Конспект уроку Основні групи фразеологізмів. Стилістична роль багатозначності, синонімії та антонімії фразеологізмів"

Тема : Основні групи фразеологізмів. Стилістична роль багатозначності, синонімії та антонімії фразеологізмів.

Мета: поглибити знання студентів із української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами; розвивати творче мислення, комунікативну активність студентів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: поглиблення знань та засвоєння нових

Обладнання: підручник, презентації, роздатковий матеріал, дошка.

Міжпредметні зв’язки: українська література, фольклор, російська мова, образотворче мистецтво, релігієзнавство, міфологія

Методична проблема: використання інтерактивних технологій для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

І. Організація початку заняття

 

1. Перевірка дотримання санітарно-гігієнічних норм

2. Рапорт

3. Психологічний настрій

        Я – студент.

        Я – особистість творча.

        Я – думаю, аналізую, висловлюю свої судження.

 

4. Робота над епіграфом

   Викладач. Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні прочитати прислів’я.    А для цього потрібно зібрати слова (переживе збудоване сказане віки чітко кріпко)

                Це прислів’я і стане епіграфом до нашого уроку.

Сказане чітко, збудоване кріпко переживе віки.

                                     Народна мудрість

•         Як ви його розумієте?

 

ІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

 

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. (В.О.Сухомлинський).

 

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 

•     Мовозновчий диктант « Вірю – не вірю»

(На заготовленому бланку №1 поставте плюс, якщо згодні з висловом, мінус – якщо ні)

1.                  Лексика – це словниковий склад мови
2.                    Усі терміни – багатозначні слова
3.                  У реченні «сумують ластівки в садах» слово «сумують» ужите в переносному значенні
4.                  Слова «велетень, титан, гігант» - синоніми
5.                  Слова «вдень – вночі, гарячий – холодний, зима – літо» - омоніми
6.                  У реченнях «Учитель використовує ефективні методи викладання» та « Моя сестра – ефектна дівчина» вжито пароніми
7.                  Слова «диспетчер, авіатор, фотограф» - іншомовні
8.                  Слова «феодал, очіпок, урядник» - діалектні
9.                  Слова « вода, земля, подяка» - стилістично забарвлені
10.              Епітети, порівняння, синекдоха – це тропи
11.              Сніг іде, густий голос, рукав річки – це метафори
12.              Епітети, порівняння, синекдоха здебільшого вживаються в офіційно-діловому стилі.

 

 

IV.Повідомлення теми і мети заняття

(заставка)

Викладач: "Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата ,що  потонула в старому садку. Коло самого городу пролягала дорога в село. І часто подорожні, минаючи цю оселю, могли почути цікаві розмови... "

Завітаймо й ми на хвилинку до цієї оселі, погляньмо та послухаймо, що ж там відбувається...

(Звучить аудіозалис фрагмента повісті "Кайдашева сім'я" І.Нечуя-Левицького, у якому Карпо з Лавріном обговорюють майбутнє одруження Карпа.)

- Ви. напевно, впізначи цей уривок. Як називається твір і хто його автор?
- До якого стилю належить прослуханий текст?
- Які мовні особливості властиві розмовному стилю?

Наша мова насичена художніми засобами, які надають їй барвистості й ніжності. Є в ній сила-силенна жартівливих й анекдотичних виразів, прислів'їв, приказок, крилатих слів, без яких мова втратила б свій неповторний чар. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура, передане ставлення до праці, науки, виражено осуд негативних  явищ та рис людини. А вивчає всі ці вирази такий розділ мовознавчої науки, як "Фразеологія ".

Отже, тема заняття- " Основні групи фразеологізмів. Стилістична роль багатозначності, синонімії та антонімії фразеологізмів.".

 

V. Поглиблення та засвоєння знань, умінь і навичок

Викладач. «Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки,у них свій неповторний аромат і відтінок барви,а цих відтінків кожна барва має тисячі», - писав В.Сухомлинський. І життя підтверджує істинність цих слів, адже емоційне благодійництво і виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологічних виразів із їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків, мальовничістю метафор.

 

Тренувальні вправи

 

•                 Порівняйте словосполучення і з`ясуйте, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок. У якій колонці слова можна змінювати, а в якій вони зберігають самостійність?

Білий папір                                         біла ворона (відрізняється)

Дати хліба                                          дати перцю (покарати)

Каша з молоком                                 кров з молоко(краса, здоров`я)

водити за руку                                   водити за носа (обдурювати)

Гнути залізо                                       гнути кирпу (зазнаватися)

Набити гулю                                      набити руку(навчитися)

 

•     Робота з таблицею «Джерела української фразеології»

 

•     У фразеологічні одиниці вставте пропущені слова (користуйтесь довідкою). Поясніть значення фразеологізмів(усно)

 

    Гострити …; … на … не попадає; викинути з …;  втрачати …; … з’їсти; прихилити …; ламати …;  не по …;  на … ходити;  крізь … цідити.

     Язик до … доведе; на городі бузина, а в … дядько; бачив …і …, і мідні труби;  у … був і папи не бачив.

 

Довідка: зуб, голова, очі, Київ, Крим, Рим

•   Не бійтесь заглядати у словник

Назвати  фразеологізми, що пов’язані з частинами тіла: головою, зубами, язиком, носом

(завдання студенти отримали заздалегідь)

 

VІ. Опрацювання нового матеріалу

 

•   Ознайомлення із видами фразеологізмів (презентація)

Викладач Для фразеологізмів, як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія. (Робота з презентацією)

 

•   Порівняйте фразеологізми двох колонок. Які явища фразеології відображено?

 

Молоти язиком — точити баляси, баляндраси правити.         Накивати п’ятами — взяти ноги на плечі         Дерти голову – задрати носа         Як оселедців у бочці – ніде яблуку впасти         Гаряче серце – золота душа         Стріляний птах – битий вовк         Спіймати золоту рибку – тримати за хвіст жар-птицю         Птах високого польоту – велика птиця         Ні пари з уст – у рот води набрати, тримати язика за зубами, про­ковтнути язика.

Зарубати на носі — викинути з голови.         Розпустити язика — води в рот набрати, ні пари з вуст         Виплисти на поверхню — піти на дно         Гаряча голова — холодний розум.         Співати дифірамби – поливати помиями;         Набитий гаманець – вітер у кишенях свистить.         Виводити з рівноваги — давати спокій         Взяти ноги на плечі – Стояти, як укопаному         Розправити крила – Скласти зброю         Все в руках горить –І за холодну воду не братися

 

VІІ. Формування практичних умінь і навичок

•   Наведені фразеологізми запишіть у синонімічний ряд, згрупувавши їх.

(Студенти працюють самостійно)

 

1.      Ні риба ні м'ясо. 2. Обдерти як липку. 3. До гарячого ще приском сипнути. 4. Бити в барабани. 5.Стелитися під ноги. 6. Ні пава ні ґава. 7. Останню сорочку зняти. 8. Бити на сполох. 9. Ходити на задніх лапках. 10. Дзвонити в усі дзвони.  11. Оливи до вогню долити.

 

•   Синонімічні ряди фразеологізмів «просійте» (виконання ланцюжком усно):

 1. Багато – хоч греблю гати; як сміття; до біса; на всю губу.

2. Давно – за царя Гороха, як було людей трохи; за царя Хмеля, як було людей жменя; за царя Панька, як була земля тонка; як на долоні волосся виросте.

3. Недбало робити – дурня клеїти; косо-криво, аби живо; стук-грюк, аби з рук; сяк-так на косяк.

4. Голий – як бубон; як турецький святий; як мати народила; як тріска .

5. Викривати – виводити на чисту воду; обдерти як липку; зривати маску.

6. Підбурювати – збивати з пантелику; підливати в огонь олії; баламутити світом; кидати іскру в порох.

7. Принижуватися – оббивати пороги; лизати п’яти; стелитися під ноги; ламати шапку.

8. Підводити (когось) – підкладати свиню; заганяти на слизьке; виносити сміття з хати; підводити під монастир.

9. Поводитись погордливо – гнути кирпу; губи квасити; дерти носа; через губу не плюнути

 

 

 

 

•   Самостійна робота

Подані фразеологізми згрупувати в синонімічні ряди.

( Студенти виконують  самостійно, заносячи правильні відповіді до бланка №2)

 

Завдання для І ряду	1.Кури не клюють. 2.Хоч трава не рости. 3.Розкривати карти. 4.Хоч греблю гати. 5.Виводити на чисту воду. 6.Як піску  морського.   7.Море   по коліна. 8.Зривати маску. 9.Як з гуски вода
Завдання для ІІ ряду	1.Тягти жили. 2.Аж дим іде. 3.Байдики бити. 4.Небу жарко буде. 5.Вижимати соки. 6.На повну котушку.    7.Оббирати як сидорову козу. 8.Ґав ловити. 9.Сидіти склавши  руки.
Завдання для ІІІ ряду	1.Діймати до серця. 2.Бути в бувальцях. 3.Ніколи і вгору глянути.  4.Пройти крізь вогонь і воду. 5.Бути на возі і під возом. 6.Крутитися як муха в окропі. 7.Допікати до живих печінок. 8.Товктися як Марко в пеклі. 9.Зачіпати за болюче місце.

 

 

 

•     Робота з підручником (усно)

 

• До поданих фразеологізмів доберіть фразеологізми – антоніми.

( Студенти виконують  самостійно, заносячи правильні відповіді до бланка №3)

І варіант

 

1 ) Легкий на руку –                                          

2) Кидає в жар –                                                

3) Жити своїм розумом –                                 

4) Розв’язати язика –  

5) Вести перед -

6) Забувати все на світі –                     

7) Повернутися обличчям –                            

8) Піднестися духом –     

9) Набратися сил –                                             

10) Втратити терпець -

11) Звернути увагу –                                         

12) Ввійти в довіру

 

1.      пам’ятати все на світі;
2.      вибитися із сил
3.      ; жити чужим розумом;
4.      вийти з довіри;
5.      пасти задніх;
6.      набратися терпіння;
7.      повернутися спиною;
8.      впасти у відчай;
9.      кидає в холод;
10. залишити без уваги
11. вкоротити язика;
12. важкий на руку;           

 

ІІ варіант

1.      Дотримати слова –                                       
2.      Ставати до ладу –                                        
3.      Семимильні кроки –                                    
4.      Як кіт з собакою –                                        
5.      Терпець урвався –                                         
6.      Підносити до неба –                                     
7.      Рукою подати –                                             
8.      Хоч голки збирай –                                       
9.      Потерпіти поразку –                                     
10. На сьомому небі –                                          
11. Зарубати на носі –                                          
12. Обливатися потом –   

 

1.      топтати в болото;
2.      вийти з ладу;
3.      черепаша хода;
4.      опанувати собою;
5.      за тридев’ять земель
6.      хоч око виколи;
7.      отримати перемогу; 
8.      порушити слово;
9.      душа в душу;
10.   мов водою облитий;
11.   вкинути з голови;
12.   ганяти вітер по світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•   З'ясуйте синтаксичну роль фразеологізмів

 

Ми - студенти.

 Пора, як кажуть, за розум братися.

Але в багатьох із нас ще вітер у голові. Тому частенько доводиться перед викладачами пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як знову  за рибу гроші.

 

VІІІ. Систематизація та узагальнення засвоєного матеріалу

 

Викладач. В одній із легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з одного боку зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати”. Головна думка – в останніх словах – умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення має свій значний запас фразеологізмів.

 

•   Робота з презентацією «Стилістична роль фразеологізмів»

 

ІХ. Рефлексія і самооцінювання

 

 

Метод незакінчених речень

— Я зрозумів(ла)...

— Я не вмів(ла), а тепер вмію...
      

— Я не знав(ла), а тепер знаю...
       

 --- Мене зацікавило…

 

Я працював(ла)

 

•         Із задоволенням
•         Із запалом
•         Завзято
•         Досконало
•         Енергійно
•         Дружно
•         Плідно
•         Старанно
•         Творчо
•         Активно
•         Відповідально
•         Зворушливо
•         Достойно
•         Доброзичливо
•         Погано
•         Без ініціативи
•         Повільно
•         Незадовільно

 

 

Х. Підсумок заняття

 

ХІ. Домашнє завдання

Скласти діалог на студентську тему, використовуючи фразеологізми.