КОМПЛЕКС

методичного забезпечення  заняття №

                            з дисципліни «Підприємницька діяльність»

 

на тему :    Технологія заснування власної справи

 

                          

 

 

       Викладач                                                                         Тетяна БОГДАНЮК

                                            

 

 

 

 

 

 

                                                                 

Відкрите показове заняття з дисципліни «Підприємницька діяльність»

План заняття № 

Викладач: Богданюк Тетяна Романівна                                                 Група:

Дата проведення:

Спеціальність: 075 Маркетинг

Місце проведення: конференц-зал

Мета проведення відкритого заняття: активізація пізнавальної діяльності студентів при вивченні навчального матеріалу з дисципліни «Підприємницька діяльність»

 

Тема Технологія заснування власної справи

Вид заняття   Лекція

Тип заняття      Лекція з елементами розповіді, бесіди, пояснення та  з використанням випереджувальних знань студентів             

 

Мета заняття

Навчальна мета:   ознайомити студентів із основними етапами заснування власної справи, засновницькими документами та порядком їх оформлення, державною реєстрацією підприємств та причинами  припинення підприємницької діяльності;

Розвиваюча: сприяти  розвитку пізнавальної самостійності студентів, уваги, мислення, вмінню орієнтуватись в ринковій економіці та формуванню активної життєвої позиції студентів, розвивати у них підприємницькі здібності ;

Виховна: виховувати економічне мислення у студентів, сприяти формуванню наукового світогляду та  інтересу до участі у бізнес-процесі, розвивати допитливість і самостійність;

 

Методи

словесні: дискусія, фронтальна бесіда, розповідь, пояснення, повідомлення студентів;

наочні: мультимедійні презентації, відео фрагменти;

 

Методи контролю: усне вибіркове опитування, заслуховування виступів, тестовий контроль;

 

Міжпредметні зв'язки:

забезпечуючі: політична економія, ділова українська мова, економіка підприємства, основи правознавства, технології (вступ до спеціальності);

забезпечувані: маркетинг, планування та організація діяльності підприємств, маркетингові дослідження, податкова система;

 

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:

мультимедійний проектор, роздатковий матеріал по темі, презентація: «Технологія заснування власної справи», відео: «Кредити для бізнесу 5%, 7%, 9% », «10 смачних бізнес ідей, які реалізували українці», «Започаткування власної справи за підтримки служби зайнятості», зразки документів;

 

Література (основна та додаткова) 

основна: Покропивний С.Ф.Підприємництво:стратегія,організація,ефективність, ст.46...54

додаткова: Ільчук М.М.Основи підприємницької діяльності та агро бізнесу,ст.121…142, Законодавство України: www.rada.gov.ua Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»,              Закон України «Про підприємництво».

 

 

Структура заняття

     відведений  час

1. Організаційна частина                                                                                                           1хв

-перевірка присутності студентів на занятті(звіт чергового)  

-записи в журналі    

                  

2. Актуалізація опорних знань (питання контролю)                                           4хв

Методом «мозкового» штурму збуджую інтерес студентів до нової теми.

• Що Ви знаєте про підприємницьку діяльність?
• У кого батьки займаються таким видом діяльності?
• Що треба знати, щоб стати бізнесменом?
• Що для цього слід зробити?
• Як Ви вважаєте, бути бізнесменом добре чи ні?
• Чому більшість людей  в нашій країні мріє бути бізнесменами?
• Що необхідно робити для того, щоб заснувати власну справу?
• Виходячи з яких міркувань дають назву фірмі (підприємству).

Виходячи із відповідей студентів, записуємо їх ключові фрази на дошці, виявляємо раціональне зерно даного заняття та приходимо до висновку, що темою даного уроку буде саме «Технологія заснування власної справи».

3. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань                      3хв

          Тема Технологія заснування власної справи

      Мета заняття: оволодіти знаннями про основні етапи заснування власної справи, ознайомитись з можливими способами її створення, довідатись, які документи потрібні для заснування фірми, як вони готуються, як формується статутний фонд підприємства, як відбувається державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності  і припиняється діяльність підприємств.          

4.Мотивація навчальної діяльності (питання, задачі, проблемні ситуації тощо)   2хв

Найголовнішим в організації нового підприємництва, створенні власної справи є її запуск, старт, вихід на "стаціонарну орбіту". Як показує досвід, більше половини спроб створення фірм завершуються вже на початковій стадії. У багатьох випадках провал або загасання підприємницького задуму зумовлені невмінням, незнанням простих речей, організаційною недосконалістю побудови початкової стадії проекту створення власної справи. У зв'язку з цим увага підприємця-початківця має бути звернена на деякі загальні вимоги та правила, які необхідно знати і яких слід дотримуватись, щоб не допустити зриву справи на самому початку. Щоб не зазнати фіаско у благородному прагненні стати підприємцем, початківцям необхідно завчасно довідатись, які документи потрібні для заснування фірми, як вони готуються, як формується статутний фонд підприємства, як відбувається державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності. Саме ці питання ми розглянемо на занятті,оскільки вони надзвичайно актуальні на сьогоднішній день.

5. План заняття:                                                                                                             60хв

1. Вибір ідеї та визначення раціональної стартової стратегії.
2. Підготовка засновницьких документів.
3. Формування статутного фонду та державна реєстрація підприємства.
4. Припинення діяльності підприємницьких структур.

6. Підведення підсумків:                                                                                           10хв

   • узагальнення матеріалу:

     тестові завдання  для закріплення матеріалу та контролю знань;

   • видача завдання для самостійної роботи студентів:

Покропивний С.Ф.Підприємництво:стратегія,організація,ефективність, ст.46…54

Ільчук М.М.Основи підприємницької діяльності та агро бізнесу,ст.121…142

                                   Викладач ____________ Т.Р.Богданюк

ТЕМА. ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСНУВАННЯ ВЛАСНОЇ СПРАВИ.

 

1. Вибір ідеї та визначення раціональної стартової стратегії.
2. Підготовка засновницьких документів.
3. Формування статутного фонду та державна реєстрація підприємства.
4. Припинення діяльності підприємницьких структур.

 

1. Вибір ідеї та визначення раціональної стартової стратегії.

Створення власної справи – це завжди величезний ризик і подолання

опору, що неодмінно виникає при народженні нового. Треба знати, що це не лише дає можливість (за сприятливих умов) користуватися благами, яке обіцяє це починання, але й необхідно нести всю повноту відповідальності за його функціонування, розвиток, виживання. Кожне рішення приймається, виходячи з конкретної ситуації, проте є дещо загальне для всіх, що складається з таких моментів:

 

• бажання створити власну справу, стати самому господарем;
• відмова від попереднього способу життя;
• впевненість у тому, що це -  заняття престижне й достойне;
• можливість створити власну справу (наявність коштів, умов);
• впевненість у тому, що прийняте рішення цілком реальне, й для цього існують усі необхідні зовнішні та внутрішні передумови.

 

Заснування бізнесу — серйозний етап у житті кожної людини. Перш ніж приступити до конкретних дій потрібно ретельно обміркувати свою бізнес-ідею. Для цього необхідно провести аналіз ринку, де ви будете працювати. Зараз є широкий інструментарій для дослідження своєї ніші.

Основне питання — чи буде попит на ваші бізнес-ідеї. Якщо так, то хто буде споживачем, наскільки великим виявиться попит в грошовому еквіваленті, чим буде корисний ваш бізнес і які проблеми він вирішуватиме.

Абсолютно прибуткового проекту нема. Відразу зніміть рожеві окуляри і не вірте рекламі для підприємців-початківців, мета якої — заробити на вас гроші. В основі будь-якого бізнесу — пекельна праця і постійне навчання.

Коли будете обдумувати свою бізнес-ідею, візьміть до уваги те, в чому добре розбираєтеся. Ці знання і навички можна і потрібно розвивати.

 

Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, котра кладеться в її основу. У практиці бізнесу ідея виступає вихідним пунктом підприємницької діяльності.

Джерел нових ідей існує дуже багато: публікації, думки бізнесменів, працівників торгівлі, відгуки споживачів, продукція, що  випускається конкурентами, науково-дослідницькі розробки. Носієм нових ідей виступає людина, тому якщо вона хоче відкрити власну справу, дуже важливо, щоб ідея відповідала її здібностям, особистим цілісним установкам.

(відео«10 смачних бізнес ідей, які реалізували українці»)

Коли знайдено ідею, починається процес вибору виду діяльності та проектування підприємства, при цьому види діяльності повинні сприяти:

• високому рівню рентабельності;
• швидкості окупності проекту;
• можливості продажу продукції у максимальному обсязі;
• найменшому ризику;
• мобільності;
• підтримці з боку  авторитетних органів (податкових, фінансових);
• спроможностям та можливостям підприємця.

 

Вибір виду діяльності може бути зі сфери виробництва, послуг, інтелектуального бізнесу, комерційної та зовнішньоекономічної діяльності. Це важкий і важливий процес. Помилки у цьому процесі дорогого варті.

Ідея та вид діяльності взаємопов’язані між собою. Не можна вибрати вид діяльності, не знаючи, чим хочеш зайнятись.

Визначившись з бізнес-ідеєю, проаналізуйте, з ким ви будете змагатися за увагу клієнтів. Вивчіть конкурентів, їх плюси і мінуси, так ви знайдете кращу стратегію для залучення клієнтів. Початківцям набагато важче звернути на себе увагу.

Якщо у вас є кошти, ви можете залучити для аналізу фахівців. Можете заощадити і зробити дослідження самостійно. Тут важливо зрозуміти, що може привести споживача до вас, а не до ваших конкурентів.

Є багато методик для оцінювання перспективності проектів. Найпоширеніша — SWOT-аналіз. Цією методикою можна скористатися самостійно. Її суть — у визначенні сильних і слабких аспектів проекту, ризиків і можливостей. У підсумку ви більш наочно будете бачити, чи є сенс продовжувати запуск цього бізнесу.

Проте знайти ідею й визначити вид діяльності – це ще не все, необхідно ще підібрати форму організації підприємства, а для цього слід вирішити такі завдання:

• знайти свою «господарську нішу», тобто місце в навколишньому середовищі;
• встановити спрямованість або спеціалізацію підприємства;
• визначити мету своєї діяльності та накреслити способи її досягнення, тобто виробити стратегію й тактику бізнесу;
• вибрати технологію виробництва;
• провести аналіз й дати оцінку майбутніх споживачів та конкурентів;
• проаналізувати ресурсну сировинну базу;
• вивчити пільги, привілеї, складності, обмеження , перешкоди;
• розробити цінову політику на свою послугу;
• налагодити рекламу.

Розпочати власну справу можна декількома шляхами:

1. організувати індивідуальне підприємство з правом юридичної особи чи без такого права;
2. створити приватне чи сімейне підприємство;
3. стати засновником або учасником повного, змішаного, з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства;
4. купити існуюче підприємство.

Найбільш розповсюдженою в Україні є діяльність фізичної особи-підприємця(ФОП) без створення підприємства. Її переваги: спрощена процедура реєстрації, спрощена система обліку та звітності.

ФОП — це фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку. Фізична особа може набути статусу підприємця з 18 років. Для осіб, які досягли 16 років, але не досягли 18 років, необхідна згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування.

Оподаткування доходів фізичної особи — підприємця здійснюється згідно з Податковим кодексом України. Окрім податку на доходи фізичних осіб, фізична особа — підприємець також сплачує внесок до Пенсійного фонду України.

Фізична особа — підприємець має право обрати спрощену систему оподаткування, яка передбачає оподаткування ФОП за однією з чотирьох груп.

 

При створенні юридичної особи в Україні у більшості випадків вибір відбувається тільки між двома організаційно-правовими формами:

• приватне підприємство
• товариство з обмеженою відповідальністю.

 Критеріями вибору між цими формами стають в основному простота створення приватного підприємства проти "солідності" товариства з обмеженою відповідальністю, що викликає більше довіри.

Форма приватного підприємства найкраще підходить для тих осіб, яких вже не задовольняють обсяги діяльності фізичної особи-підприємця та які мають намір виходити на більш вибагливих споживачів, при цьому не маючи партнерів.

Товариство з обмеженою відповідальністю - одна з найкраще регламентованих форм бізнесу в Україні, яка є найбільш захищеною від рейдерських атак порівняно з іншими і яка досить детально регламентує відносини з партнерами та третіми особами. Тому ця форма найбільш актуальна для тих осіб, яки починають його з партнерами, або хочуть виходити на серйозні ринки з подальшим продажем компанії.

 При створенні підприємств з іноземними інвестиціями в Україні обирається форма товариства з обмеженою відповідальністю, яка забезпечує іноземному партнеру обмежену відповідальність при відсутності додаткових формальностей у вигляді випуску акцій.

Вибір форми акціонерного товариства може відбуватись через простоту передачі прав власності шляхом відчуження акцій та можливість залучення великих капіталів. Додаткові складності при створенні акціонерного товариства такі: формування статутного капіталу не менше 1250 мінімальних заробітних плат, спеціальні зобов'язання учасника ринку цінних паперів (договори з депозитаріями, надання інформації Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, публікація звітності, складна структура управління), значно більший термін реєстрації. Приватне акціонерне товариство на відміну від публічного дозволяє надійніше захистити власний бізнес від рейдерських захоплень.

Підсумовуючи все вищезазначене, хочеться дати вам- майбутнім підприємцям наступні поради:

• якщо підприємець тільки починає власну справу та збирається здійснювати свою діяльність самостійно чи залучаючи найманих працівників, йому варто зареєструватися як фізична особа - платник єдиного (фіксованого) податку;
• якщо майбутня діяльність підприємця може супроводжуватися комерційними ризиками, то йому варто реєструвати юридичну особу.

У кризові моменти, коли економіка всієї країни знаходиться в нестабільному стані, багато з нас намагаються знайти для себе додаткові джерела заробітку. Одні беруть підробіток на роботі, інші зайняті пошуками додаткової роботи, а треті намагаються відкрити свій власний бізнес, причому такий, щоб не було потрібно великих фінансових вкладень.

(відео«Започаткування власної справи за підтримки служби зайнятості»)

Перш за все, при ухваленні рішення про свій бізнес, ви повинні:

• Тверезо оцінити свої вміння. Наприклад, якщо ви відмінно, на професійному рівні розбираєтеся в юриспруденції або вмієте робити вироби з дерева — тоді беріться за цю справу і відкривайте юридичну консультацію або продавайте споживачеві дерев'яні вироби ручної роботи;
• Вибирайте той тип бізнесу, який зажадає від вас не надто великих капіталовкладень.
• Реалізувати себе, як бізнесмена просто, головне — це не зупинитися на рівні ідеї, як часто відбувається.

(Виступи студентів :

Водянка Катя «Який бізнес відкрити в малому місті?»

Ленько Влад «Який бізнес відкрити в селі?»

Матущак Іванна «Який бізнеc відкрити в Києві?»

Дзюрів Адріана «Який бізнеc відкрити  за кордоном?»)

Таким чином, проектуючи власне підприємство, маючи ідею та вид діяльності, визначивши форму організації, можна переходити до наступного етапу – розробки засновницьких документів.

 (тестування на здатність займатись бізнесом)

Тестування на здатність займатись бізнесом

 

1. Чи поводитесь ви наодинці так, як і тоді, коли за вами спостерігають?

2. Чи вважаєте ви себе здатним стати головою сім'ї?

3. Чи вважаєте ви хитрість хорошою та корисною рисою?

4. Чи можете ви розпочати розмову на вулиці з незнайомою людиною?

5. Чи знаєте ви, який колір сьогодні в моді?

6. Чи їдете у транспорті без квитка, якщо забули вдома проїзний?

7. Чи заздрите успіху ваших знайомих?

8. Чи звертаєтесь на «Ви» до ваших старших за віком родичів?

9. Чи здатні ви усно швидко обчислити, скільки буде 3 % від трьох відсотків?

10. Чи приходите вчасно в кіно?

11. Чи приходите вчасно на побачення?

12. Чи вважаєте за потрібне давати чайові?

13. Переживаєте, якщо вас обрахували на 1 грн?

14. Чи пам'ятаєте дату народження свого вчителя?

15. Чи сідаєте в міському транспорті на будь-яке вільне місце?

16. Чи сідаєте в таксі тільки на заднє сидіння?

17. Чи любите робити записи у книгу скарг?

18. Чи вважаєте, що завжди достатньо лише одного попередження?

19. Чи знаєте, які грошові одиниці існували у Стародавньому Римі?

20.Чи зможете залишити валізу на вокзалі під наглядом зовсім незнайомої людини?

 

Повністю позитивна відповідь на кожне запитання дає 10 балів, повністю негативна - 0 балів. Проміжні відповіді оцінюються "на око" між 0 і 10 балами. Наприклад, якщо ви з десяти своїх учителів пам'ятаєте дату народження тільки одного, відповідь - 1 бал. Якщо відповідь на яке-небудь запитання для вас є складною - 5 балів. Склавши всі свої бали, ви звертаєтесь до ключа тесту.

Ключ до тесту:

120-200 балів - ви природжений бізнесмен. Якщо ви отримали ці бали в результаті підглядування у відповіді, вирахуйте 80 балів та орієнтуйтесь на новий результат.

 

110-119 балів - ви володієте не всіма потрібними якостями бізнесмена, але у вас є реальні шанси досягти успіху в бізнесі; деяку допомогу при цьому вам нададуть роздуми про причини втрати балів.

 

50-90 балів - видно, у бізнесмени вам не вибитись, але, судячи з усього, ви правдива, порядна людина, у вас непоганий характер, так що не все втрачено в житті.

2. Підготовка засновницьких документів.

Засновницькі документи – важливий атрибут підприємницького бізнесу. Вони підтверджують юридичний статус підприємства, вказуючи на законність його існування. Ці документи вимагають професійного підходу до їхнього укладання.

Процес роботи щодо укладання засновницьких документів передбачає:

 

• проведення підготовчої роботи, визначення цілей, завдань та методів організації підприємства;
• збирання та узагальнення матеріалів для розробки засновницьких документів;
• юридичні та економічні консультації щодо змісту засновницьких документів.

 

 До основних засновницьких документів, які підтверджують статус юридичних осіб, належать Статут та Засновницький договір. Створення будь-яких підприємницьких структур без цих документів неможливе. Й незважаючи на те, що для одних, тобто тих, які будуть створювати індивідуальні, приватні фірми необхідним документом є Статут підприємства, для других – повного, командитного товариства – Засновницький договір, а для третіх – акціонерних, товариств з обмеженою відповідальністю та різних об’єднань підприємств треба мати і той, і інший засновницький документ, процедура та механізм їхньої організації мало чим відрізняються.

Статут та Засновницький договір підприємств, фірм мають самостійне

значення й однакову юридичну силу, тому повинні підтверджуватись і змінюватись в одному й тому ж порядку. Вони не повинні дублювати один одного, хоча найбільш принципові положення слід формулювати ідентично.

 Чинне законодавство не містить яких-небудь спеціальних вимог до розмежування змісту зазначених документів. У той же час у Законі України “Про підприємства” визначені обов’язкові положення Статуту кожного підприємства.

У Статуті повинні бути визначені:

• власник та найменування підприємства,
• його місцезнаходження,
• предмет та мета діяльності,
• органи управління,
• порядок їх формування,
• повноваження трудового колективу,
• порядок утворення майна підприємства,
• умови реорганізації та ліквідації підприємства.

 Детально все це фіксується у Статуті. Ці положення можуть також бути й у тексті Засновницького договору, але тільки в узагальненій формі.

 Завдання Статуту – дати цілісне уявлення про правовий статус підприємства як самостійний господарюючий суб’єкт. У цьому розумінні Статут – це внутрішній регламентуючий акт підприємства, що доповнює й конкретизує багато положень Засновницького договору.

 Організація підприємства, якщо осіб, які бажають його заснувати, дві або більше, починається з розробки та прийняття Засновницького договору. Засновницький договір – це угода (договір), яка укладається між двома або кількома засновниками, що до створення підприємства ( фірми) певним шляхом.

Суть засновницького договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи .

(роздані студентам як унаочнення зразок засновницького договору та статуту).

В засновницькому договорі визначаються предмет угоди, назва та юридична  адреса підприємства (фірми), статутний фонд, відповідальність засновників та інші  умови функціонування підприємства (фірми). Зміст засновницького договору – об’єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому головним для засновницького договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру. Все це визначає відповідну структуру засновницького договору, який містить такі розділи:

1. Преамбула.

2. Загальні положення договору.

3. Предмет договору.

4. Назва та місцезнаходження фірми.

5. Юридичний статус фірми.

6. Статутний фонд. Вклади учасників (засновників).

7. Права і  обов’язки учасників (засновників).

8. Управління фірмою.

9. Майно фірми. Розподіл прибутку.

10.Порядок виходу зі складу учасників.

11.Форс-мажор.

12.Розв’язання  суперечок.

13.Умови припинення (розірвання) договору.

14.Умови та строки набуття договором чинності.

15.Інші умови.

 Засновницький договір набирає сили з моменту його підписання всіма засновниками (учасниками) фірми.

Засновницькі документи – важливий атрибут підприємницького бізнесу.

3.Формування статутного фонду та державна реєстрація підприємства.

Основу майна підприємницьких структур складає статутний

фонд, за допомогою котрого створюється й починає функціонувати підприємство.

 Статутний фонд утворюється шляхом внесення вкладів засновників, учасників й може поповнюватись за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємств, за рахунок додаткових вкладів учасників, у тому числі спонсорів.

 Вкладом до статутного фонду можуть виступати: всі види майна – будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, грошові кошти засновників, усі види майнових прав – на користування землею та іншими природними ресурсами, а також використання винаходів, ноу-хау та інших об’єктів інтелектуальної власності та інші права, що не належать до майнових, але мають товарну вартість.

 Терміни, розмір, порядок внесення та оцінки вкладів кожного учасника до статутного фонду передбачаються у статутних документах.

 Протягом року всі учасники підприємства повинні повністю внести свої вклади до статутного фонду. Якщо хтось не виконав своїх обов’язків, то за час прострочки він сплачує 10% річних з недовнесеної суми, коли інше не передбачене засновницькими документами.

 Розмір статутного фонду може бути збільшено чи зменшено, але за умови, що всі учасники повністю внесли свої вклади. Зміна розмірів статутного фонду набирає чинності з моменту реєстрації його органом, який зареєстрував Статут підприємства.

 Кошти статутного фонду йдуть на розвиток виробництва. Використовувати їх на зарплатню, заохочення та інші потреби забороняється. Статутний фонд є власністю учасників у межах їхніх вкладів.

 При виході учасника зі складу підприємства чи ліквідації підприємства, йому сплачується вартість частини майна, пропорційно до його частки у статутному фонді. Статутний фонд служить не тільки “перепусткою” для державної реєстрації, але й стартовим капіталом, від якого залежить функціонування підприємства.

(відео: «Кредити для бізнесу 5%, 7%, 9% »)

 Державна реєстрація завершує процес створення підприємства.

Порядок проведення держреєстрації встановлює Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755).

Щоб зареєструвати підприємство, треба звернутися до суб’єкта державної реєстрації. Ними є уповноважені органи Мін’юсту, виконавчі органи місцевих рад; місцеві держадміністрації; нотаріуси; акредитовані суб’єкти.

Найпростіше це зробити в державних Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) або в нотаріуса. У ЦНАП це буде безкоштовно.

Державна реєстрація ТОВ та ПП відбувається незалежно від місцезнаходження юридичної особи, але в межах області або м. Києва. Наприклад, якщо місцезнаходження створюваної юрособи – м. Київ, то звертатися слід саме до київських ЦНАП, а не до обласних.

Але існує також можливість реєстрації на підставі документів поданих в електронній формі взагалі незалежно від місцезнаходження юрособи в межах України. Зареєструвати юрособу онлайн можна на: Он-лайн-будинку Юстиції  – працює для всіх користувачів, які зареєструвалися в онлайн-кабінеті. На сайті Мін’юсту можна знайти також відео про те, як користуватися сервісом; Порталі державних послуг (iGov) – однак, дана послуга працює далеко не для всіх областей (для Київської області можна).

В обох випадках для електронної реєстрації потрібно мати КЕП (ключ електронного підпису на захищеному носії).

За реєстрацію адміністративний збір відсутній. Однак, нотаріуси можуть брати плату за свої послуги.

Для реєстрації підприємства подають (ст. 17 Закону № 755):

• заяву про державну реєстрацію створення юрособи (форма 1, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5);
• заяву про обрання юрособою спрощеної системи оподаткування (форма затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 № 1675)
• та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію платником ПДВ (форма № 1-ПДВ затверджена наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130),
• та/або заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, — за бажанням;
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юрособи (протоколу загальних зборів засновників);
• установчий документ юрособи (у разі використання модельного статуту непотрібно). У разі використання модельного статуту – у протоколі зборів засновників має бути відповідне рішення.

 Після отримання всіх необхідних документів держреєстратор має сформувати опис наданих документів, один примірник якого надають заявнику. На підставі поданого пакету документів держреєстратор проводить реєстраційні дії шляхом унесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР). Реєстрацію здійснюють протягом 24 годин після надходженні документів та проведення інших реєстраційних дій, окрім вихідних та святкових днів (ст. 26 Закону № 755). Відомості про держреєстрацію автоматично передають до органів ДФС, ПФУ та держстатистики. На підставі цих відомостей юрособу зазначені органи беруть на облік

Розгляд документів, поданих для держреєстрації створення юрособи, зупиняють строком на 15 днів, за умови (ст. 27 Закону № 755):

• подання відомостей не у повному обсязі;
• невідповідності відомостей, зазначених у заяві, відомостям зазначеним у документах, або відомостям, що містяться у ЄДР;
• неналежного оформлення документів (виправлення тощо).

 Підставами для відмови у держреєстрації юросіб є, зокрема, те, що (ст. 28 Закону № 755):

• документи подано особою, яка не має на це повноважень;
• не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом 15-денного строку;
• документи суперечать вимогам законодавства;
• найменування юрособи не відповідає вимогам законодавства;
• стосовно засновника юрособи проведено державну реєстрацію рішення про ліквідацію тощо.

Після внесення реєстратором відомостей про новостворену юрособу до ЄДР, від нього можна отримати виписку з ЄДР у письмовій формі. Не плутайте виписку з витягом з ЄДР в електронній формі, який можна отримати самостійно на сайті ЄДР. Для цього в заяві на держреєстрацію слід попередньо поставити позначку навпроти «видати виписку з ЄДР в паперовій формі».

На отриманні виписки з ЄДР реєстрація створення підприємства не завершується. Потрібно також відкрити банківський рахунок, виготовити печатку за потреби (наразі цей крок необов’язковий). Для законного ведення діяльності варто подбати про отримання ліцензій, якщо обрані види діяльності потребують ліцензування, реєстрацію РРО, реєстрацію платником акцизного податку, акредитацію в митних органах (якщо плануєте здійснювати ЗЕД).

 

 

 

4. Припинення діяльності підприємницьких структур.

Основною проблемою нового підприємства є створення життєдіяльного, налагодженого організму, в межах якого працівники чітко усвідомлюють мету своєї діяльності та способи її досягнення. Якщо щойно створене підприємство не перетворюється в налагоджене та кероване підприємство, воно приречене на провал, незважаючи на будь-яку блискучу підприємницьку ідею, залучений крупний капітал, належну якість виготовлюваної продукції й навіть існування високого попиту на неї.

 Конкуренція, що відбувається на ринку, одні підприємства  приводить до багатства, а інші – до банкрутства.

 Сьогодні кожне підприємство, будь-яка структура підприємницького бізнесу повинні самостійно вирішувати свої проблеми. Й коли підприємство опинилось у певних обставинах та змушене припинити своє існування, то робити це слід цивілізованим способом.

 Припинення діяльності здійснюється двома шляхами:

  шляхом реорганізації  та

  шляхом  ліквідації.

 Держава гарантує захист прав та інтересів звільнюваних працівників відповідно до трудового законодавства України.

 Підприємства можуть припиняти свою діяльність не тільки тому, що вони нерентабельні, але й у разі зміни форми функціонування, з’єднуючись з яким-небудь іншим підприємством, або розділу майна та виходу з великого підприємства.

 Проте в усіх цих випадках зачіпаються інтереси як власників, так і найманих працівників, які потребують захисту й можуть розраховувати у цих випадках на державу.

 

 Підприємство реорганізується у разі:

  

• приєднання одного підприємства до іншого;
• злиття підприємства з іншим підприємством та утворення нового підприємства;
• поділу підприємства;
• виділення з підприємства одного чи декількох нових підприємств;
• перетворення одного підприємства в інше.

 

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка

 створюється власником, а в разі банкрутства – судом.

 Майно підприємства, його фінансові кошти після розрахунків з бюджетом, кредиторами, оплатою праці працівників розподіляється між засновниками пропорційно до їхньої частки в майні підприємства.

 Ліквідація підприємства вважається завершеною, а підприємство таким, яке припинило свою діяльність з моменту внесення запису про це до реєстру державної реєстрації. 

 

Після викладення нового матеріалу проводжу з студентами бесіду (з метою  репродуктивного відтворювання вивченого матеріалу). Задаю студентам питання такого змісту, які пов’язані з вивченням даної теми:

Що таке засновницькі документи?

Який основний зміст та структура статуту підприємства (фірми)?

Що таке засновницький договір, яка його структура?

Протягом  якого терміну здійснюється державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності?

 Для контролю і самоперевірки знань пропоную студентам пройти тестування.

(тести на закріплення)

Тести до теми: «Технологія заснування власної справи»

ПІБ:

Група:

Дата:

 

1.Певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його відносини з іншими суб’єктами господарювання, називається:

 

а) трудовий договір

 

б) статут підприємства

 

в) колективний договір

 

г) розклад робочого дня на підприємстві

 

2.Що підтверджує набуття підприємством прав юридичної особи?

 

а) свідоцтво про державну реєстрацію

 

б) всі відповіді правильні

 

в) статут та установчий договір

 

г) відкриття рахунків в установах банків

 

3.Форма підприємництва, яка заснована на власності однієї особи або сім’ї, називається:

 

а) корпоративною

 

б) індивідуальною

 

в) приватною

 

г) сімейною

 

4.Основною умовою одержання підприємством прибутку є:

 

а) здійснення господарської діяльності в певному обсязі

 

б) перевищення доходів над витратами

 

в)задоволення попиту споживачів

 

г)перевищення витрат над доходами

 

 

5.Припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу майна – це:

 

а) санація

 

б) банкрутство

 

в) ліквідація

 

г) реструктуризація

 

6.Вказати на те, що не входить до статей статуту підприємства

 

а) Найменування та місце знаходження.

 

б) Юридичний статус фірми.

 

в) Преамбула.

 

г) Облік та звітність.

 

7.Статут підприємства – це:

 

а) зібрання правил, що регулюють діяльність підприємства та взаємовідносини з іншими господарюючими суб’єктами

 

б) паспорт підприємства

 

в) фірмовий знак підприємства

 

г) імідж підприємства

 

 

 

8.Колективний договір – це угода між

 

а) акціонерами щодо розподілу прибутків товариства

 

б) трудовим колективом підприємства та адміністрацією, або власником

 

в) засновниками товариства

 

г) колективом підприємства та галузевим міністерством

 

9.Засновницький  договір – це угода між

 

а) акціонерами щодо розподілу прибутків товариства

 

б) двома або кількома засновниками, що до створення підприємства

 

в) засновниками товариства

 

г) колективом підприємства та галузевим міністерством

 

10.Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності проводиться

 

а) у виконавчому комітеті міської ради

 

б) у виконавчому комітеті міської ради або в районній раді

 

в) за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта

 

г) всі відповіді вірні

 

11.Протягом  якого терміну здійснюється державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності?

 

а) протягом 3 робочих днів після надходження документів

 

б) протягом 24 годин після надходження документів 

 

в) протягом 48 годин після надходження документів 

 

г) протягом 5 робочих днів  після надходження документів

 

12.Сукупність грошових коштів та майна, яке необхідно для організації та початку функціонування фірми – це:

 

а) Майно засновників фірми

 

б) Статутний фонд фірми

 

в) Резервний фонд фірми

 

г) Страховий фонд фірми.

 

Ключ до тесту

1. б (1 балів)

2. а (1 балів)

3. б (1 балів)

4. б (1 балів)

5. б (1 балів)

6. в (1 балів)

7. а (1 балів)

8. б (1 балів)

9. б (1 балів)

10. г (1 балів)

11. б (1 балів)

12. а (1 балів)

На завершення оголошую домашнє завдання та пропоную студентам ознайомитися з різними джерелами інформації, в яких вони можуть ознайомитися з матеріалами вивченої теми.