Тема. Новела О. Генрі «Останній листок» – гімн людині, котра здатна на самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана.
Мета: закріпити знання учнів про новелу як жанр; показати актуальність
новели О. Генрі «Останній листок»; розвивати навички виразного
читання, образного мислення, уміння характеризувати образи героїв твору; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; виховувати розуміння величі людської особистості, уміння розуміти себе й інших, почуття милосердя, готовності до самопожертви заради інших, уміння
відстоювати власну точку зору; допомагати учням усвідомити, що від їхніх учинків може залежати доля, життя інших людей.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет О. Генрі, ілюстрації «Сью біля ліжка хворої Джонсі»,
Зображення скульптури Мікеланджело «Мойсей», Шопен «Прелюдія №4», Бетховен «Соната №14», Шуберт «Аве Марія».
Я не знаю вищого подвигу, аніж
подати руку занепалому духом.
М. Гоголь
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Оголошення теми, мети, епіграфів уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
На минулому уроці ми з вами прочитали новелу О. Генрі «Останній листок».
Поділіться враженнями від новели. Що ви подумали одразу ж після останнього прочитаного рядка?
(* Шкода Бермана, він виявився справжньою людиною. Це було дуже несподівано;як прикро, що його ніхто не цінував і не розгледів у нього велику душу.
*Що новела не закінчена. Берман помер, художниці живуть – як вони спиймуть самопожертву друга, чи оцінять вони її належно? Чи вистачить у Джонсі і Сью душевної наснаги творити такі шедеври, які вимагають самозречення й цілковитого напруження сил?)
ІV. Аналіз твору
Учитель. У Б. Окуджави є такі рядки: «Святая наука расслышать друг друга сквозь ветер на все времена». Отже, можна слухати, та не чути. Давайте вслухаємось і почуємо, що хотів сказати О. Генрі.
(Звучить «Прелюдія №4» Шопена. Подальша розмова – на фоні музики.)
(О. Генрі, зображуючи пневмонію, використовує уособлення, тому й пише це слово з великої літери. (Див. у словник: уособлення – зображення неживого предмета або явища природи у вигляді живого.)
Учитель. Похмуре подвір'я порожніє, глуха стіна, старий плющ, холодний подих осені, голі галузки – усе це деталі безрадісного пейзажу. Він передає стан безнадії, безвиході. Джонсі впевнена, що помре, коли впаде останній лист.
(Звучить «Соната №14» Бетховена. Подальша розмова – на фоні музики.)
Вчитель. Молода. Красива дівчина, яка мріяла намалювати Неаполітанську затоку, вирішила померти, захворівши на пневмонію, яку можна було вилікувати. Чому?
Молодість і смерть – несумісні.
― Зображення дощу в новелі підсилює передчуття трагедії. Але в новелах
О. Генрі стається не те, на що очікує читач
3. Робота над образом Бермана
- Японське прислів’я говорить: «Перлина любить ховатися в непоказній оболонці». Якого героя новели стосуються ці слова? Що ви можете сказати про нього? (Учень зачитує уривок з описом портрета Бермана.)
- Погляньмо уважніше на Бермана. Хто він? (Йому 60 років, а він нічого не досяг у житті – живе разом із художниками-початківцями в тьмяно освітленій комірці, бідний, позує заради шматка хліба, за 40 років не спромігся зробити нічого – він лише сподівався створити шедевр. Постійно буркотить. Живе один – не має сім'ї, не знає заради чого жити. Занадто багато п’є. звертаємо увагу на його стиль спілкування з людьми: «знущався з усякої делікатності», « галасливо виявляв свою зневагу», знущаючись з таких «ідіотських вигадок», «дурні», «клятий плющ», «йолоп». Тобто він грубіян, що навіть у спілкуванні з юною дівчиною не вибирає виразів, та ще й непослідовний у своїх діях.)
- Чи багато людей звернулись би до Бермана в пошуках співчуття і захисту? Яким його сприймають оточуючі? (Це людина, яка марно прожила життя, нікому він не цікавий, нікому не потрібний.)
- Чи є у нього шанси створити шедевр? Що може створити цей невдаха? (Його час уже минув, і він це відчуває, хоч і тримає мольберт у постійній готовності.)
Словникова робота
(Учитель звертає увагу учнів на зображення скульптури Мікекеланджело «Мойсей».)
(Звучить «Аве Марія» Шуберта. Подальша розмова – на фоні музики.)
-Джонсі одужує. Які її слова, деталі про це свідчать? (Плетиво, мрії про затоку, бажання їсти.)
Усе скінчилося, і тут – несподіваний фінал, декілька речень – і ми знаємо все про останні 2 дні життя Бермана.
4. Робота з ілюстрацією до твору «Берман малює листок плюща»
- Отже, що сталося з Берманом? (Містер Берман помер від запалення легенів, хворів два дні, бо в ту жахливу ніч, коли шаленів вітер і періщив дощ зі снігом, він малював на стіні листок плюща і застудився.)
-І якщо Сью і лікар лікували хворобу, старий художник зміг вилікувати душу. Берман створив свій заповітний шедевр, який урятував людині життя. І цим шедевром став намальований листок плюща. Тому справжній шедевр – це твір, потрібний людям
5. Висновки
- Парадоксальність від слова «парадокс» - думка, судження, що різко розходиться із звичайним, загальноприйнятим і суперечить (іноді тільки на перший погляд) тверезому глуздові; різка невідповідальність, нелогічність.
-То в чому ж полягає парадоксальність новели О. Генрі «Останній листок»? (Парадоксальність новели «Останній листок» можна вбачати
- невдаха і п’яниця виявляється здатним на героїчний учинок,
-шедевр – не велична картина, а звичайний листочок,
-доля людини залежала від того, наскільки цей намальований листочок буде схожим на справжній.)
V. Закріплення матеріалу
Бесіда за запитаннями
VІІ. Підсумок уроку
О. Генрі?»
― Людина живе доти, доки про щось мріє, до чогось прагне.
― Гріх утрачати надію, віру, за життя потрібно боротися.
― «Надія помирає останньою».
― У людині відкриваються найкращі якості, коли вона щось робить заради іншого, співчуває йому, не жаліє себе заради того, кого любить.
Учитель. О. Генрі допомагає зрозуміти, що сенс життя в самому житті: треба жити всупереч обставинам і негараздам. Разом із Джонсі ми усвідомлюємо, що життя нам дається один раз, тому маємо витратити на добрі справи, заради інших людей.
І як точно сказала наша українська поетеса Ліна Костенко: жити потрібно всупереч обставинам і за будь-яких ситуацій.
І все на світі треба пережити.
І кожен фініш – це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт(…)
Хай буде все небачене побачено.
Хай буде все пробачене
побачено.
Хай буде вік прожито
як належить.
На жаль, від нічого
не залежить.
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка
і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт (…)
Хай буде все небачене побачено.
Хай буде все пробачене
пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить,
Принаймні вік прожити
як належить.
ІХ. Домашнє завдання
О. Генрі «Останній листок».
Х. Оцінювання учнів