Тема. Піднесення українського національного руху
Мета: визначити причини активізації політичного руху та його результати, особливості українського руху в Буковині та Закарпатті, проаналізувати діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, навички роботи з історичними джерелами; виховувати зацікавленість до історичного минулого Батьківщини.
Конспект уроку
з історії України
для 9-го класу
на тему
«Піднесення українського національного руху»
Підготувала
учитель історії та правознавста
Комунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Тетяна Василівна
2018 рік
Тема. Піднесення українського національного руху
Мета: визначити причини активізації політичного руху та його результати, особливості українського руху в Буковині та Закарпатті, проаналізувати діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, навички роботи з історичними джерелами; виховувати зацікавленість до історичного минулого Батьківщини.
Обладнання: підручники, ілюстрації до теми.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
|
А громади українців, що проживають за її територією Б організоване масове або часткове припинення роботи з метою домогтися виконання певних вимог. В загальні збори громадян Г масовий вихід із університету |
Відповідь: 1Г; 2А; 3Б.
8631365897 7850538725 7531987630 4675819361 5768580865 |
1902 – рік страйків у Галичині
1904 – початок роботи Маслосоюзу
1910 – віче українського студенства
У 1905 р. на з’їзді РУРП було прийнято нову програму. В її основу було покладено ідею об’єднання соціальної та національної боротьби українського народу.
Українська соціал-демократична партія (УСДП) також орієнтувалася на селян. Партія проводила пропагандистську роботу серед малоземельних селян і сільськогосподарського пролетаріату.
найсильніший вплив на суспільні процеси того часу справляла Українська націонал-демократична партія (УНДП). ЇЇ організатори – Юліан Романчук, Кость Левицький, М. Грушевський – ставили собі за мету забезпечити українському національному рухові масовість. Саме УНДП стала організатором потужного вічевого руху, який охопив чи не всі найбільші населені пункти Галичини.
26 грудня 1902 р. на з’їзді УНДП було проголошено перехід до «політики масової самооборони і рішучої опозиції проти галицько-польської адміністрації, проти піддержуючого її центрального уряду».
Український рух набув опозиційного щодо влади характеру. кінцевою метою національного руху всі три партії сформулювали у своїх програмах здобуття культурної, економічної й політичної самостійності українського народу, його державної незалежності, об’єднання його земель.
___(народовці) розгорнули свою діяльність серед ____ (селян), створивши мережу ___ (читалень). Вони ж створили у ___ (1905 р.) в Чернівцях ___ («Національну раду русинів на Буковині»), яка проіснувала до ___ (1907 р.). У 1907 р. у Чернівцях було створено ___ (УРП). У Закарпатті ___ (угорська) влада активно здійснювала політику ___ (мадяризації).
У 90-ті рр. 19 ст. почався рух за реформу виборчої системи. Він згуртував українську інтелігенцію, спричинив велелюдні віча та робітничі страйки. З ініціативи УНДП 2 лютого 1906 р. у Львові відбулося народне віче за участі близько 50 тис. галицьких українців. Відкрив віче К. Левицький.
У 1907 р. в Австро-Угорщині вперше було проведено вибори за новою системою. Право голосу отримав кожен австрійський чоловік, якому виповнилося 24 роки і який жив у своїй громаді не менше року. У результаті цих виборів до Державної ради увійшли 32 українці. На нараді Народного комітету УНДП було прийнято рішення про створення українського парламентського клубу (фракції) із 30 депутатів. У 1914 р. за сприянням депутатів-українців було ухвалено нову виборчу систему, яка забезпечувала українцям у сеймі 62 депутатських місця.
Організація |
Період |
Засновник (лідер) |
Діяльність |
«Просвіта» |
1914 |
|
77 філій, близько 3 тис. читалень, вечірні школи |
НТШ |
1897-1913 |
М. Грушевський |
Віддруковано майже 800 томів наукових праць; музей зберігав понад 9 тисяч етнографічних та 5 тисяч археологічних пам’яток. |
«Сокіл» |
1894 р. |
В. Нагірний; І. Боберський |
Започаткував український спортивно-гімнастичний рух |
«Січ» |
1900 р. |
Кирило Трильовський |
Фізкультурно-спортивна організація; організовано Шевченківський здвиг 1914 р. |
РУРП |
УСДП |
УНДП |
«Сокіл» |
3, 6 |
2, 8 |
1, 7 |
4, 5 |