КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості Зачепилівської районної ради Харківської області на 2014-2019 роки

Про матеріал

Мета концепції полягає у визначенні сучасних теоретико-методологічних засад діяльності Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості Зачепилівської районної ради Харківської області (далі БДЮТ) як закладу життєвої компетентності; науково-методичних, організаційних, кадрових, інформаційних та ресурсних умов його розвитку.

Перегляд файлу

КОНЦЕПЦІЯ розвитку

Зачепилівського районного

Будинку дитячої та юнацької творчості

Зачепилівської районної ради Харківської області

на 2014-2019 роки

 

ВСТУП

Виклики ХХІ століття, процеси реформування в Україні обумовлюють необхідність докорінних змін у справі навчання, виховання й розвитку громадян нової генерації, здатної адекватно реагувати на зміни, повноцінно жити й активно діти у новому світі, постійно самовдосконалюватися.

Позашкільна освіта має бути націленою у майбутнє, на розв’язання проблем нового століття, на розвиток ключових компетенцій вихованців, формування в них проектної культури, нових способів мислення.

Одним із перспективних напрямів модернізації позашкільної освіти є посилення її компетентнісної спрямованості. Перехід до компетентнісно спрямованої освіти обумовлює потребу в розробці концептуальних, проектно-технологічних засад переведення закладу із режиму функціонування в режим розвитку як закладу життєвої компетентності.

Основою всіх перетворень має стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості.

Мета концепції полягає у визначенні сучасних теоретико-методологічних засад діяльності Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості Зачепилівської районної ради Харківської області (далі БДЮТ) як закладу життєвої компетентності; науково-методичних, організаційних, кадрових, інформаційних та ресурсних умов його розвитку.

Концепція є стратегічним документом, який відкриває широкі можливості БДЮТ для розробки програми розвитку, що відповідає специфіці, типу закладу і є актуальною в соціально-економічних, соціокультурних умовах району. 

Вихідні концептуальні положення розвитку закладу ґрунтуються на основних засадах Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схваленої Указом Президента України від 25 червня  2013 року № 344/2013, Законах України «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2012-2020 роки, Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243.

Концепція передбачає розвиток БДЮТ як навчально-виховного, науково-методичного та дослідно-пошукового закладу, де реалізуються новітні підходи до навчання і виховання дітей та молоді, розвитку їхньої життєвої компетентності. БДЮТ - це передусім акмеологічний заклад  цілісного й успішного розвитку, саморозвитку дитини як творця своєї долі, життєтворчості, життєвого успіху.


1.  Аналіз наявного стану та діяльності закладу

 

У закладі функціонують такі гуртки та творчі об’єднання (відповідно до напрямів позашкільної освіти):

художньо-естетичний напрям: хореографічний, вокальний, образотворче мистецтво, ляльковий театр, народної творчості;

туристсько-краєзнавчий напрям: історичне краєзнавство, пішохідний туризм, екологічне краєзнавство, літературне краєзнавство;

еколого-натуралістичний напрям: юний еколог, основи біології, природа крізь призму англійської мови;

науково-технічний напрям: виготовлення сувенірів, початкове технічне моделювання;

фізкультурно-спортивний напрям: шаховий;

військово-патріотичний  напрям: юний стрілок;

соціально-реабілітаційний напрям: молодіжний клуб, юний ерудит, основи учнівського самоврядування;

дослідницько-експериментальний напрям: українська мова.

На підставі Статуту Зачепилівський районний Будинок дитячої та юнацької творчості щорічно укладаються угоди з загальноосвітніми навчальними закладами району, в особі їх керівників, про спільне докладання зусиль для вирішення питань позашкільної освіти та виховання учнів даного закладу, задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації, а також пошук та підтримку здібних і талановитих учнів, які погоджується начальником відділу освіти.

Гуртки закладу працюють за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України, які використовуються при складанні навчального календарного планування роботи гуртків.

У Зачепилівському районі немає промислових підприємств, діють дрібні фермерські господарства. Основна кількість працездатного населення забезпечує себе роботою самостійно, працюючи у домашньому господарстві. На протязі останніх років спостерігається стійка тенденція до зменшення сільського населення, спричинена відтоком молоді до міст.

Виходячи із зазначеного соціально-демографічного складу учнів та батьків у закладі працюють тільки бюджетні гуртки.

Зачепилівський районний БДЮТ розташований у центрі селища, не межує із проїжджою частиною доріг. Поблизу знаходяться Зачепилівський ліцей, Дитяча музична школа, Районний будинок культури, Центральна районна бібліотека, ДНЗ ясла-сад «Ромашка». Ці заклади, в деякій мірі, є конкурентами БДЮТ в плані організації навчання та дозвілля дітей та молоді.

Зачепилівський районний БДЮТ співпрацює із загальноосвітніми навчальними закладами району:

  •       організовує гуртки для учнів району;
  •       організовує проведення гуртків на базі ЗНЗ;
  •       організовує проведення масових заходів з учнями району та участь учнів у обласних масових заходах;
  •       координує діяльність дитячих громадських об’єднань;
  •       координує діяльність районного науково-дослідницького товариства учнів «Наука»;
  •       координує туристсько-краєзнавчу роботу у закладах освіти.

З Дитячою музичною школою:

  •       організація районного фестивалю дитячої творчості «Перлини Зачепилівщини»;
  •       узгодження розкладів занять для дітей, які відвідують обидва заклади.

З Районним будинком культури:

  •       організовує проведення спільних заходів, концертів (конкурси «Зачепиляночка», «Перехрестя кохання», концерти до професійних свят, 8 Березня, Дня Захисника Вітчизни та ін.);
  •       організовує участь вихованців у районних масових заходах (фестиваль «Перлини Зачепилівщини», відкриття районної ялинки, районне свято «Масляна», День захисту дітей та ін.);
  • організовує участь вихованців у заходах селища (День селища; День Перемоги та ін.)

З Центральною районною бібліотекою:

  • проводить спільні заходи (виставки, семінари, конференції);
  • організовує використання вихованцями ресурсів бібліотеки у підготовці до конкурсів;
  • організовує проведення екскурсій для  вихованців гуртків до районної музейної кімнати.

З ДНЗ ясла-садом «Ромашка»:

- організовує гуртки для вихованців ДНЗ;

- організовує проведення гуртків на базі ДНЗ.

 

Приміщення Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості пристосоване для організації позашкільної освіти. З травня 2000 року дане приміщення використовується як приміщення позашкільного закладу. У 2006 році відбулася реконструкція приміщення закладу. Має один навчальний корпус, в якому навчається 437 вихованців. Опалення – централізоване, є водопровід та каналізаційна мережа. Приміщення обладнане енергозберігаючими вікнами та дверима. Вікна мають фрамуги для провітрювання приміщень. Другий вхід до приміщення без східців, через що не потребує обладнання пандусом.

Загальна площа земельної ділянки становить 390 м2 .

Загальна площа приміщень становить 302 м2 .

Територія закладу знаходиться у належному стані. На території закладу ростуть кущі та декоративні дерева.

У приміщенні Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості обладнані:

- 4 навчальних кабінети для занять гуртків;

- хореографічна (актова  зала);

- роздягальня;

- кабінет адміністрації;

- методичний кабінет;

- допоміжні приміщення.

Меблі у трьох кабінетах потребують заміни.

У закладі є хореографічна зала площею 74,3 м2, яка використовується для проведення масових заходів. Зала забезпечена дзеркалами, станками, музичним обладнанням, піаніно. Є роздягальня.

Вокальний кабінет забезпечений магнітофоном, баяном та комп’ютером. Для здійснення управлінської та методичної діяльності використовуються 3 комп’ютери.

Для забезпечення роботи туристських гуртків, здійснення походів та проведення змагань було придбано обладнання.

Проблеми: на внутрішніх стінах тріщини, на стінах та підлозі грибок, що спричиняє відслоєння штукатурки.

 

Необхідність суттєвих змін у діяльності закладу передбачає:

  •                 актуалізацію змісту освіти, здатного забезпечити необхідні умови для розвитку ключових компетенцій дітей, їхніх творчих здібностей; розвитку мотивації учнів до самоосвіти, включення в соціально значущу діяльність, професійного і особистісного самовизначення, самореалізації і самовиховання; інтеграції в суспільство, формування толерантної свідомості, організації змістовного дозвілля;
  •                 розробку навчальних програм нового покоління;
  •                 підвищення професійного рівня педагогів відповідно до сучасних вимог;
  •                 створення умов збереження єдиного освітнього простору у взаємодії з різними рівнями освіти;
  •                 розвиток міжвідомчої співпраці з метою забезпечення якісної освіти, необхідної для формування конкурентоздатності молодих людей в умовах ринкової економіки;
  •                 зміцнення матеріально-технічної бази, ресурсного забезпечення закладу;
  •                 розвиток нормативно-правової бази, приведення її у відповідність зі змінами в діяльності закладу;
  •                 забезпечення наукового супроводу організації інноваційної діяльності та впровадження педагогічних нововведень;
  •                 забезпечення державно-громадського та проектно-цільового управління закладом;
  •                 формування через освіту здорового способу життя дітей та молоді;
  •                 інтеграцію освіти до європейського та світового освітнього простору.


2. Місія, мета та завдання закладу

 

Місією БДЮТ як закладу життєвої компетентності є забезпечення розвитку життєстійкості, життєдіяльності та життєтворчості, життєвого потенціалу як внутрішніх, особистісних передумов життєвого успіху його вихованців, створення комфортного та ціннісно насиченого простору життєдіяльності учнів.

Реалізація місії потребує здійснення чотирьох взаємообумовлених цілей, які становлять мету життєдіяльності БДЮТ:

1) розвиток життєвого потенціалу та життєвої компетентності вихованців;

2) виконання закладом функцій соціального інституту;

3) захист і підтримка дитини у вирішені її соціальних життєвих проблем;

4) участь у вирішенні проблем громади, суспільства.

Основна мета діяльності Будинку дитячої та юнацької творчості – розвиток життєво компетентної, творчої особистості, здатної успішно само реалізуватися в соціумі як Громадянин, Сім’янин, Професіонал, носій Культури.

Стратегічні завдання розвитку закладу:

  •                 освоєнні простору цінностей (моральних, естетичних, цінностей праці) та сприяння формуванню життєвих цінностей вихованців;
  •                 забезпечення фізичного, психічного, соціального розвитку, формування здорового способу життя вихованців;
  •                 організація змістовного дозвілля вихованців;
  •                 формування здатності до протидії негативним суспільним явищам, деструктивним впливам середовища;
  •                 розвиток психологічної культури, психологічної стійкості вихованців;
  •                 забезпечення умов розкриття, розвитку та реалізації творчого потенціалу вихованців;
  •                 пошук, розвиток і підтримка обдарованих вихованців;
  •                 створення можливостей для здійснення та реалізації життєвого вибору вихованців, виховання відповідальності за власний вибір;
  •                 сприяння самореалізації вихованців шляхом розкриття та реалізації їх здібностей, розвитку природних нахилів.

