.

 9. Спеціальній дисциплінарній відповідальності підлягають працівники деяких галузей народного господарства: зв’язку, залізничного транспорту, гірничодобувної промисловості та інші.

 10. Зміст дисциплінарних  проступків  працівників, які підлягають спеціальній дисциплінарній відповідальності набагато ширший, ніж тих працівників, які підлягають загальній дисциплінарній відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 6 місяців з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

2. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 1 року з дня вчинення проступку.

3. Власник або уповноважений ним орган повинен одразу зажадати покарання до порушника трудової дисципліни.

4. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано декілька  дисциплінарних стягнень.

5. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні).

6. Дисциплінарне стягнення не може бути оскаржене працівником протягом року.

7. Навіть якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни стягнення не може бути зняте до закінчення одного року.

8. В майбутньому до порушника не застосовуються заходи заохочення.

9. Власник або уповноважений ним орган не має права замість передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

 10. Дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися будь-яким органом на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь.

  1. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

2. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

3. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

4. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

5. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

6. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

7. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

8. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

9. Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

10. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №7

 

 25 серпня 2012 р. слюсар Борис подав заяву про розірвання трудового договору з 8 вересня 2012 р. Роботодавець погодився звільнити Бориса з 1 вересня. Останній не заперечував. Однак, у зв’язку з певними обставинами 29 серпня Борис передумав розривати трудовий договір із роботодавцем і звернувся до роботодавця із письмовою заявою, у якій відкликав свою попередню заяву. У відповідь роботодавець заявив йому, що оскільки він дозволив Борису розірвати трудовий договір із підприємством до закінчення строку попередження, то, це означає, що трудовий договір припиняється за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП). Анулювання такої домовленості може мати місце лише за взаємної згоди про це роботодавця і працівника. Оскільки цього не сталося, 1 вересня 2012 р. трудовий договір було розірвано з Борисом за п.1 ст. 36 КЗпП. Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

 

 Відповідь

 

 Сама собою згода роботодавця задовольнити прохання працівника про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір має бути припинено за п.1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін спеціально про цю підставу припинення трудового договору. Як видно з умов задачі, такої домовленості не було. Тому щодо розірвання трудового договору у даному випадку застосовуються правила ст. 38 КЗпП (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника). Оскільки до закінчення не тільки строку попередження, а ще до настання дня, коли власник мав видати наказ про звільнення Бориса, останній відкликав свою заяву, роботодавець не мав права звільняти працівника. Тому звільнення є незаконним і Борис вправі звернутися з позовом до суду про поновлення на роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №8

У січні 2006 року Р пред′явив позов до суду до підприємства «Веста» про зміну формування причини звільнення з п.4 ст.40 КЗпП з 12.12.2005 р. на ст. 38 КЗпП з 02.09.2005 р., видачу трудової книжки та стягнення заборгованості із з/плати за 33 робочих дні.

 Позивач зазначав, що наказом від 09.12.2000 р. він зарахований на посаду водія до підприємства. Наказом від 15.12. 2005 р. його звільнено з 12.12.2005 р. за прогул (п.4 ст.40 КЗпП) з 02.09.2005 р. по 12.12. 2005 р..

 Вважаючи формулювання причин звільнення невірним, Р. посилався на те, що з 08.08. 2005 р. він подав заяву про звільнення за власним бажанням. Подаючи заяву усно він повідомив, що хворіє і буде звільнятись у зв’язку із станом здоров’я. Проте його заяву не було зареєстровано, тому 14.08. 2005 р. і з зазначеного часу вважав себе звільненим з 15.08. 2005 р. (з урахуванням 2-тижневого строку попередження про звільнення). Оскільки фактично з 11 серпня по 30 жовтня він хворів та не міг отримати розрахунок і трудову книжку, то направив відповідачу листа з проханням відправити трудову книжку та розрахунок поштою. У грудні 2005 р. йому стало відомо, що його звільнено з 12.12. 2005 р. за прогул.

 

Відповідь:

 КЗпП України ст. 38 Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк з ініціативи працівника

 Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

 

  Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

 

  Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

 Щодо вирішення задачі.

 Зважаючи на те, що Р. надіслав роботодавцю письмову заяву про розірвання трудового договір за власним бажанням, зазначивши в ній причину звільнення саме 14.08. 2005 р., роботодавець не мав права відмовити йому в звільненні та повинен був припинити дію трудового договору з 14.08. 2005 р.. Вимоги громадянина Р. задовольнити повністю (видати трудову книжку та стягнути заборгованість із з/плати за 33 робочих дні).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІХ. Поняття та класифікація суб′єктів трудового права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття та класифікація суб′єктів трудового права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика трудової правосуб′єктності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії (1 бал)

Скорочений робочий час

 

Кому надається(1бал)

 

Будь яким категоріям працівників (за згодою працівника та адміністрації)

Обов’язковість надання(1бал)

Обов’язково надається незалежно від бажання адміністрації і працівника, якщо передбачений законом

 

Ступінь зменшення робочого часу

(2бали)

 

 

Час надання(2бали)

 

 

 

 

 

 

 

Заробітна плата(2бали)

У повному обсязі – не зменшується у зв’язку зі зменшенням робочого часу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії

Скорочений робочий час

Неповний робочий час

Кому надається(2бали)

Особам , які працюють на роботах, пов’язаних із шкідливими умовами праці, неповнолітнім, працівникам окремих професій (лікарі, педагоги тощо), при роботі в нічний час

Будь яким категоріям працівників (за згодою працівника та адміністрації)

Обов’язковість надання(2бали)

Обов’язково надається незалежно від бажання адміністрації і працівника, якщо передбачений законом

За заявою працівника; жінкам, які мають дітей до 14 років, дитину інваліда , для догляду за хворим членом сім’ї  - надається обов’язково , інших випадках – за угодою з адміністрацією

Ступінь зменшення робочого часу

(2бали)

Визначена законом

Установлюється угодою з адміністрацією

Час надання(2бали)

З часу вступу на роботу чи змоменту виникнення права на скорочений час

Може бути наданий як під час укладення трудового договору, так  і вбудь який час роботи за заявою працівника й згодою адміністрації

Заробітна плата(2бали)

У повному обсязі – не зменшується у зв’язку зі зменшенням робочого часу

Оплата пропорційна до . відпрацьованого  часу або фактичного виробітку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-графік проведення навчальної практики

ПІБ слухача   Уланова Ася Володимирівна

 

Місце роботи, посада, категорія Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 Дзержинської міської ради Донецької області, учитель історії та правознавства, ІІ категорія

 

ПІБ керівника навчальної практики  Пламадяла Валентина Петрівна

Місце роботи, посада, категорія Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 Дзержинської міської ради Донецької області, директор, вища

 

Дата

Зміст діяльності

Форма проведення

Місце проведення

Відповідальна особа

 

 

Пасивна практика

 

 

 

1.

18.03

Відвідування уроку історії за темою та його аналіз : «Проголошення незалежності України. Розпад СРСР»

11 клас

Урок-диспут

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 Дзержинської міської ради Донецької області

Міткалова Т.О., учитель історії вищої категорії

2.

01.04

Відвідування педради за темою: «Проектна діяльність в роботі вчителя загальноосвітнього навчального закладу»

Педрада

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 Дзержинської міської ради Донецької області

Гетт Л.В., заступник директора з навчально-виховної роботи

3.

07.05

Відвідування позакласного заходу за темою: «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни»

11 клас

Позакласний захід

НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області

Сазонова Л.В., учитель історії І категорії

 

 

Активна практика

 

 

 

1.

08.05

Проведення позакласного заходу, присвяченого 9-му травня за темою: «Ми пам’ятаємо ваші імена»

Позакласний захід

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 Дзержинської міської ради Донецької області

Уланова А.В., учитель історії ІІ категорії

2.

29.08

Виступ на методичному об’єднанні  вчителів історії за темою: «Педагогічний супровід розвитку інтелектуальних здібностей учнів в процесі підготовки до конкурсу-захисту робіт учнів у МАН»

Методичне об’єднання  вчителів історії міста Дзержинська

НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області

Уланова А.В., учитель історії ІІ категорії

 

 

Тема відкритого заняття

 

 

 

3.

20.09

Проведення відкритого уроку в 11 класі за темою: «Життя населення України в умовах окупації»

Відкритий урок

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 Дзержинської міської ради Донецької області

Уланова А.В., учитель історії ІІ категорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-графік проведення навчальної практики

ПІБ слухача   Сазонова Любов Василівна

 

Місце роботи, посада, категорія НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області, учитель історії, І категорія

 

ПІБ керівника навчальної практики  Браженко Наталія Віталіївна

Місце роботи, посада, категорія НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області, директор, вища, учитель-методист

 

Дата

Зміст діяльності

Форма проведення

Місце проведення

Відповідальна особа

 

 

Пасивна практика

 

 

 

1.

18.03

Відвідування уроку української літератури за темою та його аналіз: «Написання асоціативного етюду за кіноповістю

А. Довженко «Зачарована Десна»

21 група (11 клас)

Урок

НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області

Садова І.С., учитель української мови та літератури вищої категорії

2.

09.04

Відвідування уроку української літератури за темою та його аналіз: «Микола Вороний. Життя і творчість»

11 група (10 клас)

Урок

НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області

Майнаєва О.І., учитель української мови та літератури вищої категорії

3.

14.05

Відвідування уроку з історії України за темою та його аналіз: «Основні принципи зовнішньої політики незалежної України»

11 клас

Урок

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Дзержинської міської ради Донецької області

Корінєва О.А., учитель історії І категорії

 

 

Активна практика

 

 

 

1.

07.05

Відвідування позакласного заходу за темою: «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни»

11 клас

Позакласний захід

НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області

Сазонова Л.В., учитель історії І категорії

2.

29.08

Виступ на методичному об’єднанні  вчителів історії за темою: «Інноваційні підходи до розробки навчально-методичного забезпечення навчального процесу в особистісто-орієнтованій моделі навчання »

Методичне об’єднання  вчителів історії міста Дзержинська

НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області

Сазонова Л.В., учитель історії І категорії

 

 

Тема відкритого заняття

 

 

 

3.

09.09

Проведення відкритого уроку в 22 групі (11 класі) за темою: «Початок Великої Вітчизняної війни»

Відкритий урок

НВК «Школа-ліцей» Дзержинської міської ради Донецької області

Сазонова Л.В., учитель історії І категорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
29 жовтня 2020
Переглядів
1421
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку