29 вересня о 18:00Вебінар: Крок уперед чи стоїмо на місці: реалії роботи вчителя початкової школи

Комбінований урок з української мови у 9 класі на тему: "Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності"

Про матеріал
Комбінований урок з української мови у 9 класі на тему: "Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності"
Перегляд файлу

9 клас

Тема: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності.

Мета: повторити і закріпити знання учнів про текст; розширити уявлення учнів про тему, основну думку (ідею) тексту; навчити вирізняти мікро-тему та абзац у тексті; розвивати усне мовлення учнів, вміння добирати заголовок до тексту, визначати стиль та тим мовлення; виховувати любов до природи та рідного краю.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: фліпчарт, маркери різних кольорів, ноутбук, проектор, опорні схеми, роздатковий матеріал з теми.

Хід уроку

І. Організація учнів до навчання.

Вчитель: Доброго дня, девятикласники! Пропоную Вам зіграти у гру, яка називається «Я - поет». Я зачитуватиму вірш, а Ваше завдання – спробувати дібрати слово-риму до кожного рядка. Саме ці слова будуть темою нашого уроку.

Якось вийшли на протест

Слово, речення і …..(текст).

Почали між собою сперечатись:

«Хто головніший? Треба розібратись!»

І текст почав розповідати:

«У мене є свої….(ознаки),

І якщо вести про це мову –

Маю я свою ….(будову).

Не встигнеш оглянутись – клац!

Всі речення вмістилися в ….(абзац)

І це – ще не остання схема,

В абзаці є ще й …..(мікротема).

Є ще й слова, що звуться основними,

А в тексті їх вважають …(ключовими).

І з цього випливає десь підтекст –

У мові – головний у всьому …(текст)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Давайте запишемо тему нашого уроку, яка випливає зі слів, що ми дібрали до вірша: «Текст. Основні ознаки та будова тексту. Абзац та мікротема. Ключові слова у тексті».

2.1. Навчальна гра: «ЗА/ПРОТИ»

Вчитель:  Давайте пригадаємо, що нам відомо з попередніх класів про текст.

1. Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що текст «у мові – головний у всьому?» (Учні спростовують думку, адже текст – це, в першу чергу,  висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову й структурну завершеність. Без речень – тексту не було б. Учні виступають ПРОТИ!)

2. Чи вірним є твердження, що усі мовні елементи в тексті пов’язані між собою за логікою, структурою та змістом? (Учні виступають ЗА!)

3. Слово – це вже текст (Учні виступають ПРОТИ!)

4. До тексту можна дібрати заголовок (Учні виступають ЗА!)

5. Кожен текст містить тему та головну думку (Учні виступають ЗА!)

2.2. Дослідження – спостереження (Речення спроектовано на мультимедійну дошку).

Я люблю грати у футбол. Мама купила нове плаття. Вчора йшов дощ. Квіти посміхаються до сонця. Люблю, коли співають пташки. Їзда на велосипеді приносить мені задоволення. Весна дарує радість. Розмови в колі сімї завжди зближують.

  • Чи можемо ми вважати, що це – текст? (Ні, це – набір речень, що не пов’язані змістовно)
  • Що потрібно зробити, щоб даний набір речень можна було б вважати повноцінним текстом? (Потрібно розширити речення змістовно, додати речення або доповнити, створивши логічно завершену текстову структуру)

Вчитель: Пропоную Вам поділитись на 3 команди (можна, по рядах парт).

І група створює текст-розповідь з поданими реченнями;

ІІ група – текст-опис;

ІІІ група – текст-міркування. Доберіть до своїх текстів заголовок, користуючись картками-схемами, що лежать на Ваших партах (див. Додаток 1). Обгрунтуйте, чому Ваші тексти можна віднести саме до такого типу?

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи.

Вчитель: Отже, ми пригадали з Вами, що текст – група речень, обєднаних між собою за змістом та граматично. Кожен текст містить основну думку та тему. До тексту можна дібрати заголовок. Давайте у класних зошитах заповнимо ментальну карту «Фішбоун» (рибяча кістка), оперуючи вже наявними знаннями про текст.

 

 

 

 

 

 

Під кожною стрілочкою записуємо:

  • Наявність двох або більше речень;
  • Повязаність речень за змістом та граматично;
  • Послідовність та завершеність викладу;
  • Наявність абзаців;
  • Заголовок;
  • Ключові слова;
  • Лінійність;
  • Інформаційність.

 

3.1. Робота в малих групах.

Поділіться на 3 підгрупи. Кожна аналізує свій текст.

Прочитайте, доведіть, що це – текст. Визначте тему та основну думку.

Виділіть ключові слова у тексті. (Див. Додаток 2.) Визначте роль абзаців. До якого стилю мови можна віднести текст.

(Текст 1: художній стиль, текст 2 – науковий, текст 3 – публіцистичний)

3.2. Робота з текстом.

Поділіть текст на абзаци. Визначте та запишіть мікротему, доберіть заголовок.

Рідна мова  мова, з якою людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей у їх національній своєрідності. Людина стає свідомою, оволодіваючи мовою своїх батьків. Тому в художній л-рі — поезії і прозі — всіх народів поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного краю, батьківської хати, материнського тепла, вітчизни, тобто рідна мова сприймається не просто як засіб комунікації, не тільки як знаряддя формування думок, а значно інтимніше — як одне з головних джерел патріотичних почуттів. Письменники поетизують рідну мову так само, як і рідний край, його пейзажі, як свій народ. Рідна мова єднає, консолідує народ у часі і просторі. Тому-то духовні проводирі нації постійно звертаються до своєї мови як до основи народності, найбільшого духовного багатства, джерела повноцінного розвитку. У зверненні до носіїв української мови М. Рильський писав: «Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови». Емоційна небайдужість до рідної, материнської мови посилюється тим, що від першого сказаного дитиною слова до її повного занурення в океан слів триває постійна творча робота думки, тоді як оволодіння іншими, нерідними, мовами — це вже не стільки пізнання, скільки перекодування пізнаного, супроводжуване активною роботою пам’яті. Якщо знання про світ здобувається внаслідок порівняння між собою різних його складових, то шлях до виникнення понять про предмети і явища об’єктив. світу в різних етносах пролягає через неоднакові зіставлення і порівняння. М. Чернишевський справедливо писав: «Тепер навряд чи хто-небудь з людей, які пишуть про мову, не знає, що людина мислить уявленнями, що коли вона мислить за допомогою слів, то робить це із зручності замінювати складне простим, але що за кожним словом, яке вона мислить, в її мисленні з’являється уявлення, і слово лише засвідчує, що подане їй уявлення уже розглядалося нею багато разів і що тепер немає необхідності витрачати час на новий розгляд цього уявлення, можна сміливо й швидко скористатися ним як уже добре знайомим». Психологічна наука довела, що за характером сприйняття люди поділяються на тих, хто віддає перевагу образам, і тих, хто більше схильний до оперування абстрактними поняттями. Опора на рідну мову сприяє закріпленості кожної з цих схильностей за конкретною людиною.

Людина, народ у цілому, творячи свою духовну культуру, самовиражаються головним  чином у мові (словесний фольклор, словесна індивід, творчість). Тому кожне суспільство дбає про свою рідну мову не тільки як про засіб взаємної інформації і нагромадження знань, а й як про знаряддя створення художних цінностей.

 

В. М. Русанівський

 

 

ІV. Закріплення навчального матеріалу.

4.1. Дидактична гра на закріплення навчального матеріалу «Виміряй пульс»

 Учням зачитуються запитання в певному порядку. Якщо, на їхню думку, твердження правильне – у зошитах вони позначають графічно

Якщо неправильне -

У результаті виходить малюнок, що нагадує пульс:

 

 

Запитання:

  1. Тема тексту розкривається за допомогою мікротем? (Так      )
  2. Мікротема – це частина загальної теми (Так      )
  3. Є тексти, у яких немає ключових слів (Ні       )
  4. До тексту можна дібрати заголовок (Так      )
  5. У зачині завжди розкривається тема та основна думку тексту (Ні        )
  6. Одне речення – це вже текст (Ні       )
  7. Групу речень, які розкривають мікротему, на письмі оформляють як окремий абзац (Так      )
  8. У тексті є вступ, основна частина і кінцівка (Так      )
  9. Інформаційність тексту полягає в наповненні його інформацією — здобутими людським розумом і досвідом знаннями (Так      )
  10.  Текст (від латин, textum — означає цілий, єдиний? (Ні        )

Результат пошуку зображень за запитом світлофорV. Підсумок уроку.

На фліпчарті намальований світлофор. Учні по черзі підходять до дошки і чіпляють стікери (відповідно до кожного кольору) на яких написано:

Червоний колір труднощі, які я відчув(ла) під час вивчення нового матеріалу.

Зелений тепер я вмію…

Жовтийна наступному урочі я хочу…

VI. Домашнє завдання.

Дібрати з будь-якого джерела текст. Визначити тип і стиль мовлення. Визначити тему та головну думку, за потреби – дібрати заголовок. Виписати мікротеми та знайти ключові слова у тексті.

 

 

Додаток 1.

Картка-схема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результат пошуку зображень за запитом типи тексту 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Текст 1.

Я слухаю співи, яких ніхто не чує: то співає моя душа.

Завжди і всюди чую її любимий приспів:

— А ти самотній!..

І ніщо не заглушить — я се знаю,— ніщо не заглушить тихого співу: крізь стогін хуги, крізь сміх весни, крізь регіт грому і плюскіт зливи — я все вчуваю:

— Самотній!.. Самотній!..

Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси… Снує срібну нитку розум і золоту — серце, хвиля життя виходить з берегів, шумить і грає,— і коли до уст моїх торкається келих веселощів — я чую вже знайомий реквієм душі:

— А ти самотній!..

Я плачу. З мого серця теж ллється струмок в море людського горя. І хоч тепла рука моя простягнена для дружнього стиску там, де його треба, хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте… а разом з тим — я чую — встає з глибини, як вічне прокляття:

— Ха-ха! Ти все ж самотній!

І коли навіть біля серця мого б’ється кохаюче серце, коли дві іскри злучаються в поломінь щастя, коли здається, що сфінкс розгаданий вже,— і тоді навіть…

…І тоді навіть чорним клубком котиться в грудях моїх болісний й гордий покрик:

— А я… самотній!..

                                                                           (М. Коцюбинський)

Текст 2.

Сонце як небесне тіло

Сонце - центральне тіло Сонячної системи - є дуже гарячою плазмовою кулею. Сонце - найближча до Землі зірка. Світло від нього доходить до нас за 8 хв. Сонце вирішальним чином вплинуло на утворення всіх тіл Сонячної системи і створило ті умови, які привели до виникнення і розвитку на Землі життя.

Сонце, ймовірно, виникло разом з іншими тілами Сонячної системи з газопилової туманності приблизно 5 млрд. років тому. Спочатку речовина Сонця сильно розігрівалася через гравітаційне стиснення, але незабаром температура і тиск в надрах настільки збільшилися, що мимовільно почали відбуватися ядерні реакції. В результаті цього дуже сильно піднялася температура в центрі Сонця, а тиск в його надрах зріс настільки, що змогло зрівноважити силу тяжкості і зупинити гравітаційне стиснення.

                                                                                           (З енциклопедії)

Текст 3.

Останні дослідження доводять, що використання розумних гаджетів негативно впливає на інтелектуальний рівень людини. Уважність може знижуватися навіть тоді, коли смартфонами де-факто не користуються: навіть того, що гаджет просто є поруч, достатньо, щоб несвідомо відволікати увагу.

Вся справа у тому, пояснюють вчені, що смартфони стали невід’ємним «вікном у світ», а тому наш мозок автоматично приділяє їм увагу: «сигнал із телефону (свого, не чужого) активує ту ж саму недобровільну систему уваги, яка відповідає за сприйняття звуку свого імені».
Часте покладання на «кишеньковий інтернет» у пошуках відповідей на запитання також значно знижує спроможність мозку запам’ятовувати інформацію.

Користувач Twitter: «Так! Стережіться! Я один із них! Стережіться мене»

 (Радіо «Свобода»)

 

 

 

docx
Додано
23 березня
Переглядів
1396
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку