Конспект Джаз 7 клас

Спеціальні художньо – естетичні компетенції

  Художньо-естетичниі компетенції - особлива аналітико-диференціююча форма естетичної свідомості особи, що фіксує структурні і змістовні особливості витвору мистецтва, його жанру, стилю і що виражається в перевазі тих або інших характеристик мистецтва відповідно до особистих орієнтацій і культури художньої оцінки свого часу. Спеціальні – художньо естетичні  компетенції  передбачають знання в ракурсі мистецького тезаурусу. Спрямовані на розгляд ментально естетичного досвіду людства, художньо-творчих здібностей окремих особистостей , а також на розвиток художньо-образного мислення та формування об’єктивного , естетичного ставлення до пропонованих артефактів.

Урок музичного мистецтва 7 клас

Тема: Джаз.

Мета:  ознайомити учнів з історією виникнення джазу; з музичними напрямками американської музики ХІХ— XX століть; ознайомити з творчістю видатного джазового музиканта Л. Армстронга,  із видатними зразками американської літератури; показати значущість джазу у світі мистецтва , вчити відрізняти особливості джазового стилю,  розвивати почуття ритму; виховувати естетичний смак;

Тип уроку: комбінований.

Наочність: аудіо та відеозаписи до уроку, пісні Д. Хермана «Хелло, Доллі», вірш Л. Хьюза «Трубач»; уривок із роману Г. Бічер-Стоу «Хатина дяді Тома»,  Відео уривок з фільму « Легенда про піаніста»

Ключові поняття: джаз, спірічуелс, регтайм, блюз.

                                         Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Наприкінці ХІХ століття на півдні США в результаті взаємодії африканської та європейської культур виник новий напрямок у музичному мистецтві — джаз. Своїми коренями він пов'язаний із різноманітними формами негритянського фольклору, що ґрунтуються на імпровізації пісень (духовних гімнів-спіричуелів) та танцювальної побутової музики білих поселенців США

III Мотивація навчальних знань

Видат­ний джазовий музикант Луї Армстронг сказав: «Якщо ви, слухаючи джаз, не притуптуєте ногою, ви ніколи не зрозумієте, що таке—джаз!».

IV Повідомлення теми уроку

Отже перед нами світ джазу.  Сьогодні поринемо в його особливості, і відкриємо його самобутню красу.

V Вивчення нового матеріалу

Витоками джазу вважають негритянські робітничі, релігійні (спіричуел) та світські (блюз) пісні, музику менестрелів та вуличних духових оркестрів, мелодії і ритми регтаймів та американську побутову музику. Спіричуел — хоровий жанр, духовні пісні-гімни афроамериканців.

Жанр спіричуел був провісником нової музики — джазу. Головними його витоками стали блюзи.

Блюз (від англ — меланхолія, журба) — світська лірична пісня аф­роамериканців, зазвичай сумного елегійного змісту.

Протягом багатьох років афроамериканці знайомилися з куль­турою європейців. З часом багато з них прийняли християнство. Почувши релігійні протестантські гімни, негри ознайомилися з багатоголосним спі­вом, засвоїли мелодику, гармонію... І почали створювати свої власні хоро-співи.

Так і народилися спірічуелси —духовні пісні негрів, в тематиці яких горе та гнів знедоленого народу поєднувалися з християнською надією. Вико­нувалися спірічуелси співаком у супроводі хору. А зараз спірічуели звучать не тільки в церквах Америки, а й виконуються найкращими естрадними та джазовими виконавцями. Найкращою серед них визнана негритянська спі­вачка Махелія Джексон, яка мала дивовижної сили та краси голос. Послу­хайте спірічуелс та визначите його основні риси.

(Перегляд відео-фрагменту.)

Учитель. Охарактеризуйте музику спірічуелсу.

Наприкінці ХІХ століття в Америці виникає зовсім інший музичний жанр —регтайм (назва перекладається як «рваний ритм»). Одним зі знаме­нитих творців регтаймів є негритянській піаніст і композитор Скот Джоплін, уривок регтайму якого ми і послухаємо з вами зараз. Визначивши основні риси регтайму, ми дізнаємося, які риси запозичив у цього танцю джаз.

Перші виконавці джазу самотужки вчилися грати, вони невтомно експериментували. Основою джазу стала імпровізація. Але джазовий імпровізатор — це не композитор і виконавець в одній особі, а особливий тип митця, який творить у взаємодії зі своїми партнерами по ансамблю. І сенс джазової імпровізації полягає не у народженні нового музичного твору, а в самому процесі творення.

Як не дивно, але велику роль у народженні джазу відіграла церква. Засвоївши нескладну мелодію і гармонію релігійних гімнів білих американців, чорношкірі співаки стали вводити до хорового співу імпровізаційні елементи у формі запитань та відповідей:

Соліст, імпровізуючи на біблійні теми, звертався до Бога: «Де вихід?». Хор іноді відповідав за Бога, долучаючи до співу плескання у долоні, притопування в такт ногами, гру на тамбури­ні (невеличкому барабані). Так виникли спіричуелси — пісні релігійного змісту, сповнені високої духовності й сили.

Джазовій музиці притаманні такі характерні особливості: імпровізаційна  манера викладу мелодії, регулярна ритмічна пульсація і підвищена емоційність виконання.

На відміну від серйозної класичної музики, яку музиканти-виконавці повинні озвучити точнісінько так, як написав композитор, джазова музика народжується шляхом безпосередньої імпровізації кожного з музикантів на задану тему і зорієнтована на підготовленого слухача з розвиненим смаком і високою культурою сприймання. Джазова музика характеризується глибиною музичного змісту, вишуканістю виражальних засобів, ретельною розробкою форми і композиції, оригінальним аранжуванням, високим рівнем професійної майстерності та віртуозною досконалістю музикантів.

Починається джаз з ритму, що створюється ритм-групою (ударні, контрабас, гітара, фортепіано) - це та основа, на якій будуються складні ритмічні та мелодичні імпровізаційні узори інших інструментів.

Джазові інструментальні п'єси нагадують форму теми з варіаціями. Після того як джазовий ансамбль виконав основну музичну тему, солісти-імпровізатори по черзі виконують «варіації». Інструментами-соло переважно виступають духові — труба, тромбон, саксофон тощо. Більшість виконавців джазу зарекомендували себе як видатні майстри-віртуози. Опинившись у центрі уваги публіки, соліст не може просто імпровізувати на теми легких мелодій, від нього завжди очікують віртуозну гру і справжнє натхнення. Видатними виконавцями джазу були Луї Армстронг, Дюк Еллінгтон, Гленн Міллер, Олег Лунгстрем та ін.

Джаз оновив темброве звучання оркестру. Зокрема, у духових (трубах і тромбонах) почали використовувати сурдини, які вставляли у розтруб для зміни тембру звучання. Замість групи ударних інструментів з'явилася ударна установка, на якій грав один музикант. Зазвичай до інструментального складу джазових колективів включали фортепіано. Джазові колективи мають назву джаз-банди та диксиленди. Диксиленд - джазовий ансамбль новоорлеанського стилю, в якому грали білі музиканти. З'явився навіть новий вид оркестру, що виконував джазову музику, — біг-бенд.

Найкращою виконавицею спіричуелів визнано афроамериканську співачку Махелію Джексон. Пісні в її виконанні менш за все можна вважати розважальним жанром. Вони були зверненням не стільки до Бога, скільки до людей. Із надзвичайною виразністю, пристрасно й натхненно виконує співачка старовинну «Молитву», яка сповнена водночас і глибокої скорботи, і віри в краще майбутнє.

Вислів «епоха джазу — епоха Луї Армстронга» є справедливим не тільки тому, що роки життя Луї Армстронга (1900—1971) співпали з розквітом цього музичного стилю. Це справедливо ще й тому, що видатний джазовий музикант виконував усе, чим був славний джаз: старі блюзи, спіричуели, музику з мюзиклів

Виріс Луї в Новому Орлеані, у бідному бандитському кварта­лі. З дитинства пізнав голод, убогість, расові приниження... Але, крім цього, зустрів на своєму шляху багато добрих людей. Музикою Армстронг почав займатися волею випадку, коли за безглузду вуличну витівку потрапив до виправної школи і, вперше спробувавши грати на трубі та корнеті, зрозумів, що музика — це життя. Саме в музиці він зміг виразити глибокий відчай свого народу...

Блюз посідав особливе місце в творчості Армстронга, він зажив своїм життям, став новим напрямом не тільки в джазі, в музиці, а й у поезії та дра­матурги".

Послухайте вірш «Трубач», написаний представником напрямку блюзу в поезії Ленгстоном Хьюзом. (Слухання твору.)

VI  Рефлексія

Таким чином, негритянська музика, відчувши на собі вплив європей­ської культури та нових музичних жанрів, що виникли в Америці протягом декількох століть, народила новий музичний ст Джаз став основою творчості багатьох сучасних композито­рів і вплинув на розвиток не тільки сучасної музики, а й мистецтва загалом. Наприклад, у 1974 році французький художник Анрі Матіс створив альбом «імпровізацій у кольорі та ритмі» під назвою «Джаз», який мав бути анало­гом композицій великих джазових виконавців Луї Армстронга і Чарлі Паркераиль. А батьківщиною його стало місто Новий Орлеан.

VII  . Підведення підсумків уроку

Як бачимо, джаз став справжнім мистецтвом і продовжив свій розвиток
у різних стилях та напрямах. Удома я пропоную дізнатися та розповісти на
уроці про напрямки та стилі в джазовій музиці або про те, яким чином джаз вплинув на сучасну популярну та професійну музику.