Конспект уроку "Козацька Слобожанщина та Запорізька Січ"

Про матеріал
Мета: сформувати систему знань про заселення, адміністративно-територіальний устрій та становище Слобідської України; розширити і поглибити знання про становище Запорізької Січі у другій половині ХVІІ ст., її відносити з Гетьманщиною; засвоїти інформацію про життя та діяльність Івана Сірка, його внесок у розвиток Запорізької Січі; розвивати творчий підхід до роботи як засіб виховання стійкого професійного інтересу; виховувати творче відношення до праці і навчання. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: картки із завданнями, підручники, робочі зошити.
Перегляд файлу

Козацька Слобожанщина та Запорізька Січ

 

Мета: сформувати систему знань про заселення, адміністративно-територіальний устрій та становище Слобідської України;  розширити і поглибити знання про становище Запорізької Січі у другій половині ХVІІ ст., її відносити з Гетьманщиною; засвоїти інформацію про життя та діяльність Івана Сірка, його внесок у розвиток Запорізької Січі; розвивати творчий підхід до роботи як засіб виховання стійкого професійного інтересу; виховувати творче відношення до праці і навчання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: картки із завданнями, підручники, робочі зошити.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Урок починається із мелодії «Козацького гімну». Учитель вітається з учнями та запитує: «З чим у вас асоціюється дана мелодія?» Пропонує учням продовжити подорож Україною в добу козацтва.

 

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

Учитель показує лабіринт (Додаток А), пояснює: «Перед вами не звичайний лабіринт, а шлях, який ви маєте допомогти пройти Петру Дорошенку для того, щоб об’єднати Лівобережну та Правобережну України. Саме тут ви маєте застосувати свої знання. Як  бачите, лабіринт має двері. Перш ніж пройти крізь них, треба знайти ключі, якими є відповіді на запитання».

Відкладає зображення лабіринту і роздає командам чи окремим учням (залежить від рішення вчителя) алгоритм та таблиці (Додатки Б і В відповідно), пояснює порядок використання: «Перед вами не звичайний лабіринт, а його цифрова копія – алгоритм. Пропоную вам відчути себе справжніми програмістами. Кожній цифрі відповідає запитання і відповіді. Розгляньте уважно таблицю і співставте з отриманим алгоритмом. Ви бачите, що цифра 1 не має відповіді; це перше запитання, яке одночасно є входом у лабіринт. Запитання під цифрою 1 має 3 варіанти відповіді; це ви бачите у четвертій колонці. Цими варіантами є відповіді під цифрами 2, 3 і 4. Вам треба обрати той варіант, який, на вашу думку, є правильним, обвести цю цифру на алгоритмі. Якщо, наприклад, ви обрали цифру 2, тобто ваша відповідь на запитання: 1. «Ім’я гетьмана, який об’єднав Лівобережну та Правобережну України» буде «Юрій Хмельницький», тоді обводите цифру 2 на алгоритмі і шукаєте відповідь на запитання цифри 2 – «Договір, який підписали Московія з Польщею про поділ України». Це запитання має лише один варіант відповіді, яку ви знайдете навпроти цифри 5. Звертаю Вашу увагу, що це всього лише приклад. Правильною відповіддю на запитання 1 може бути не варіант 2, а також 3 і 4. Не забувайте обводити свої відповіді. Коли дійдете до чисел у бордових квадратиках – то ви закінчили свій алгоритм. Прошу мені повідомити. У разі, якщо щось незрозуміло, звертайтеся за додатковими поясненнями. Прошу бути уважними, адже, якщо ви дасте хоча б одну неправильну відповідь, то підете хибним шляхом і потрапите у пастку Речі Посполитої. Тоді вам не вдасться здобути незалежність. Можете починати».

Учні працюють над виконанням завдання. Після завершення алгоритму вчитель роздає лабіринти, пояснює: «Тепер пройдіть крізь двері, позначені цифрами, які ви обвели на алгоритмі. Зараз побачимо, наскільки добре ви засвоїли вивчений матеріал». Якщо учні правильно відповіли на всі запитання, то мають завершити алгоритм на числі 40, яка і є виходом із лабіринту, позначена українським гербом.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (проблемне запитання).

У період існування Гетьманщини, Запорізька Січ була свого роду автономією. Про історію формування,  розквіту і занепаду Гетьманщини ми з вами вже довідались. Сьогодні наше завдання – з’ясувати, що відбувалося у Слобідській Україні та Запорізькій Січі.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Заселення Слобідської України.

Робота з картою. Учитель пропонує учням з’ясувати, яку частину України називали Слобідською.

Учитель зображує на дошці схему і пояснює її:

 

Учитель пропонує за допомогою тексту підручника дати відповіді на запитання:

- Які міста заснували українські переселенці у Слобідській Україні?

- Чому цю територію називали Слобожанщина?

- Які привілеї отримували заможні козацькі родини на Слобожанщині?

 

  1. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України?

Учитель зображує схему на дошці, пояснюючи її.

 

 

 

  1. Відносини Запорізької  Січі і Гетьманщини.

Робота з картою. Учні за допомогою карти з’ясовують, де була розташована Запорізька Січ та Чортомлицька Січ.

Розповідь учителя: «Територія Запорожжя склалася у XVI ст. Вона охоплювала південні та південно-східні землі України (сучасні Запорізька, Донецька, Херсонська, частково Луганська області). Ця територія належала Січі з XVI по XVIII ст.,найчастіше змінювалися південні кордони.

Центром Запорожжя у другій половині XVII ст. була Чортомлицька Січ (1653-1709 рр.), що розташувалася в гирлі річки Чортомлик на о. Базавлук».

 

Учитель виділяє основні риси взаємин Запорізької Січі та Гетьманщини:

- запорізькі козаки визнавали авторитет та владу Богдана Хмельницького;

- за наступників Б. Хмельницького Запорожжя стає в опозицію до гетьманської влади. Особливо це стосувалося таких гетьманів, як І. Виговський, Ю. Хмельницький, П. Тетеря та інші;

- Запорожці неодноразово нападали на татар в той час, коли вони виступали проти Речі Посполитої та Московської держави, що вносило несподівані корективи у плани українських гетьманів;

- значною мірою запорожці заважали гетьманові П. Дорошенку в його спробах об'єднати Україну.

 

  1. Хто такий Іван Сірко?

Учні ознайомлюються з біографією І. Сірка та історичними джерелами про нього, вміщеними в підручнику.

Учні з учителем укладають хронологічну таблицю військових походів очолюваних І. Сірком.

Рік

Подія

Вересень-жовтень 1663 р.

Спільний похід до Кримського ханства запорожців і московських військ. Об’єднані війська вдерлися до Криму й завдали поразки ханським ордам.

Січень-лютий 1664 р.

Похід на Буг і Дністер запорожців, які погромили татарські улуси, а звідти дісталися Правобережної України й визволили від польського панування Брацлав, Кальник, Могилів, Рашків, Умань, Черкаси, Канів та інші міста.

1667 р.

Похід запорозьких козаків на чолі з І. Сірком до Криту, під час якого козаки зайняли Кафу та інші міста і визволили 2 тис. невільників.

1670 р.

Похід запорожців на чолі з І. Сірком на турецьке місто-фортецю Очаків, яке було спалено. Козаки визволили багато полонених і захопили багато худоби.

1679 р.

За рік до своєї смерті І. Сірко брав участь у поході в пониззя Дніпра з тим, щоб використати укріплення, збудовані турецькими нападниками, як плацдарм для наступу на Лівобережну Україну і Київ. Похід закінчився успішно, турецькі укріплення в пониззі Дніпра були знищені.

 

Учні ознайомлюються з текстом листа, який запорізькі козаки написали турецькому султану. Розглядають репродукцію картини. Висловлюють враження.

***

«Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..»

 

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

Проблемне запитання: «Що, на вашу думку стало перешкодою на шляху об’єднання усіх українських землі і здобуття незалежності?»

 

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати §26. Дати відповіді на запитання вкінці параграфу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А


Додаток В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Відповідь

Запитання

Варіанти

відповідей

1

-

Ім’я гетьмана, який об’єднав Лівобережну та правобережну України.

2, 3, 4

2

Юрій Хмельницький

Договір, який підписали Московія з Польщею про поділ України.

5

3

Яків Сомко

Під протекторатом якої країни П. Дорошенко прагнув об’єднати України.

12, 13

4

Петро Дорошенко

У якому році було обрано гетьманом Дем’яна Многогрішного?

15, 16, 17, 18, 19

5

Андрусівський

У якому місті було укладено договір між Дем’яном Многогрішним та Московією?

6, 7

6

Чигирин

-

-

7

Глухів

Куди відправили у заслання Дем’яна Многогрішного?

8

8

Сибір

Хто з українських гетьманів воював на боці Речі Посполитої проти П. Дорошенка?

9, 10

9

Ян Собеський

-

-

10

М. Ханенко

Як називався мирний договір, що уклав польський уряд із Туреччиною і П. Дорошенком у 1672 році?

11

11

Бучацький

-

-

12

Московія

-

-

13

Османська імперія

Які міста взяли українсько-турецько-татарські війська?

14

14

Кам’янець Подільський і Львів

-

-

15

1665

Яку назву держави П. Дорошенка було вперше вжито у польських документах після підписання Бучацького мирного договору?

20

16

1666

Чи приніс Бучацький договір Правобережжю бажаний мир?

21

17

1667

-

-

18

1669

У якому році було обрано гетьманом Івана Самойловича?

30

19

1671

-

-

20

Українська держава

-

-

21

Ні

Як називалася угода між Московським та Гетьманським урядами, укладена у 1672 році?

22, 23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

Глухівські статті

На якій Україні (Лівобережній чи Правобережній) гетьманом було обрано Івана Самойловича?

24

23

Конотопські статті

Скільки пунктів містили Конотопські статті?

27

24

Лівобережній

Чи вжалося П. Дорошенку закріпити свою владу на Лівобережжі?

25, 26

25

Так

-

-

26

Ні

-

-

27

10

Дем’ян Многогрішний був гетьманом Лівобережжя чи Правобережжя?

28

28

Лівобережжя

У чому було звинувачено Дем’яна Многогрішного?

29

29

У дружніх стосунках із П. Дорошенком та зраді царя.

-

-

30

1672

Яку територію Річ посполита віддала Туреччині за Бучацьким мирним договором?

31

31

Подільське воєводство

У якому році Правобережна Гетьманщина припинила існування?

32, 33

32

1680

Скільки Чигиринських походів здійснило турецько-татарське військо у 1677 - 1678 рр.

34

33

1676

Конотопські статті обмежували чи розширювали владу гетьмана?

35

34

2

-

-

35

Обмежували

Як називався мирний договір, підписаний Московією та Османською імперією у 1681 року.

36

36

Бахчисарайський

Коли був укладений «Вічний мир» між Польщею та Московією?

37, 38

37

1690

-

-

38

1686

Хто очолив військо Османів у поході проти Речі Посполитої?

39, 40

39

Султан Сулейман

Скільки років тривало гетьманування П. Дорошенка?

41, 42

40

Магмед IV

-

-

41

5

Чиї інтереси у своїй внутрішній політиці відстоював П.Дорошенко?

43

42

11

Столиця Гетьманщини часів П. Дорошенка.

44, 45

43

Козаків

-

-

44

Батурин

-

-

45

Чигирин

Хто очолив антимосковське повстання на Лівобережній Україні у 1668 році?

 

46

І. Брюховецький

-

-

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сидоренко Наталія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
25 лютого 2019
Переглядів
5678
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку