Конференція "Доробок генія належить цілому світові, серце математика- тільки своїй Вітчизні."

 

 

Конференція

 

 

 «Доробок генія належить цілому світові, серце математика - тільки своїй Вітчизні»

 

 

 

учитель математики

Тарасівської загальноосвітньої

школи І-ІІ ступенів

Дерев’яга Тетяна Іванівна

 

Обладнання:

портрет М.П.Кравчука, набір фотографій М.П.Кравчука, книга М.Сороки «Михайло Кравчук», стенд «М.П.Кравчук - сонце української математики», картки для  математичного лото, малюнковий кросворд, ребуси,вислови  про математику.

Син неба-Кравчук

Лунає святе неспроста!

Творець музики чисел,

Академік з обличчям Христа!

Математики лицар,

Титан найгостріших думок

Науковець, знедолений митар,

Ось епітетів дружний вінок!

«Любов моя-Україно»

Вириваються з серця слова,

«Математика наче дитина-

Моя вічна, красива й жива!»

Він формул справжній поет,

І чисел німих віртуоз,

Це його науковий портрет,

що поніс у майбутнє прогноз!

Педагог видатний і учитель,

 що створив світові імена -

Син України - мислитель,

Пропадав у страшних таборах!

Хай пам’ять про нього не згине,

І живе у вдячних серцях,

Бо він є патріот України,

Академік з обличчям Христа!

     Знамениті земляки є нашими  духовними орієнтирами , учителями, нашою духовною опорою, гордістю перед усім світом.

Григорій Сковорода

1 учень. Математика – це не тільки формули, закони,графіки,але й життя людей , їхні почуття, долі. Кожен період історії розвитку математики багатий на видатних учених…  Одні з них зажили слави і безсмертя ще за життя, іншим судилось пройти складний шлях і розділити трагічну долю свого народу.

 2 учень.  Однією з яскравих зірок України на терені  математики є Михайло Пилипович Кравчук. Доробок генія належить цілому світові,але серце кожного належить своїй, і тільки своїй Вітчизні. (Демонструється портрет)

3 учень. Народився  Михайло Пилипович 27 вересня 1892 року в селі Човниці на Волині в сім’ї інженера-землеміра. Батько Михайла Пилиповича цінував знання. Він сам закінчив Петрівсько -  Разумовську академію і зробив все дя того, щоб кмітливий Михайлик здобув гарну освіту.

4 учень. Дослідження Михайла Пилиповича Кравчука  в сфері математики десятки років тому вчені США і Японії використовували телеапаратурі ,при винайденні першого комп’ютера. У своїх математичних працях М.П.Кравчук зазначив багато перспективних проблем. Але упродовж багатьох років мало хто знав , що молодий учений був репресований 1938 року.

5 учень.Початкову освіту хлопчик здобув удома. У 1901 роц1 сім’я переїхала до Луцька, де майбутній великий математик із золотою медаллю закінчив гімназію. Він мріяв стати математиком.

    Вступити до Київського університету йому відразу не вдалося. Адміністрація університету, стурбована політичною неблагонадійністю абітурієнта, пов6ела з цього приводу офіційне листування з поліцейським управлінням. Нарешті за наполягання прогресивної частини ради університету 1910 року його було прийнято на фізико - математичний факультет. Михайло спочатку відвідував семінари відомого професора Б.Я.Буклєєва. Згодом його перевели до професора Д.О.Граве. Юнак був найактивнішим учасником семінару.

6 учень. Коли М.Кравчук зробив доповідь на тему «Змінні групи лінійних перетворень», Д.О.Граве відмітив, що розробкою цих питань займався відомий німецький математик Щур, і М.Кравчук значно вперед просунув дослідження цієї проблеми. Конкретні результати цих досліджень мали застосування у фізиці, механіці, геометрії.

7 учень. Блискуче закінчивши навчання навесні 1914 року, М.Кравчук кілька років викладав у різних вузах Києва. Науковий керівник М.Кравчука Д.О.Граве почав клопотатися ,щоб його залишили при університеті для підготовки до професорського звання.

   Збори університету ухвалили задовольнити прохання Д.О.Граве – порушити клопотання перед Міністерством народної освіти , щоб залишити М.Кравчука при університеті. Але тут знову на перешкоді стає його політична нестабільність. Студент М.Кравчук не припинив своєї опозиційної політичної  діяльності. І тому під час однієї демонстрації був заарештований. На продовження університетської діяльності потрібен був дозвіл київського генерал-губернатора. Справа затяглася майже на пів року і лише в лютому  1915 року дозволили залишити Кравчука для підготовки до  професорського звання.

8 учень. Під час Першої світової війни  М.Кравчук евакуювався до Москви. Після революційних подій математик повертається до золотоглавого Києва, щоб повністю присвятити себе науці і народу. Він розробляє україномовну термінологію, перекладає українською дуже популярний на ті часи підручник Кисельова.

9учень.

Після повалення УНР і приходу Радянської  влади молодому вченому довелося поїхати в село Саварку, тепер Богуславського району Київської області. Він працював директором школи і вчителем математики.

Там він почав допомагати одному із своїх учнів - талановитому хлопцеві Архипу Люльці. Михайло Пилипович забрав Архипа до Києва і допоміг йому вступити до політехнічного інституту. Архип Люлька успішно закінчив інституті дістав призначення на харківський авіаційний завод. Пізніше він перейшов   на  роботу в авіаційний інститут, де почав досліджувати системи авіаційних двигунів. Наслідком його наполегливих досліджень був новий тип двигуна для сучасних авіаційних літаків.

 

10 учень.

Через багато років на почесному місці в Московській квартирі Архипа Люльки  висіли два портрети Т.Шевченка і М.Кравчука. А вже після повернення до Києва М.Кравчук багато чого навчив  «зоряного конструктора» Сергія Корольова. Ці два учні були гідними свого учителя!

11 учень.

Михайло Пилипович був людиною не аби якої ерудиції та культури. У 22 роки він стає приватним доцентом кафедри математики. У 33роки доктором наук,членом математичних товариств Франції, Німеччини, Італії.

12 учень.

Протягом усього життя Михайло Пилипович згадував маму-польку за національністю, яка з дитинства навчала його іноземних мов. Французька,німецька, італійська, польська – ось мови, які  Михайло Пилипович використовував у роботі. Свої наукові праці він друкував як в СРСР, так і за кордоном.

13 учень.

 29 червня 1929 року професора М.Кравчука обрано Дійсним Членом Української академії наук. Рекомендуючи кандидатуру М.П.Кравчука до Всеукраїнської академії наук, академік Д.О.Граве особливо підкреслював що Кравчук – відомий автор багатьох премійованих праць, член багатьох наукових товариств, українських і закордонних. Кандидатуру М.Кравчука підтримало понад 100 різних організацій, серед яких були: Одеський політехнічний інститут, Київський інститут народної освіти, Харківський машинобудівний завод та інші.

14 учень.

Теорія квадратичних форм,матриць і визначників,алгебраїчних порівнянь і аналітичних функцій, диференціальні і інтегральні рівняння,математична статистика, різні відділи аналізу,теорії чисел, геометрії – ось спектр праць ученого.

М.Кравчук автор понад 180 робіт. Ці наукові праці увійшли до скарбниці світової науки. В 1935 році М.Кравчук  організував у Києві першу математичну олімпіаду.

15 учень.

 М. П. Кравчук належав до тих учених, чиї праці відкривають нові шляхи у розвитку науки й передбачають напрямки її розвитку в майбутньому. Світоч математики, перебуваючи в розквіті творчих сил, мав багато планів і надій. На жаль, його не обминула репресивна сталінська машина.

16 учень.

Йшов 1937 рік. У газеті «Комуніст» 14 вересня з’явилась замітка, в якій академіку дорікали за те, що він підносить ворогів народу, бо в його статті «Успіхи математичних наук» були згадані імена кількох репресованих учених. У жовтні   президія Академії наук визнала Кравчука антирадянським і буржуазно-націоналістичним. 21 лютого 1938 року академіка заарештували. У його квартирі в Києві зробили обшук. Для «вченого із обличчям Ісуса Христа» почалося сходження на Голгофу.

1 учень.

Засудили Михайла Кравчука за його націоналістичну діяльність і переписку з «польськими прихвоснями» з «панської Польщі», тобто з галицькими математиками Чайковським і  Зарицьким.

2 учень.

Михайлу Пилиповичу особливо було важко усвідомлювати, що на нього доніс його вчитель, математик Д.О.Граве.

3 учень.

23 вересня 1938 року виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР присудила М.Кравчука до 20 років позбавлення волі з позбавленням політичних прав на п’ять років. Вирок оскарженню не підлягав. Академіка звинувачували в зрадництві і шпигунстві, оскільки він був членом наукового товариства у Львові, часто виїздив за кордон. Обвинуваченням навіть послужило знання іноземних мов і листування з ученими капіталістичних країн.

 4 учень.

 «Я був приголомшений цими дикими обвинуваченнями, розбитий фізично нічними допитами, зокрема цілковитим позбавленням сну протягом одинадцяти діб, загостренням хвороби серця. Морально на мене впливали криками, стогонами тих, над ким знущались в сусідніх кімнатах»,- напише М.Кравчук  у  скарзі 16.08.1940 року з Магадана голові Верховного суду СРСР. Остаточно зламали М.Кравчука погрози: у разі відмови взяти на себе інкриміновані йому злочини заарештують і знищать сім’ю.

5 учень.

Після суду дружина М.Кравчука Есфір Йосипівна зверталась в чимало інстанцій про перегляд справи чоловіка зі скаргами на несправедливі звинувачення, проте відповідей не було.

6 учень.

  У Кравчука було хворе серце, але він працював забійником у найстрашнішому колимському таборі Мадьяк. Кравчук писав формули і кожного вечора віддавав записи табірному начальству, тільки так йому дозволяли займатися математикою. У листі до дружини Михайло Пилипович писав, що зробив математичне відкриття, над яким працював 20 років. Рукописи віддав начальству. На жаль, доля рукописів залишилася невідомою.

7 учень.

М.Кравчук так і не дізнався, що американський учений  Джорж  Атанасов  під час винайдення першого комп’ютера використовував його праці.

8учень

Неймовірно важким був шлях українського математика місцями позбавлення волі. З Лук’янівської в’язниці його перевезли до Новочеркаська, звідки в квітні 1939 року евакували до Владивостока.     Організатору першої в світі кімнати  -  музею М.Кравчука в школі його рідного села Човниці  Степанові Лукашуку вдалося узнати, що до Хабаровська його везли в товарних вагонах, а від Хабаровська до Владивостока вони йшли пішки.  Кінні енкавеесники розстрілювали тих, хто не міг іти. У Владивостоці засуджених повантажили на баржі. Два тижні везли через Охотське море до Магадана, потім через гірські хребти на рудники.

9 учень.

    Якийсь час академік працював на будівництві залізниці, робив розрахунки трансформаторних підстанцій і мереж. Але це тривало лише три тижні, бо

 М.Кравчук обгрунтував висновок, що будувати залізницю в цьому місці недоцільно. Академік знову опинився в штреку.  Денна норма для шахтарів-в’язнів становила півтори тонни породи (у 30 разів більше,ніж за царя).

10 учень.

У березні 1940 року М.Кравчук був непридатний до фізичної праці.У червні 1941 року його звільнили від робіт на шахтах. Але на лікування направили лише 23 лютого 1942 року. На жаль, було вже пізно. 9 березня 1942 року академік помер.  Місце поховання М.Кравчука, як і багатьох інших в’язнів залишилося невідомим.

11 учень.

  « Гіркота цієї втрати досі пече моє серце вогнем, і час не може загасити його. Адже цю, виключно обдаровану, надзвичайно чесну людину, що була у розквіті творчих сил, зацькували, облили брудом, примусили до каторжних робіт, піддали тортурам і вбили. Не можна цього забути. Ганьба ворогам Михайла Пилиповича, що бачили в його особі небезпечного конкурента і всіма правдами і неправдами прагнули усунути його. Ганьба й тим, хто потурав їм, вигадуючи у припадку якоїсь божевілля нові й нові наклепи на нього. Мир його світлій пам'яті! … Минув час, і він справді був виправданий, але реабілітація надто запізнилася: її випередила смерть Михайла Пилиповича.»,- з теплом згадували друзі Михайла Пилиповича.

12 учень.

Професор Ніна Вірченко багато зробила для того, щоб ім’я М.Кравчука,великого патріота України, посіло гідне місце і науці і в історії.Ніна Панасівна-організатор міжнародних наукових конференцій імені академіка  М.Кравчука, що відбуваються у Києві за участю багатьох вчених світу.

12 учень.

Непросто довелося прориватися до читача і роману київського письменника Миколи Сороки «Михаил Кравчук».

  Про талановитого земляка розповіла жителям Волині сміливими публікаціями в пресі дочка директора Човницької школи С.Лукашука -Леся. Біля школи в Човниці встановили погруддя вченому. Довгі роки виношується ідея відкриття музею в селі всесвітньо відомого математика. А поки що існує лише кімната-музей у місцевій школі.

13 учень.

 У 1992 році після довгих літ забуття наукова громадськість України та світу  широко відзначала 100-річчя з дня народження видатного вченого. Його ім по лінії ЮНЕСКО було занесено Міжнародного календаря визначних наукових діячів. Для цього були поважні підстави,  адже праці М.Кравчука становлять фундаментальне надбання кількох галузей математичної науки. До ювілею в село Човниця проклали асфальтну дорогу.

 

14 учень.

 «Рукописи не горять»! Село Саварка на Богуславині. Хатина, де у 20-роки ХХ століття мешкали учителі Марія Іщенко та подружжя Чалих…

    І ось в листопаді 2005 року на горищі цієї хатини сільський голова Олександр Криворучко знайшов мішок,повний паперів, книг… Серед них підручник з геометрії М.Кравчука. Зовсім невідомий і неопублікований підручник!

15 учень.

Кілька років тому жителі Човниці вирішили у день народження великого земляка відзначати день села. Ця традиція збереглася і до сьогодні. На базі човницької школи проводяться шкільні олімпіади.

Лише перед 75-річчям від дня народження вченого (1967) почали з'являтися про нього публікації (перша книжка М. Сороки «Поет німого числа»,— повісті М. Сороки «Михайло Кравчук» (1985), «Колимська теорема Кравчука» (1991) та ін.

У 1992 р. в селі Човниця стараннями сім'ї Степана та Євгенії Лукашуків відкрили кімнату-музей і встановили погруддя Михайла Кравчука. Але сесія Завітненської сільської ради у 2001 році прийняла рішення про недоцільність будівництва музею на його батьківщині.

З 1992 р. в НТУУ «КПІ» проводяться Міжнародні наукові конференції імені академіка Михайла Кравчука.

1 учень.

 

У Луцьку встановлено меморіальну дошку Михайлу Кравчуку на приміщенні колишньої гімназії, де навчався майбутній учений.

2002 року ім'я Михайла Кравчука внесено ЮНЕСКО до переліку найвидатніших людей світу^.

У 2003 році на території Політехнічного інституту в Києві, вперше в Україні, відкрито пам'ятник всесвітньо відомому математикові Михайлові Кравчуку з його словами «Моя любов це -Україна і математика».

 

2 учень.

 

Видано три об'ємні книги М. Кравчука «Науково-популярні праці» (2003), «Вибрані математичні праці» (800 стор., 2002), «Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука»

У 2009 році у Києві, на Харківському житловому масиві, одну з нових вулиць було названо на честь Михайла Кравчука.

Луцька гімназія № 21 носить ім'я математика й розташована на вулиці академіка Кравчука. У 2012 році під час урочистостей, присвячених 110-річчю від дня народження, у ній було відкрито кімнату-музей видатного вченого.

11 січня 2012 року Верховна Рада України прийняла постанову про відзначення на державному рівні 120-річчя з Дня народження Михайла Кравчука.

20 вересня 2012 р. Національний банк України увів в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену М. П. Кравчуку.

  3 учень.

 Авторитетні вчені з багатьох країн світу заявили, що праці нашого земляка потрібно розробляти ще років 80. І це ще одне підтвердження тому,що ім’я академіка з Волинського села не забувається і житиме вічно.