Важливими аспектами життєдіяльності закладу мають стати соціальне проектування та соціальна практика, оскільки життєва компетентність - це результат активної участі дитини в суспільних процесах, її включення в систему соціальних зв’язків та відносин. Розвиток і прояв життєвої компетентності учнів перебуває в прямій залежності від їх суспільної соціально значущої діяльності.

 


3. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТИ І ЗАВДАНЬ КОНЦЕПЦІЇ

 

3.1. Науково-теоретичні положення

Теоретико-методологічною основою для розбудови моделі БДЮТ як закладу життєвої компетенції є теорія життєтворчості, психологія та педагогіка життєтворчості, ідеї, принципи компетентнісно спрямованої освіти.

Заклад життєвої компетентності – інноваційний позашкільний навчальний заклад, який сприяє досягненню нової якості освіти на основі освоєння його вихованцями ключових компетенцій, становлення їх життєвої компетентності, яка дає їм можливість успішно інтегруватися в суспільство, визначати і втілювати свою життєву стратегію, бути мобільними і конкурентоспроможним, здатним до самореалізації творчого потенціалу, до свідомого життєвого вибору і прийняття відповідних рішень.

Набуття учнями життєвої компетентності пов’язуються зі здатностями розв’язувати складні життєві завдання, серед яких можна виділити:

  •                 пов’язані з життєвим самовдосконаленням та самореалізацією;
  •                 породжені спілкуванням, необхідністю конструктивного розв’язання конфліктів;
  •                 пов’язані із самопізнанням та пізнанням навколишнього світу;
  •                 які виникають у процесі оволодіння  різними видами діяльності;
  •                 пов’язані з виконанням соціальних ролей;
  •                 зумовлені участю в правових відносинах, тощо.

Інтегральне завдання позашкільного навчального закладу – розвинути в особистості ресурс конструювання дій, необхідних для вирішення вказаних завдань.

Домінантами та якісними характеристиками БДЮТ як закладу життєвої компетентності є наступні:

  •                 розвиток і саморозвиток учнів як суб’єктів культури, творців і проектувальників свого життя;
  •                 пріоритет особистості, її замовлення на освіту;
  •                 орієнтація на виховання відповідальної, конкурентоспроможної особистості, здатної до критичного мислення, самостійного розв’язання проблем, активної діяльності;
  •                 оволодіння життєвими компетенціями, освоєння соціальних і життєвих ролей;
  •                 інноваційний тип навчання, побудований на активних інтерактивних методах: учень – суб’єкт, партнер у навчально-виховному процесі;
  •                 вихід на індивідуальний  освітній маршрут;
  •                 утвердження соціального партнерства; впровадження державно-громадської моделі управління закладом;
  •                 режим випереджувального, проектного розвитку;
  •                 гнучкі, варіативні, авторські програми;
  •                 ключові життєві компетенції, оволодіння технологіями життєтворчості, вміння використовувати знання як інструмент розв’язання життєвих проблем;
  •                 постійна діагностика  моніторинг рівня розвитку життєвої компетентності відповідно до сензитивних періодів дитини.

Заклад життєвої компетентності – це заклад, життєдіяльність якого побудовано на передачі дітям соціальних цінностей  (з яких вони конструюватимуть власні цінності), становленні їхньої здатності шукати, знаходити та стверджувати сенс свого життя.

Важливими аспектами життєдіяльності БДЮТ як закладу життєвої компетентності є соціальне проектування, життєва та соціальна практика, що сприяють активній участі дітей та молоді в суспільному процесі, їхньому включенню в систему соціальних зв’язків та відносин, суспільно значущу діяльність, набуттю життєвого та соціального досвіду.

Розвиток БДЮТ як закладу життєвої компетенції  сприяє досягненню нової якості освіти на основі формування в його вихованців стрижневих життєвих компетенцій.

Відповідно до сучасних освітніх трансформацій розвиток закладу будується на принципах демократизації, цілісності, системності, національної спрямованості навчально-виховного процесу, культуро-відповідності, гуманізації, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, полікультурності, інноваційних способів організації освітнього простору, технологізації.

Позашкільний навчальний заклад як заклад життєвої компетентності вимагає  технологій становлення особистості учня як суб’єкта і проектувальника власного життя, створення інноваційного педагогічного простору закладу, виховання компетентної, соціально активної й соціально мобільної особистості, спроможної ефективно вирішувати складні життєві ситуації, набувати і творчо виконувати соціальні ролі.

Стратегія розвитку закладу базується на принципі забезпечення широкого спектру соціально-освітніх послуг для покращення якості життя дітей і молоді, для успішної соціалізації вихованців.

 

3.2.  Зміст і форми організації освітнього процесу у закладі

Головна мета, завдання і принципи діяльності Будинку дитячої та юнацької творчості зумовлюють необхідність модернізації змісту, методів і форм навчально-виховного процесу в закладі.

Загальними засадами визначення нового змісту освіти є гуманізація, диференціація, інтеграція, науковість, широке застосування нових інформаційних технологій, розвиток партнерства учасників освітнього процесу.

З методологічних позицій зміст освіти в закладі повинен мати три рівноправних компоненти:

* фундаментальність (передачу сучасних знань);

* гуманістичну орієнтацію (виховання);

* продуктивну практичну і проектну спрямованість (розвиток компетенцій).

Цілісність змісту досягається лише за динамічного балансу всіх складових цієї тріади.

Зміст освіти в БДЮТ оновлюється цілісно з урахуванням  таких пріоритетів:

  1.              Освіта для розвитку компетентності особистості. Саме засобами позашкільної освіти можна сформувати такі компоненти життєдіяльності людини, як практичні навички, критичне мислення, норми спілкування й основи здорового способу життя, освоєння ключових життєвих компетенцій.
  2.              Освіта для пізнання та освоєння навколишнього світу і процесів, які в ньому відбуваються. Освіта сприяє становленню в дітей цілісного наукового світогляду, розвитку соціальних і комунікативних компетенцій на основі засвоєння та практичного застосування системи знань про природу, людину, суспільство, культуру.
  3.              Освіта для розвитку творчості забезпечує оволодіння засобами пізнавальної і практичної креативної діяльності.
  4.              Освіта для майбутнього розвитку сприяє соціальній інтеграції вихованців у динамічному світі, забезпечує їх здатність до його перетворення.
  5.              Якість освіти передбачає підвищення вимог до педагогів, їхньої кваліфікації, забезпечення різноманітними варіантами програмами і методами роботи, які відповідають індивідуальним потребам вихованця і педагога.
  6.              Диверсифікація освітньої діяльності. Освітня діяльність повинна бути інноваційною, різноманітною, гнучкою, здатною швидко реагувати на зміни в оточуючому світі.
  7.              Персоніфікація навчання. Вихованець має заохочуватися в своєму бажанні використовувати різноманітні внутрішні ресурси, мати умови для самовираження в процесі освітньої діяльності.
  8.              Індивідуалізація навчання та виховання  передбачає індивідуально зорієнтовану допомогу дітям у реалізації їхніх потреб на основі врахування індивідуальних ритмів розвитку кожної дитини; залишає право на самобутність, унікальність дитини, вимагає створення умов для її позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації та досягнення нею обов’язкового позитивного результату.
  9.              Гуманізація всієї сфери освіти. Освіта повинна розглядатися як становлення дитини, розвиток її творчого потенціалу. Такий підхід гарантує оптимістичне ставлення до дітей, віру в їхні здібності, визначення права на самостійність, вільний вибір, самовизначення.

Організація компетентнісно спрямованого навчання передбачає розробку педагогами технологій, мета яких - не нагромадження знань, а постійне збагачення досвідом життєтворчості, компетентності, реалізація механізму самоорганізації та самореалізації кожного вихованця.

Зміст освіти має бути осучаснений таким чином, щоб учні були мобільними і відповідальними в самостійному житті, могли цілеспрямовано використати свій потенціал як для самореалізації в особистісному плані, так і інтересах суспільства, держави.

Освітній процес, спираючись на здібності, інтереси, ціннісні орієнтації і життєвий досвід дитини, надає можливість реалізувати себе в різних сферах творчої діяльності. При цьому забезпечується пріоритетність індивідуальності, самоцінності, самобутності дитини як активного носія життєвого і соціального досвіду.

Навчання дітей проводиться за трьома рівнями:

І – початковий. Це творчі об’єднання загальнорозвивального спрямування, що сприяють виявленню здібностей дітей, розвитку їхнього інтересу до творчої діяльності. Головне педагогічна завдання на цьому етапі – створити умови для вибору гуртка, секції, творчого об’єднання і конкретного вибору творчої діяльності.

ІІ - основний. Це творчі об’єднання, які розвивають стійкі інтереси дітей та молоді, надають їм додаткові знання, сприяють формуванню нових умінь та навичок, задовольняють потреби в професійній орієнтації.

ІІІ - вищий. Це творчі  об’єднання для розвитку здібностей обдарованих дітей відповідно до їхніх нахилів і задатків, для задоволення потреб молоді в допрофесійній підготовці.

Отже, залежно від освітніх потреб кожної дитини, її пізнавальних можливостей та мотивів, здібностей і нахилів вибудовується особистісна освітня траєкторія здобуття позашкільної освіти.

Педагог сам обирає форми і структуру навчальних знань, методи навчання, керуючись їх педагогічною доцільністю та іншими факторами, що зумовлюють результативність навчання і виховання дітей.

Освітній процес організовується таким чином, щоб питома вага навчальної інформації гармонійно поєднувалася з інформацією, пов’язаною з особистісним становленням,  з процесом розвитку життєвих компетенцій дітей та учнівської молоді. Технологія організації освітнього процесу є послідовним розгортанням педагогічної діяльності та спілкування.

Складовими навчальних технологій в закладі є індивідуальні, групові та колективні форми організації роботи.

Навчання в закладі має бути відкритим до пошуку альтернативних способів здобуття знань. До ефективних належать інтерактивні технології, за допомогою яких керівники творчих об’єднань у ході спілкування з вихованцями інтерпретують життєві події, впливають на конструювання учнями власних дій, сприяють активізації діяльності вихованців, розвивають їхню здатність до самоконтролю і самореалізації. У навчально-виховному процесі широко використовуються активні форми і методи роботи: тренінги, рольові ігри, мозкові штурми, дебати, диспути, аналіз ситуацій тощо. Використання інтерактивних технологій створює соціально-педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціальних явищ, здорового способу життя, правового захисту.

Важливою складовою змісту освіти повинні стати нові інформаційні технології навчання, які  б не тільки забезпечили комп’ютерну грамотність, а й формували високу інформаційну культуру людини.

Актуалізація оздоровчої функції закладу передбачає посилення мотиваційного компоненту у вихованні здорового способу життя в діяльності всіх творчих об’єднань.

Ідеї соціального, психічного здоров’я мають знайти відображення у змісті різних занять на рівні практичного утвердження у свідомості учнів необхідності бережного ставлення до свого здоров’я і здоров’я інших як найвищої цінності.

Визначатимуть управлінські домінанти навчально-виховного процесу такі принципи:

  •                         принцип суб’єктності. Навчально-виховний процес сприяє зрозумінню свого «Я» у зв’язках з іншими людьми і світом, осмисленню своїх дій, передбаченню їхніх наслідків для інших і для себе як носія життєвого досвіду, свідомому здійсненню власного життєвого вибору. Відповідно до цього принципу в центрі освітнього процесу має бути:
  •                  розвиток дитини як людини культури, здатної визначити свою життєву траєкторію;
  •                  формування здатності вихованця до саморозвитку;
  •                  формування у вихованців здатності до рефлексії, генерації ідей, їх продукування;
  •                  розвиток навичок самоорганізації, планування діяльності, програмування дій тощо;
  •                         принцип рефлексивності як обов’язковий компонент навчально-виховного процесу. Рефлексія охоплює як життєдіяльність вихованця, так і його мислення, почуття, цінності, мотиви. Особливої значущості набуває культивування моральної духовної рефлексії;
  •                         принцип діалогічності. Він допомагає усвідомити, що життя за своєю природою - діалогічне, кожна людина веде постійний внутрішній діалог із собою, зі своє совістю, сучасниками.

Зазначені підходи до модернізації змісту освіти в закладі конкретизуються в навчальному плані, який унормовує основні параметри організації навчально-виховного процесу, його тривалість, розподіл часу за роками навчання.

 

3.3. Розвиток виховної системи закладу

Науковою основою реалізації політики закладу у сфері виховання є програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»

Для реалізації її змісту потрібна ефективна виховна система, здатна забезпечити розвиток життєво компетентної особистості.

Науковий фундамент виховної системи також складають:

  •                 теорії розвитку особистості ( К. Роджерс, А. Маслоу, Ж. Піаже, Е. Еріксон, Д. Ельконін, Л. Виготський , Л. Кольберг);
  •                 теорія соціального впливу (А. Бандури);
  •                 гуманістична теорія виховання дитини через середовище (В.О.Сухомлинський);
  •                 позитивне сприйняття дитини, підхід до неї з оптимістичною гіпотезою, виховання перспективних шляхів ( А.С. Макаренка);
  •                 теорія життєтворчості  особистості (Л. Сохань, І. Єрмакова);
  •                 теорія проектування поступового становлення якостей майбутньої особистості  й керування здійсненням намічених проектів (Г. Костюка).

Процес розвитку особистості дитини має проектуватися через призму суб’єктивності і самості:

  •                 самодіагностика;
  •                 самоусвідомлення;
  •                 само актуалізація;
  •                 самореалізація;
  •                 самовдосконалення;
  •                 самовиховання;
  •                 саморозвиток;
  •                 самонавчання;
  •                 самоосвіта;
  •                 самореалізація;

Сучасна практика виховання потребує запровадження у виховній діяльності з дітьми підходів, які б забезпечували особистісну спрямованість, системність, інтерактивність. Такими є:

  •                 системний підхід;
  •                 діяльнісний підхід;
  •                 особистісно зорієнтований підхід;
  •                 синергетичний підхід;
  •                 компетентнісний підхід;
  •                 проектний, інноваційний підхід.

Системний підхід - це методологічна орієнтація виховної діяльності як системи, основними ідеями якої є:

  1.              Особистість дитини розвивається у цілісному інтегрованому процесі, в якому всі компоненти (цільовий змістовний, організаційно- діяльнісний, оцінно-результативний) взаємопов’язані.
  2.              Інтеграція зусиль суб’єктів виховання сприяє підвищенню ефективності педагогічного впливу на особистість.
  3.              Розширення кола суб’єктів виховного впливу на особистість.
  4.              Оптимальне використання у виховній діяльності ресурсів батьків, громадських організацій, фондів тощо.

Діяльнісний підхід. Його основними ідеями є:

1. Діяльність є рушійною силою й умовою розвитку дитини.

 2. Основна функція діяльності полягає  тому, що в ній набувається соціальний досвід, накопичується досвід ставлення особистості до світу, праці, колективу, людей, до самої себе.

3. Виховання – це спільна діяльність дітей й дорослих з реалізації спільно розроблених цілей і завдань.

Особистісно зорієнтований підхід. Його основними ідеями є:

1. Центрування виховання на особистості. Визнання за дитиною права бути собою, на збереження власної індивідуальності.

2. Опора у вихованні на внутрішній світ дитини, врахування її індивідуальних особистостей, віра в її можливості, розвиток її позитивної «Я-концепції».

3. Виховна діяльність має відповідати потребам та інтересам дитини – сприяти реалізації природного потенціалу особистості.

Синергетичний підхід. Його основами є:

  1.              Виховна система є самоорганізованою,  відкритою системою.
  2.              Існування в системі нестабільних станів є умовою її динамічного розвитку.
  3.              Важливим фактором становлення і розвитку виховної системи є взаємодія системи і середовища.

Компетентнісний підхід – це методологічна орієнтація виховної діяльності на розвиток життєвих компетенцій, становлення конструктивної життєвої стратегії та індивідуально-особистісних технологій життєтворчості особистості у процесі виховання. Його основними ідеями є:

  1.              Виховання має бути (а не декларативно проголошуватися) рівноправною складовою педагогічного процесу.
  2.              Виховання – це інтерсуб’єктивний процес. Виховання компетентного вихованця – це виховання суб’єкта життя, суб’єкта життєтворчості.
  3.              Виховання – не беззмістовне моралізаторство, а практична діяльність та духовне спілкування педагога і вихованця.
  4.              Виховання – це засіб становлення оптимальної життєвої стратегії вихованця.

Виховна практика має будуватися на основі не одного підходу а декількох. Разом вони складають стратегію виховної діяльності та обумовлюють вибір тактики дій в конкретній ситуації та в конкретний проміжок часу.

Необхідно підкреслити, що з усього діапазону наведених підходів одна орієнтація має бути домінуючою. Для БДЮТ наразі пріоритетним є компетентнісний підхід, згідно з яким слід створювати нові механізми виховання, а не тільки культивувати ті, що вже склалися. Перспективними є такі форми взаємодії в системі «вихователь – вихованець», які активізують зростання виховної ініціативи в дітей, що проявляється у висуненні і постановці виховних завдань самими вихованцями, розширює межі їхнього особистісного самовдосконалення, зміцнює їхні ціннісні орієнтири.

Домінантою у вихованій діяльності закладу має стати формування у вихованців соціальних компетенцій – базису для позитивної поведінки, які допоможуть дитині адекватно виконувати суспільні норми і правила, ефективно вирішувати проблеми повсякденного життя.

Основним критерієм результативності виховного процесу в закладі має стати формування життєвої компетентності особистості вихованця, здатного до самостійного життя і діяльності в сучасному суспільстві як Громадянин, Професіонал, Сім’янин, носій Культури.

Будинок дитячої та юнацької творчості має координувати свою діяльність з іншими суспільними інституціями, інтегруючи їх в єдиний виховний простір, спрямований на розвиток творчої особистості дитини.

 

3.4.  Організація науково-методичної

та дослідницько-пошукової роботи в закладі

Зміни в змісті й структурі освіти в закладі мають глибинний характер і потребують розв’язання проблем підготовки педагога, який уміє працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технологій, змісту, форм, методів навчання і виховання.

Акценти в науково-методичній роботі з педагогами мають бути перенесені на механізми оволодіння новими технологіями, прилучення до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного в широкій і різноманітній практиці.

Оптимальний вибір варіанту змісту  й організаційних форм науково-методичної роботи забезпечується:

  •                 врахуванням наявних нормативних документів, перспектив розвитку закладу;
  •                 аналізом стану навчально-виховного процесу та наслідків окремих напрямків діяльності;
  •                 врахуванням умов і специфіки інноваційного розвитку закладу, особливостей навчального року;
  •                 врахуванням якісного складу педагогічних кадрів, їхніх запитів та інтересів.

Основними принципами  науково-методичної роботи є:

  •                         демократизація та гуманізація навчального процесу;
  •                         проектно-цільовий підхід до організації методичної роботи відповідно до програмних цілей закладу та напрямків його діяльності;
  •                         організація роботи з  педагогічними кадрами на основі врахування їхніх потреб та реального рівня професійної компетентності;
  •                         системність та систематичність;
  •                         науковість;
  •                         оперативність та мобільність;
  •                         прогностичність та випереджувальний характер;
  •                         оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм роботи.

Основним завданням науково-методичної роботи є:

  •                 організаційно-методичне забезпечення Програми розвитку закладу;
  •                 удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання дітей;
  •                 розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогів, їхньої загальної культури, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;
  •                 інформаційне забезпечення педагогів з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення педагогічної науки, ефективного педагогічного досвіду; 
  •                 організаційно-методична допомога в розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідній роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, перспективного досвіду, педагогічних технологій;
  •                 створення навчально-методичних комплексів, розробка навчальних програм, методичних посібників, рекомендацій;
  •                 підготовка до атестації педагогічних працівників;
  •                 створення проектів спільної діяльності закладу і наукових установ, забезпечення співробітництва педагогів і науковців.    

Методична служба має надавати висококваліфіковані послуги, серед яких:

- предметно-методичний сервіс – індивідуальне, групове консультування педагогів з актуальних проблем освітнього процесу;                                                                                                 

- моніторинговий сервіс – розробка критеріїв та проведення моніторингових досліджень;

- маркетинговий сервіс – визначення ступеня забезпечення освітніх запитів батьків, громадськості, прогнозування змін освітніх запитів;

- експертний сервіс ( науково-методичний аудит) – експертиза освітніх проектів, рецензування, редагування методичних збірників, посібників;

- консалтинговий сервіз – пошук, накопичення, систематизація інноваційних технологій, надання консультативних послуг керівникам, педагогам.

Організації науково-методичної роботи в закладі сприяє її чітка структура, яка складається із взаємопов’язаних елементів, що відповідають поставленим перед закладом цілям і завданням та втілюються в різних формах, методах і засобах.

