Комплексна підсумкова робота за темою “Пригоди і фантастика (І). Творчість Д.Дефо, Ч.Діккенса”
Усно взаємодіє (УВ) (ГР1))
І Скрудж, схопившись із ліжка, опинився віч-на-віч із таємничим прибульцем, рука якого ту ковдру й відкинула. Так, вони були зовсім поруч, ось як ми з вами, адже я думкою стою у вас за плечем, мій читачу.
Скрудж побачив перед собою дуже дивну істоту, схожу на дитину, але ще більше на старого, котрий наче в якусь надприродну підзорну трубу віддалився від нього на таку відстань, що його можна було сприйняти за дитину. Його довге волосся, що розсипалося по плечах, було білим, як у дуже літньої людини, однак на обличчі не проступало жодної зморщечки, а на щоках грав ніжний рум'янець. Руки в нього були дуже довгі й мускулисті, а кисті рук справляли враження незвичайної сили. Ноги – оголені так само, як і руки, – вражали досконалістю форм. Одягнена ця істота була в білосніжну туніку, підперезану дивним блискучим поясом, і тримала в руці зелену гілку гостролисту, а поли одежі, контрастуючи з цим символом зими, були прикрашені живими квітами. Але найдивніше, що яскравий струмінь світла вибивався в нього з маківки й освітлював усю його фігуру. Певно, через це під пахвою Привид мав схожий на ковпак великий вогнегасник, який слугував йому, очевидно, головним убором тоді, коли він волів не освітлюватися.
Голос Духа звучав м'яко, навіть ніжно, і так тихо, немов долітав звідкись іздалеку, хоча той і стояв поруч.
– Хто ви або що ви? – запитав Скрудж.
– Я – Привид Давнього Різдва.
Скруджеві раптом нестерпно запраглося, щоб Дух вдягнув свій головний убір. Чому виникло в нього таке бажання, Скрудж, певно, й сам не зміг би пояснити, але все ж він попросив Привида надягти ковпак.
– Як! – закричав Дух. – Ти хочеш своїми нечистими руками погасити благе світло, яке я випромінюю? Тобі мало того, що ти – один із тих, чиї пагубні пристрасті створили цей вогнегасник і змусили мене рік за роком носити його, насунувши на самісінькі очі!
Скрудж якомога шанобливіше запевнив Духа, що він не мав ані найменшого наміру його скривдити і, наскільки йому відомо, ніколи й ні за яких обставин не міг примушувати його носити ковпак; а тоді чемно поцікавився, що привело Духа до нього.
– Уставай! І йди за мною!
Скрудж хотів було сказати, що година вже пізня й погода не налаштовує до прогулянок, що в ліжку тепло, а надворі холод – значно нижче нуля, що він одягнений дуже легко – халат, ковпак і нічні туфлі, – а в нього й так уже нежить... Але руці, яка так ніжно, майже як жіноча, стискала його лікоть, не можна було противитися. Скрудж устав із ліжка; однак завваживши, що Дух рухається до вікна, він із переляку вчепився за його одіж.
– Я простий смертний, – заблагав Скрудж, – я можу впасти.
– Дай мені торкнутися твоїх грудей, – сказав Дух, кладучи руку йому на серце. – Це підтримає тебе, і ти здолаєш і не такі перешкоди.
З цими словами він пройшов крізь стіну, захоплюючи за собою Скруджа, й вони опинилися на відкритій сільській дорозі, обабіч якої лежали поля. Місто сховалося з очей, зникло безвісти. А разом із ним розсіялися морок і туман. Був холодний, ясний, зимовий день, і сніг укривав землю.
– Боже милостивий! – вигукнув Скрудж, сплеснувши руками й озираючись довкола. – Я тут ріс! Я бігав тут хлопчаком!
Дух лагідно глянув на Скруджа. Його легкий дотик, мимовільний і невагомий, розбудив якісь почуття в грудях старого Скруджа. Йому здалося, що він відчуває тисячі запахів, і кожен запах будив тисячі спогадів про давно забуті думки, прагнення, радощі, надії.
– Твої губи тремтять, – сказав Дух. – А що це котиться в тебе по щоці?
Скрудж схвильованим голосом, – а це геть незвично для нього, – пробурмотів, що це так, дрібниці, й попросив Духа вести його далі.
(за повістю Ч.Діккенса “Різдвяна пісня в прозі”)
Тестові завдання:
А) з привидом Марлі;
Б) з таємничим прибульцем;
З) з Бобом Кратчитом.
А) білого;
Б) каштанового;
В) русявого.
А) пасма волосся;
Б) струмочок води;
В) струмінь світла.
А) нелюбов до Різдва;
Б) неповага до людей;
В) пагубні звички.
А) я - Привид Давнього Різдва;
Б) я - Привид Теперішнього Різдва;
В) я - Привид Майбутнього Різдва.
А) зневажливо;
Б) шанобливо, чемно;
В) він не звертав на Привида уваги.
А) торкнувся до його очей;
Б) торкнувся до його ніг;
В) торкнувся до його грудей.
А) страх перед Привидом;
Б) забився болюче, коли крізь стіну проходили;
В) спогади про дитинство.
Працює з текстом (ПТ (ГР2))
Виконайте тестові завдання (12б)
А) Джеймс Кук;
Б) Олександр Селькірк;
В) Марко Поло.
А) 18 років;
Б) 27 років;
В) 32 роки.
А) у печері;
Б) на березі;
В) на дереві.
А) Переправив з пошкодженого корабля;
Б) Їх було викинуто на берег;
В) Знайшов на острові.
А) На собі;
Б) На плоту;
В) На шлюпці.
6.Робінзон вів щоденник. Чим і на чому він писав?
А) взяв з корабля чорнило, перо і папір;
Б) взяв з корабля олівець і зошит;
В) взяв з корабля крейду і дошку.
7.Робінзон врятував на острові дикуна. Як його звали?
А) Понеділок;
Б) П'ятниця;
В) Неділя.
А) Стіл і крісло;
Б) Ліжко і стілець;
В) Стіл і стілець.
А) На острові виявилася річка з прісною водою;
Б) Було багато хижих тварин;
В) На острові жили кози, завдяки яким у нього було і молоко, і м'ясо, і шкури;
Г) Корабель прибило до берега, і він зміг забрати звідти багато корисних речей;
Д) Острів з холодним кліматом.
10. Одного разу, вивчаючи острів, Робінзон відкрив квітучу зелену долину. Що на ній росло?
А) Яблука;
Б) Лимони;
В) Апельсини;
Г) Груші;
Д) Виноград.
11.Скільки років прожив Робінзон Крузо на острові?
А) 28 років;
Б) 32 роки;
В)15 років.
А) двох кішок і собаку;
Б) морських свинок;
В) Папугу.
Письмово взаємодіє (ПВ (ГР3)
Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови
Дайте розгорнуті відповіді на наступні питання (по 4б за кожну відповідь):