Конспект уроку ''Другорядні члени речення''

Урок №20             

Тема:  Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення)

Мета:  поглибити знання учнів про другорядні члени речення; розвивати вміння визначати головні та другорядні члени у реченні, робити синтаксичний розбір речень; формувати орфографічну та пунктуаційну грамотність; удосконалювати усне та писемне мовлення учнів; виховувати культуру усного та писемного мовлення

Тип уроку:  поглиблення знань, умінь та навичок

Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, роздавальний матеріал (картки)

Форми та методи роботи: гра «Редактор», синтаксичний розбір, вікторина «Вірю – не вірю», виконання вправ, творча робота, індивідуальна робота, самостійна робота, бесіда, лінгвістичний експеримент

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Гра «Редактор»

         Прочитати речення, виправити в них орфографічні та пунктуаційні помилки. Визначте, чи правильно визначена в поданих реченнях граматична основа. (Слайд №1)

• Самоперевірка (Слайд №2)

Люди – браття, а природа - мати.

Завдання молоді - вчитися.

Поезія - це завжди неповторність.

Працювати - насолода для душі.

Синтаксис – то душа мови.

Щастя - це творити в праці.

3.  Вікторина «Вірю – не вірю» (діти отримують по дві картки (червону й жовту), коли твердження правильнее, піднімають червону, неправильне – жовту.

1. За способом вираження підмети поділяються на прості і складені.

2. Простий присудок виражається дієсловом або іменником.

3. Складений дієслівний присудок складається з інфінітива і допоміжного дієслова.

4.  Складений іменний присудок складається з іменної частини і прислівника.

5. Між групою підмета і групою присудка може ставитись двокрапка.

6. Якщо перед присудком є заперечна частка ні, тире не ставимо.

7. Крім іменника, іменною частиною складеного іменного присудка може бути особове дієслово.

8. У складеному іменному присудку в теперішньому часі дієслово-зв’язка зазвичай пропускається.

(Відповіді: 1 – так, 2 – ні, 3 – так, 4 – ні, 5 – ні, 6 – ні, 7 – ні, 8 – так).

4. Бесіда:

- Які ще члени речення, крім головних вам відомі?

- Яку синтаксичну роль виконують другорядні члени речення?

- Як називаються речення, у яких є другорядні члени?

Ш. Мотивація навчальної діяльності. (Слайд №3, 4)

Метод «Прес». Доведіть або спростуйте тезу.

«Слово другорядний означає менш важливий, не основний.  Отже, другорядні члени речення менш важливі для вираження думок».

 IV. Оголошення теми уроку. (Слайд №5)

Визначення учнями мети. (Слайд №6)

V. Опрацювання навчального матеріалу.

• Отже, ми з вами сьогодні на уроці маємо переконатися в тому, що другорядні члени речення не менш важливі, ніж головні, пригадати їх визначення та практично засвоїти знання з теми.

1. Проведіть лінгвістичний експеримент. Спробуйте розповісти про побачене непоширеними реченнями. (Слайд №7)

• Отже, другорядні члени речення роблять мовлення більш виразним, образним, яскравим, емоційно забарвленим, влучним, конкретним.

2. Робота з підручником.

Вправа 132 (усно)

(Слайд № 8 - 16)

Вправа 133

3.  Записати речення, підкреслити головні і другорядні члени речення.

Для козаків свято Покрови було найбільшим святом. Цього дня у козаків відбувалися вибори нового отамана.  Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. Козаки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці.

На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят в Україні.

Козаки щиро й урочисто відзначали свято Покрови. Впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву  - Козацька Покрова. Козацтво, звертаючись до Богородиці, просило оберегти і заступити од ворога.

Представлення опорних схем доповідачами, узагальнення про другорядні члени речення.

4. Синтаксичний розбір речення.

Впродовж років головний девіз козацького життя – захист християнської віри.

Здавна український народ шанобливо ставився до свята Покрови.

  Щорічно на Покрови Україна відзначає день народження УПА.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Самостійна робота.

Зробити синтаксичний розбір речення.

І варіант – вправа 135 (3 речення)

ІІ варіант – вправа 135 (4 речення)

2. Індивідуальна робота.

VII. Підсумок уроку.

- Якою була мета уроку?

 -Чи досягли ви її? (Слайд №18 )

- Що нового дізналися?

 - Які види робіт сподобались найбільше?

 - Чи змінився ваш настрій?

(Слайд №19)

Дмитро Білоус так висловився про другорядні члени речення:

                     Другорядні теж важливі члени речення

                     Тут вони не для прикраси, не для клечання.

                     Часто гронами рясними в думку просяться.

                      Але як же з головними співвідносяться?

                      А підрядними зв’язками з ними зв’язані, -

                      це враховувати ми з вами зобов’язані.

                      Думку можуть (помічав це, безумовно, ти)

                      пояснити, уточнити і доповнити.

                      Поділяються, напевно, неспроста вони

                       на означення, додатки і обставини.

Оцінювання.

VIП. Домашнє завдання. (Слайд № 17)

• Опрацювати С.100 – 101;
• Виконати вправу 135 (1, 2 речення)
•  або написати твір – роздум на тему “Що означає - бути сучасним?”