Конспект уроку. Микола Васильович Гоголь. Гоголь і Україна. «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі.

6 клас

Тема. Микола Васильович Гоголь. Гоголь і Україна. «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі.

Мета: ознайомити учнів із життям М.В. Гоголя, розкрити його роль у змалюванні традицій та звичаїв українського народу; поглибити знання про жанрові особливості повісті; розвивати дослідницькі вміння, логічне та асоціативне мислення; виховувати любов до рідної землі, її славного минулого.

Обладнання: портрет М.В. Гоголя, текст повісті, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І Організаційний момент. (Слайд 1)

Сьогоднішній урок я хочу розпочати словами відомого письменника, автора фантастичних творів, Рея Дугласа Бредбері: «Якщо у тебе є книга, ти ніколи не будеш самотнім». Книга – це джерело знань, скарбниця літературних шедеврів. Саме  уроки літератури допомагають пізнавати багатство літературної спадщини.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя. Щоб розпочати вивчення теми нашого уроку, нам необхідно розгадати кросворд і знайти ключове слово нашої розмови.

2. Розв’язання кросворда. (Слайд  2)

1. Фольклорний персонаж (чорт)

2. Антонім до слова день (ніч)

3. Українські воїни, лицарі (козаки)

4. Відоме містечко на Полтавщині (Диканька)

5. Герой повісті «Ніч перед Різдвом» (коваль)

6. Героїня повісті «Ніч перед Різдвом» (Оксана)

Ключове слово: Різдво. (Слайд 3, 4)

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. (Слайд 5)

Учитель. Продовжуючи світлу тему Різдва, ми з вами вирушаємо до українського села Диканьки, де творяться дива, де зірки та місяць над звичайно яскраво світять на різдвяному небі. Сьогодні нас чекає зустріч з письменником,чия творчість є гордістю як українського, так і російського народів – Миколою Васильовичем Гоголем. Ми маємо розпочати роботу над змістом тексту повісті«Ніч перед Різдвом». Наше завдання – з’ясувати, яку мету ставив автор, створюючи повість, який художній світ постає перед читачем, яке місце героїв у цьому світі; дізнатися більше про традиції і звичаї нашого народу.   Запис у зошит теми уроку

 

ІV. Вивчення нового матеріалу. Повідомлення учнів

1. Повідомлення учня-біографа 1.(с.104-105) (Слайд   6, 7 )

 

2. Повідомлення учня-біографа 2 про збірку «Вечори на хуторі біля Диканьки».(с.105-106) (Слайд 8,   9 )

 

3. Словникова робота. (Слайд  10)

Повість - це середній за обсягом епічний прозовий твір, у якому зображено низку подій із життя головного героя, а також детально змальовано пов’язаних з ним другорядних персонажів.

 

4. Робота з підручником (с. 106). Заповнення опорної картки. (Слайд 11)

Опорна картка «Ніч перед Різдвом»

Повість – це середній за обсягом епічний твір, у якому зображено низку подій із життя головного героя, а також детально змальовано пов'язаних з ним другорядних персонажів.

Час дії твору – Різдво. Гоголь відтворив національні традиції, висвітлив самобутній народний світогляд, поєднав побутові й фантастичні елементи.

У сюжеті «Ночі перед Різдвом» переплітаються три лінії: перша – лінія чорта, друга – лінія залицяльників Солохи, третя – лінія Вакули й Оксани. А об`єднує їх образ чорта, який поволі перетворюється на «чарівного помічника» коваля.

Основна думка твору – перемога добра над злом: мрії – над дійсністю (кохання Вакули – над байдужістю Оксани), світлих сил – над темрявою (чистої душі коваля – над чортом.)

 

Бесіда за змістом опорної картки

Учитель. А тепер нас цікавить конкретна назва містечка Диканька, де відбуваються події твору. (Слайд 12)

 

5. Повідомлення географа-краєзнавця.

Учень. У той час, про який розповідав Гоголь, Диканька була невеличким суто українським хутором з побіленими хатками мазанками, критими соломою, де у дворі кожної стояв колодязь з журавлем, садками, з домашньою живністю на подвір’ї, яке було огороджене тином.

 (Слайд 13)  Сьогодні Диканька — селище міського типу на відстані 29 кілометрів від залізничної станції Полтава.

 

Учитель. Тепер послухайте, як писав про Диканьку пасічник Рудий Панько.

«Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі. Там дім найкращий у пасічника. А про садки й казати нічого: в Петербурзі вашому не знайдеться такого. Зате вже коли завітаєте в гості, то динь подамо таких, яких ви зроду не їли; а меду, забожуся, кращого не знайдете на хуторі. А якими пирогами нагодує Вас моя стара! Що то за пироги, якби Ви тільки знали: цукор, справжнісінький цукор! Приїздіть тільки, приїздіть швидше; а нагодуємо так, що будете розповідати кожному стрічному».

А тепер разом із Гоголем завітаємо до Диканьки.

- Коли відбуваються події, описані в повісті? (Перед Різдвом)

Різдво - одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за розмаїтістю народних обрядів. Починається воно 6 січня Святвечором, до якого родина готується заздалегідь.

 

6. Повідомлення  учнів-фольклористів

Учень1. . (Слайд  14)

Під час Святої Вечері не можна було вставати з-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом),розмовляли поважно і не голосно. Напередодні Святої Вечері не можна було ходити в гості, а також нічого позичaти. Всі намагалися бути вдома разом і навіть мандрівники вважали за краще цього дня повернутися додому. Починаючи Святу Вечерю,господар з молитвою набирав з горщика в нову

макітру кутю, додавав тертого маку і ставив на стіл, де горіла свічка,лежав книш. Насамперед годували худобу і домашніх тварин. Потім господар брав ложкою кутю і читав молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них і відсутніх членів сім’ї на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв, і туди насипали кутю). Потім господар підносив чарку і виголошував молитву за сущих членів сім’ї. Упродовж вечері чарка по черзі обходила всіх дорослих родичів, а страви вживали із загальних мисок. Вважалося доброю прикметою, якщо на Святу Вечерю

приходили самотні, бідні люди їх щедро приймали і догоджали.

 

Учень 2. (Слайд 15)

За традицією на Святвечір має бути «багатий стіл» - 12 пісних страв: кутя, узвар,горох,капусняк, рибні страви, голубці, борщ,вареники,млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері,яка тривала декілька (3-4) годин, кутю і деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які сідатимуть за Святу Вечерю вдруге. Для

них також ставили склянку води і клали чистий рушник. Після Святої Вечері і пригощань не можна було спати,особливо господареві і господині, які лягали відпочити одягненими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з будинку або з двору і ніщо не позичати до ранку. Віконця в будинку всю ніч виблискували світлом, тому що свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі повинні були догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно і стосувалися вони пращурів роду і господарства. Не можна було злитися, сваритися,говорити щось погане, тому що це могло збутися.

 

Учень 3. (Слайд 16)

Після вечері починались забави. Старші діти несли вечерю дідусям та бабусям і починали колядувати. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. В українському фольклорі «коляда» означає Різдво і пов’язаний з цим звичай славити господарів, дарувати подарунки колядникам. Дорослі парубки ходять ватагами із «зіркою»і дзвоником. Дівчата ходять з ліхтарем у вигляді зірки або місяця.

 

Учитель. Колядування – поза церковний звичай,що дійшов до нас ще з язичницьких часів, однак з часом він став християнським.

 

7. Виразне читання уривків з твору (с.113)

- Як святкують Різдво в Диканьці? Зачитайте, які різдвяні звичаї описані автором.

 

8. Перегляд відеоролика  (Слайд 17)

 

- Які різдвяні дива відбуваються в Диканьці? Що завадило колядувати хлопцям та дівчатам? (Поява нечистої сили: чорт украв місяць, здійняв хуртовину, відьма збирала зорі.) (Слайд 18)

 

9. Повідомлення учнів-етнографів.

Учень. (Слайд 19)

У ніч проти Різдва, згідно з народними уявленнями,активізується нечиста сила. Це час боротьби темних сил із силами добра. Тому в повісті М.Гоголя є образи «відьми і чорта», загальні обриси яких не дуже відрізняються від народних уявлень.

Відьма — давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова «відати», тобто знати. Відьми, за народними повір’ями,спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі, знімати і ховати зірки. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей.

 

Учень.

Чорта в народі називали бісом. Біс — за народною уявою — маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Ноги він поламав ще до створення світу, коли за гріхи він і вся не чисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до землі, і дехто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину,можуть «закружляти», «водити», «збити зі шляху» добрих людей. У фольклорі є й історія про чорта, який пролітав крізь димар побачення до відьми.

 

Учитель.

- Ким була відьма і що про неї говорили у Диканьці? (Відьмою була мати коваля Вакули — тітка Солоха. У Диканьці про неї ходили недобрі плітки.)

 

Вибіркове читання

- А яким зображує автор чорта? Зачитайте опис чорта з тексту (с.107).

- Чи викликають страх зображені у повісті фантастичні істоти?

- Чому вони викликають швидше посмішку, ніж страх?

- Чим вони схожі на людей? (Відьма і чорт у повісті М.В. Гоголя зовсім не страшні, навпаки — вони дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не зловредних, смішних.)

- Кого чорт боявся найбільше і чому?

- Для чого чорту захотілось викрасти місяць? (Щоб помститись ковалю Вакулі за малюнок, який він написав у церкві на стіні.)

Отже, Гоголь використав поширену в Україні фольклорну легенду про благочестивого маляра і поєднав її із сюжетами про популярного героя слов’янської міфології - коваля, якому народ приписував зв’язок із нечистим.

 

9. Коментар вчителя (Слайд 20)

У сюжеті повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» зображені традиції українського вертепу — народного театру, смішні сценки з народного побуту.

У повісті діють традиційні персонажі українського вертепу — баба (Солоха), дяк, голова, козак, коваль, красуня (Оксана), цариця, кум.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Тест (Слайд  21, відповіді )

1. Містечко, де народився Микола Гоголь?

а) Великі Сорочинці;        б) Великий Самбір;         в) Малі Сорочинці.

2. Де навчався Микола Гоголь?

а) Київська гімназія вищих наук;       б) Ніжинська гімназія вищих наук;

в) Петербурзька гімназія вищих наук.

3. За якою літературною маскою заховав своє прізвище Гоголь?

а) пасічник Рудий Панько;     б) коваль Рудий Панько;        в) пасічник Сивий  Панько.

4. До якої збірки увійшла повість «Ніч перед Різдвом»?

а) «Вечора на хуторі біля Полтави»;    б)   «Вечора на хуторі біля Диканьки»;

в) «Вечора на хуторі біля Києва».

5. Повість – це …..

а) великий за обсягом епічний твір;          б) малий за обсягом епічний твір;

в) середній за обсягом епічний твір.

6. Скільки сюжетних ліній у повісті «Ніч перед Різдвом».

а)  3;      б) 4;       в) 2.

7. Де відбуваються події в повісті?

а) у Полтаві;      б) у Диканьці;       в) у Сорочинцях.

8. Скільки страв готують українці на Святвечір?

а) 12;     б) 10;     в) 9.

9. Основна страва українців на Святвечір?

а) кутя;        б) борщ;            в) вареники.

10. Яку пісню співали діти на Святвечір 6 січня?

а) веснянку;        б) щедрівку;          в) колядку.

11. З ким порівнює М. Гоголь чорта у повісті «Ніч перед Різдвом»?

а) турком;     б) китайцем;       в) німцем.

12. Які фольклорні образи використав М. Гоголь у повісті «Ніч перед Різдвом»?

а) чорт, відьма, Пацюк;     б)  чорт, домовий, Пацюк;     в) відьма, домовий, Пацюк.    

 

VІ. Домашнє завдання. (Слайд 22)

Дочитати повість «Ніч перед Різдвом» (с. 107-122), Дібрати цитати до образів Оксани і Вакули.

 

VІІ. Підсумок уроку.

 Слово вчителя

Пройшло більше ста років з написання «Вечорів…» Багато що змінилося, дещо втратило свою значимість, щось забулось. Але так хочеться, щоб національні традиції жили і відроджувались, щоб молоде покоління пам’ятало, щоб не переривався зв’язок часу і поколінь. Ми маємо плекати в своїм серці любов до рідної землі, до нашого талановитого народу, проповідувати добро й красу, як цього нас вчить М.В.Гоголь.  Продовжуючи, традиції  наших предків ми також співаємо колядки на Різдво.

 

Слайд 23 (Учні розповідають колядки)