Компаративний аналіз «Пісні про Роланда» та «Слова про похід Ігорів»

Про матеріал

Урок присвячено компаративному аналізу «Пісні про Роланда» та «Слова про похід Ігорів». Глибше зрозуміти ці твори допоможуть учням такі форми й методи роботи: бесіда, гра «Доміно», рольова гра «Зустріч з літературним героєм», виконання тестових завдань, «Заплутана розповідь», виразне читання, робота в парах, «літературна перерва».

Перегляд файлу

C:\Temp\Rar$DI01.146\2.png

План-конспект

уроку

української літератури

у 9 класі

Тема.          Компаративний  аналіз  «Пісні  про Роланда» та «Слова про  похід Ігорів».

Мета:         порівняти  названі  твори,  а   саме   їх   історичну основу,  їх  час   створення   та   авторство, 

                    образи    головних   героїв (графа Роланда та князя   Ігоря,   короля Франції  Карла  Великого 

                    та    князя     Святослава     Всеволодовича,    Альди     та    Ярославни),  описи    природи    та

                    композиційно-змістові  елементи  (плачі  і віщі сни). 

                    розвивати вміння порівнювати та узагальнювати вивчене;

Облад-        виховувати інтерес до історичного минулого

нання:        підручник, текст    твору,  ілюстративний    матеріал,  дидактичний    матеріал    (перфокарти 

                    «Аналіз  художнього  образу», тестові завдання, кросворд, завдання гри «Доміно»)

Тип  уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Методи:     бесіда,   гра   «Доміно»,  «Зустріч з літературним героєм»,  письмове   виконання     тестових

                     завдань,     «Заплутана  розповідь», виразне читання, робота в парах, «літературна перерва»

 

Хід уроку

 

І. Організація класу 

 

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань 

 

  1. Бесіда
  • Визначте тему «Пісні про Роланда».
  • Визначте ідею  твору.
  • Назвіть елементи композиції.

 

  1. Усне виконання тестових завдань.

 

ІV. Вивчення нової теми

 

Повторення змісту творів

  1. Гра «Доміно» - повторення сюжету «Пісні про Роланда» (1 група) та «Слова про похід Ігорів» (2 група).

Завдання  1 команді

 

«Пісня про Ролан-да» починається оспівування короля Франції (якого?)

… Карла Великого, який зібрав на раду (кого?)

… своїх підданих, щоб вибрати посла до (кого?)

… до царя Марсилія для укладення угоди. Вирішили відрядити послом (кого?)…

… Ганелона. Ганелон, прибувши до Сарагоси, (що зробив?)…

… зрадив франків і військо Роланда (що зробило?)

… зазнало нищівної поразки. Роланд (що зробив?)

… загинув. Карл Великий повернувся і помстився (за що?)

… за смерть Роланда та покарав за зраду (кого?)

… Ганелона.

 

 

Завдання 2 команді

 

Новгород-сіверський князь Ігор в союзі (з ким?)

… з його братом Всеволодом і пле-мінником Свято-славом здійснюють похід (на кого?)

… на степових кочівників-полов-ців. Затемнення сонця провіщає воїнам (що?)

… поразку, та князь Ігор (що робить?)

… продовжує похід. Перший бій з по-ловцями був (яким?)

… успішним. Та під час другого бою (що сталося?)

… військо Ігоря зазнає поразки. Більшість воїнів (що зробила?)

… загинула в бою. Сам князь Ігор потрапляє (куди?)

… до половецького полону. з допомогою Овлура йому вда-ється (що зробити?)

… втекти.

 

 

Компаративний аналіз творів

 

Час створення та відомості про авторів

  1. Бесіда

 

  • Розкажіть про час створення та авторство «Пісні про Роланда».

     Відомо, що найдавніший рукопис твору відноситься приблизно до 1100 року і дійшов до нас у доброму стані. В кінці рукопису є вказівка, що оповіді прийшов кінець і що «Турольдус втомився» В результаті копітких пошуків вчених було знайдено дані про кількох Турольдів, які могли претендувати на авторство. Можливо, що Турольд був кліриком, оскільки для поеми характерне сильне релігійне забарвлення, але участь Турольда в її створенні і характер його творчої роботи залишаються невисвітленими.

     На підставі досліджень мовних особливостей рукопису можливим місцем створення «Пісні про Роланда» є Північна Франція.

  • Розкажіть про час створення та авторство «Слова про похід Ігорів».

     «Слово про похід Ігорів» було написано близько 1187 року. Першим, хто знайшов «Слово…», був колекціонер старовинних книг граф Олексій Мусін-Пушкін. Придбавши рукопис у архімандрита Спасо-Ярославського монастиря Іолії Биковського, граф відразу зацікавився старовинним текстом, який постав перед ним на пергаменті у вигляді суцільних рядків, переписав його, розбивши на слова і розставивши розділові знаки, та переклав російською мовою.

     Коли про «Слово про похід Ігорів» як про унікальну історичну й культурну пам’ятку  стало відомо Катерині ІІ, імператриця зажадала мати копію старовинного тексту. Ця копія була зроблена негайно О. Мусіним-Пушкіним, причому з коментарями й поясненнями певних місць стародруку та перекладом твору. Сьогодні науковці користуються найдавнішою і найближчою до оригіналу твору копією, зробленою О. Мусіним-Пушкіним для Катерини ІІ.

     Прийнято вважати, що автор твору невідомий, тому в різні часи висувалися різні гіпотези авторства. Одні науковці доводять, що написав цей твір великий князь київський Святослав, бо «золоте слово» цього персонажа твору суголосне з авторською позицією та закликом руських князів до об’єднання.

     Деякі вчені автором «Слова…»  вважають Біловода Просовича, ім’я якого згадується в Київському літописі саме там, де йдеться про похід Ігоря, інші – легендарного Ходина, ім’я якого присутнє в тексті поеми. Російський дослідник «Слова…» Борис Рибаков обстоює авторство боярина Петра Бориславовича; українські письменники і науковці Іван Вагилевич, Василь Яременко обґрунтовують судження, що автор – старець Ян, він же – чернець Вишатич.

     Проте найбільш ймовірною є версія сучасних українських дослідників «Слова…» Леоніда Махновця та Степана Пушика, які вважають автором твору галицького князя Володимира Ярославовича – брата княгині Ярославни. Та хто б не був автором найвизначнішої пам’ятки Київської Русі, в його особі маємо великого патріота, доброго знавця історії, тонкого лірика, знавця флори і фауни, бувалого дружинника.

  • Зробіть висновок.

     Обидва епоси з’явилися майже одночасно, виникли вони за подібних соціальних умов у ХІІ столітті. Їхні автори – невідомі співці, учасники чи очевидці згаданих історичних подій.

 

Історичні події в творах

 

  1. Гра «Заплутана розповідь»

 

Заплутана розповідь про «Пісню про Роланда»

 

    В основу «Пісні про Роланда» покладено історичний факт, коли цар Марсилій (король Карл Великий) після невдалого походу проти іспанських маврів (басків) повертається додому через Піренеї. У Межигірській (Ронсенвальській) ущелині маври (баски) напала на загін графа Ганелона (графа Роланда) і перебили майже весь ар’єргард. В епосі ці події 788 року (778 року) перетворюються на панораму десятилітньої (семилітньої) війни. Карла Великого проти маврів-мусульман, яка мала національне та релігійне значення.

 

Заплутана розповідь про «Слово про похід Ігорів»

 

     Історична основа «Слова про похід Ігорів» така. Влітку 1194 року війська під керівництвом київського князя Ярослава Мудрого (Святослава) завдали нищівної поразки татарам (половцям). Новгород-сіверський князь Всеволод (Ігор) у цій переможній битві участі не брав через несприятливі погодні умови. Щоб довести свою відданість Руській землі, він навесні 1158 року (1185 року) з іншими князями пішов у наступ проти половців. Похід виявився вдалим (невдалим). Перемога (поразка) князя Ігоря звела нанівець блискучу перемогу Святослава над половцями, які знову хлинули на Руську землю.

Образи Роланда та Ігоря

 

  1. Гра «Зустріч з літературним героєм»

 

Зустріч з Роландом

     Я – граф Роланд – патріот своєї Батьківщини. Її міць, честь для мене понад усе. Навіть тоді, коли гарячкуватість відваги туманить мій розум, глибинним, потаємним мотивом моїх дій залишається служба Вітчизні. Служіння Франції для мене тотожне служінню імператорові.

Автор порівнює мене, сміливого воїна,  порівнюють з левом та леопардом – сильними й сміливими тваринами, які символізують прагнення до перемоги:

Роланд побачив: битви не минути,

Як лев та леопард, став гордий, лютий.

     Я  – благородний, великодушний, чесний, вірний своєму обов’язку, тому добре, з повагою ставлюся до своїх співвітчизників, товаришів по зброї.

     З «Пісні про Роланда» ви дізналися про те, що я – вірний товариш, гірко оплакую смерть свого друга Олівера.

Звичайно, є в мене і негативні риси характеру: я запальний, нестриманий, можу затіяти суперечку. Ось  чому мій кузен і вірний  друг Олівер заперечує проти призначення мене посланцем до царя Марсилія. Саме Олівер дорікає мені за  гординю, яка завадила вчасно позвати на допомогу війська Карла, через що загинуло багато воїнів. У своїй відвазі й запальності я не здатний тверезо мислити і прагнув своїми силами здолати ворога. Так цей необдуманий вчинок  став причиною поразки й загибелі мене  самого і всього ар’єргарду.

 

Зустріч з Ігорем

    Я - князь Ігор, теж патріот своєї Батьківщини, але  недалекоглядний, всупереч лихим і страшним віщуванням природи веду на ворога свої полки, тому що більше думаю про честь та славу, аніж про Вітчизну.

Я  хоробрий, мужній, рішучий, і автор порівнює мене з  соколом, вільним птахом:

О, далеко зайшов сокіл, птиць б’ючи, - к морю!

Я  теж добре ставиться до своїх воїнів, називаю їх братами, обдаровую дорогою здобиччю, розділяю з ними всі тяготи військового походу.

    Ні мені, ні моїй  дружині не потрібне багатство, а тільки знаки перемоги, що вказували б на те, що вони шукають собі честі, а мені – слави.

Автор поеми засуджує мене за  необдуманий похід, який приніс горе Руській землі.

  1. Запитання.
  • Який висновок можемо зробити про цих героїв?

      Ігор та Роланд були героями своїх народів. Героїзм Роланда в тому, що він прикривав відхід війська Карла Великого, не шкодуючи життя. Героїзм Ігоря – в захисті руської землі від половців, але обидва своїми діями принесли горе, біль, утрати для своїх співвітчизників. Їм не вистачило мужності, відповідальності за життя інших воїнів. Та зважаючи на те, що кожна людина має як позитивні, так і негативні риси характеру, автори героїчних епосів зобразили і Роланда, і Ігоря не як людину-ідеал, а як звичайну людину – з її мужністю, безстрашністю і з життєвими вадами одночасно. Саме цим вони й приваблюють сьогоднішніх читачів.

 

Образи Карла Великого та Святослава Київського

 

  1. Робота в парах з перфокартами «Аналіз художнього образу».

 

  • Схарактеризувати образ Карла Великого (1 група) та образ Святослава Київського (2 група).
  1. Представлення виконаної роботи.

 

Образи Альди та Ярославни

  1. Бесіда
  • Схарактеризуйте образ Альди.

     У «Пісні про Роланда» є і прекрасний жіночий образ – Альда, сестра Олівера, наречена Роланда. Привабливий жіночий характер Альди затверджує ідею вірності і відданості своєму обранцю не у меншій мірі, ніж Роланд, що перебуває на службі у свого сюзерена в ім’я вірності та безкорисливості. Олівер згадує про Альду в  передсмертну годину і вважає її гідною супутницею свого улюбленого друга. Проте подвійна втрата в Ронсенвальській битві нареченого і брата позбавляє Альду всякого бажання жити, і у відповідь на пропозицію Карла зробити її дружиною його сина і спадкоємця, Альда суворо дорікає королю франків і вмирає у нього на очах).

 

  • Схарактеризуйте образ Ярославни.

     Подібними рисами наділено і Ярославну, дружину князя Ігоря. Образ її у творі місткий, узагальнений. Це і Вітчизна-мати, яка послала воїнів захищати рідну землю від ворога, що загрожував усім і кожному. Це водночас і глибоколіричний образ жінки, втілення подружньої вірності, моральної чистоти. Вкарбовується в пам'ять юна постать в Путивлі на забралі: вся вона – жіноче чекання й тривога, вболівання і скорбота.

     Як відомо, література давньої Русі не знала відверто вигаданого героя, і Ярославна – це історична особа, але разом з тим вона – художній образ, створений автором «Слова…».

     Ярославна постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що гаряче любить свого чоловіка-воїна, свою батьківщину. Її плач  за чоловіком – це плач руської жінки, яка в особистому горі уболіває за долю не лише Ігоря, а й жаліє його хоробрих воїнів. Поразка Ігоря – це горе усього руського народу. Тому хвилюючий ліризм плачу Ярославни набирає широкого громадського, патріотичного звучання.

     Природа, до якої звертається Ярославна, - руська природа, сповнена могутніх сил і стихій, які персоніфікуються, набувають людських властивостей. Саме їх – вітер, Дніпро, сонце – вона закликає, просить, благає допомогти Ігореві повернутися з полону, пощадити його воїнів. Ідучи за народною поезією, автор «Слова…» уподібнює Ярославну зозулі. Природа ніби відгукується на її пристрасні слова – Ігор тікає з полону.

  • Зробимо висновок із сказаного.

      В образах Ярославни і Альди втілені найкращі риси жіночої вірності,  відданості своїм коханим, безмежна любов. З одноковою силою ці образи сповнені ліричності. Відрізняються вони хіба що роллю, відведеною їм в поемах: Альда посідає другорядне місце в «Пісні про Роланда», про неї лише згадується, тоді як Ярославна – один з головних образів «Слова про похід Ігорів», цілком самобутній і самодостатній.

Літературна перерва

 

  1. Розгадати кросворд.

 

Віщі сни

 

  1. Бесіда
  • Розкажіть про сновидіння Карла Великого.

     В «Пісні про Роланда» у розділі «Сновидіння Карла» автор через систему фантастичних образів і нереальних подій готує читача до майбутньої трагедії.

     Стомлений важким переходом Карл ліг спочивати. Уві сні він бачить Сізерську браму, ущелину і Північних Піренеях, себе і графа Ганелона. Король тримає ясеневий спис, а граф Ганелон вириває з його рук цей спис і з великою люттю розбиває його об землю. Алегоричний зміст цієї частини віщого сну розкриває справжній перебіг подій. Гострий спис у руках короля – це вірний лицар Роланд, який залишиться в ущелині з військом, але зрадливий граф Ганелон зламає цей спис; Роланд загине, а його душа злетить у небо.

     Після цього Карл бачить інше видіння. Він уже у Франції молиться в каплиці, як раптом на нього нападає ведмідь, а з Арденських гір – леопард. Ведмідь, леопард – видіння, які провіщають Карлу нові битви із сильними, жорстокими ворогами, що не знають жалю. Та раптом з палацу вибігає собака, кидається на ведмедя і леопарда. Собака – це друг, який здатний ціною власного життя захистити короля. Роланд, небіж короля, не знав страху. Він, як собака, кинувся битися з ведмедем, хижим леопардом, що загрожували королю.

     А в іншому сні, коли Роланд бився з маврами, Карлові сниться страшенна буря, грім, блискавка, вогонь, які падають з неба на франків. На військо напали страшні чудовиська, грифи, змії, леопарди, і воно застогнало. А на Карла накинувся величезний лев і зав’язалася страшна сутичка. Хто переможе – невідомо. Але в другому сні Карлові з’являється ангел. Це   свідченням того, що Бог все ж таки на боці франків і вони переможуть ворога, але зі страшними втратами.

     Так уві сні король передбачив усі події. Але король спав міцно, не прокинувся, а ранком забув про сни чи не надав їм значення. Дві битви витримав Роланд, у третій маври знищили військо славного лицаря, убили Роланда, але чи перемогли – невідомо. Карл повернувся і помстився підступним іновірцям. Усі події у творі розгорталися так, як їх побачив у віщому сні король Карл. Він повірив підступним маврам, не розгледів зради Ганелона й повернувся з військом до Франції. Підсвідомість розкривала перед Карлом його помилки, але лише уві сні.

 

  • Розкажіть про сновидіння Святослава.

      Віщий сон є і в «Слові про похід Ігорів». Друга частина поеми розпочинається тим, що Святослав розповідає про свій тривожний сон:

«Сю ніч з вечора одягали мене, - сказав, -

Чорним покривалом на кроваті тисовій,

Черпали  мені синє вино, з горем змішане,

Сипали мені з порожніх сайдаків пособників-поган

Великий жемчуг на лоно

І ніжили мене.

Уже дошки без князька в моїм теремі злотоверхім.

Всю ніч з вечора сірі ворони каркали під Пліченським на оболоні,

Були в дебрі Кияні

І неслися до синього моря».  

      Бояри розтлумачують, що цей сон – від туги, яка полонила княжий розум, бо в половецьких степах розбито русичів, а молодих князів-соколів узято в полон. Це було нечуване: ніколи стільки князів руських не потрапляло до ганебного полону. І Святослав «ізронив злоте слово, з сльозами змішане». Він із болем і сумом дорікає Ігореві і Всеволодові за їхній вчинок, тужить за ними, молодими й нерозважними.

 

Плачі

  • Ще одним з  композиційно-змістових елементів твору є плачі. Розкажіть про плачі у «Пісні про Роланда».

     У «Пісні про Роланда» ми бачимо, як Роланд оплакує Олівера:     Оплакує загиблого Роланда і король Карл Великий:

Схожим на оплакування і одним з найпоетичніших епізодів «Пісні про Роланда» є прощання героя зі своїм мечем. Цей мотив не є випадковим, скоріше він – данина часові. Адже зброя воїна була його вірною супутницею в багаточисленних походах. У руків’я меча, прикрашене дорогоцінним камінням і золотом, часто поміщали особливо шановані реліквії. Меч, який мав форму хреста, був не тільки ознакою його сили і влади, але й релігійним символом, у якому втілювалася віра в чудодійну силу хреста і поміщених у нього реліквій.

     Коли помираючий Роланд звертається з прощальними словами до свого меча, він з величезною довірою розповідає  найсокровенніше про події минулого, пов’язані з бойовими походами франків. Доля зброї – це обов’язок воїна. Роланд не може  допустити, щоб його меч потрапив до рук ворога. Він знаходить у собі сили для боротьби з сарацином, який хоче заволодіти його мечем. На полі брані, де не залишилося жодної живої душі, а лише гори трупів, Роланд перед смертю прикриває собою меч Дюрандаль і лягає обличчям до сарацинської землі, бо бажав, «щоб кожен рицар, щоб король сказав: «Оце був граф! Як витязь умирав!»

  • Розкажіть про плачі в «Слові про похід Ігорів».

     Не можна не згадати знаменитий «Плач Ярославни», який багато в чому нагадує народні голосіння. Як уособлення народного   жалю   з’являється   ця   руська   жінка, дружина Ігоря, на путивльській стіні. Ніби продовжуючи заклик автора, який вимагав від князів, щоб вони стали за князя, за Руську землю, Ярославна з такою ж мольбою-замовлянням звертається до могутніх сил природи – до вітру, сонця, Дніпра-Славутича. І сили природи допомагають цій вірній, сміливій, мужній дружині.

     Отже, плачі також присутні в обох епосах.

  • Визначте відмінне в цих творах.

Відрізняються ці твори тим, що у кожному з них представлені різні історичні події, які відбуваються у різний час, різні звичаї різних народів та їх релігійні погляди.

  1. Висновок.

     Компаративний аналіз «Пісні про Роланда» та «Слова про похід Ігорів» дає змогу стверджувати, що ці твори на повний голос говорили про найактуальніші питання того часу і вчили народи єдності, вірності спільному обов’язку, засуджували егоїзм, оспівували дружбу, військову доблесть та любов до Батьківщини.

 

V. Закріплення вивченого, формування вмінь і навичок 

 

Творче завдання

  • Уявіть себе поруч з головним героєм твору. Що б ви йому порадили, підказали, від чого б застерегли.

 

VІ. Підведення підсумків, пояснення домашнього завдання

 

Вивчити біографію Данте.

 

docx
Додано
29 липня 2018
Переглядів
5402
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку