Компетентнісно-орієнтовані завдання на уроках математики

Компетентнісно-орієнтовані завдання на уроках математики

Найважливішим видом навчальної діяльності, в процесі якої школярами засвоюється математична теорія, розвиваються їх творчі здібності і самостійність мислення, є розв’язування завдань. Тому доцільно формувати ключові компетентності на уроках математики через спеціальні завдання, аналогічні завданням для перевірки математичної грамотності в дослідженнях PISA. Такі завдання дістали назву компетентнісно-орієнтованих (практично-орієнтовані). Разом з тим, таких завдань у підручниках, навчальних посібниках, дидактичних матеріалах небагато. Складання ж компетентнісно-орієнтованих завдань є досить трудомістким. І в цьому маємо протиріччя між необхідністю навчання розв’язуванню компетентнісно-орієнтованих завдань учнів і відсутністю методики їх використання в процесі навчання математики. В такій ситуації для реалізації компетентісного підходу через завдання виходом для нас, вчителів, є складання компетентнісно-орієнтованих завдань самостійно.

Аналіз ситуацій, які виникають у повсякденному житті і для вирішення яких потрібні знання і вміння, що формуються під час навчання математики, показує, що перелік необхідних для цього предметних умінь невеликий:

- вміння проводити обчислення, включаючи округлення і оцінку результатів дій, використовувати для підрахунку відомі формули;

- вміння читати й інтерпретувати дані, представлені в таблицях, діаграмах, на графіках, картах, різних шкалах;

- вміння застосовувати знання елементів статистики і ймовірності для характеристики нескладних реальних явищ і процесів;

- вміння обчислювати довжини, площі і об’єми реальних об’єктів при розв’язуванні практичних задач.

Зміст компетентнісно-орієнтованих завдань повинен бути пов’язаний з традиційними розділами або темами, що складають основу програм навчання в більшості країн світу.

Завдання повинні містити питання різних типів:

- з вибором відповіді;

- з короткою відповіддю (у вигляді числа, виразу, формули, слова тощо);

- з розгорнутою відповіддю.

Для складання компетентнісно-орієнтованих завдань необхідно дотримуватись наступних принципів:

- завдання складати на основі практичної ситуації, яка, по можливості, повинна бути наближена до ситуації знайомої для учнів;

- ситуація повинна забезпечити можливість комплексної перевірки знань і вмінь з різних тем і розділів курсу математики ( а можна і з інших навчальних предметів);

- в рамках запропонованої ситуації повинна виникнути така проблема, для вирішення якої необхідно застосування математики;

- контекст завдання не повинен явно підказувати область знань і метод розв’язання, які необхідні для вирішення поставленої проблеми;

- умова завдання повинна включати додаткову інформацію, яка не є суттєвою для розв’язування поставленої проблеми;

- завдання має бути представлене в різній формі (таблиці, схеми, діаграми,графіки, рисунки);

- завдання повинно супроводжуватися системою додаткових запитань.

 Для складання компетентнісно-орієнтованих завдань за аналогією з тестами PISA їх розділяють на три рівні:

- рівень відтворення;

- рівень встановлення зв’язків;

- рівень міркування.

Виділення рівнів ґрунтується на рівні математичної підготовки учнів.

Перший рівень (рівень відтворення) включає відтворення математичних фактів, методів та виконання обчислень.

Другий рівень (рівень встановлення зв’язків) включає встановлення зв’язків та інтеграцію матеріалу з різних математичних тем, необхідних для розв’язування поставленого завдання.

Третій рівень (рівень міркування) – математичні міркування, які потребують узагальнення та інтуїції, роздумів і творчості у виборі математичного інструментарію, інтегрування знань з різних розділів курсу математики, самостійна розробка алгоритму дій.

У сучасних підручниках є невелика кількість компетентнісно-орієнтованих завдань (в основному це завдання першого рівня), але на базі наявних завдань можна розробити свої завдання, які сприятимуть формуванню ключових компетентностей в учнів. Це означає, що зміст відповідних параграфів підручника потрібно розглядати як середовище, а не як матеріал, який у щоб то не стало необхідно засвоїти учням. Отже, завдання з шкільного підручника математики можна використовувати в якості основи для компетентнісно-орієнтованих завдань.

Використовувати завдання можна, починаючи з 5 класу. Найчастіше компетентнісно-орієнтовані завдання використовують на уроках, рідше можуть використовуватися на позакласних заходах, можуть бути запропоновані в якості домашнього завдання. Такі завдання можуть пропонуватися учням на уроках різних типів: вивчення нового матеріалу, закріплення знань, комплексного застосування знань, узагальнення та систематизації знань.

Приклади компетентнісно-орієнтованих завдань:

Завдання 1 . Три оповідання займають 34 сторінки. Перший займає 6 сторінок, а другий – у 3 рази менше, ніж третій. Скільки сторінок займає друге оповідання?

Це завдання не є компетентнісно-орієнтованим завданням. Додавши до умови завдання питання (побудуйте кругову діаграму, яка зображує розподіл сторінок з книг (у відсотках), завдання стає завданням першого рівня, оскільки учням необхідно виконати нескладне обчислення і представити результат у вигляді діаграми.

На уроці комплексного застосування знань «Математика в моєму житті» можна учням запропонувати такі завдання:

 Завдання 2 . Використовуючи формулу суми арифметичної прогресії, обчислити суму грошей, витрачену на придбання газованої води в дорозі, якщо відомо, що в м. Києві вона коштувала 10 грн., а на кожній наступній зупинці, де купували, вартість збільшувалася на 0,8 грн.? (Купували воду 5 разів)

Завдання 3. 1 літр бензину в 2014р . коштував18 грн. У 2015 р . він подорожчав на 13%. Обчисліть вартість бензину в 2015 році?

Завдання 3. У таблиці вказана вартість квитка в плацкартному вагоні.

Обчислити суму грошей, витрачену сім’єю з трьох чоловік на проїзд туди і назад?

Приклади компетентнісно-орієнтованих завдань:

Завдання 1.Три людини протягом дня користувалися мобільним зв’язком і дзвонили по одному і тому ж номеру. Перший дзвонив увечері, другий дзвонив вдень по збільшеному на 50% тарифу, третій дзвонив у нічний час зі знижкою 75%. Всі вони говорили по 5 хвилин. Станція надіслала загальний рахунок на 66 грн. Скільки має заплатити кожен?

Завдання 2. За весну Петренко схуд на 25%, потім за літо додав у вазі 20%, за осінь схуд на 10%, а за зиму додав 20%. Схуд він чи поправився за рік?

Завдання 3. Вранці по дорозі до школи учень 5 класу Сашко збирався переходити вулицю і побачив проїжджаючу машину. Ширина вулиці 10 м, Сашко знаходиться на відстані 6 м від краю дороги, машина на відстані100 м. Чи варто йому переходити через вулицю, чи почекати і пропустити машину, якщо його швидкість 80 м/хв, а швидкість машини 60км/год, 80км/год?

Завдання 4. У розпорядженні дитячого саду є два прямокутних ділянки. Один прямокутна ділянка має довжину 36 м, а ширину20 м. Друга ділянка з довжиною на 6 м менше довжини першого має ту ж площу. У садівника є 110 м паркану. Який з ділянок садівник зможе оточити парканом?

Завдання 5. Світлова площа вікон у класі повинна дорівнювати 1 / 5 площі підлоги. На складі є три види фарби:

a) коричнева - 50 кг

б) червона - 15 кг

в) чорна - 25 кг.

Чи можна пофарбувати підлогу в 11 кабінетах рівної площі фарбою одного кольору, якщо світлова площа вікон дорівнює 9,6 кв.м?

