Урок.«Оптимізм, як любов до природи, людини,м’який гумор як риси індивідуального почерку в усмішках Остапа Вишні». «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки».

                                                            Баруздіна Жанна Анатоліївна, учитель української мови і літератури Підгороднянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії.

Тема:

«Оптимізм, як любов до природи, людини,м’який гумор як риси індивідуального почерку в усмішках Остапа Вишні». «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки».

Мета: допомогти учням усвідомити своєрідність оригінальність творів письменника – гумориста, їх ідейно – художні особливості; розвивати навички аналізу усмішок, виділення художніх засобів, прийомів комічного та визначення їх ролі у творі, вміння порівнювати пейзажні описи різних авторів; виховувати оптимістичне світобачення, любов до природи, почуття гумору, самокритичність.

.

 Компетентності: соціальна (здатність розвинути себе як особистість, формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів), комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, розвиток комунікативних якостей), читацька (розвиток читацьких умінь), самоосвітня (вміння самостійно працювати з різними джерелами інформації).

Цілі уроку

Учні повинні знати:

-з міст гуморесок «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки»;

- виділяти риси комічного та індивідуального стилю творів гумориста;

- що таке усмішка;

Учні повинні вміти:

• аналізувати усмішки;
• художні засоби(портрет, пейзаж);
• порівнювати мисливські усмішки з пейзажними описами в інших творах; 

Тип уроку:

            урок поглибленого розуміння прочитаного.

Форма уроку:

         урок-відкриття.

Обладнання:

            портрет О.Вишні, виставка творів, малюнки учнів.

Методи і прийоми:

слово вчителя, бесіда,  «Незакінчене речення», сенкан,  виразне читання, робота з текстом, робота з епіграфом, робота з літературознавчими термінами.

Випереджувальні завдання:

Колективне:

Прочитати гуморески О.Вишні «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої

качки».

Індивідуальне:

Намалювати ілюстрації до гуморесок.

Оформлення дошки:

По центру:

          запис теми уроку.

Справа:

портрет О.Вишні.

Зліва:

виставка ілюстрацій до гуморесок.

Друг людини, друг природи й праці.

Грізний ворог нечисті і зла…

       М.Рильський

Хід уроку

I Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку (вправа «Подаруй квітку»).

Учитель. Букет в моїх руках. Подобається він вам? І чого це я прийшла з букетом на урок? Мабуть, комусь його подарую?

       Продовжте речення: «Я дарую тобі ці квіти для того…»

• «щоб добре працювалось на уроці»,
• «щоб підняти настрій»,
• «щоб збагатити свої знання»,
• «щоб дізнатись щось нове про О.Вишню та його усмішки».

Одну проблему ми з вами вирішили.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду

- Що ви дізналися про О.Вишню і з твору «Моя автобіографія»?

- Які ви знаєте жанри сатири та гумору?

- У чому виявляється жанрова своєрідність усмішки?

ІІ. Цілевизначення та планування діяльності

1. Представлення концепту теми.

       - Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні.

          Гумор? Це щит душі людини від розпачу і меч від усього ворожого.  Не навчишся правильно сприймати й розуміти гумор, не станеш справжньою людиною – життєрадісною, оптимістом.

        Остап Вишня був великим шанувальником полювання, завзятим мисливцем, але займався цим з однією метою – побути на природі, зустріти світанок, послухати мисливських оповідей та побрехеньок чи анекдотів. Результатом переосмислення почутого і побаченого стали його знамениті «мисливські усмішки», в яких поєдналося «секрети» полювання та сатири на губителів природи.

2. Ознайомлення з темою і  метою уроку.
3. Вибір учнями особистісно значущих цілей.

Проблемне питання:

 В чому ж секрет художньої майстерності Остапа Вишні?

III Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

  Вершиною творчості Остапа Вишні є «Мисливські усмішки», М.Рильський

назвав «ліричною поезією в прозі».

  Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає О.Вишня в усмішках власне мисливських – про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного колоритним словом, знає численні «бувальщини» з мисливського побуту.

  Цим пояснюється й гумор мисливських усмішок, багатих на всілякі пригоди, пов’язані з невдачами поливальників і кепкуванням над ними рівних і знайомих. В усмішках панує атмосфера поетичності, ліризму.

Герой «Мисливських усмішок», який є оповідачем, - трохи хитрим. Трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, у поверненні додому – здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього – трофей, а спілкування з природою.

Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот. Пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола.

  Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом»- ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

  «Мисливські усмішки»- яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості О.Вишні. а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі.

2. Давайте звернемося до усмішки «Сом»

Робота над текстом. Евристична бесіда.

• Чим милується О.Вишня в усмішці «Сом»? (зачитайте)
• Що ви дізналися про сомів? (їхні звички, пригоди що трапляються з рибалками)
• Які художні засоби використовує автор? (перебільшення, гіперболу)
• Схарактерезуйте оповідача гуморески «Сом» (проста людина, дотепний оповідач, уміє посміятися і над собою і над іншими, наприклад, паном; любить природу, захоплюється її красою, милується качаточками-чиряточками, не позбавленний фантазії)

    Аналіз усмішки  «Як варити і їсти суп із дикої качки».

Слово вчителя «Як варити і їсти суп із дикої качки» - одна із найдотепніших усмішок О.Вишні. Присвячена М.Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 рік.

Еврістична бесіда

• Яка роль експозиції твору?(Інтригує, зацікавлює читача, налаштовує на гумористичне сприйняття).
• У чому своєрідність композиції усмішки
• Який основний художній засіб у розповіді мисливці? (гіпербола)

• У чому виявлять невідповідність між твердженням і суттю явища?(Автор-оповідач серйозно говорить про мисливське приладдя. Серед якого обов’язково має бути стопка. Для чого?;.(«Щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…»)
• У чому комізм розв’язки гуморески?(Домашні виявляють, що замість качки мисливець приніс домашню курку.)
• Яка роль авторських відступів у творі (Вони підсилюють емоційну наснагу).
• Яка тональність пейзажів у гуморесці?(Посилено-лірично; «…сонце вже сквознулося з вечірнього круга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спати…»)

*Дослідницька робота з текстами.

Прочитайте пейзажні уривки з різних творів (класиків XIXст. та сучасників О.Вишні), спробуйте визначити авторів. Порівняйте стильові манери, зробіть висновки.

Робота з ілюстраціями.

Робота з епіграфом.

Слово вчителя. 

Про індивідуальний стиль О.Вишні та його особливості добре сказав літературознавець І.Дузь:«О.Вишня - майстер динамічного діалогу та ліричної оповіді, барвистого пейзажу і точної портретної деталі, тонкого психологічного аналізу і скульптурного образу».У своїх творах письменник широко використовував гіперболу й гротеск, контраст між вигаданим та справжнім, поєднання реального та фантастичного, ліричного та сатиричного. Крім усього іншого,«Мисливські усмішки», мають ще й пізнавальний анімалістичний характер.

Пісні, прислів’я, приказки, казкові зачини надають усім творам О.Вишні чарівної задушевності та ліричності.

             А тепер давайте ми з вами повернемося до нашого проблемного питання:  В чому ж секрет художньої майстерності Остапа Вишні?

Слово вчителя.

Гумор - можна вважати синонімом свободи – принаймні внутрішньої свободи людини. Очевидно, О.Вишня володів секретом внутрішньої свободи, свободи від»нечистої сили» і своєї і чужої. Виявом такої свободи можна вважати гуморески О.Вишні. Оптимізм, як любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку.

ІV Рефлексивно-оцінювальний етап. 

Усні відповіді на запитання.

• Як вам працювалося?
• Чи досягли ви поставлених цілей?
• Якщо ні то чому?
• Чи задоволені ви результатами своєї діяльності на уроці?

V Домашнє завдання.

- Написати гумореску в стилі О.Вишні;

- Підготуватися до контрольної роботи.

Методична ремарка.

НА другому уроці  учні  усвідомили  своєрідність оригінальність творів письменника – гумориста, їх ідейно – художні особливості; розвивали навички аналізу усмішок, виділяли художніх засобів, прийоми комічного та визначали їх роль у творі, вміло порівнювали пейзажні описи різних авторів; виховували оптимістичне світобачення, любов до природи, почуття гумору, самокритичність.

.