Кирило-Мефодіївське товариство

Урок №

Тема. Кирило – Мефодіївське братство.

Мета: ознайомити учнів з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства, визначити його програмні цілі, значення  його діяльності, як першої політичної організації в Україні; охарактеризувати діяльність М.Костомарова, П.Куліша та Т.Шевченка;  розвивати уміння працювати з документами, аналізувати їх, давати власну оцінку історичним фактам та виступати з повідомленнями; виховувати гордість за боротьбу передових людей щодо української національної ідеї.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Опитування

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

• Що таке національне відродження? ( Це культурно – політичний процес, у ході якого етнос ( народ) починає відчувати себе як нація, тобто усвідомлювати свою історичну, культурну та економічну єдність)
• Скільки етапів національного відродження існує?

ІУ. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграфом  уроку будуть слова видатного українського історика Михайла Сергійовича Грушевського: «Від Кирило-Мефодієського братства веде свою історію весь новий український політичний рух».  Це перша в історії України нелегальна політична організація створена українськими інтелігенттами.

План уроку

1.Створення Кирило-Мефодіївського братства.

2.Діяльність М.Костомарова та П.Куліша.

3.Програмні документи – Програма і Статут

4.Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства

Проблемне завдання для класу

Визначити значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства у національному русі України.

У. Вивчення нового матеріалу.

1.Створення Кирило – Мефодіївського товариства.

3 березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених допитів

власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського товариства — першої на Україні організації політичного спрямування. Незабаром стало очевидним, що побоювання влади щодо існування широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема, шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей».

А чи насправді це було так і товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях?

Засновниками Кирило-Мефодіївського товариства у 1846р.. були молодий професор  Київського університету М.Костомаров, молодий службовець губернської канцелярії, кандидат права Микола Гулак і студент останнього курсу Київського університету Василь Білозерський. У засіданнях братства брали участь художник і поет Тарас Шевченко, письменник і педагог Пантелеймон Куліш та ін.

Братство сформувалося як таємне. Своїм символом воно обрало імена святих Кирила та Мефодія – перших слов’янських релігійних   просвітителів. До організації приймали представників слов’янства незалежно від станового походження. Кожний член складав присягу. Організація мала і  свою печатку з євангельським висловом: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас». Її зберігав у себе М. Костомаров.

• Як ви думаєте, які були причини створення такої організації?

2.Діяльність М.Костомарова та П.Куліша.

Навколо Київського Університету, відкритого у 1834р., згуртувалася група молодих талановитих романтиків, які проявляли великий інтерес не лише до історії, народознавства, літератури, але й до майбутнього українського народу. В середовищі романтиків особливу роль відіграли професор університету М.Костомаров, письменник, історик і етнограф П.Куліш.

Повідомлення учнів ( П.Куліш та М.Костомаров)

Отже, душею Кирило-Мифодіївського братства був Микола Костомаров, один з найвидатніших українських і російських істориків XIX ст., автор цілої серії ґрунтових досліджень в галузі політичної та економічної історії Росії та України. Залишив нам у спадщину близько 200 наукових праць, написаних на основі опрацювання архівів Петербурга, Москви, Києва, Саратова, Вільно, Катеринослава, вивчення рукописних зібрань та бібліотек численних монастирів Російської імперії.

Пантелеймон Куліш (1819-1897) походив із сім'ї не знатного, але заможного, землевласника й доньки козацького сотника. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії та Київському університеті. Усе життя наполегливо працював як письменник, учений і літертурний критик, етнограф і фольклорист. Як громадський діяч закликав українську інтелігенцію до просвітництва народу всупереч усім несприятливим обставинам. Він розробив українську абетку — так звану «кулішівку» (нею й донині друкують книжки), написав і опублікував підручник з історії України для учнів старших класів.

3.Програмні документи – Програма і Статут

Щодо світогляду М. Костомарова, його соціально-політичної орієнтації та історіософської концепції значною мірою можна судити із програмних документів Кирило-Мефодіївського братства — підготовлених ним "Книг буття..." та "Статуту слов'янського товариства".

Коментоване опрацювання ст.116-118.

Записати схему

• Які ознаки політичної партії наявні у діяльності Кирило – Мефодіївського товариства?

4.Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства

За прикладом київської подібні організації виникають в 60-х роках XIX ст. у Харькові, Полтаві, Чернігові. Одесі, в Києві “Українська Громада”, гурток “манів”. Усіх членів громад об’єднувала спільна національна українська ідея, яка розвивалась на демократичному ґрунті і віра в можливість досягнення національного самовизначення, любов до України, повага до українського народу, гордість за надбання його духовної культури, що робить гідний внесок до світової культурної спадщини.

Громадівські організації створили на Україні цілу мережу недільних шкіл з українською мовою навчання, видавали підручники української мови, збирали та публікували кращі зразки усної народної творчості. Вони вели українознавчі дослідження, займались вивченням та пропагандою історії та етнографії України, складанням українсько-російського словника. Основоположниками діяльності громад, стали заложники першого в Україні Кирило-Мефодіївського товариства, М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш.

П.Куліш, М.Костомаров, Т.Шевченко – три постаті, які красномовно засвідчили рівень зрілості, якого досягла українська художня й суспільна думка в 40-50-ті роки XIX ст. Підтверджували це і нові таланти, що приходили до української літератури на рубежі 50-60-х років.

У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані. Суду над кирило-мефодіївцями не було. Їх покарано «по высочайшему повелению», оскільки все трималося в таємниці: не можна було допускати небажаного резонансу. Міністр внутрішніх справ П. Валуєв у щоденнику писав про донощика Олексія Петрова: «В похвалу государю следует оговорить, что он велел Петрова исключить из университета…».

Український історик Орест Субтельний зауважив, що Кирило-Мефодіївське товариство не лише явило собою першу, хоч і невдалу, спробу інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку, а й привернуло увагу царського уряду (що доти намагався розіграти карту українофільства проти польських культурних впливів на Україні) до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців; ліквідація товариства дала сигнал до наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царатом.

УІ. Підсумки уроку

• Відповідь на проблемне питання.

УІІ. Домашнє завдання

Параграф 13, ст.120, відповіді на питання. Повторити парагр.9-13, підготуватися до історичного диктанту.