Конспект уроку на тему "Елеонор Портер "Полліанна". Ідея радості життя й відкриття світу "

Тема: Елеонор Портер «Полліанна». Ідея радості життя й відкриття світу у творі

Мета: закінчити роботу  над текстом роману Елеонор Портер «Полліанна», з’ясувати, які зміни відбулися у житті мешканців містечка із появою Полліанни, з’ясувати правила гри дівчинки, навчитися самим грати “Гру в радість»; розвивати увагу, спостережливість, навички самостійної роботи, розвивати творчі здібності учнів, виховувати почуття радості, доброти, турботи про інших.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: роман Елеонор Портер «Полліанна», вислови про радість, презентація «Ідея радості життя й відкриття світу у романі «Полліанна».

 

                                                     Хід уроку

1. Організаційний момент.

Учитель:

- Добридень, – сонечко сказало

І промінь свій у клас послало.

- Добридень, - я усім кажу

І ваші посмішки ловлю.

- Добридень, - чую від дітей,

І  радість лине до грудей.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Доброго дня, дорогі діти! Сьогодні ми з вами закінчуємо вивчення чудового твору. Роман «Полліанна» (показую книгу) належить до книг, що може  змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей різних країн «грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні ми поговоримо про ідею радості й відкриття світу у творі.  (Запис  теми уроку в зошити ).

  Розпочати наш урок  хочеться таким словами, епіграфом «Кожний день не може бути гарним, але щось гарне є у кожному дні».

- Як ці слова пов’ язані з темою уроку?» (Відповіді учнів).

  -Діти, як ви думаєте, чому навчить  вас  сьогоднішній урок? (Ми навчимося  грати в радість)

- Так, ви  навчитеся грати  в радість,  а ще  висловлювати свої думки. Я сподіваюсь, що  цей урок допоможе вам виховувати в собі оптимізм, любов до людей, до життя. А допоможе нам в цьому твір про незвичайну дівчинку – Полліанну, (ілюстрація) котра, незважаючи на життєві випробування, радіє кожному дню і   намагається допомогти  всім, з ким  зустрічається.

  3. Актуалізація опорних знань (перевірка  випереджального завдання).

 Автором цього роману є Е. Портер. А батьківщиною книги про Полліанну є США. І перед тим, як опрацьовувати зміст твору ми повторимо відомості про країну, де народилась  письменниця, а допоможуть нам в цьому  географи, а  біографію авторки будуть досліджувати літературознавці. Отже,  на сьогодні  вони отримали випереджальне завдання, спочатку слухаємо відомості про країну США.  Потім про письменницю розкажуть літературознавці. (Виступи учнів).

   Інтерактивна вправа   « Гронування».

На дошці намальоване сонечко із ключовим словом "радість".

-  А що для вас радість?  Як ви її розумієте?

Кожен учень підбирає слова, з яким асоціюється "радість". Після цього учитель зачитує усі слова.

4. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

 Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною.  А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить?

Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.

Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших людей.

   Що ж таке радість? Дати відповідь на це запитання допоможе вірщ Тетяни Цидзіної «Що таке радість? (Слайд №6)

     Що таке радість?

Радість - це пісня, радість - це сонечко,

Радість - коли усміхається донечка.

Радість - із квітів килим строкатий,

Радість - це мамині руки і тата.

Радість - веселки шарфик барвистий,

Радість - із зірок сріблясте намисто.

Радість - дарунки, радість - це свято,

Радість - це сніг, перший, ніжний, лапатий.

Радість - оцінка, радість - це друзі,

Радість - метелик в зеленому лузі.

Радість - робота, радість - це успіх,

А після всього - втомлений усміх.

Радість - це усмішка й тепле слово,

Що з твоїх уст злетіти готове.

Радість - добро, без якого на світі

Не можуть жити й дорослі, і діти.

Найголовніше для вас, любі діти, -

Бачити радість навкруг і радіти,

Вміти її по краплинах збирати

І одне одному їх дарувати.

Словникова робота.

  Радість - одна з першопочаткових емоцій, — це емоційний вираз великого щастя.   (запис у зошит як Т.Л.)

 Робота з цитатами. Перед вами вислови відомих людей про радість. Почитайте, подумайте, як ви їх розумієте? Який із висловів вам більше сподобався? Чому? (Слайд )

                       ***

 Треба завжди бути радісним.  Якщо радість закінчується, шукай, в чому  помилився.      Л. Толстой

                       ***

 У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і є на що сподіватися. Віктор Франкл

                      ***

 Знайти привід для радості значніше складніше, ніж для смутку. Люди дуже люблять себе і тому страждають. З кінофільму "Хто увійде в останній вагон"

                     ***

 Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінувати ті маленькі радощі, які випадають на нашу долю. Семюел Смайлс

                     

                      ***

 Радість - це не просто усмішка на обличчі. Радість - це віра в краще тоді, коли краще бачиться гіршим ... Ельчин Сафарлі "Кохання з дна Босфору"

                      ***

   Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо такова    Божа воля про вас у Христі Ісусі. (1-ше  послання  св. ап. Павла до Солунян)

          ( Учні висловлюють свої думки. Найкращі цитати записують у зошит)

5. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Слово вчителя. Ми сьогодні  багато говорили про радість. У романі Елеонор Портер також говориться про  цей внутрішній стан людини. Згадайте, коли  ми  характеризували   Полліанну,  що наша героїня - сонячна радісна дівчинка.

 Перегляд  інсценізації  роману.(Обговорення побаченого).

 Полліанна має надзвичайний дар жити «своєю грою в радість». Добротою, щирістю думок вона змінює життя всього міста, навчивши багатьох людей простого шляху до щастя: «завжди радіти». І краще уявити цю гру в радість, якою жила Полліанна пропонуємо вашій увазі переглянути інсценізацію  із роману, яку підготували дівчата. Дякуємо, нашим дівчаткам  їм вдалося передати настрій  і життєву позицію головної героїні .

Евристична бесіда:

-   Яку ж радість приносила Полліанна?

-   Кого першого вона навчила грати у свою гру?

-   Чи легко Ненсі було зрозуміти правила гри?

-    Чи навчилася Ненсі грати в радість?

 -    Кого ще навчила грати дівчинка в свою гру?

 -  Як до її гри поставилася хвора жінка? Чи змінилась вона?

-  Чи приносило радість дівчинці те, що все місто грає?

     Чи змінилися жителі містечка, граючись у радість? Чому?

-  Чому кожен мешканець приходив до дівчинки з повідомленням, що він грає в її гру?

Слово вчителя. Ми багато говорили про гру у радість. Давайте сьогодні на уроці складемо правила гри.

Ситуативне моделювання. Учні складають правила гри у радість.

Гра "Радість"

1. Завжди посміхатись.

2. У поганому знаходити щось хороше?

3. Ніколи не сумувати

4. Думати про те, що щось може бути гіршим.

5. Ніколи не сміятися з чужого горя.

6. Дарувати радість людям, які тебе люблять, які тобі небайдужі.

7. Кожна людина може грати в цю гру.

8. Щиро радій життю.

9. Будь вдячний за все, що дає життя.

10. У будь-якій ситуації знаходь щось таке, з чого можна було б порадіти.

11. Перетворюй кожен день на маленьке свято.

12. Даруй собі і людям щастя.

 Слово вчителя. Молодці, ви добре виконали завдання. Я думаю, правила гри, які ми щойно склали, ви запам’ятаєте. І, коли вам буде сумно, ви гратимете з своїми друзями, рідними.

  Робота з текстом

«Як « гра в радість» робить світ кращим?»

  Я називаю вам подію із життя Полліанни, а ви мені відповідаєте як за допомогою «гри в радість» до цієї ситуації поставилась дівчинка (зачитати  цитати)

    Втрата батька

 «Радіти, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми. Він казав, що я маю «радіти за них» 

    Хотіла ляльку, прислали милиці

«Треба радіти з того, що милиці виявились непотрібними» 

   Тітка поселила Полліанну на горищі

 « Та раптом я згадала, що терпіти не можу свого ластовиння, і зраділа, що не маю люстра. А потім побачила цей чудовий краєвид з вікна і зрозуміла. Що мені є  з чого радіти.» 

   Дівчинку залишили без вечер.

  « Я люблю хліб з молоком. І буду рада розділити ,Ненсі,з тобою вечерю»

-   Як бачите, в житті Полліанни багато труднощів, але вона не опускає руки. Полліанна  має надзвичайний дар – жити  «своєю грою  в радість». Добротою, щирістю думок вона змінює життя всього міста, навчивши багатьох людей простого шляху до щастя:  « завжди радіти в житті».

   Складання ланцюжка « Кого Полліанна залучила до « гри  в радість»?

Щоб скласти ланцюжок, потрібно впізнати героя.

Впізнай героя

1.Строга жінка з суворим обличчям, котра хмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері.(міс Поллі)

2. Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр, цього інші чоловіки не носили. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко і завжди сам.(містер Пендлтон)

3. До неї ніхто не любить ходити. Як би тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалась би до неї, така вона уїдлива.( місіс Сноу)

4.Мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці, Я хотів мати власну домівку. Ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. (Джиммі)

5. Бадьоро наближався найвищий з гурту чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима.(лікар Чилтон)

6. Вона засуджувала господиню за безсердечне ставлення до сироти і зустрічала Полліанну на станції. (Ненсі)

                                             Ланцюжок

Місс  Поллі – Містер Пендлтон- місіс Сноу – Джиммі – лікар Чилтон-- - Ненсі

Рольова гра

Ви  будете акторами і від імені  персонажів твору розкажете нам, як змінилося ваше життя під впливом Полліанни.

1 учениця (міс Поллі)

 Мені 40 років, я живу в великому будинку. У мене було спокійне налагоджене життя..  Я майже не згадувала свою сестру Дженні, вважала її зрадницею. І ось раптом цей страшний лист. Почуття обов’язку змусило мене  взяти до себе доньку моєї померлої сестри. Спочатку Полліанна мене дуже дратувала, тому що приносила  клопіт, порушувала тишу. Але з часом  я дуже прив’язалась до цієї  непосидючої, щирої і веселої дівчинки. Я навіть не зрозуміла, коли    змінився мій характер, але мені це подобається. Полліанна змусила мене полюбити життя, переступити через гординю. Полліанна не тільки змінила мій характер, вона змінила мою долю. Я щаслива – поряд зі мною  улюблена племінниця  Полліанна і мій коханий – доктор Чилтон.

2 учень містер ( Джон Пендлтон)

   Я дуже багата людина. У  мене великий будинок. Колись, дуже давно,  я кохав Дженні, матір Полліанни, але вона поїхала з іншим. З тих пір я живу один, ніщо не радує мене, навіть моє багатство. З появою Полліанни, дівчинки-веселки, моє життя змінилося. Я зрозумів, що справжня домівка неможлива без руки й серця жінки та присутності дитини. Я дуже хотів, щоб Полліанна  переїхала жити до мене, та вона любить свою тітку Поллі і не хоче залишати  її. Але саме Полліанна вмовила мене  всиновити сироту  Джиммі Біна. Я прив’язався до хлопчика, як до рідного сина.  У нас справжня сім’я. Дякую, тобі, Полліанно.

3 учениця  (місіс Сноу)

   Я хвора жінка, у мене параліч ніг. Мені дуже прикро, усі люди можуть ходити. а я немічна, повинна лежати в ліжку. Я дуже сердилась. Не дозволяла відчиняти вікна, щоб не бачити щасливих людей. З появою Полліанни моє життя змінилося. Вона навчила мене «грати в радість». Спочатку це  мене  дратувало. Але  поступово я полюбила цю веселу дівчинку, дозволяла їй розчісувати своє волосся,робити зачіски. Я навіть почала працювати. Зараз я в’яжу одяг для дітей з притулку. Я дуже рада, що у мене здорові умілі руки і що можу бути комусь корисною. Дякую  тобі, Полліанно, за віру в життя.

4 учень (Джиммі)

    Мені щойно минуло 10 років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Я хотів мати власну домівку, ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого не було. Завдяки Полліанні у мене  з’явився батько, якого я люблю. Тепер ми щаслива сім’я.  Спасибі тобі, Полліанно.

  Отже, Е. Портер стверджує, що людина може сама  змінювати своє життя на краще. Тільки для цього вона повинна внутрішньо мінятися, наповнювати своє серце добром і турботою, виявляти любов і милосердя до ближнього.

  Висновок.

Ясним сонечком входить Полліанна  в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’яніли серця. Люди, переймаючи «гру в радість»  стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існування.

  6. Підсумки уроку

Вирішення проблемних  ситуацій

То, як, діти, може, повчимося  «грати в радість». Це так цікаво і так просто: варто знайти щось радісне навіть у найприкрішій  ситуації. Тож спробуємо.

 1 ситуація

-  Мій кращий друг переїздить в інше місце, яка радість (на кінікулах я поїду до нього в гості, побуваю в новому місці, здійсню подорож).

 2 ситуація

- Мені не дозволяють допізна гуляти з друзями.

 3 ситуація

- На Новий рік не отримала бажаного подарунка, яка радість (на день народження  я його отримаю і в мене буде вже два подарунка)

 4 ситуація

- Чому можна радіти, якщо кожного дня задають домашні завдання?

  5  ситуація

 - Прийшли вихідні дні, пішов дощ, яка радість (нарешті я висплюсь; дочитаю до    кінця книгу; зможу повишивати).

 Наш урок завершується, але  давайте зробимо такий висновок  із опрацьованого, що доброго, радісного в нашому житті достатньо. Треба просто вміти його помічати і цінувати. Зберігай оптимізм у будь-яких життєвих ситуаціях. Нехай гра в радість, яку вигадав батько  Полліанни, стане стилем вашого життя. Тепер вам відомі ліки від життєвих негараздів, які пропонує нам автор чудової книги «Полліанна».

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Чому ви научились сьогодні на уроці?

- Чи з’явилось у вас бажання щось змінити  у своєму житті?

- За що б ви подякували Е. Портер?

Домашнє завдання:  підготувати порівняльну характеристику героїв :  Тома Сойєра та Полліанни.