«Україна в роки другої світової війни (1939-1945рр)»

10 клас тема : «Україна в роки другої світової війни (1939-1945рр.)»

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також додаткові таємні протоколи. Цей документ увійшов в історію під назвою пакт Ріббентропа — Молотова. Секретними протоколами Польща поділялася на сфери впливу, радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася уздовж лінії річок Нарев — Вісла — Сян. 28 вересня 1939 р. обидва тоталітарні режими підписали договір про дружбу, кордон і співробітництво, який дещо змінив кордон в окупованій Польщі, приблизно по лінії річок Західний Буг — Сян. До Німеччини відійшли українські етнічні землі Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина.

Карта картинки

Значення таємного пакту Секретний протокол давав можливість Сталіну збільшити територію СРСР майже до кордонів Російської імперії 1913 р. Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського Союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Білорусі, Західної Волині та Східної Галичини. В свою чергу, Німеччина отримала повну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

Початок Другої світової війни.1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні. Швидко війська окупантів дійшли до Бреста і Львова. 17 вересня 1939 р. — вступ Червоної армії на територію Західної України, окупацію польської території (визвольний похід») розпочали частини Червоної армії — Український фронт під командуванням Семена Тимошенка. «СРСР офіційно виправдовував свої дії необхідністю «надати допомогу українцям перед загрозою, що насунулася». Польща виявилася непідготовленою до війни, а її уряд не зміг організувати захист країни і 17 вересня емігрував за кордон. Польща перестала існувати як самостійна держава. Деякі західноукраїнські землі - Холмщина, Підляшшя, Лемківщина з населенням понад 500 тис.чол. були включені до створеного німцями на окупаційній території генерал-губернаторства з центром у Кракові.

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної БессарабіїДо СРСР було приєднано понад половину території колишньої Польщі, переважно землі, населені українцями та білорусами. У жовтні 1939 р. на Західній Україні було проведено вибори до Народних зборів, які прийняли декларацію про проголошення радянської влади та з проханням про возз’єднання з УРСР. 1 листопада 1939 р. — Східну Галичину і Західну Волинь включено до складу УРСР. У червні 1940 р. радянські війська зайняли територію Північної Буковини та Бессарабії. 2 серпня 1940 р. була створена Молдавська РСР, до якої включені українські етнічні землі Придністров’я, а територія Північної Буковини та Північної Бессарабії (була створена Чернівецька область) і Південної Бессарабії (Ізмаїльська область) включена до складу УРСР. На Волині й Галичині створено ще 6 областей (волинська, дрогобицька, львівська, рівненська, станіславська, тернопільська)

Радянізація західноукраїнських земель включала індустріалізацію, колективізацію, культурну революціюформування радянських органів влади, кадри — зі Сходу;заборона діяльносте усіх українських партій і організацій;експропріація близько 2 тис. промислових підприємств, ліквідація поміщицького землеволодіння;початок колективізації сільського господарства (спочатку поділ землі між селянами) й індустріалізації;розширення мережі українських шкіл, поліпшення медичного обслуговування (безплатне), зокрема на селі;широкомасштабна депортація населення (близько 1,2 млн осіб);масові арешти, утиски церкви, особливо УГКЦ, насадження комуністичної ідеології.

План барбароса розроблений у грудні 1940-червні 1941 План „Барбароса" передбачав „бліцкриг" - блискавичну війну: протягом 2-2,5 місяців знищити Червону армію і вийти на лінію Архангельськ - Астрахань. Німецька армія наступала у трьох головних напрямках: північному - на Ленінград, центральному - на Москву, південному - на Київ. Згідно з планом передбачалося загарбання України вже в перші тижні війни і створення плацдарму для прориву на Кавказ і Закавказзя. Наступ в Україну здійснювала група німецьких армій „Південь" на чолі з фельдмаршалом Рундштедтом. Для оборони України були створені Південно-Західний фронт на чолі з генералом М. Кирпоносом та Південний фронт на чолі з генералом Я. Чередніченком. Гітлерівська група армій „Південь" швидко просувалася вперед. 25 червня вони захопили Луцьк, 28-го - Рівне, 30-го Львів і Тернопіль, 2 липня - Станіслав, 9-го - Житомир.

Відступ Червоної армії. Окупація України військами Німеччини та її союзників. З 23 по 29 червня 1941 р. в районі Луцьк - Броди - Рівне - Дубно тривала найбільша танкова битва початкового етапу війни, в якій з обох боків взяло участь близько 2 тис. танків. Через брак пального, боєприпасів, прорахунки командування радянські війська програли цю битву і зазнали значних втрат, але затримали просування німців майже на тиждень, порушили їхні плани „блискавичної" війни. Досить швидко їй вдалося захопити більшу частину України. Тривалий час оборонялися Київ (11 липня — 19 вересня, 72 дні), Одеса (5 серпня — 16 жовтня, 73 дні), Севастополь (ЗО жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р., 250 днів). Південно-Західний фронт під командуванням Михайла Кирпоноса через помилки Й. Сталіна потрапив в оточення, понад 665 тис. бійців і командирів потрапили в полон, значна частина на чолі з командувачем фронту загинула. Це була найбільша поразка Червоної армії у цій війні. Ще двох серйозних невдач радянські війська зазнали в травні 1942 р. під Харковом і на Керченському півострові. 22 липня 1942 р. німецька армія зайняла Свердловськ, вся територія України опинилася під нацистською окупацією.

Михайло Кирпонос(1892–1941) Радянський військовий діяч, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, командувач військами Південно-Західного фронту загинув під час оборони Києва.

Причини невдач радянської арміїПричинами вражаючих невдач радянських військ були серйозні прорахунки вищого керівництва СРСР на чолі з Й. Сталіним, низька ступінь готовності військ до ведення воєнних дій, некомпетентність багатьох командирів, загибель основної частини підготовлених військових кадрів під час репресій 30-х початку - 40-х рр., фактор несподіванки нападу Крім того, Німеччина, яка завоювала більшу частину Європи, за воєнно-економічним потенціалом значно перевищувала Радянський Союз.

Нацистський окупаційний режим:захопивши Україну, окупанти ліквідували її цілісність. 20 серпня 1941 р. було утворено райхскомісаріат «Україна» на чолі з Е. Кохом, центр — Рівне;Галицькі землі під назвою «дистрикт Галичина» було віднесено до складу генерал-губернаторства, створеного на території Польщі, центр — Львів, дещо м’якший режим;Одещину, частину Вінниччини та Миколаївщини (землі між Південним Бугом і Дністром) об’єднали в губернаторство «Трансністрію» під управлінням Румунії, центр — Одеса;північні і східні області (Донбас, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина) утворили «прифронтову зону».

Суть гітлерівського плану «Ост» на окупованих територіях передбачалося планом «Ост», розробленим ще в травні 1940 р. Планувалося здійснити таке:знищення місцевого населення для звільнення українських земель, щоб оселилися німецькі колоністи;депортація населення на роботи в Німеччину (остарбайтери);"Остарбайтер" - визначення, прийняте в Третьому рейху для позначення людей, вивезених зі Східної Європи з метою використання як безкоштовної або низькооплачуваної робочої силиперетворення України в аграрно-сировинний придаток Німеччини, місцевого населення на рабів;інші заходи з пограбування населення та економіки України.

Нацистський «новий порядок» в Україні:масове знищення мирного населення (близько 4 млн пересічних українців було знищено);створення системи концтаборів;особлива жорстокість була виявлена до євреїв, які зазнали Голокосту — масового знищення, катастрофи (Бабин Яр у Києві й багато інших місць масових розстрілів, понад два мільйони осіб);на роботу в Німеччину в нацистське рабство було вивезено майже 2,5 млн молодих людей, які стали остарбайтерами;вивезення хліба та інших продтоварів, устаткування заводів;збереження колгоспів під новою назвою «ліґеншафти» як зручної системи викачування продовольства;з нашої землі вивезли понад 40 тис. предметів культури;запровадження трудової повинності від 18 до 45 років, згодом — від 14 до 65 років;становище тих людей, що залишилися під окупацією було надзвичайно складним, з 1943 р. — деякі зміни. Незначна частина населення пішла на співробітництво з окупантами, спричинивши колабораціонізм:визнання радянською владою військовополонених зрадниками штовхало їх на співпрацю з ворогом;прагнення помститися більшовицькій владі за її злочини;часто був єдиним шансом на виживання певної особи та її родини, пристосування до нових умов життя.

Голокост-зумисне знищення Бабин Яр  — урочище у північно-західній частині Києва , між районами Лук'янівка та Сирець , в якому проводилися масові розстріли цивільного населення, головним чином євреїв , циган , а також радянських військовополонених , нацистами та українськими колабораціями час Другої світової війни , у період окупації України німецькими військами. Перший масовий розстріл стався 29—30 вересня 1941 року, внаслідок якого було вбито 33 771 єврей. Всього було розстріляно понад сто (або сто п'ятдесят ) тисяч чоловік. На думку деяких джерел, одних лише євреїв у Бабиному Яру було розстріляно близько ста п'ятдесяти тисяч осіб (жителів Києва та інших міст України)  . При цьому лише 29 людей змогли з Бабиного Яру врятуватися

Опір окупантам. Український визвольний рух. Такий нацистський «новий порядок» викликав рух Опору. В ньому було дві течії, одна боролася за створення незалежної Української держави, друга керувалася радянськими гаслами. ОУН на початку війни створила «похідні групи» з метою організації зі свідомих українців самоуправління на території, звільненої від більшовицької влади. Уже 30 червня 1941 р. у Львові було проголошено Акт відновлення Української держави та формування національного уряду — Державного правління на чолі з Ярославом Стецьком. Однак 15 вересня 1941 р. він і керівник ОУН-Б, ініціатор проголошення незалежності С. Бандера були ув’язнені в німецькому концтаборі, де провели три роки. Було арештовано багатьох інших членів ОУН, а 25.11.1941 вийшов німецький наказ про страту членів підпілля ОУН, яке на той час поширилося майже на всю Україну, а в 1942 р. — і на Крим, Кубань, Східну Україну. У лютому 1942 р. в Києві німецькі окупанти розстріляли визначну поетесу Олену Телігу, яка належала до ОУН, її соратників.

Ярослав Стецько(1912 - 1986) Український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери30 червня 1941р ОУН(б) проголощено акт відновлення української держави уряд мав очолити ярослав стецько У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.

Степан бандера(1909–1959) Український політичний діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів, противник польської політики «пацифікації», голова ОУН-Б, прихильник відновлення української державності.

Андрій мельник(1890–1964) Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, співзасновник УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів, голова ОУН-М, після смерті Є. Коновальця -голова Проводу ОУН, прихильник відновлення української державності.

Утворення УПА 14 жовтня 1942р. Ще в 1941 р. існували організовані ОУН дрібні збройні загони. У 1942 р. їх кількість зросла, загони ставали більш масовими, особливо на Волині та Поліссі, вони почали об’єднуватися під єдиним командуванням і отримали назву Українська повстанська армія (УПА). 14 жовтня 1942 р. — день Покрови святої Богородиці, яка вважалася покровителькою Війська Запорізького, — стало офіційною датою створення УПА. У середині 1943 р. бандерівці взяли під контроль загони, підпорядковані А. Мельнику й Тарасові Бульбі (псевдонім Тараса Боровця, який ще в 1941 р. створив збройні загони, об’єднані в «Поліську Січ»), і розгорнули партизанську війну великими силами. Їхні масові підрозділи було створено в Галичині, на Поділлі, загони УПА з’явилися на Київщині та Черкащині. Було сформовано ударні групи під назвами: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь. Головним командиром армії став Роман Шухевич (Тарас Чупринка)

Роман Шухевич(1907–1950) Український політичний і військовий діяч, член Організації українських націоналістів (з 1929 р.), один із організаторів Карпатської Січі — збройних сил Карпатської України (1938 р.), головнокомандувач Української повстанської армії (1943—1950 рр.), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950 рр.).

Тарас Бульба (Боровець)(1908-1981) Український військовий і політичний діяч. У 1939—1941 pp. брав участь в організації націоналістичного підпілля на Поліссі та Волині. На початку радянсько-німецької війни організував та очолив партизанські підрозділи «Поліської Січі». За деякими даними в листопаді 1943 р. був заарештований гестапо у Варшаві й ув'язнений до концтабору Саксенгаузен. Звільнений у вересні 1944 р. З 1948 р. жив в еміграції в Канаді. Видавав журнал «Меч і воля». Помер у Торонто. Автор спогадів «Армія без держави».

Волинська трагедія Волинська різанина — розпочато в березні 1943 року . Волинською трагедією називають взаємне винищення мирного населення поляками й українцями, складова багатовікового протистояння на Західній Україні, особливо в 1943 р. на Волині. Жахливі події розпочалися ще восени 1941 р. на Холмщині та Підляшші, де польська Армія Крайова здійснила масові убивства мирних українців. Згодом акції поширилися на інші земліа найбільші жертви з обох боків сталися у 1943 р. на Волині. Очевидно, винними у трагедії є обидві сторони, точніше, їхні воєнізовані формування: Армія Крайова та УПА. Лише в 1945 р. вони домовилися не воювати одне з одним, а організувати спільні дії проти радянських збройних формувань. Спосіб вбивства: розстріл, обезголовлення, спалення. Вбиті: 50 000-60 000 поляків; 2 000—3 000

Діяльність українського визвольного руху. Вже навесні 1943 р. цілі райони Волині та Полісся опинилися під повним чи частковим контролем УПА (наприклад, Колківська республіка), а з осені 1943 р. — те ж саме діялося в Галичині. У липні-листопаді 1943 р. УПА провела 120 боїв, знищивши за неповними даними, 4,5 тис. солдатів та офіцерів і навіть одного генерала. Крім гітлерівців, УПА довелося вести бої і з радянськими та польськими партизанами, які не хотіли воювати проти німців єдиним фронтом. Оскільки УПА, на відміну від руху Опору в Європі та радянських партизанів, не підтримувала жодна з держав, вона змушена була дотримуватися своєрідної тактичної лінії, в основі якої лежали збереження та зміцнення власних сил, намагання поширити свій контроль на якомога більшу частину українських земель, вичікування слушного моменту для вирішального удару. Отже, УПА спиралася на сили власного народу.

Кирило Осьмак. Створення Української головної визвольної ради (УГВР). Влітку 1944 р. на Львівщині постала УГВР на чолі з К. Осьмаком як всеукраїнський орган політичного керівництва національно-визвольним рухомукраїнський політик, діяч ОУН, 1944 — Президент Української Головної Визвольної Ради.

Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність радянських партизанів.спочатку взагалі не планувалося існування радянського партизанського руху, лише літом 1942 р. — штаб;першими радянськими партизанами вимушено ставали бійці Червоної армії, що потрапили в оточення;спроби організації партизанів належать працівникам спецслужб;піднесення радянського партизанського руху настало зі створенням у травні 1942 р. Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.

Радянські партизанські з’єднання. Найбільші загони були створені у Чернігівській і Сумській областях. Найвідоміші партизанські керівники двічі Герої Радянського Союзу Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Герої Радянського Союзу М. Наумов, О. Сабуров, Я. Мельник та інші. Згодом вони робили глибокі рейди на Захід, отримуючи завдання боротися із частинами УПА. Під час Курської битви радянські партизани провели операцію «Рейкова війна», знищивши чимало ворожих ешелонів, не даючи змоги перекидати резерви на фронт. У багатьох містах і селах діяли радянські підпільники. Широко відомі організації «Партизанська іскра» на Миколаївщині, «Молода гвардія» в Краснодоні на Луганщині тощо. Партизанські загони зробили свій вагомий внесок у перемогу.

Тимофій строкач керівник українського штабу партизанського руху (УШПР) створений-В червні 1942 року

Сидір Ковпак(1887–1967) Український радянський військовий і державний діяч, генерал-майор, учасник Великої Вітчизняної війни, командир Путивльського партизанського загону, пізніше — з’єднання партизанів, яке здійснило Карпатський рейд (1943р.), автор спогадів «Від Путивля до Карпат».

Олексій Федоров(1901–1989) Радянський військовий діяч, учасник Великої Вітчизняної війни, командир радянського партизанського загону, пізніше — Чернігівсько-Волинського з’єднання партизанів.

Олександр Сабуров(1908–1974) Радянський військовий діяч, генерал-майор військ НКВД, учасник Великої Вітчизняної війни, У жовтні 1941 р. очолив радянський партизанський загін. З березня 1942 р. до квітня 1944 р. командував партизанським з'єднанням, що діяло у Сумській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях.

Корінний перелом в другій світовій війніСталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. Сталінградська битва стала однією з найзапекліших і кровопролитних в історії людства за кількістю сумарних безповоротних втрат (убиті, померлі від ран в госпіталях, зниклі безвісти) сторін. Вона поділяється на два періоди: наступ німецьких військ (з 23 серпняпо 18 листопада1942 року), і контрнаступ радянських військ (з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року)

Курська битва. Би́тва на Ку́рській дузі́ або Ку́рська би́тва, що тривала з 5 липня по 23 серпня 1943року, є однією з ключових битв Другої світової війни. У історіографії вважається найбільшою битвою в історії з застосуванням бронетанкових сил. У радянській історіографії прийнято розділяти битву на три частини: Курську оборонну операцію (5-23 липня); Орловську (12 липня — 18 серпня) і Бєлгородсько‑Харківську (3-23 серпня) наступальні операції"Головний результат Курської битви полягає в тому, що після поразки в ній у німців більше не було нагоди розгорнути масштабні наступальні операції«Курська битва дозволила Червоній армії перехопити стратегічну ініціативу і створила сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу на фронті до 2000 км: 6 листопада 1943 року був звільнений Київ, а до кінця року — вся Лівобережна Україна, Північний Кавказ і розпочалося звільнення Правобережної України та Криму.

 Вигнання з України нацистських загарбників почалося в ході Сталінградської битви.18 грудня 1942 р. Червона армія зайняла перший український населений пункт — село Півнівка Ворошиловградської (тепер Луганської) області. Широкомасштабне вигнання ворога з території України розпочалося після перемоги Червоної армії в Курській (Орловсько-Курській) битві (липень-серпень 1943 р.), яка завершилася взяттям Червоною армією Харкова.

Битва за дніпро серпень – грудень 1943 Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони („Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу (в цілому, під час битви за Дніпро звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 2438 воїнам, у тому числі 483 українцям).

Визволення києва1943 рік. Лінія Пантера - Вотан або Східний вал - стратегічний оборонний рубіж німецьких військ, оборонна лінія, частково зведена вермахтом восени 1943 на Східному фронті, мала на меті служити німецьким групам армій тиловим рубежем. Попри це її не змогли вибудувати за такий короткий проміжок часу, тому вона складалася майже виключно з польових укріплень. До літа 1944 Червона Армія глибоко прорвала лінію Пантера-Вотан по всій її довжині. Цивільне населення, мобілізоване радянським командуванням під час форсування Дніпра, називали «чорною піхотою», «чорнопіджачниками» або «чорносвитниками»Про битву за дніпро писав письменник В. Астаф’єв: «Двадцять п’ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п’ять»?

ЗНО????Результатом наступальних операцій радянських військ, здійсненних у серпні–грудні 1943 р., було. А звільнення Лівобережної України та Донбасу, початок визволення Правобережної України. Б визволення Одеси, створення сприятливих умов для звільнення Південної України та Кримського півострова. В завершення визволення від нацистської окупації всієї території України в її довоєнних кордонах. Г звільнення Правобережної України та Молдавії, перенесення бойових дій на територію Румунії.

Битва за дніпро сприяла завершенню визволення всієї лівобережної україни та донбасу та створила сприятливі умови для звільнення правобережжя та півдня україни З 20 жовтня 1943 року Воронезький, Степовий, Південно-Західний та Південний фронти були перейменовані відповідно на 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські фронти Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію, гордо іменуючись Українські...

Визволення території україни 1944р. У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:- Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943-січень 1944 рр.);- Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 р.);- Рівенсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 р.);- Криворізька операція (січень-лютий 1944 р.);- Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944 р.);- Визволення Криму (квітень-травень 1944 р.);- Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 р.). 27 липня звільнено Львів;- Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 р.).

Корсунь шевченківська операція створила умови для остаточного визволення правобережжя. Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін посідав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.

ЗНО????У результаті успішного проведення в 1944 р. радянськими військами Корсунь-Шевченківської наступальної операціїА створено сприятливі умови для звільнення Правобережної України. Б звільнено територію УРСР у її довоєнних кордонах. В визволено Північне Причорномор’я та Крим. Г визволено Лівобережну Україну.

ЗНО????На картосхемі відображено перебіг подій. АКиївської оборонної операції. ББитви за Дніпро. ВУмансько-Ботошанської операції. ГКорсунь-Шевченківської операції.

ЗНО????Які події Великої Вітчизняної війни відбулися в 1944 р.? 1визволення всієї території України від окупантів2проведення депортації кримських татар3утворення Української Повстанської Армії (УПА)4«Битва за Дніпро»5утворення Українського штабу партизанського руху (УШПР)6 Корсунь-Шевченківська наступальна операція7проголошення Акта відновлення Української Держави

ЗНО????Початком визволення території України від нацистської окупації став контрнаступ радянських військ у ходіАбитви під Москвою. БСталінградської битви. ВКурської битви. Г«Битви за Дніпро».

Завершення Другої світової війни. З розгромом Японії 2 вересня 1945 р. закінчилася Друга світова війна Кузьма Дерев’янко(1904 - 1954) — український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японії.

Іван Кожедуб(1920 - 1991) Радянський військовий діяч, льотчик-ас часів Другої світової війни, найбільш результативний льотчик-винищувач в авіації союзників. Тричі Герой Радянського Союзу. Маршал авіац

Олексій Берест(1921 - 1970) Український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945.

Олексій Порик. У Червоній Армії з 1939 року. 1941 року закінчив Харківське піхотне училище. На фронтах Великої Великої Вітчизняної війни воював у складі 6-ї армії Південно-Західного фронту. У липні 1941 року потрапив до оточення під Уманню , воював до останнього патрона. Був поранений, потрапив у полон. Влітку 1942 року був відправлений до концтабору Бомон у провінції Артуа департаменту Па-де-Кале(Франція). У полоні Василь Порик брав участь у організації підпільного комітету військовополонених. Встановив зв'язок із французьким Опором . Зумів втекти з концтабору. Після втечі створив партизанський загін, який воював проти окупантів у північній Франції.

Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Культура й духовність, особливості в період війни. Україна внесла величезний вклад у перемогу. У окладі Червоної армії воювало близько 7 млн мешканців України, загинуло 4 млн;серед командувачів фронтами було чимало українців: С. Тимошенко, М. Кирпоніс, Р. Малиновський, І. Черняхівський, А. Єременко, багато командувачів армій та інших осіб командного складу;пілот Іван Кожедуб був тричі удостоєний звання Героя Радянського Союзу, 32 особи — двічі Герої;перемогу над гітлерівцями українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу;свій внесок зробили і діячі культури: учений-фізик Є. Патон (автоматичне дугове зварювання під флюсом), лікар М. Стражеско, фізіолог О. Богомолець (сироватка для лікування ран), біохімік О. Палладін (препарат для прискорення згортання крові), поети П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра (вірш «Любіть Україну'»), письменник і кінорежисер О. Довженко («Україна в огні»), письменник-емігрант і політичний діяч Іван Багряний (роман «Тигролови»), співачка Зоя Гайдай, хоровий диригент Г. Верьовка і багато інших

Внесок науковців в перемогу. У результаті запровадження запропонованого Є. О. Патоном способу автозварювання продуктивність праці збільшилась у 5 разів, потреба в робочій силі зменшилася на 84 %, а витрати електроенергії знизилися на 42 %. Розроблена вченими-металургами України нова технологія знизила брак під час виплавляння сталі з 42 до 2 %. За участі українських енергетиків на 2,5 тис. т на рік було збільшено сировинну базу коксування і своєчасно введено в дію 11 нових шахт. Колектив Інституту клінічної фізіології АН УРСР, очолюваний академіком О. О. Богомольцем, розробив ефективні методи лікування ряду інфекційних, травматичних, шлункових та інших захворювань. Завдяки запропонованим українськими вченими новим методам лікування смертність серед поранених радянських воїнів знизилася на 7 %.

Внесок науковців у перемогу. Формуючи радянську патріотичну свідомість, 1942 р. в Уфі Інститутом історії України видано перший том «Нарисів історії України» та популярна «Історія України». Книга донесла до масового читача знання, поширення яких до війни перебувало під забороною: про ратні подвиги українського козацтва та його провідників, «славних лицарів козацьких» — Петра Сагайдачного, Івана Сірка, Максима Кривоноса, Івана Гонту та ін.25 письменників України полягли смертю хоробрих. Великий загін українських радянських літераторів працював у фронтових, армійських та дивізійних газетах і на радіо. Близько 350 музичних творів написали в роки евакуації композитори УРСР. У 1943 р. був створений Український народний хор під керуванням Григорія Верьовки.

Внесок науковців. У радянському тилу продовжували свою творчу працю 42 евакуйованих з України театральних колективи: Київський театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка — в Уфі й Іркутську (230 тис. глядачів), Київський драматичний театр ім. Івана Франка — у Семипалатинську і Ташкенті, Харківський оперний театр ім. М. В. Лисенка — у Читі, Харківський драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка — у Фергані та ін. За час евакуації театри України поставили 176 п’єс, які відвідали 15 млн глядачів. Кіномитці України продовжували працювати над створенням художніх і хронікально-документальних кінофільмів (500 кіножурналів, 100 короткометражних фільмів). Київська кіностудія художніх фільмів, яка працювала в Ашхабаді, за допомогою Ашхабадської і Ташкентської студій створила такі фільми, як «Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України». Значною популярністю користувався хронікально-документальний фільм «Битва за нашу радянську Україну», створений О. Довженком за участю Ю. Солнцевої та Я. Авдєєнка і випущений на екрани в листопаді 1943 року. Понад 900 назв книг надрукувало об’єднане Українське державне видавництво. Випускались газети і журнали: «Українське слово», «Украйна», «Перець».

Депортація кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 р.)У квітні-травні 1944 р. Червона армія успішно здійснила Кримську наступальну операцію. Після цього все кримськотатарське населення (близько 240 тис.) було звинувачене в колабораціонізмі (це спростовують хоча б подвиги пілота Амет-Хана Султана) й депортоване в Середню Азію. Така ж доля спіткала греків, вірмен і болгар. До половини виселених загинуло. КОЛАБОРАЦІОНІ́ЗМ (від франц. collaboration – спів­праця, співробітництво) – усвідомлене, добровільне та зумис­не співробітництво з ворогом у його інтересах і на шкоду своїй державі та її союзникам. Депортація — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.

Дані на захист кримських татар У боях з фашистами на фронтах загинули 26 тис. бійців-татар;• чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари, понад 80 полковників, 100 підполковників, сім Героїв Радянського Союзу;• відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був удостоєний цього звання двічі;• із 32 керівників кримського підпілля 26 були татарами, із 30 комісарів партизанських загонів — 10; керівника кримського підпілля татарина А. Дагджі видала німцям росіянка З. Мартинова

Дані проти кримських татар 1942 р. в Ялті татари вирізали сім’ї росіян; видавали гестапівцям євреїв, циган; на засіданні татарського комітету в Сімферополі 3 січня1943 р. присутні молилися за здоров’я Гітлера; у Бахчисарайському районі до 15 лютого 1942 р. на службу до німців за 20 днів пішли 9 255 татар; під час обшуку татарських осель було виявлено 8 тис. автоматів і гвинтівок, понад 500 кулеметів, комплекти боєприпасів і гранат

Олена Іванівна Теліга — українська поетеса та літературний критик, член Організації українських націоналістів. Розтріляна в бабиному яру 21 лютого 1942р

Султан Ахмет-Хан радянський військовий льотчик-ас кримськотатарського походження, учасник Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу. 

Внесок україни в перемогу. Американський журналіст Е. Сноу після поїздки Україною в січні 1945 р. писав: «Друга світова війна була насамперед українською війною», — мотивуючи свою думку тим, що жодна держава Європи не зазнала таких страшних руйнувань. На всіх фронтах Великої вітчизняної війни, за даними головної редколегії зведеної Книги пам’яті України, протягом війни у Збройних Силах СРСР воювали 6 млн (за іншими даними більше 7 млн) вихідців з України. Половина з них — 3 млн (за іншими даними 4,1 млн) — полягли в боях. Половина тих, хто залишилися живими, стали інвалідами.

Втрати україни у війніДемографічні втрати України з 1 січня 1941 до 1 січня 1945 р. перевищують 13 млн 584 тис. осіб (враховуючи 300 тис. українців, які після перемоги відмовились повернутися на батьківщину з Німеччини та Австрії). За період окупації загинули 5,5 млн осіб (3,9 млн цивільних і 1,6 млн військовополонених). Нацисти знищили в Україні 1 млн євреїв. Якщо у 109 містах УРСР на 1 січня 1941 р. мешкали 8,5 млн громадян, то після осені 1944 р. — лише 3,2 мільйона.

Формування кордонів україниІз закінченням війни завершився процес об’єднання всіх українських земель в одній державі: 26 листопада 1944 р. з’їзд народних комітетів Закарпаття в Мукачевому (готувався під патронажем Л. Брежнєва) ухвалив рішення про вихід краю зі складу Чехословаччини і приєднання до УРСР. Цей акт було формально закріплено угодою між Радянським Союзом і Чехословаччиною від 29 червня 1945 року.

Внесок українців .. Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць. Мільйони українців зі зброєю у руках боролися з нацизмом упродовж усієї війни. Україна дала Червоній Армії 7 командуючих фронтами і арміями, 200 генералів, понад 6 млн солдатів, сержантів і офіцерів.

Внесок українців. Близько 120 тисяч українців зустріло нацистів у вересні 1939 р. у складі польської армії. У наступні роки також понад 130 тис. українців воювали в інших арміях Антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини). Сотні тисяч українців боролись із нацизмом у Русі Опору. У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, десятки тисячі сіл. Київ знищено на 85%, Харків - на 70%, великої розрухи зазнали Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, повністю знищено Тернопіль. Було зруйновано 2 млн будинків, унаслідок чого понад 10 млн людей залишилися безпритульними. Загалом матеріальні втрати України під час війни становили 285 млрд крб., або 100 млрд доларів.

Внесок українців. Радянською владою при відступі у 1941 р. з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 млн. жителів республіки – кваліфікованих робітників і спеціалістів, науковців, творчої інтелігенції, які віддали свої трудові та інтелектуальні сили на розвиток воєнного і економічного потенціалу СРСР. Прагнучи здобути підтримку в Україні, Сталін у 1943 р. змушений був піти на певні поступки українцям. Було створено Українські фронти, в уряді Української Радянської Соціалістичної Республіки засновано народні комісаріати (міністерства) оборони та закордонних справ.

Внесок українців. Визнанням внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України до складу держав – засновниць ООН. Від самого початку Другої світової війни Україна була у центрі збройного протистояння в Європі. Нацистський «новий порядок» з усіма страхітливими його атрибутами панував на території України від одного року - у східних областях республіки до шести – на західноукраїнських землях. За роки війни до лав Червоної армії було мобілізовано понад 7 млн. громадян Української РСР, що становило майже 23 відсотки особового складу Збройних Сил Радянського Союзу.

Внесок українців. Більшість населення України сприйняло початок війни як агресію проти своєї батьківщини. Цим пояснювалося патріотичне піднесення, яке супроводжувалося масовим добровільним вступом до діючої армії, народного ополчення, підпілля. З початком війни до військкоматів надходили сотні тисяч заяв із проханням про прийом до Червоної армії. В регулярні частини, народне ополчення, винищувальні батальйони прямували незліченні людські потоки, які зливались у могутню ріку народного гніву та супротиву загарбникові. Мільйони громадян України одягнули форму радянських Збройних Сил. Тільки протягом другої половини 1941 р. – першої половини 1942 р. Україна дала Червоній армії та Військово-Морському флоту З млн. 185 тис. солдатів та офіцерів. Для боротьби проти диверсійних ворожих груп на території республіки було створено 657 винищувальних батальйонів чисельністю 160 тис. чоловік. Переважна частина особового складу цих формувань згодом увійшла до регулярних з'єднань Червоної армії. Сотні тисяч юнаків та дівчат, а також людей, які не підлягали мобілізації, входили до загонів місцевої протиповітряної оборони.

ЗНО ???Радянський льотчик часів Другої світової війни, тричі Герой Радянського Союзу, виходець з України – це АО. Берест. БС. Ковпак. ВІ. Кожедуб. ГК. Дерев’янко. У результаті Другої світової війни Україна. Азазнала значних людських і матеріальних втрат. Бвтратила суверенітет і незалежність. Взазнала суттєвих територіальних втрат. Гвтратила полікультурність і поліетнічність.