Приклад компетентнісно-орієнтованого завдання з геометрії:

Щоб поштукатурити стіни кімнати потрібно купити суху суміш з розрахунку 6 мішків суміші на 5 квадратних метрів поверхні стін. Ширина дверей – 1,5 м , висота – 2,2 м, ширина вікна – 1,75 м, висота – 2 м. Скільки мішків сухої суміші потрібно купити, якщо стіни потрібно поштукатурити повністю, від підлоги до стелі?

В якості домашнього завдання можна запропонувати завдання, яку школярі можуть вирішувати разом з батьками. Прикладом такого завдання може служити завдання «Ремонт квартири» або друге завдання: «Під час літніх канікул Олег вирішив заробити грошей на велосипед, який коштує 800 грн. Йому запропонували побілити фасад будівлі довжиною 30 м і висотою 90 дм. Чи зможе Олег без допомоги батьків купити велосипед, якщо побілка коштує 80 грн. за 1 кв.м?»

Отже, застосування компетентнісно-орієнтованих завдань дає змогу вирішити проблему більш якісного засвоєння знань з математики та здатності їх застосування на практиці, підвищує математичну грамотність учнів, сприяє розвитку в них математичної компетентності.

Компетентнісно-орієнтований підхід до навчальної діяльності є підсиленням прикладного, практичного змісту всієї шкільної освіти, дає змогу нам, учителям -предметникам, задовольнити «сподівання учня» на отримання таких компетентностей, які дозволять йому створити для себе «комфортний простір існування» і реалізуватися в житті.

Інформаційно-комунікаційні технології

на уроках математики 

(виступ на педраді)  

Одним із пріоритетних напрямків реформування освіти на сучасному етапі є розробка і упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально- виховний процес та в управління освітою. Це викликало зміни у сфері освіти і вимагає від усіх учасників процесу освоїти ці технології. На сьогодні є актуальним питання розвитку творчого потенціалу та життєвої компетентності учнів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, тому що  в традиційну схему «вчитель – учень – підручник» вводиться нова ланка – комп’ютер. Відомо, що більшість людей запам’ятовує 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо- та відеоінформації підвищує запам’ятовування до 40-50%. Цеі є мотивацією для використанні ІКТ  в навчально-виховному процесі.

 За останнє десятиріччя вітчизняна наука і шкільна практика інтенсивно досліджують проблему технологізації освітнього процесу. Цю проблему вивчали А. Алексюк, В. Бондар, О. Пєхота, О. Савченко, П. Сікорський та інші науковці.   Використання ІКТ у навчально-виховному процесі регламентується такими нормативними документами:  Законами України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», указом президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»,  Державна цільова програма впровадження у навчально – виховний процес ЗНЗ інформаційно комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року, «Положення про електронні освітні ресурси», затвердженого наказом МОН молодьспорт України від 05 жовтня 2012 року за № 1695/22007).  

Володіти комп’ютером для учителя – професійна необхідність. Переорієнтація мислення сучасного педагога на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність вчителя використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс набуває особливого значення.

Що ж таке ІКТ та електронні освітні ресурси? 

За визначенням науковця А. Дзюбенко інформаційні комунікаційні технології навчання  це - сукупність програмних, технічних, комп’ютерних і комунікаційних засобів, а також способів та новаторських методів їхнього застосування для забезпечення високої ефективності й інформатизації освітнього процесу.

 У «Положенні про електронні освітні ресурси», яке затверджененаказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1060 написано, що під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.

Використання інформаційно-комунікаційних  технологій у навчальному процесі – один із способів включення кожного учня в освітню систему в активній позиції. Закономірним є те, що досягненню сучасних освітніх цілей сприяє усвідомлена інформація учнями та їх вміння її застосувати на практиці. Також у прямій залежності від сприйнятого учнями потоку інформації є їх рівень навченості вмінням її сприймати.

  Сьогодні застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках дозволяє вчителю ефективно розв’язувати наступні завдання: 

    Підвищення мотивації учнів до навчання;

    Візуалізація досліджуваного матеріалу;

    Моделювання різних процесів;

    Використання різноманітних форм і методів   навчання;

    Підвищення індивідуальної активності учнів;

    Формування інформаційної компетентності в школярів;

    Спрямованість на особистість школяра;

    Досягнення свободи у творчості учасників процесу – учня й  вчителя.

   Інформаційно-комунікаційні технології навчання включають в себе використання мультимедіа й комп’ютерів. Мультимедіа означає одночасне використання різних засобів представлення інформації.

Арсенал мультимедіа-технологій складається з: 

•         анімаційної графіки;

•         відеофільмів;

•         звуку;

•         використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів (Інтернет)

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах уроку: 

•         Під час мотивації як постановка проблеми перед  вивченням нового матеріалу;

•         Під час пояснення нового матеріалу як ілюстрації;

•         Під час закріплення й узагальнення знань;

•         Для контролю знань.

 Застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічної новизни.     А в цілому інформаційно-комунікаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання , опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, полегшують виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності. І ця діяльність, результати якої приносять задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань,  природно, приваблює учнів.

     Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними на уроках:

-         комп’ютерні тренажери;

-         навчальні фільми;

-         мультимедіа-презентації;

-         відеодемонстрації;

-         програмні засоби навчання.

    Найприродніша форма роботи вчителя – урок.  В  інформаційно-комунікаційних технологіях навчання можна виділити такі види уроків:

-         уроки з комп’ютерною підтримкою;

-         уроки з мультимедійною підтримкою( мультимедійна дошка, проектор).

Урок, де як технічний засіб навчання використовується комп’ютер, можна назвати уроком з комп’ютерною підтримкою. Такі уроки мають особливу структуру, але теорія уроків з комп’ютерною підтримкою , на жаль ще не розроблена. І вчителю важливо самому виробити критерії корисності використання комп’ютера на уроці для кожної вікової групи з окремих тем, критерії оцінювання програмових засобів навчання.

Фактори, що найбільше впливають на побудову уроку з комп’ютерною   підтримкою: 

- Методична мета уроку, тип уроку;

- Кількість учнів у групі, кількість комп’ютерів у клас;

- Гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп’ютером;

- Рівень комп’ютерної підготовки учнів;

- Готовність учнів до нового виду навчальної діяльності.

Звісно, підготовка вчителя до таких уроків це трудомісткий процес, який потребує:

-         психолого-педагогічну готовність вчителя;

-         навичок володіння комп’ютерною технікою;

-         вміння працювати у всіх стандартних програмах Microsoft Office;

-         методику проведення уроку;

-         більше часу для підготовки.

Аргументами для проведення таких уроків можуть бути:

-         дефіцит джерел навчального матеріалу;

-         можливість демонстрування в мультимедійній формі унікальних інформаційних матеріалів ( картин, рукописів, відеоматеріалів);

-         візуалізація досліджуваних явищ, процесів.

Ресурси підготовки до уроку з використанням ІКТ: 

-         Наявність певного електронного ресурсу;

-         Педагогічний програмний засіб;

-         Власні презентації;

-         Матеріали з мережі Інтернет;

-         Навчальний епізод.

  З використанням сучасних ІКТ технологій можна створювати дуже ефектні слайди й ефективно використовувати їх в навчальному процесі. Зараз існує досить багато комп’ютерних програм, розроблених для вдосконалення НВП. В цих програмах використовуються всі форми мультимедіа. Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімацій, живого відеозображення, звуку, інших медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим і доступним.

  Інтерактивна дошка дає вчителю й учням унікальну можливість поєднання комп’ютерних і традиційних методів організації навчальної діяльності. З її допомогою можна працювати практично з будь-яким наявним програмним забезпеченням та одночасно реалізувати різні прийоми індивідуальної й колективної роботи учнів.    

 Невичерпне джерело інформації для учителя, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання - Інтернет. Учителі можуть використовувати інформаційні ресурси Інтернет за наступними напрямками:

 •Підготовка конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів.

 •Залучення учнів до позакласна робота при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завдань з метою розвитку їх творчих здібностей.

•Використання безпосередньо на уроках під час організації роботи з  довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями, програмними педагогічними засобами.

• Тестування знань учнів з певних розділів курсу;

 • Самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн. А також обмін своїм досвідом з  колегами.

  Зрозуміло, що  ефективним є комплексне використання мультимедіа засобів під час уроку і тільки за наявності високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії можливий позитивний результат мультимедійного уроку.

Таким чином, використання інформаційно-комунікаційних технологій в НВП дозволяє:

-         зробити цей процес цікавим;

-         ефективно розв’язувати проблему наочності навчання, розширити візуалізацію навчального матеріалу, зробити його більш доступним для учнів;

-         швидко здійснювати учням пошук необхідного навчального матеріалу у віддалених базах даних із використанням засобів телекомунікацій;

-         індивідуалізувати процес навчання;

-         самостійно коригувати діяльність завдяки наявності зворотного зв’язку, тобто розвивати навички самоконтролю;

-         розвивати в учнів дослідницьку діяльність і творчу активність ( моделювання, розробка презентацій, публікацій, метод проектів і т.д.)

   У час становлення й розвитку системи національної освіти особливо актуальними є питання вдосконалення форм, методів і технологій навчання шкільного курсу математики. Методика використання ІКТ безпосередньо на уроках математики перебуває на етапі пошуку оптимальних форм і методів.  Питання: «Як найбільш ефективно використовувати на уроках математики потенційні можливості сучасних інформаційних та комунікаційних технологій для розвитку творчого потенціалу та життєвих компетентностей учнів?» залишається відкритим. Але можна накреслити основні напрямки використання ІКТ при вивченні математики: 

            • використання тренінгових (тренувальних) програм;

            • використання діагностичних і контролюючих матеріалів;

            • виконання домашніх самостійних і творчих завдань;

            • використання комп’ютера для  виконання обчислень, побудови графіків,       геометричних фігур;

            • використання програм, що імітують застосування теорії у практичній діяльності людини;

            • використання ігрових програм;

            • використання інформаційно-довідкових программ;

            • самостійне навчання учнів.

Звісно, комп’ютер не замінює вчителя на уроці математики, а є  його помічником.  Вчитель математики, застосовуючи комп’ютер, проектор, мультимедійну дошку отримує потужний інструмент для подання інформації в різноманітній формі. В якості джерела інформації можна використовувати педагогічні програмні засоби з предмета,  власноруч створені презентаційні та проектні матеріали. Але учитель повинен бути обізнаний з вимогами до створення презентацій.

Залучення комп’ютерних технологій на різних етапах навчання математики допомагає реалізувати основний принцип особистісно-орієнтованого підходу в освіті – принцип діяльності. Сутність цього принципу полягає в стимуляції учнів до освітньої діяльності, що забезпечує можливості саморозвитку, самовираження і самоосвіти. Методика використання програмних продуктів у навчальному процесі, інтеграція традиційних і сучасних інформаційних технологій – це та педагогічна проблема, розв’язання якої залежить від учителя та навчання учнів вмінням використання персонального комп’ютера під час: демонстрації нових понять, фактів; відпрацьовування алгоритмів розв’язання різних задач; тренінгу, що вимагає нових знань і придбання умінь; самоперевірки засвоєння понять, знань; контролю (перевірки) якості засвоєння знань і придбаних навичок; творчої навчальної діяльності учнів. Психологічний аспект при цьому позитивний, адже у діалозі з комп’ютером ніхто не рахує, скільки було невдалих спроб під час розв’язування задачі та ніхто не робить ніяких зауважень. Навпаки, комп’ютер може підказати, як діяти щоб йти по правильному шляху розв’язання. Таким чином формується ситуація психологічного комфорту, яка створює можливість пізнавального та емоційного розкріпачення учнів.

У діючій програмі з математики рекомендовано використання персонального комп’ютера як: 

- контролюючої машини;

- навчального тренажера;

- моделюючого стенда;

- інформаційно-довідникової системи;

- ігрового навчального середовища;

- електронного конструктора;

- експертної системи.

 Використання комп’ютера під час вивчення математики дає наочні уявлення про досліджувані поняття, закономірності, функції, геометричні фігури, що сприяє розвитку образного мислення учнів.

  У вчителя з’явилася можливість за допомогою сучасних комп’ютерних технологій удосконалювати навчально-виховний процес. Але в силу існуючих економічних умов школи не забезпечуються готовими програмними продуктами, а придбання останніх є дуже проблематичним питанням. Глобальна мережа Інтернет надає можливість користування лише деякими програмами.

  У своїй практичній діяльності я, як учитель, намагаюсь, по мірі можливості, проводити навчальні заняття з використанням ІКТ, обираю потрібний мені за різними параметрами набір педагогічних програмних засобів, що підвищують ефективність моєї праці, а   рівень теоретичних знань, практичних умінь і навичок моїх учнів  наближують до вимог сьогодення.

  Програмно-методичне забезпечення уроків математики передбачає використання таких програмних засобів: 

1.     Програмно-методичний комплекс навчального призначення

     “Математика, 5-6 клас”.

2. Програмно-методичний комплекс ТЕРМ 7 підтримки практичної

   навчальної математичної діяльності.

3. Освітня колекція “Алгебра, геометрія, стереометрія, 7-11 класи”

   (Медіа Cordis, Росія).

4. Відкрита математика “Повний курс планіметрії, стереометрії,

   7-11 класи” (Фізікон, Росія).

5. “Бібліотека електронних наочностей “Геометрія,7-9 класи”.

6.  ППЗ “Шкільна колекція. Математика для ЗНЗ, 5,6 класи”.

    (Всеукаїнське товариство “Просвіта”).

7. Електронний конструктор уроку “Алгебра, геометрія, 7 клас”

   (Видавнича група “Основа”).

8. Пакет динамічної геометрії – DG.

8. MasterSoft  «Увлекательная математика».

9. Програма «SMARTNotebook 10, 11».

10. Мультимедійні презентації (Microsoft Power Point)

  У 5-6 класах  використовую “Програмно-методичний комплекс навчального призначення “Математика. 5-6 клас” для загальноосвітніх закладів”  який повністю  охоплює чинну навчальну програму з математики для 5-6 класів, затверджену Міністерством освіти та науки України. ПМК розраховано на використання як для самостійної роботи учнів, так і для колективної форми навчання, а також для проведення тестування. Весь курс складається зі 139 уроків у п’ятому класі та 127 уроків у шостому, що відповідає навчальній програмі. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для пояснення необхідної теми: текст, формули, статичні та динамічні схеми, моделі, анімації, аудіо- та відеофрагменти, малюнки, світлини тощо. Для перевірки знань передбачено контрольні запитання та завдання, задачі, тести для самоконтролю та контролю. Інформацію про результати роботи учнів учитель може переглядати на головному комп’ютері у зведеному вигляді, а також індивідуальні результати кожного учня. Крім того, програмний засіб містить довідкову інформацію: довідку по роботі з ПМК, словник термінів і понять, історичну довідку, додатки (таблиця простих чисел, координатна площина). Ще одним важливим засобом є конструктор уроків, за допомогою якого вчитель може створити уроки за власною методикою, а також за потреби відредагувати запропоновані розробниками уроки.

 Програмний засіб орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням

сумісності з традиційними навчальними матеріалами в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти.

 ПМК дає можливість досягнення наступних педагогічних цілей:

- Підтримка групових та індивідуальних форм вивчення математики в умовах класно- урочної системи організації навчального процесу;

 - Створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання математики;

 - Підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення математики;

 - Забезпечення диференційованого підходу до вивчення математики;

 - Формування навичок розв’язування задач практичного та дослідницького  характеру;

- Структуризація змісту навчання математики та активізації опорних знань.

   У 7-9 класах використовую  педагогічний програмний засіб: «Бібліотека  електронних  наочностей    «Геометрія, 7-9 клас». За тематикою та змістом програмний засіб повністю забезпечує наочність проведення уроків математики, якісно посилюючи дидактичні можливості вчителя як під час викладання теоретичного матеріалу, так і під час розв’язання задач. Користуючись програмним модулем «Конструктор уроку», учитель може скласти урок з дидактичних матеріалів, що зберігаються в бібліотеці опорних конспектів. У програмному модулі «Середовище розв’язання» користувач може розв’язати задачу та включити її до складу уроку. 

   Наступний ППЗ, яким  користуюсь на уроках геометрії – «Пакет динамічної геометрії DG» створений для підтримки шкільного курсу планіметрії. DG – це комп’ютерне середовище для експериментування з геометрії. Мета пакета – надати учням можливість самостійного відкриття геометрії шляхом експериментування на комп’ютері. Головна ідея DG – дати користувачеві можливість виконувати на  комп’ютері  побудови, аналогічні класичним геометричним побудовам “на папері”.

Структура програми DG включає в себе  питання як теоретичного , так і практичного курсу. Існують окремі теоретичні розділи, які просто неможливо оминути увагою вчителеві-математику. Чудова наочність по трикутнику і його елементам, по колу, симетрії, аксіомам планіметрії, побудова циркулем та лінійкою, графіки функцій, дотичні до кривих, алгебра і початки аналізу – це не повний перелік задіяних у програмі тем.

Можливості DG:

 -Моделювання геометричних побудов (створення побудов за допомогою комп’ютерних аналогів циркуля та лінійки, дослідження отриманих результатів, проведення  вимірювань).

 - Переваги динамічної геометрії – миттєва зміна всіх залежних побудов при зміні деяких вихідних параметрів.

 - Створення живих і наочних ілюстрацій, інтерактивних і динамічних навчальних посібників, довідників і експертних систем, використання коментарів, кнопок, підказувань і гіперпосилань.

 -Організація комп’ютерних експериментів і досліджень, висування і візуальна перевірка гіпотез.

   Під час  проведення групових і практичних занять також доцільно використовувати презентації - набір слайдів, представлених у певному порядку.

 Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора й ілюструє розповідь учителя. Як  інформаційне наповнення презентації можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо-, відео-, графічна, анімація, та ін.). Під час проведення практичних занять також використовую презентації, проте тут є свої особливості. Презентацію можна демонструвати як за допомогою проектора, так і на екранах моніторів (під час проведення занять у комп’ютерному класі). При проведенні такого уроку презентацію  використовую  як його частину, наприклад, на початку заняття для повторення раніше вивченого матеріалу, у математичних диктантах, усному опитуванні, тестовій перевірці знань учнів, мотивації навчальної діяльності або в кінці — підводячи підсумки уроку, на етапі рефлексії.

Підводячи підсумок хочеться зробити такі  висновки:

1. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в галузі освіти стало  загальною необхідністю.

2. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики  забезпечить поступовий перехід математичної освіти на новий, якісний рівень.

3. Нові інформаційні технології позитивно впливають на всі компоненти системи навчання математики: мету, зміст, методи та організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки і є ефективним інструментом формування математичної компетентності школярів.

    4. Для ефективної модернізації навчання математики  вчитель повинен володіти навичками роботи з різними програмними продуктами, щоб підготувати якісний комп’ютерний супровід уроку математики.

Є  різні думки про ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках  та як вони впливають на розвиток творчих здібностей та життєвої компетентності учнів, але не використовувати їх не маємо права, бо вони стрімко ввійшли в усі сфери нашого життя і, зокрема для нас вчителів є дієвим засобом підвищення ефективності уроку.