Організаційна структура науково-методичної роботи включає:  методичну раду, методичні об’єднання, творчі групи педагогів, творчі лабораторії, служби психологічного, інформаційного супроводу та педагогічного моніторингу.

Основним напрямом діяльності методичної ради має стати інноваційна діяльність, що передбачає:

  •                         трансформацію наукових ідей у практику роботи педагогічних працівників, організацію пошукових досліджень у сфері позашкільної освіти, участь у діяльності експериментальних педагогічних майданчиків;
  •                         створення інформаційного банку для забезпечення потреб освіти;
  •                         розробку програм науково-методичного супроводу професійного розвитку педагогів.

Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників.

Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації  навчально-виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення ефективного педагогічного досвіду, науково-педагогічної інформації. Колективними формами методичної роботи є педагогічна рада, методичні об’єднання, інструктивно-методичні наради, теоретичні та практичні семінари, школи професійної майстерності, науково-практичні конференції, педагогічні читання тощо.

Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівня освіти, професійної компетентності, специфіки діяльності, індивідуальних можливостей педагогічних працівників. Індивідуальними формами методичної роботи є наставництво, консультації, самоосвіта, стажування в науково-дослідних інститутах, прикріплення до кафедр науково-дослідних інститутів.

Самоосвіта педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення ефективного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих занять, підготовка рефератів і доповідей тощо. Самоосвіта є обов’язковим елементом розвитку професійної компетентності педагогічних працівників, які вільно обирають форми, методи і засоби навчання.

З метою забезпечення належних умов для організації та проведення науково-методичної роботи в закладі передбачається оновлення діяльності методичного кабінету, інформаційно-ресурсного центру.

 

3.5. Управління закладом

Діяльність Зачепилівського районного БДЮТ регулюється чинним законодавством України і власним Статутом.

Управління БДЮТ є державно-громадським. Безпосереднє управління закладом здійснює директор та органи громадського самоврядування (загальні збори, Рада закладу, методична рада, педагогічна рада,  учнівська рада, батьківська рада).

Вищим органом БДЮТ є Рада закладу, створена для ефективного керівництва та координації всіх напрямів його діяльності. Рада закладу уповноважена вирішувати ключові питання організації навчально-виховного процесу, затверджувати структуру та штатний розклад закладу, заслуховувати і затверджувати щорічні звіти директора про результати діяльності закладу, розглядати і затверджувати Статут та Положення, що регулюють діяльність БДЮТ, вносити до них відповідні зміни. До складу Ради входять директор БДЮТ, його заступник, обрані педагоги, батьки, вихованці, представники громадських і державних організацій, з якими активно співпрацює заклад, представники засновників, спонсори.

Для вирішення проблем організації навчально-виховного процесу, питань педагогічної діяльності функціонує колегіальний орган – педагогічна рада, членами  якої є всі педагоги БДЮТ.

Для наукового забезпечення діяльності закладу із методистів, заступника директора з навчальної роботи,  керівників методичних обєднань створюється методична рада.

Для вирішення проблем учнівського колективу, питань функціонування та розвитку учнівського самоврядування в БДЮТ діє рада мудреців – орган учнівського самоврядування закладу.

Батьки беруть участь у діяльності закладу через батьківську раду, яка діє в межах визначених повноважень, сприяючи створенню необхідних умов для навчання, виховання й розвитку дітей.

Названі органи самоврядування є дієвим засобом налагодження зворотного звязку для поточного коригування управлінських рішень в закладі, формування громадської думки і ефективним способом демократизації управління.

Кожна з цих рад діє в межах своєї компетенції на основі Статуту, Положень, які розробляються в закладі, обговорюються членами цих рад та затверджуються Радою закладу.

Удосконалення управлінських функцій відповідно до вимог освітнього менеджменту потребує створення моніторингової служби для оцінювання діяльності закладу та прогнозування його подальшого розвитку, ефективної діяльності системи інформаційного забезпечення.

Координує діяльність усіх дорадчих структур директор БДЮТ. Для вирішення спірних питань, якщо такі виникають, створюється узгоджувальна комісія, до якої делегують своїх представників усі ради і профспілковий комітет. Остаточне рішення зі складних і спірних питань приймає директор.

Функції директора зміщуються на створення умов для самоорганізації роботи учнів, педагогів, працівників адміністрації, на здійснення маркетингової діяльності як цілісної концепції управління закладом. Таким чином, здійснюватиметься поетапний перехід від оперативного до стратегічного проектно-цільового управління. Саме воно зосереджує увагу управлінців усіх рівнів на меті їхньої діяльності, заохочує  до співпраці учасників педагогічної взаємодії, визначає програму виконання роботи, конкретизує процес досягнення мети, допомагає об’єктивно оцінити особистий внесок кожного.

Завдяки впровадженню моніторингового супроводу та інтерактивних технологій діяльність організаційних структур на всіх рівнях управління набуде рефлексивного характеру, сприятиме процесам діалогізації взаємин, узгодженості дій.


4. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ

 

Фінансово-господарська діяльність БДЮТ здійснюється на основі державної політики в галузі освіти та перспективних напрямів розвитку закладу.

Концепція розвитку закладу реалізується в межах загального обсягу видатків, виділених бюджетом на відповідні роки, а також передбачає залучення позабюджетних коштів, спонсорів, меценатів, інших юридичних і фізичних осіб, що не суперечить чинному законодавству України.

Джерелами формування кошторису є:

  •                  кошти засновників;
  •                  прибутки від реалізації продукції відділів; добровільні грошові внески і пожертви юридичних і фізичних осіб.

Матеріально-технічні та фінансові ресурси визначаються реальними потребами реалізації конкретних проектів, які є складовими Програми розвитку БДЮТ на 2014-2019 рр., відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил з урахуванням типового переліку обов’язкового навчального обладнання, а також наукового поступу в галузі інформаційних технологій.

Реалізацію Концепції розвитку Центру позашкільної роботи забезпечують такі  умови:

- нормативно-правові як основа правового регулювання розвитку закладу; її складають документи міжнародного, державного та організаційного рівня, положення, що регулюють діяльність закладу;

-  організаційно-управлінські як основа координації освітнього процесу, здійснення моніторингу якості освіти, оновлення фінансово-економічних і матеріально-технічних ресурсів;

-  психолого-педагогічні як основа формування в педагогів системного бачення процесу розвитку закладу та актуалізації потреби у вдосконаленні та оновленні практики роботи з дітьми, забезпечення готовності педагогів до запровадження інновацій, заохочення їх до творчого розв’язання проблем (підготовка педагогів до професійної  діяльності в режимі змін передбачає підвищення їхньої інноваційної, акмеологічної культури, стимулювання на вищі професійні досягнення, орієнтацію на педагогічний успіх, розвиток їхньої професійної компетентності);

- соціально-педагогічні як основа вивчення ринку освітніх послуг, динаміки споживчого попиту, врахування вимог ринку в організації педагогічного процесу, пошуку невикористаних  можливостей закладу; забезпечення своєчасного переходу до нових послуг, навчальних програм, науково-методичного супроводу; орієнтації стратегії маркетингу на перспективу, здійснення соціально-педагогічної експертизи стану навчання і виховання особистості в закладі, реалізації запитів громади щодо якості освіти;

- інформаційно-методичні як основа забезпечення інформаційного і методичного супроводу розвитку закладу, забезпечення переваги закладу в умовах конкуренції, формування його позитивного іміджу.

Умовами реалізації стратегічних напрямів як основи запровадження нових педагогічних та управлінських технологій є:

  •                         перехід до концептуальної форми розвитку освіти на всіх рівнях (відділ, клуб, творче обєднання, секція, гурток);
  •                         організація служби освітнього маркетингу для вивчення соціального замовлення та особистісних запитів учасників навчально-виховного процесу;
  •                         організація служби моніторингу для постійного відстеження динаміки змін у життєдіяльності закладу;
  •                         оновлення функцій управління на всіх рівнях, упровадження державно-громадської моделі управління закладом;
  •                         організація та функціональне оновлення діяльності науково-методичного служби закладу;
  •                         організація системної фандрайзингової  діяльності.

 

 

5. Очікувані результати

 

Основними результатами розвитку  закладу будуть системні позитивні зміни  в його діяльності, зокрема:

  •                         створення умов для інноваційного розвитку закладу з урахуванням соціально-економічного, культурного потенціалу району, суспільних викликів і потреб учасників навчально-виховного процесу щодо якості освіти;
  •                         створення та впровадження моделі БДЮТ як закладу життєвої компетентності;
  •                         створення системи підвищення професійної компетентності педагогів з новітніх форм, технологій організацій навчально-виховного процесу, оволодіння основами педагогічного менеджменту, що дасть більшості педагогів  можливість працювати на рівні педагога-менеджера;
  •                         становлення компетентнісно спрямованого навчально-виховного процесу в єдності змістових, технологічних, особистісних управлінських параметрів;
  •                         обґрунтування ключових компетенцій для різних сфер життєдіяльності особистості;
  •                         оптимізація мережі творчих обєднань відповідно до потреб споживачів, суспільства;
  •                         створення ефективної виховної системи, розбудова єдиного виховного простору району;
  •                         підвищення якості психолого-педагогічного, інформаційного, науково-методичного супроводу діяльності закладу;
  •                         розширення кола суб’єктів процесу навчання і виховання шляхом залучення широких кіл громадськості, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування і державного управління для створення превентивного виховного простору;
  •                         забезпечення взаємодії БДЮТ і загальноосвітніх навчальних закладів у впровадженні профільного навчання в старшій школі;
  •                         реалізація моделі державно-громадського управління закладом;
  •                         запровадження механізмів освітнього маркетингу;
  •                         збільшення фінансових надходжень до бюджету закладу;
  •                         піднесення авторитету БДЮТ як інноваційного навчального закладу, що живиться ідеями педагогіки і психології життєтворчості, уміло акумулює досвід сучасності позашкільної освіти і сміло проектує простір для формування креативної, життєво компетентної особистості;
  •                         стійка провідна позиція БДЮТ в ринковій ніші надання освітніх послуг у сфері позашкільної освіти.

Оцінювання ефективності результатів буде здійснюватися шляхом запровадження системного моніторингу якості освіти на всіх рівнях.

 

 

Ресурсне забезпечення програми розвитку:

інноваційні проекти

Проект 1. Модель закладу життєвої компетентності.

Проект 2. Творча обдарованість.

Проект 3. Портфоліо в позашкільному навчальному закладі.

Проект 4. Розвиток учнівського самоврядування в БДЮТ.

Проект 5. Розвиток соціального партнерства.

Проект 6. Імідж Будинку дитячої та юнацької творчості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
16 січня
Переглядів
300
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку