конкурс Eco- Hachatkon

Україна

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

ВЕЛИКОАНДРУСІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

 

 

 

 

 

 

На участь у обласному конкурсі «

Тема: Визначення видового складу представників Царств Рослин та Тварин у межах прибережних територій Кременчуцького водосховища. Винайдення шляхів розмноження та відновлення флори і фауни обраних територій

 

 

 

 

 Виконав вихованець гуртка «Біологія рослин»:

Ляшенко Дмитро

Керівник гуртка:

Колесник В.В.

 

 

 2023

 

 

ПЛАН

1.      Резюме
2.      Дослід з дослідницько-експерементальної роботи
   1.   Визначення фізико-хімічних показників водойми
   2.   Збір інформації про види, їх розпізнавання за визначником.
3.      Визначення екологічної проблеми водойми
4.      Винайдення шляхів розмноження та відновлення флори і фауни обраних територій та прогнозований результат роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Резюме

П.І.П. Ляшенко Дмитро Олександрович

Вік  -14 років

Клас - 8

Заклад освіти: КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

ВЕЛИКОАНДРУСІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ» гурток «Біологія рослин» при Захарівській філії КЗ «Глинський ліцей»

Домашня адреса: смт. Комишани вул. Піонерська 135, Херсонська обл. Херсонський район (ВПО )

 Місце проживання: с. Захарівка вул. Бузейнікова 79, Олександрійського району, Кіровоградської області

Сфера інтересів: Пізнання навколишнього середовища шляхом пізнання, спостереження та осмислення отриманої інформації з використанням її у майбутньому на практиці у житті.

Ідея: Збільшення кількості природних об’єктів, збереження і збільшення територій з дикорослими видами без втручання людини. Винайдення шляхів і способів відновлення природи і зменшення технологічного впливу на неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Дослід з дослідницько –експерементальної  роботи

2.1 Визначення фізико-хімічних показників водойми

Район який я досліджував охоплює акваторію Кременчуцького водосховища, та прилеглі до нього території, заливи біля сіл Микільського, Золотарівки, Великої Андрусівки. Ці території знаходиться у  північно-східній частині Кіровоградської області Олександрійського району.

Кременчуцьке водосховище розташоване на річці Дніпро і є одним з найбільш великих серед Дніпровського каскаду водосховищ. Знаходиться воно в лісочагарниковій зоні на ділянці Дніпра між Кременчуком і Каневом. Поповнюється в основному водами Канівського водосховища. Роль приток – Супой, Золотоноша, Ірклій, Сула (з лівого берега), Рось, Олипанка, Тясмин, Цибульник (з правого) – в його водному балансі порівняно невелика.

Прозорість води змінюється в основному в межах 0,6-1,6 м, але в зимовий період, особливо в при гребельних ділянках, підвищується до 5 м і більше, а влітку в період «цвітіння» води синьо-зеленими водоростями зменшується до 0,2-0,3 м.

Вміст розчиненого кисню у воді змінюється від 4,5 до 15 мг/л. Максимальний вміст кисню характерний для поверхневих горизонтів води в літній період при інтенсивному фотосинтезі, значно менше – в придонних шарах.

Я провів декілька досліджень з метою з’ясування деяких характеристик води Кременчуцького водосховища. Так, за допомогою мікроскопа, досліджував мікрофлору даного водосховища. Визначив, що вода багата на одноклітинні та багатоклітинні організми.

Було досліджено твердість води, за допомогою 72 % господарчого мила. Твердість води середня і дорівнює 7° -9°dH.

За допомогою універсального індикаторного паперу визначив середовище води Кременчуцького водосховища, воно нейтральне. рН=7 – це підтвердив експериментально.

 

2.2 Збір інформації про види, їх розпізнавання за визначником.

Прибережно-водні угруповання в затоках Кременчуцького водосховища представлені в основному заростями очерету, рідше – лепешняку водяного, рогозу вузьколистого. Біля берега трапляються такі рослини, як сусак зонтичний і бульбокомиш морський.

По берегах водосховища є смуги дерев – верби білої, в нижній частині схилів переважають дуб, біла акація, береза, клен та ясен, невеликі ділянки заростей верб тритичинкової та білої є також по берегах заток. Вербові зарості є важливими захисниками берегової лінії від розмивання. З цією метою представників цього виду штучно насаджують по берегах водосховища.

Вивчаючи флору я заклав три геоботанічні профілі у відповідності до населених пунктів по берегах Кременчуцького водосховища та описав їх за будовою та видовим складом рослин. Адже різноманітність флори на відміну від фауни дещо більша. Всі види отримані в результаті досліджень опрацював за визначниками як на українській мові так і на латинській.

Геоботанічний профіль №1

Площа: 10 м²

Дата опису: 07.08.2023 

Місце розташування: с. Велика Андрусівка, Олександрійського району, Кіровоградської області.

Ширина плеса більше 10 м, прозорість русла 50 см, глибина до 5 м. 

Дно піщано-мулувате, береги піщані, круті (кут 70⁰-80⁰). Правий берег значно похиліший від лівого.

Водне плесо майже чисте, лише окремими острівцями на ньому знаходяться Кушир занурений (Ceratophyllum demersum), Спіроделла багатокорінева (Spirodella polyrhiza), Рдесник кучерявий (Potamogeton crispus), Живокіст лікарський   (Symphytum officinal).

Серед прибережно-водної рослинності переважають: Кушир занурений (Сeratophyllum demersum), Очерет південний (Phragmites cumunis), Рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), Рогіз широколистий (T. Latifolia), Лепешняк великий (Glyceria maxima), (Butomus umbellatus),Сусак зонтичний Осока гостра (Carex acuta),  Верба біла (Salix alba), Верба пятитиченкова (S. Рentandra).

Рослинний покрив густий та різноманітний. Дуже багато чагарникових та степових рослин так як берег досить високий. Серед них поширені: Зніт вузьколистий (Epilobium angustifoliuт),Льонок звичайний (Linaria vulgaris), Сокирки польові (Consolida regalis), Буркун лікарський (Melilotus officinalis), Осот звичайний  (Cirsium vulgare).

Рослинний покрив різноманітний незважаючи на антропогенний вплив добре простежується ярусність та різноманітність рослинних угруповань.

Геоботанічний профіль №2

Площа: 10 м²

Дата опису: 08.08.2023

Місце розташування: територія водосховища, с.Золотарівка, Олександрійського району Кіровоградської області.

На даній території розміщена заплава перегороджена дамбою де знаходиться розплідник риби. Присутня течія швидкістю 0,3-0,02 м/с. Прозорість води в залежності від пори року сягає від 60 см до 1 м. Глибина досліджуваної ділянки до 4 м.

Береги пологі (кут  до 140⁰), невисокі, піщані.

Понад самою дамбою травостій рідкий, проективне покриття до 50%; територія ж вільного берега покрита на 90%. Найпоширенішими прибережно-водними рослинами є Верба біла (Salix alba), Верба пятитиченкова (S. Pentandra).

Водна поверхня чиста, лише біля берегів у заплавах зустрічаються: Кушир занурений (Ceratophyllum demersum), Рдесник кучерявий (Potamogeton crispus. Прибережно-водна рослинність заплав має наступний видовий склад: Очерет південний (Phragmites cumunis), Рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), Рогіз широколистий (T. Latifolia), Півники болотні (Iris pseudacorus), Верба біла (Salix alba), Верба пятитиченкова (S. Pentandra).

Простежується антропогенний вплив. Видова різноманітність не значна. Велику роль відіграє використання території водойми в промислових цілях.             

Геоботанічний профіль №3

Площа: 10 м²

Дата опису: 09.08.2023

Місце розташування:с. Микільське, Олександрійського району, Кіровоградської області.

Ширина русла 2 км, глибина 3 м, прозорість до 1 м. Течія на досліджуваній ділянці відсутня.

Береги невисокі, піщані. Травостій берегів густий, але погано простежується ярусність через викошування території берегу до самої води.

Внаслідок активного руху по воді видова різноманітність виражена мало.

Серед прибережно-водної рослинності переважають: деревні – верба біла (Salix  alba),верба пятитиченкова (S. Pentandra), Сосна звичайна (Pinus sylvestris), Ясен високий (Fraxinus excelsior); травянисті – Тонконіг болотний (Poa palustris), Грястиця збірна (Dactylis glomerata), Пирій повзучий (Elytrigia  repens).

Фауна також досить багата і своєрідна, що пояснюється як особливостями фізико-географічного розташування території водосховища, наявністю значних за площею мало трансформованих ділянок, так і біотопічним різнорідністю території. Вивчаючи фауну я вирішив поділити представників не на геоботанічні профілі, як з рослинами, а на класи: клас Риби, клас Птахи, клас Ссавці.

Водойма Кременчуцького водосховища це маленький світ, де живуть мікроскопічні рачки, жуки, молюски, хробаки. В Україні існує 70 видів різних видів риб, близько 50-ти із них живуть саме у водах водосховища. Так у водосховищі мешкають представники Кісткових риб: чечуга (Acipenser ruthenus), Тюлька прісноводна (Clupeonella tscharchalensis) , Щука звичайна (Esox lucius) , Плітка звичайна (Rutilus rutilus) , Ялець звичайний (Leuciscus leuciscus) , Головень європейський(Squalius cephalus), В'язь (Leuciscus idus) , Краснопірка звичайна (Scardinius erythrophthalmus) , Білизна́ звичайна, або жерех (Aspius aspius), Вівсянка неповнолінійна (Leucaspius delineatus) , Лин (Tinca tinca) , Підуст звичайний (Chondrostoma nasus) , Пічкур звичайний (Gobio gobio), Верховодка звичайна (Alburnus alburnus) Плоскирка звичайна (європейська), або густера (Blicca bjoerkna), Лящ (Abramis brama) , Синець-білоочка, або клепець (Ballerus sapa) Рибець звичайний (Vimba vimba) , Чехоня (Pelecus cultratus) , Гірчак європейський (Rhodeus amarus ), Карась сріблястий (Carassius gibelio), Сазан (Cyprinus carpio) ,Палія арктична (Salvelinus alpinus), Щипавка звичайна (Cobitis taenia), В'юн звичайний (Misgurnus fossilis), Сом звича́йний, або європе́йський (Silurus glanis), Судак звичайний (Sander lucioperca) , Окунь звичайний (Perca fluviatilis),Йорж звичайний (Gymnocephalus cernua) , Носар, або бірючок (Gymnocephalus acerinus) та бички (Ponticola) . Підтвердженням такого видового різноманіття є багаті улови рибалок району. Щоправда останнім часом вони почали рідше зустрічатися, а отже чисельність видів риби зменшується.

Коли води водосховища підтоплюють береги, заплави порослі очеретом, чагарником або деревами, улоговини поблизу водосховища заболочені й купинисті, а навколо відкритих плес починають розвиватися значні зарості надводної рослинності – тож така біотоп на різноманітність приваблює до себе велику кількість коловодних птахів. Запаси корму в таких угіддях відчутно більші, ніж в біотопно збіднених заплавах, окрім цього птахи знаходять тут умови для гніздування, а також захист.

Різні види птахів серед водних угідь найлегше виявити в шлюбний період, коли весь простір над заплавами Кременчуцького водосховища сповнений пташиними голосами. Найактивніше птахи співають перед світанком, на світанку або ввечері. У ці години десь з плес долинають кахкання качки ( вид Крижень звичайний (Anas platyrhynchos), дзвінкі трелі пірникози (рід Пірни́коз, або норець (Podiceps), вереск і стогін пастушка, на верхівках очерету виголошує свою гучну тріскотливу пісню велика очеретянка, а в не густому очереті щебече ставкова очеретянка, якій з гущавини чагарників відповідають своєрідним сюрчанням солов’їна і річкова кобилочка.