Компаративний урок-дослідження за новелами «Маріо і чарівник» Томаса Манна і « Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Моральне самознищення і дегр

Про матеріал

Мета роботи: дослідити новели як своєрідний жанр літератури; формувати вміння з’ясовувати назву твору, символіку образів і персонажів; вчити знаходити причинно-наслідкові зв’язки даних творів, будувати логічний ланцюжок основної думки новел, удосконалювати навички осмислення творчого задуму авторів

Перегляд файлу

Тема: Компаративний урок – дослідження за новелами «Маріо і чарівник» Томаса Манна і « Я (Романтика)» Миколи Хвильового.

Моральне самознищення і деградація людини в умовах тоталітарних систем

Мета:

дослідити новели як своєрідний жанр літератури;

формувати вміння з’ясовувати назву твору, символіку образів

і персонажів;

вчити знаходити причинно-наслідкові зв’язки даних творів, будувати логічний ланцюжок основної думки новел, удосконалювати навички осмислення творчого задуму авторів;

формувати емоційно-ціннісне ставлення до виучуваного матеріалу;

вчити учнів аналізувати власні вчинки і поведінку, давати їм оцінку;

сприяти формуванню кращих рис і моральних якостей людини

Обладнання:

портрети Томаса Манна та Миколи Хвильового, міні-підручники, відеоматеріали, ілюстрації до творів

Епіграфи:

Я вірю в «загірну комуну» і вірю так божевільно,

що можна вмерти

Микола Хвильовий

Заради добра і любові людина не повинна дозволити

смерті оволодіти її думками

Томас Манн

Хід заняття

I. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Сьогодні у нас зустріч із незвичайними художніми творами – новелами великої соціальної сили і психологічного впливу. Такі роботи письменників не забуваються, вони надовго залишаються в пам`яті, хвилюють, змушують вражатися. співчувати, замислюватися.

II. Оголошення теми. Мотивація

1.Слово вчителя

Мета нашої роботи – глибоко зануритися у творчі задуми авторів і критично їх осмислити, простежити, як відбувається процес морального самознищення і деградації людини в умовах тоталітарних систем та які наслідки це мало для нації, народу.

З попередніх уроків літератури нам відомо, що М. Хвильовий, захоплений революційною романтикою, прагнув утверджувати в суспільстві ідеї братерства, рівності, свободи. Він зі зброєю в руках боровся за майбутню «загірну комуну», його, як і багатьох інших, привабили більшовицькі гасла, обіцянки дати народу мир, землю, волю. Хвильовий писав: «Я вірю в «загірну комуну» і вірю так божевільно, що можна вмерти». Ці слова є одним із епіграфів нашого заняття.

Лауреат Нобелівської премії Томас Манн в 30-ті роки займає активну життєву позицію і вважає, що «замість того, щоб замикатися в собі, німець мусить прийняти світ, щоб впливати на нього», закликає чинити опір силам що перетворили його батьківщину на варварську, ворожу світові державу.

«Думають, що вони Німеччина. Але Німеччина – це я, і якщо вона загине, то буде жити в мені» - такою була відповідь Томаса Манна на прихід до влади нацистів. Єдиним засобом подолання цієї пошесті письменник вважав гуманізм, який повинен позбутися слабкості і одягнутися в броню. Томас Манн був переконаний, що «заради добра і любові людина не повинна дозволити смерті оволодіти її думками». Це і є другий епіграф нашого уроку. Тому сьогодні ми маємо зрозуміти, як жити і діяти кожному із нас, щоб не втратити в собі людину.

2. Перегляд відеоматеріалів – слайдів про політичну ситуацію в Італії та Україні в 20-30 роки 20 століття (2 хвилини)

3. Історичне дослідження

В Європі під соціалістичними гаслами перемогла революція, народився фашизм, з’явилися тенденції розвитку деяких суспільств на націонал-соціалістичних, троцькістських, технократичних та інших ідеях.

- З’ясування особливостей політичної ситуації в Італії та Україні в 20-30 роки 20 століття (виступи учнів).

- Звернення до міні-підручників, зачитування цитат Б. Муссоліні, Й.Сталіна,А. Гітлера.

Слово вчителя.

За тисячоліття свого існування людство збагнуло: зло, насильство,заздрість убивають не лише тих, на кого вони направлені, але й тих, хто їх породжує. Божі заповіді «Не убий», «Не вкради», «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього» стали непорушними моральними законами для людей різних епох і країн. Але коли в 1917 році до влади в Росії прийшли більшовики, то відмінили норми моралі, які сьогодні ми називаємо загальнолюдськими. Вони, як древні язичники, вірили, що, принісши в жертву своєму божеству – революційній ідеї – людську кров, стануть переможцями, досягнуть бажаної мети. Пройшло декілька років, і згасли ідеали революції, морально деградувало суспільство. М. Хвильовий розумів, що не можна побудувати щастя одних на стражданні і смерті інших, що ідея насильства, яка лежить в основі всіх революцій, бумерангом повертається до тих, хто її сповідує, і карає безжально та невідворотно. Письменник глибоко страждав: як революціонер він повинен був славити насильство, як письменник і людина – засуджувати його. Хвильовий опиняється в зачарованому «подвійному колі», з якого виривається 13 травня 1933 року, закінчуючи життя самогубством.

Важко бути «чужим серед своїх», гнаним владою, але якщо ти переконаний в правоті своїх ідей, то писатимеш про «злість, напруження, роздратування», про підкорений вождями натовп, готовий знехтувати етичними та естетичними засадами життя.

III. Компаративний аналіз новел. Робота з міні - підручником

1а. Історія створення новели Томаса Манна «Маріо і чарівник»

1б. Історія створення новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)»

2а. Пояснення назви новели «Маріо і чарівник»

2б. Пояснення назви новели «Я (Романтика)»

3. З'ясування композиції новел письменників

4. Аналіз художніх особливостей новел

Розкриття символіки творів

(3- триєдність, 6-диявольське число;

роздоріжжя – вибір, гроза- темрява,страх;

материнська хата - затишок, тепло;

розрушений палац – крах краси та надій;

вовча зграя – стосунки між людьми;

годинник – швидкоплинність життя;

нагайка з руків’ям птаха – влада;

чарка з коньяком – одурманення;

палюче сонце – задушлива атмосфера;

коричневий колір – фашизм тощо).

5. Робота в парах

Визначення спільних проблем, поставлених німцем Томасом Манном та українцем Миколою Хвильовим:

- гуманізму;

- фанатизму;

- особистість і натовп;

- національна свідомість;

- влада і народ;

- вибору;

- деградація людини –фанатика…

6. Проблемне питання

Хто із персонажів є втіленням визначених вами проблем?

(Проблема гуманізму – мати Марія, Маріо;

проблема фанатизму – Тагабат, Дегенерат, Я, юні патріоти, Чіполла;

проблема особистості і натовпу – Чіполла і глядачі, Я і версальці;

проблема національної свідомості – жителі курортного містечка Італії;

проблема вибору – Маріо, «піддослідні», Я, Андрюша;

проблема деградації людини-фанатика – Я, Дегенерат, Тагабат, Чіполла).

7. Філософське осмислення загальнолюдських категорій і моральних якостей людини

Читання напам’ять уривків із новел.

Бесіда про фінали новел - моральний вибір людини у вирішальний для неї і суспільства момент.

IV. Підбиття підсумків.

Звернення до міні-підручників. Обговорення цитат Томаса Манна та Миколи Хвильового.

Висновки учнів щодо уроків новел «Маріо і чарівник» Томаса Манна та «Я (Романтика)» Миколи Хвильового:

- Страшна і нічого не варта та ідея та ідеали, заради яких людина повинна втрачати совість, вбивати матір, рухатися до мети по трупах.

- Людина повинна бути чесною в першу чергу перед собою.

- Людина повинна вміти протистояти грубій силі і відстоювати свою життєву позицію.

- Людина повинна бути небайдужою до визначення світоглядних і політичних позицій, коли над її народом нависає загроза нових небезпечних для людства авантюр.

V. Домашнє завдання.

Розкрити письмово зміст висновків заняття. Власне висловлювання побудувати за схемою: теза (підтвердження чи спростування вислову); аргументація (доведення тези на прикладах, узятих з художніх текстів, історії, власного життя.

Мій час був мінливим,

Але моє життя в ньому являє єдність

1901- Будденброки – роман-хроніка

1929 – Нобелівська премія

1933 – почався період вимушеної еміграції через неприйняття нацизму

1937 – письменник та члени його родини були позбавлені німецького

громадянства

1939 – 1945 – активний учасник боротьби з гітлерівською Німеччиною

Підготував 60 радіопередач для німецьких слухачів, відчуваючи відповідальність за долю людства

«письменник німецький і європейський»

Невже я зайвий чоловік тому,

Що люблю безумно Україну

М. Хвильовий

1917 – Українське національне відродження мріяв поєднати з комуністичною

ідеєю «Я хотів бути українським більшовиком»

1925 – 1928 – розпочав літературну дискусію, головні питання якої: як має

розвиватися українська література, чи зможе вона піднятись до європейського рівня, бути чи не бути самостійній українській державі.

13.05.1933 – закінчив життя самогубством

КОМУНІЗМ – суспільно-економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва

ТОТАЛІТАРИЗМ – форма правління; відверта терористична диктатура; повний контроль держави над усіма сферами життя суспільства, ліквідація демократичних прав і свобод, з репресіями щодо опозиції та інакодумців

ФАШИЗМ – ідеологія і політика войовничого шовінізму та расизму, а також терористична диктатура, яка знищує демократичні права й свободи, використовуючи методи державного терору

НАЦИЗМ – німецький фашизм

РАСИЗМ – антигуманістична теорія, згідно з якою людство поділяється на «вищі та нижчі» раси, а також політика, що ґрунтується на такій теорії

ШОВІНІЗМ – ідеологія і політика, що проповідує національну винятковість, розпалює національну ворожнечу та ненависть

«Італійська нація» - організм, наділений цілями, життям і засобами боротьби, що перевищують ті, які притаманні окремим індивідам або групам індивідів...»

(Б. Муссоліні)

«Троцькізм передбачав насильство, примус, адміністрування, нівелювання соціальної структури суспільства, зрівнялівку в розподілі та фактично цілковиту відсутність прав людини перед державою»

(В. Скиба та ін. Вступ до політології. – К., 1998)

«Великі маси – лише частина природи… Їм потрібна перемога і знищення або беззастережна капітуляція слабшого»

(А. Гітлер. «Mein Kampf»)

«Ми знищуватимемо кожного ворога, хоч би він був і старим більшовиком, ми знищимо його рід, сім’ю, кожного, хто своїми діями і думками замахнеться на єдність соціальної держави. Знищуватимемо безжалісно»

(Й. Сталін)

«Вища» раса має бути ізольована від зовнішнього світу, аби її представники не змішували свою культуру з чужою, дотримувалися її чистоти»

(З фашистських ідей. За кн..: В. Скиба та ін.)

«Світова історія твориться меншинами, тільки-но ця нечисленна меншина з’єднується з волею і рішучістю більшості»

(А.Гітлер)

«Засновники фашистської доктрини запозичили насамперед постулати про «волю до влади», про «біляву бестію» (героя-надлюдину, яка не визнає жодних моральних законів); про те, що суспільне життя – це безперервна боротьба «сильних» і «немічних» народів за існування…»

(За кн..: В.Скиба та ін.)

«Наше завдання - влаштувати у велетенському масштабі всього світу так, щоб кожна країна виробляла все те краще, на що вона здатна, тоді як біла раса, нордична раса, бере на себе організацію цього гігантського плану…»

(Й. Сталін)

«Комуністична партія – це своєрідний орден мечоносців у середині Країни Рад, який спрямовує органи останньої, одухотворює їхню діяльність»

(Й. Сталін)

«Фашизм виникає тоді, коли суспільний устрій вже не може існувати без диктатури… Коли войовничий націоналізм, расизм, шовінізм, терор підносяться до рангу державної доктрини, стимулюючи абсолютизацію верховної влади всередині держави і надаючи військовій силі пріоритет серед інших засобів політики»

(За кн..: В.Скиба та ін.)

НОВЕЛА (особливості)

побудова сюжету на основі реальної події

загострений конфлікт

напруженість подій

несподіване закінчення

наявність асоціативних алюзій

внутрішнє мовлення

ліричний епілог

авторські відступи

ХУДОЖНЯ ДЕТАЛЬ – така характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення і служить для того, щоб глибше, яскравіше змалювати картини чи образ, підкреслити важливість чогось, індивідуальну особливість