Презентація "Стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. "

Звукові повтори Як стилістичний засіб підсилення виразності мовлення використовують звукові повтори.

Звукові повтори алітерація звукова анафора рима асонанс Звукова епіфора

Алітерація Алітерація – повтор одного або кількох приголосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах. Наприклад: У полі спить зоря під колоском і сонно слуха думу колискову, і сона тиша сонним язиком шепоче саду сиву колискову (М. Вінграновський). У цьому прикладі алітерація звука “с” підкреслює спокій природи.

Асонанс Асонанс – повтор одного або кількох голосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах. Наприклад: Була гроза, і грім гримів, він так любив гриміти, що аж тремтів, що аж горів на трави і на квіти. (М.Вінграновський). У цьому прикладі повторення голосного “і” у поєднанні з алітерацією яскраво увиразнює текст, створює ефект милозвучності.

Анафора Звукова анафора – повторення однакових звуків на початку слів, рядків, речень твору. Наприклад: І по клавішах сивого смутку ходять сині, сумні слони (І. Драч).

Епіфора Звукова епіфора – повторення однакових звуків наприкінці слів, рядків, речень твору. Наприлад: На ланах, на травах, на срібно-зелених, у житах золотистих, стрункоколосових – гей там, там шуміли шуми! (П. Тичина).

Рима Рима – звуковий повтор. Побудований на співзвучності кінцевих слів або їх частин. Наприклад: Ти пахнеш, як пломінь живиці, Як біленький дзвінок медуниці. Як вулик, де сховане сонце, Як маминих мрій волоконце. (Д. Павличко)

Звуконаслідування Підсилюють виразність мовлення також звуконаслідувальні слова, що відображають звуки реальної дійсності. Наприклад: Соломія сиділа перестрашено та прислухалася, про що шепоче морок. Шу…шу…шу…- починав він здалеку, шу… шу…шу…- одзивалось тут коло неї. (М. Коцюбинський)

Милозвучність мови Одним із засобів виразності мовлення є милозвучність. Це характерна риса української літературної мови. Милозвучність в українській мові досягається чергуванням голосних і приголосних У – В, І – Й, використовуванням фонетичних варіантів повнозначних і службових слів, зокрема прийменників З – ІЗ – ЗІ, У – УВІ, ПІД – ПІДІ – ПІДО, НАД – НАДІ. Наприклад: У дорозі, в Одесі; утретє – втретє; імла – мла; під столом – піді (підо) мною; зі столу - з дороги. Недотримання правил чергування призводить до виникнення чужих українській мові немилозвучних сполучень. Сприяє милозвучності й те, що дзвінкі приголосні не оглушуються (різьба, ходьба), а важкі для вимови групи приголосних спрощуються (тиждень - тижневий).