«Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні»

10 клас тема:«Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в україні»

Форсована індустріалізація. Соціалістична індустріалізація - комплекс заходів, ужитих ВКП(б) у 1920-1930-х роках, що мав на меті модернізацію промисловості: будівництво заводів, фабрик, залізниць та інших індустріальних об’єктів і глибоку технічну реконструкцію наявних підприємств. Форсована індустріалізація - створення великого машинного виробництва, передусім важкої промисловості, прискореними темпами.

Індустріалізація. XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. 1927 р схвалив директиви першого п’ятирічного плану на 1928/29-1932/33 рр., за якими середньорічні темпи приросту промислової продукції затверджувалися в розмірі 16 %. Держплан СРСР підвищив темпи іТаке зростання передбачали забезпечити коштом селянства. Змінювався і спосіб вилучення ресурсів села до бюджету, підвищувалися податки та впроваджувалася політика «ножиць цін», тобто встановлення завищених цін на промислові товари й, навпаки, занижених - на сільськогосподарську продукцію.ндустріалізації на п’ятирічку до 20 %Узимку 1927—1928 рр. у країні спалахнула гостра хлібозаготівельна криза. Й. Сталін вирішив примусити селян здавати хліб за невигідними для них цінами під загрозою кари аж до конфіскації майна. Методи адміністративного тиску на селянство знову стали реальністю. Це допомогло на початку 1928 р. подолати кризу.

Індустріалізація. Методи адміністративного примусу були названі «надзвичайними заходами проти куркуля». Узимку 1928-1929 рр. хлібозаготівельна криза повторилася. Цього разу її загострення було зумовлено загибеллю озимини в Україні через украй несприятливі погодні умови. На 1 квітня 1929 р. республіка здала державі 27 млн пудів зерна проти 200 млн на цю ж дату попереднього року. У плануванні, фінансуванні й постачанні промисловість була поділена на групи «А» (виробництво засобів виробництва) і «Б» (виробництво товарів народного споживання). На розвиток групи «А» виділяли основні ресурси, а галузі групи «Б» фінансувалися за залишковим принципом. Осердя групи «А» становили галузі важкої промисловості, а групи «Б» - легкої та харчової промисловості. П'ятирічка або п'ятирічний план — метод планування розвитку країн, що включає розробку цільових показників соціально-економічного розвитку на 5 років. 

ціна індустріальної гонитви. Перший рік п’ятирічки розпочався в жовтні 1928 р. Визначені особисто Сталіним планові темпи зростання промислового виробництва були небаченими: 37,7 % за рік (у середньому за три роки, починаючи з другого року п’ятирічки). Промисловість безперебійно одержувала кошти на капітальне будівництво за рахунок інфляційного випуску паперових грошей; експлуатації селянства та робітничого класу, інших верств населення; багатьох мільйонів в’язнів ГУЛАГу; податків з населення (для села «надподаток» - постійне зростання цін на промислові товари) тощо. Однак сталінські рекорди здебільшого залишалися на папері. Навіть офіційні (завищені) статистичні дані свідчать, що середньорічні темпи промислового зростання за роки п’ятирічки, крім першого, дорівнювали тільки 15,7 %.Індустріальна гонитва призвела до великих матеріальних нестатків. Пропагандистські органи усіляко насаджували думку, що економічні труднощі (завжди наголошувалося: тимчасові) неминучі й цілком природні.

«Шахтинська справа»За наказом Сталіна органи державної безпеки (з 1922 р. - Об’єднане державне політичне управління, ОДПУ) сфабрикували справу про «шкідницьку» організацію з господарників та інженерів, які працювали переважно в кам’яновугільній і металургійній промисловості Донбасу. Вони найбільше протестували проти надвисоких темпів розгортання виробництва, які спричинювали тяжкі аварії. У 1928 р. в Москві було проведено показовий процес, який отримав назву «Шахтинська справа». Відтак почалося організоване цькування спеціалістів з дореволюційними дипломами. Багаторічне переслідування фахівців непролетарського походження призвело до майже цілковитого винищення цього нечисленного прошарку.

досягнення індустріалізації в УкраїніКонкретні результати капітального будівництва в Україні були вагомі. Серед побудованих у СРСР 35 промислових гігантів цивільної промисловості в Україні споруджено 12, з них 7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств. Новобудови - це три металургійні заводи (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь), Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд і Харківський тракторний завод (ХТЗ). Гігантами серед реконструйованих об’єктів були Луганський паровозобудівний завод і чотири металургійні - в Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську й Алчевську (перейменованому тоді в Комунарськ). Окрім перелічених, в У країні було побудовано десятки інших підприємств в усіх галузях промисловості. Зокрема, запорізький завод «Комунар» став найбільшим у світі підприємством комбайнобудування. Харківський завод «Серп і молот» почав випускати складні молотарки в кількості, яка забезпечувала потреби сільського господарства всієї країни.

Стаха́нівський рух — масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників. Початок стахановського руху покладено у Донбасі. У ніч на 31 серпня 1935 вибійник кадіївської шахти «Центральна-Ірміне» О. Стаханов протягом зміни видобув 102 т вугілля (норма — 7 т). Весь видобуток записали на рахунок О. Стаханова, не врахувавши роботи кріпильників, які йому допомагали. Власне, і згодом під час встановлення інших рекордів справжнє число гірників не вказувалось, а все видобуте вугілля записували тільки на рахунок вибійника

"Безбожну п'ятирічку" оголосили в СРСР 15 травня 1932 року. Ім'я Бога мали забути в країні до 1 травня 1937-го. Другу п’ятирічку в СРСР було проголошено «безбожною п’ятирічкою», «п’ятирічкою знищення релігії». Який із відомих храмів часів Київської Русі зруйновано в цей період?АСобор Святої Софії в КиєвіБМихайлівський Золотоверхий собор у КиєвіВУспенський собор Києво-Печерської лаври. ГСпасо-Преображенський собор у Чернігові відтворений у 1997—1998 роках у формах зруйнованого в 1937-х роках

тести. Політичний процес в СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 — на початку 1930-х рр., увійшов в історію під назвою. А справа «Украївнського національного центру». Б справа «Спілки визволення України». В Шахтинська справа. Г Справа Промпартії. Що стало наслідком форсованої індустріалізації, здійснюваної в Україні наприкінці 1920 — у 1930-х рр.?Акомплексний розвиток народного господарства. Бвисокі темпи розвитку важкої промисловостіВінтенсивний розвиток легкої промисловостіГдецентралізація управління промисловістю

тести. Зображений агітаційний плакат 1930-х рр. є джерелом для визначення. А причин індустріалізації. Б переваг індустріалізації. В масштабів індустріалізації. Г джерел індустріалізації.

тести«Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920–1930-х рр. було одним ????А шляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію. Б способів матеріального стимулювання селянства. В джерел фінансування індустріалізацііГ інструментів проведення грошової реформи. Результатаом якої політики є подані дані «Індекс фізичного обсягу промислової продукції в СРСР у 1937 р., порівняно з рівнем 1913 р., склав 820, у США — 154, Німеччині — 119, Великій Британії — 110, Франції — 101. За обсягами виробництва СРСР із п’ятого місця в світі у 1928 р. перейшов на третє у 1932 р., у 1937 р. — на друге…»??????А технічна перебудова. Б форсована індустріалізація. В промисловий переворот. Г технологічна реконструкція

тести. Укажіть особливості процесу індустріалізації, здійснюваної в Україні в другій половині 1920–1930-х рр.????1децентралізація управління галузями промисловості та будівництва2побудова та реконструкція великих промислових об’єктів3розширення прав підприємств у виробництві та збуті готової продукції4нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки5пріоритетний розвиток галузей легкої промисловості6поява в промисловому комплексі республіки нових галузей

З якою метою партійно-державне керівництво СРСР і УСРР на початку 1930-х рр. розповсюджувало зображені плакати?А Засвідчити єдність Комуністичної партії та народу у здійсненні індустріалізації. Б Переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом. В Продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості. Г Мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги.

Колективізація- прийнято рішення на XV з’їзді ВКП(б) грудень 1927 р1929 рік- початок насильницької колективізації Колективізація сільського господарства - процес докорінної перебудови аграрного сектору, ініційований більшовицьким керівництвом наприкінці 1920-х років. Колективізація передбачала перетворення малих індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи) для встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для індустріалізації країни. Колгоспи існували в трьох формах залежно від ступеня відчуження селянської власності: найменшого (у товариствах спільного обробітку землі - ТСОЗах), середнього (артілях, де селяни зберігали за собою присадибну ділянку, корову й малу живність - свиню, вівцю, птицю) і максимального (комунах, де усуспільнювалося абсолютно все). Радгосп (скороч. від радянське господарство) - державне сільськогосподарське підприємство, яке влада розглядала як фабрику з виробництва землеробської продукції. Працівники радгоспів мали статус робітників. На відміну від колгоспників, вони отримували заробітну платню від держави.

Колективізація. Гасло суцільної колективізації офіційно проголосив листопадовий 1929 р. пленум ЦК ВКП(б). У січні 1930 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву». Згідно з ним Україна ввійшла до групи регіонів, у яких колективізацію планували закінчити восени 1931 р. або навесні 1932 р. Проблему модернізації сільськогосподарського виробництва розв’язували шляхом будівництва державних машинно-тракторних станцій (МТС). Першу в СРСР МТС створено в 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині. Розгортання мережі МТС відбувалося надзвичайно швидко. Від жовтня 1930 р. до кінця 1932 р. у середньому щодва дні з’являлася нова МТС.

 Куркуль-заможний селянин, який має у власності землі, знаряддя для її обробки, (зневажлива назва заможного селянина)Щоб загнати селян у колгоспи, було вирішено знищити «куркулів» - найзаможніший прошарок селянства, котрий опирався з особливою силою. Незаможних, які не погоджувалися йти в колгоспи, оголошували «підкуркульниками» і теж репресували«Ліквідація куркульства як класу» - назва здійснюваної 1930-1931 рр. керівництвом СРСР політики примусового відчуження майна у найбільш заможних селян та ізоляції тих, хто чинив опір, через насильницьке вислання з місць проживання або фізичне знищення.

Пропагандистською складовою якої політики партійно-радянського керівництва УСРР був зображений плакат?АкоренізаціїБ«воєнного комунізму»Всуцільної колективізаціїГфорсованої індустріалізації

тести. Політика «ліквідації куркульства як класу», здійснювана партійно-радянським керівництвом СРСР і УСРР у 1930–1931 рр., мала за мету?????А вигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів. Б змусити більшу частину селянства об’єднуватися в колгоспи. В посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці. Г перерозподілити землю куркулів на користь бідняків.

 Чому Голодомор 1932—1933 рр. кваліфікують як геноцид українського народу???Втрати зерна з урожаю 1932 р. виявилися величезними через нестачу посівного зерна, яке вивезли під час хлібозаготівлі й голоду, що вже лютував у третині районів України. До жовтня 1932 р. із колгоспників та одноосібників вдалося витиснути 132 млн пудів хліба, тобто менш ніж половину скороченого, порівнюючи з попереднім роком, плану. Тоді Сталін надіслав в Україну з надзвичайними повноваженнями хлібозаготівельну комісію на чолі з головою радянського уряду В. Молотовим. Молотовська комісія викачала із села весь хліб для хлібозаготівель, але не виконала плану. Тоді задля покарання боржників вона запровадила «натуральні штрафи» м’ясом та картоплею. Одночасно за розпорядженням Кагановича в Україні було запроваджено систему «чорних дощок». Господарства, занесені на «чорні дошки», оточували збройні загони. З них вивозили всі продовольчі та насіннєві запаси, було заборонено торгівлю і постачання будь-яких товарів.

 Організаторам голоду треба було вдавати, що його не існує. Принаймні у стенографічних звітах пленумів ЦК КП(б)У та протоколах політбюро ЦК слово «голод» не згадувалося. Конкретні заходи партійних організацій, які пов’язувалися з голодом на українських теренах, проходили в документації через «особливі теки». Табу на слово «голод» щодо тогочасних подій дотримувалися в СРСР до грудня 1987 р. Щоб адміністративно «прив’язати» селян до колгоспів, Сталін запровадив із грудня 1932 р. внутрішні паспорти для населення міст і новобудов. Жителі сільської місцевості, яким паспортів не видавали, вже не могли легально влаштуватися в місті. Паспортизація населення вимагала певного часу і не могла одразу виявити втікачів із села. Потік утікачів припинили за допомогою внутрішніх військ. Україна була оточена за периметром своїх кордонів загороджувальними загонами, щоб перешкодити появі голодних селян в інших республіках. Без спеціального дозволу селянам не можна було пересуватися залізницями. У січні 1933 р. було видано декрет ЦК ВКП(б), який повністю забороняв виїзд селян «за хлібом» з УСРР.

Геноцид-зумисне знищення Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією, що стала Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна. За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.

Наслідки Голодомору…Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим. Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.

Плакати

7 серпня 1932 ВЦВК і РНК СРСР ухвалила постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і про зміцнення суспільної власності»Сумнозвісний закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору. Він передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна. За наявності пом’якшувальних обставин покарання передбачало 10 років ув’язнення в таборах. Амністія заборонялася. І це при тому, що за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство каралося ув’язненням до 10 років. А за крадіжку чужого майна давали до трьох місяців примусових робіт.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Тоталітаризм (від лат. totalis - весь, цілий, повний) - організація державної влади, характерними рисами якої є цілковитий контроль над усіма сферами життя суспільства, заборона демократичних організацій, ліквідація реальних конституційних прав та свобод, репресії, мілітаризація суспільного життя.«Чистка» - офіційна назва процесу очищення компартійно-радянського апарату і всієї партії від збюрократілих, корумпованих і ворожих елементів. Насправді партія позбавлялася інакодумців, усіх тих, хто не мирився з чинопочитанням, нав’язуваним на підставі «демократичного централізму».

Масовий терор. Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва. Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 р. дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів’ям «ліс рубають – тріски летять». Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Місця масових розтрілів. Сандармо́х — лісове урочище, яке в 1937—1938 роках стало місцем масових розстрілів і поховань сталінського Великого терору. Воно знаходиться за 19 кілометрів від Медвежьегорска дорогою на Повенець, в Медвежьегорском районі Республіки Кареліяде на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Биківнянський ліс -найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років. На думку істориків загинуло не менше 100 тис. осіб

Сталінська конституція 1936р5 грудня 1936 року Радянський Союз отримав Конституцію, ухвалену за ініціативи Йосипа Сталіна, за що вона і отримала назву “сталінська”. Як не парадоксально, основний закон СРСР вирізнялася широким спектром гарантованих прав і свобод. Конституція 1936 року – одна з найбільш демократичних і саме цей факт зробив її іронічним прикладом суті радянського права й судочинства. Прописані норми ніхто не поспішав виконувати, ба більше, в 1930-х розгортається масштабне переслідування всіх вільнодумців. Це класичний приклад невідповідності правових норм з реаліями тоталітарної машини впокорення та знищення “ворогів народу”.

Конституція 1937р в Усрр. Фактичним диктатором України в 1933-1937 рр., хоча й був другим секретарем ЦК КП(б)У, став П. Постишев Консти9туція1937 р. перейменувала республіку на УРСР. Демократичні положення основного закону не були наповнені реальним змістом, вони не підкріплювалися практикою життя. режим виключав будь-які прояви незалежного від держави громадсько-політичного життя, виховуючи в широких масах подвійну мораль, формуючи байдужість і соціальну пасивність.

Сфабриковані справи. Представників гуманітарної інтелігенції на чолі з академіком С. Єфремовим зібрали на процесі «Спілки визволення України» (СВУ), який відбувся у березні-квітні 1930 р. У зв’язку зі справою СВУ в республіці було репресовано близько 5 тис. осіб. Цій справі передували акції, спрямовані на боротьбу з націонал-ухильництвом, так званими «шумськізмом», «хвильовізмом», «скрипниківщиною», «волобуєвщиною». Націонал-ухильництво — своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що вживалася в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувалася тих членів компартії, які в теорії і практиці національної політики «переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей»«Шумкізм»-працівників радянського і партійного апаратів;«Хвильовізм»-творчу інтелігенцію;«Волобуєвщина»-наукову інтелігенцію

Микола Волобуєв-економіст микола хвильовий- письменник. Микола срипник-наркомат освіти 1927-1932рролександр шумський- наркомат освіти 1925-1927рр

Сфабриковані справи. Проце́с Спі́лки ви́зволення Украї́ни — показова справа, що відбулась у Харкові в березні 1930 р сфабрикована ,викривала вигадану антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції. Мета — дискредитація провідних діячів української культури та громадського життя в рамках централізованої політики геноциду української нації, здійсненого урядом СРСР у 1932–1933 роках. На чолі спілки нібито стояв Сергій Єфремов«Викриття» органами ДПУ чергової «контрреволюційної організації», яка отримала назву «Українська військова організація». Вирок затверджено 20 жовтня 1933 р., засуджено 148 осіб, серед них багато вихідців із Зах. України.

Згортання українізаціїПочалося особливо з 1933 р., її активних діячів знищено, М. Хвильовий і М. Скрипник застрелилися. Влада остаточно повернулася до великодержавної асиміляторської політики. Україною прокотилася нова хвиля боротьби з «націоналістичними ухилами». Сам процес українізації поступово почав розглядатися як буржуазно-націоналістичний. Сталінізм, укорінюючи в свідомість людей національний нігілізм, продовжував шовіністичну русифікаторську політику царизму.

Масові репресії та їх ідеологічне виправдання більшовицьким режимом. Масова кампанія репресій розгорнулася після вбивства 1 грудня 1934 р. більшовицького діяча С. Кірова. У той же день ухвалено постанову про порядок розгляду звинувачень у підготовці чи здійсненні терористичних актів, яка відводила на слідство у цих справах не більше 10 днів. Справи розглядалися без прокурора й адвоката. Оскарженню чи помилуванню не підлягали. Смертну кару могли застосовувати до звинувачених осіб, починаючи з 12 років. Вирок мав виконуватися негайно. Слідство велося із вживанням до арештованих найжорстокіших тортур. Ця практика в 1937 р. була навіть узаконена. Мільйони людей опинилися в радянських концтаборах, які прийнято називати ГУЛАГ (від російського скорочення «главное управлєніє лагерей», українською ГУТаб).

1934 рік перенесення столиці Усрр з харкова до києва. Після перенесення столиці радянської України з Харкова до Києва (1934) постало питання будівництва низки адміністративних споруд. Оголошений 1936 р. конкурс на найкращий проект будівлі Верховної Ради, до якого були залучені відомі в Україні архітектори, виграв колектив на чолі з В. Заболотним. Будинок Верховної Ради - один із найкращих на той час архітектурних витворів у країні.

Освіта. З 1924 р почалася підготовка до запровадження чотирирічного обов’язкового початкового навчання, однак в 1927/1928 поза школою залишалась ще третина дітей У 1930 р. було започатковано 4-класне обов’язкове навчання. Було подолано в загальних рисах неписьменність серед дорослих. У 1933 р. було відновлено діяльність університетів у таких містах: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ. У 1935 р було скасовано обмеження, пов’язані із соціальним походженням абітурієнтів. На початку другої п’ятирічки в україномовних школах навчалося 80%учнівІз 1938/1939 навчального року запровадили обов’язкове вивчення російської мови. Передбачалось вивчати її із 2 по10 клас, 4-5 уроків на тиждень

Наука Незважаючи на репресивний тиск продовжувала розвиватися наука. ВУАН у 1920-хрр працювала у складі трьох відділів: історико- філологічного; фізико-математичного; соціально -економічного визнання здобули дослідження О. Богомольця, О. Палладіна, Є. Патона, М. Стражеска , В. Філатова. Видатне відкриття в 1929 р. зробив Юрій Кондратюк, яке через 40 років використали науковці США при польоті на Місяць Були репресовані академіки математик Михайло Кравчук, історики М. Слабченко, М. Яворський, генетик І. Агол та інші.

Література і мистецтво. Особливо постраждала від репресій українська література. Загалом зазнали тих чи інших переслідувань близько 500 письменників. Знищені були такі видатні літератори, як Микола Куліш, Микола Зеров, Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник і багато інших. Продовжували писати поети П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, М. Бажан, письменник і кінорежисер О. Довженко, але тепер уже у дусі соціалістичного реалізму (соцреалізму). Розстріляла більшовицька влада й видатних митців зі світовим іменем — художника М. Бойчука і театрального режисера Л. Курбаса. Творили далі талановиті митці композитор Г. Верьовка, який згодом створив і керував відомим хором, а також хореограф П. Вірський. Покоління визначних діячів української культури 20-30-х рр. називають «розстріляним відродженням».

Михайло Львович Бойчук – український художник-монументаліст та живописець, педагог. Засновник «Бойчукізму». Один із основоположників монументального мистецтва України XX століття. Представник розстріляного відродженняу 1936 році за сфабрикованими звинуваченнями чекісти заарештували М. бойчука та кількох його учнів. Незабаром усіх їх розтріляли

Казимир Северинович Малевич — український художник-авангардист ,один із фундаторів кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва. Став одним із засновників абстрактного мистецтва. 1915р започаткував новий модерністський напрям у мистецтві-супрематизм. У 1915р вперше виставив картину «чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилась на ікону абстрактного мистецтва

Лесь Курбас – український режисер і теоретик театру, засновник експериментального театру «Березіль»; з майстерні Курбаса в кінематограф прийшли не тільки талановиті актори, але й низка режисерів. У 1922 році створив театр «Березіль» до складу якого входило близько 250 театральних діячів та акторів. Театр прославився постановками західноєвропейських та українських класиків. Від 1931р почалося цькування митця .1933 р його заарештували, згодом заслали а в 1937р розтріляли в урочищі сандармох

Олександр Петрович Довженко — український кінорежисер, письменник, кінодраматург. Засновник українського радянського кіномистецтва. Народний артист РРФСР, лауреат Ленінської та двох Сталінських премій. У 1927 р на одеській кінофабриці було знято фільм «звенигора» через рік після виходу картини О. Довженка знали як кінорежисера світового рівня. Шедеврами світового кінематографа стали стрічки «арсенал»1929р, «земля» 1930р, «аероград» 1935р, «щорс» 1939р.

Микола самокиш «бій богуна з чарнецьким під монастирищем в 1653 р»1931р

тести. Жертвою якої репресивної акції став С. Єфремов?Асправи «Спілки визволення України»Б«Шахтинської справи»ВГолодомору. Г«Закону про п’ять колосків»У 1932 р. кількість членів КП(б)У становила понад 500 тис. осіб, а в 1938 р. — близько 260 тис. осіб. Що зумовило скорочення чисельності Компартії України?Азневіра в можливості побудови соціалізму. Бздійснення масових репресій у республіціВнаростання загрози Другої світової війни. Гзгортання політики «українізації»

тести. Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті рр.?Астворення творчих літературно-мистецьких об’єднань. Бзапровадження загальної обов’язкової середньої освіти. Внасадження єдиного творчого методу — «соціалистичного реалізму»Гвигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон. Що стало результатом державної політики в галузі культури в СРСР та УРСР наприкінці 1930-х рр.?Арозквіт авангардного мистецтва. Бутвердження ідейного різноманіття в мистецтвіВскасування цензури засобів масової інформаціїГліквідація масової неписьменності дорослих

тести. Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був. АГ. Юра. БЛ. Курбас. ВМ. Бойчук. ГО. Довженко. Про який судовий процес йдеться в цитованому документі: «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети «Вісті ВУЦВК»?Асправу «Промпартії»Б«Шахтинську справу»Всправу «Спілки визволення України»Гсправу «Українського національного центру»

тести. С. Косіор, виступаючи на з’їзді КП(б)У, заявив, що «...на Україні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог, націоналіст — у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу». Ця теза стала підґрунтям для здійснення в республіціАкампанії з розкуркулення в 1929 — 1932 рр. Бтерору голодом у 1932 — 1933 рр. Вполітики коренізації на початку 1930-х рр. Гмасових репресій у другій половині 1930-х рр. Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті рр.?1 Проведення політики «українізації».2 Масове знищення культових споруд.3 Початок русифікації української школи.4 Запровадження обов’язкової середньої освіти.5 Створення творчих літературно-мистецьких об’єднань та угрупувань.6 Утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок

тести. Який перелік назв і термінів стосується суспільного життя України 1930-х рр.?А Лікнеп, непман, «Плуг». Б «Інтегральний націоналізм», русофільство, румунізація. В Соціалістичний реалізм, Великий терор, «стаханівський рух». Г Українська академія наук, Українська автокефальна православна церква, «Молодий театр» Леся Курбаса.«Розстріляне відродження» – умовна назва. А покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років. Б групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках. В літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом. Г плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».

тести. З’ясуйте кому з діячів, зображених на фото, належать наведені факти біограф. А)письменник, фундатор національного кінематографа, автор кінофільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля»Б)митець – монументаліст, графік, фундатор новаторської художньої школи в українському мистецтві 1920-х рр. В)актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль»Г)прозаїк, поет, публіцист, засновник літературних об’єднань – «Гарт» (1923), «Урбіно» (1924), «ВАПЛІТЕ» (1926)Д)український економіст 1920-х рр., автор концепції економічної самодостатності УСРР

тести. Конституція Української РСР 1937 р. законодавчо закріплювала: Авходження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу, функції її органів державної влади та управління. Бперемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства. Вдиктатуру трудящих мас, завданням якої є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень. Гпобудову розвиненого соціалістичного суспільства та керівну роль комуністичної партії в суспільному і державному життіУкажіть галузь культури, у якій у 1930-х роках плідно працювали М. Бойчук, І. Їжакевич, Ф. Кричевський, М. Самокиш. Атеатр. Блітература. Вмузика. Гживопис

тести. Поняття «розстріляне відродження» використовують, характеризуючи наслідки репресивної політики комуністичного режиму, спрямованої на фізичне знищення. Аукраїнського селянства. Букраїнського робітництва. Вукраїнської творчої інтелігенції. Гукраїнського партійно-радянського керівництва. Одним з місць поховання жертв «Великого терору» 1937–1938 рр. єАурочище Бабин Яр. Бмісто Базар. Встанція Крути. Гурочище Биківня.