Конспект уроку " Цінність знань в житті людини"

           Тема: цінність знань в житті людини

Мета: сприяти усвідомленню учнями неоціненної ролі знань у житті християнина, допомогти визначити шляхи вдосконалення своїх навичок, вмінь організовувати працю і відпочинок, вчити цінувати час і використовувати його раціонально;

виховувати почуття національної гідності  та потребу у самовдосконаленні і самоосвіті;

розвивати  довільну увагу і творче мислення, інтерес до навчання та пізнання самого себе.

                                    Хід уроку

1. Вітання

• З яким настроєм ви йшли вранці до школи?
• За що любити шкільне життя?
• А за що не любите?
• Що вам заважає вчитись ?
• Що нового ви хотіли б дізнатись?
• На вашу думку, людині знання потрібні чи ні?

2. Про цінність знань  ми будемо розважати з вами впродовж уроку.  Для цього нам слід з’ясувати наступне:

• для чого людині потрібні знання?
• як навчитись  здобувати їх з цікавістю?
• як встигнути вивчити уроки, допомогти мамі, відвідати секцію, почитати книжку, подивитись цікавий фільм, послухати улюблену музику, відвідати друга  тощо?
• і  «набратися» мудрості з досвіду талановитих українців:
• пізнати свої плюси і мінуси, примножуючи перші і віднімаючи другі.

        Як бачите, роботи в нас багато, тож попросимо допомоги в Господа у молитві.

3. Живемо ми у третьому тисячолітті. Автоматизація, комп’ютеризація, техногенна цивілізація вимагають від сучасної людини глибоких знань і високого професіоналізму. Їх ви здобуватимете  не тільки в школі, а й на протязі усього життя. Слово вчити - ся означає вчити самого себе і найголовнішим вашим завданням у школі є навчитися вчитися. Не просто засвоїти певну кількімть знань, а оволодіти культурою мислення, вмінням застосовувати знання на практиці. Для чого ж людині знання?  (відповіді дітей)

Багато негараздів у нашій країні є внаслідок браку знань і некомпетентності високих посадових осіб. Часто брак знань має жахливі наслідки для здоров’я і життя людини. Ось ви часто любите списувати і вважаєте це дрібничкою. А чи відважились ви б на прийом до лікаря, знаючи, що він не вчився сумлінно і списував на іспитах? Звичайно, коли ми шукаємо лікаря, то шукаємо доброго лікаря, хочемо зробити ремонт, знову ж таки шукаємо сумлінного робітника і так у будь – якій сфері нашого життя. А з якими знаннями підете у світ ви? Саме від вас залежить наше майбутнє і майбутнє ваших наступників. Чим вищий рівень знань людини, тим ширші можливості відкриваються перед нею, тим легше їй знайти своє місце у суспільстві, орієнтуватися у ньому і приймати оптимальні рішення у складних обставинах, критичних ситуаціях.

Наш український народ є високоінтелектуальним і освіченим. Із прийняттям християнства наші предки дістали змогу читати і навчатися. Перші школи у Київській Русі з’явились у кінці Х століття. Європа на той час не могла похвалитись таким високим рівнем освіти і культури, який був на території нашої прадавньої Вітчизни. Мандрівники, дослідники були приємно вражені нашою гостинністю і начитаністю. Цікаво, що книжки у минулому були великою розкішшю  і часто учні вивчали підручник напам’ять.  У скарбниці  українського фольклору є багато прислів’їв і приказок про важливість знань. Чи згадаєте їх?

• Вік живи – вік учись
• Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся»
• Чого Івась не навчився, того Іван не буде знати
• Пташка красна пір’ям, а людина знанням
• Чого навчився, того за плечима не носити
• Без муки нема науки
• Згаяного часу конем не наздоженеш.

Поговоримо з вами про дорогоцінний час. На що витрачаємо його найбільше? Хто як. Але що витрачаємо необдумано – це факт. Г. Сковорода в одному із своїх листів так попереджав свого юного друга Михайла Ковалинського: « О мій найдорожчий Михайле! Стережися деньки витрачати на пусте. Пам’ятай, що вони – скарб… Я ніколи не перестану переконувати тебе, щоб ти присвятив себе не вульгарним музам, а прекрасним ділам…» Відомий український педагог К. Ушинський писав: «Вважай нещасним той день і годину, коли ти не дізнався нічого нового і нічого нового не додав до своєї освіти». За твердженням академіка І. Кікотка 16 – 18 річний юнак за рік здатний засвоїти стільки знань,скільки тридцятилітня людина за три роки. Тому дуже шкода, коли час, відпущений Богом молодій людині для здобуття знань змарнований.

Час – дорогоцінний дарунок, даний нам для того, щоб у ньому стати розумнішим, кращим, мудрішим, досконалішим – так красномовно говорить Т. Манн.

      Втомились? А знаєте, від чого найбільше втомлюються учні?  Не від того, що багато розумово працюють, а від того, що не вміють і не хочуть працювати. В. Сухомлинський писав: «Постав над собою і сто вчителів – вони виявляться безсилими, якщо ти не зможеш сам примусити себе і вимагати від себе.» Леонардо да Вінчі любив своїм учням розповідати притчу про бритву. Послухайте.

        Якось промінь сонця упав на бритву і вона засяяла, осліплюючи всіх навколо. Побачивши своє відображення в дзеркалі, бритва замилувалась собою, але одразу ж згадала, що їй доведеться голити густі  чоловічі бороди, а перед цим ї будуть точити на грубому бруску. І вирішила бритва сховатись у потайному місці. Минув час і бритва знову захотіла помилуватись собою у дзеркалі, та не блищало тепер її  лезо, бо було вражене грубою іржею і зазубрилось як пилка. Ось так і розум людський ржавіє від бездіяльності.

      Тож у шкільні роки не слід втікати  від труднощів, а боятись бездіяльності мозку, привчати його до напруженої праці. Давно вчені дослідили, що краще вчаться і більше встигають ті школярі, які не бояться себе перевантажити, а встигають і в спортивній секції позайматись, і в художній самодіяльності взяти участь, і вдома допомогти. Напружений ритм життя мобілізує фізичні. Інтелектуальні, емоційні резерви людини і помножує її сили.  Але найголовніше у навчанні – отримання насолоди від пізнання нового. А що робити, коли предмет потрібний, але нудний? Психологічні дослідження довели, що можливо зацікавитись нудним предметом, тільки для цього слід бути ретельнішим  і наполегливішим у підготовці до нього. Ще виявлено, що значно легше вчитися тим, хто багато читає. Більшість з вас не любить читати книги. а привчився пасивно приймати готову інформацію. Від цього і мовлення ваше бідне: «тіпа», «карочє», «капець» і т.д.  Чим більше розумних і корисних книг читає учень, тим розвиненішим і гнучким стає його розум, тим легше сприймати нову інформацію, тим швидше засвоюються нові знання.

          Василь Сухомлинський для успішного навчання пропонував такий розпорядок дня:

    Після школи не виконувати домашнє завдання, а всю другу половину дня присвятити роботі в гуртках, секціях чи вдома. Уроки вчити вранці перед школою. Для цього слід швидше лягати. Сон до 12 години є набагато кориснішим, ніж після півночі. А зранку наступне:

5.30 –руханка, вмивання. Перший сніданок – обов’язкова склянка молока

5.45 – 8 – приготування уроків

8 ранку – другий (гарячий) сніданок

8.15 – відхід до школи. І після школи до 21.00 – вільний час. Перед сном слід підготувати все за розкладом на ранок. Цей експеримент, звичайно, тільки для сміливих. А раптом – проспиш! Проте учасники  цього випробування дивувались, коли зранку вивчили вірш за 10 хвилин і краще зрозуміли задачу. Попробуйте!

         І на закінчення слід пам’ятати, що багато знати ще не означає бути мудрим. Справжня мудрість походить з висоти, від Бога. Мудрою людиною називають ту, яка розуміє, що всі її досягнення є Божою ласкою, а здобуті знання використовує для загального добра.

• Назвіть імена відомих українців, яких прославили нашу країну своїми добрими ділами (Костянтин Острозький, брати Симиренки, Іван Огієнко, Петро Могила, Єфросинія Полоцька та багато – багато інших)

       Відомими на весь світ також стали три святителі, учителі Східної Церкви – Іван Золотоуст, Василій Великий і Григорій Богослов. Чим же вони прославились?Тим, що свої здобуті блискучі знання вони використовували для поширення науки Ісуса Христа і для прослави Божого імені. Усі троє жили в один час( ) Василій Великий уклав Святу Літургію, яку відправляємо 10 разів в році у великі свята. В усі інші дні ми молимось на Літургії, яку уклав Іван Золотоустий, названий так за вміння прославляти Боже милосердя своїми устами. Григорій Богослов був приятелем Василія Великого. А Богословом його назвали за вміння пояснювати людям Слово Боже. Також він  мав дар від Бога мирити найзапекліших ворогів. Трьох святих ми вшановуємо 12 лютого. Запишіть це у календарик святих.

4. Закріплення знань.

•  Що нового ви довідались на уроці?
• Що запам’яталось найбільше?
• В чому полягає цінність знань для людини?
• Що найперше потрібно пам’ятати учням для того, щоб знання були міцними?
• Назвіть імена людей, які свої знання використовували на славу Божу і на благо  ближньому.

5.   А зараз пограємо в гру «Прихований талант». Для цього кожен з вас напише на аркуші те, що у вас, на вашу думку виходить найкраще. Наприклад: я вмію гарно малювати, швидко розгадувати загадки, танцювати і т. д. Ці аркуші ми перескладаємо і заново роздамо. Кожен отримає «талант». Вашим завданням буде пошук власника таланта. До роботи! (можна включити гарну музику).

     Кожен з вас талановитий і  розумний. Безумовно, ви відкриєте в собі ще не один талант, але для цього що потрібно? Вірно! Працювати, вчитися, читати, бути наполегливим, допитливим. А ще? Бути вірним учнем Ісуса Христа і завжди і в усьому радитись в молитві з Богом.

     І зараз ми подякуємо Богові за цей час, який ми провели разом, попросимо мудрості, щоб розуміти і виконувати Божу волю.

6.Молитва

7. Домашнє завдання: записати в зошит таку цікавинку про навколишній світ, про яку, на вашу думку, відомо ще не всім.