Урок "Стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики."

Українська мова, 10 клас

 

ТЕМА. Стилістика і культура мовлення. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ.

Мета: пригадати основні закони милозвучності української мови, засоби евфонічності художньої мови; розвивати вміння  доречно використовувати засоби милозвучності в мовленні, у віршах знаходити  приклади звукової анафори, епіфори, визначати їх стилістичні функції; здійснювати аудіозапис власного мовлення й аналізувати його; писати конспекти статті, реферати; виховувати захоплення милозвучністю, фонетичним багатством рідної мови.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання: підручник,  презентація, технічне забезпечення, картки із завданнями.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Метод «Прес»

•                 Чи милозвучно сприймається текст?

           Ластівка

Ти знов защебетала

 У мене під вікном,

 Із вирію вернувшись,

 Клопочешся з гніздом.

 А там же вічне літо

 Цвіте як божий рай,  —

 Чого ж вернулась знову

Ти в мій журливий край?

                    Б.Грінченко

Позиція:  "я вважаю, що ..."

Обґрунтування:  "...тому, що..."

Приклад: "... наприклад..."

Висновки: "отже (тому), я вважаю..."

2. Евристична бесіда

1.              Чому існують закони милозвучності?
2.              Які ви знаєте із них?
3.              Чи є приклади милозвучності у поезії?
4.              Для чого їх автор використовує?
5.              Як досягає образності?

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВУВАННЯ УЧІННЯ

V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

            Стилістична фонетика вивчає засоби звукової організації мовлення-засоби найдоцільнішого виразу і впливу. Стилістика, крім словникового складу мови,синтаксису, фразеології, вивчає звуки, словосполучення, повторення звуків як фонетичні засіб стилістики, що посилює виразність мови художнього твору, особливо у віршах.  У тексті можуть повторюватись як окремі звуки (голосні і приголосні) так і морфеми. До таких фонетичних повторів належать звукова анафора, звукова епіфора, алітерація, асонанс, рефрен, рима.

 

2. Робота із презентацією

• Алітерація – повтор одного або кількох приголосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах.

 

Наприклад:

У полі спить зоря під колоском і сонно слуха думу колискову, і сона тиша сонним язиком шепоче саду сиву колискову (М. Вінграновський).

 

У цьому прикладі алітерація звука “с” підкреслює спокій природи.

 

• Асонанс – повтор одного або кількох голосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах.

 

Наприклад:

Була гроза, і грім гримів, він так любив гриміти, що аж тремтів, що аж горів на трави і на квіти. (М.Вінграновський).

 

У цьому прикладі повторення голосного “і” у поєднанні з алітерацією яскраво увиразнює текст, створює ефект милозвучності.

 

• Звукова анафора – повторення однакових звуків на початку слів, рядків, речень твору.

 

Наприклад:

І по клавішах сивого смутку ходять сині, сумні слони (І. Драч).

 

• Звукова епіфора – повторення однакових звуків наприкінці слів, рядків, речень твору.

Наприлад:

На ланах, на травах, на срібно-зелених, у житах золотистих, стрункоколосових – гей там, там шуміли шуми! (П. Тичина).

• Рима – звуковий повтор. Побудований на співзвучності кінцевих слів або їх частин.

Наприклад:

Ти пахнеш, як пломінь живиці,

Як біленький дзвінок медуниці.

Як вулик, де сховане сонце,

Як маминих мрій волоконце.

(Д. Павличко)

 

• Підсилюють виразність мовлення також звуконаслідувальні слова, що відображають звуки реальної дійсності.

Наприклад:

Соломія сиділа перестрашено та прислухалася, про що шепоче морок. Шу…шу…шу…- починав він здалеку, шу… шу…шу…- одзивалось тут коло неї. (М. Коцюбинський)

 

• Одним із засобів виразності мовлення є милозвучність. Це характерна риса української літературної мови.

    Милозвучність в українській мові досягається чергуванням голосних і приголосних У – В, І – Й, використовуванням фонетичних варіантів повнозначних і службових слів, зокрема прийменників З – ІЗ – ЗІ, У – УВІ, ПІД – ПІДІ – ПІДО, НАД – НАДІ.

 

Наприклад:

У дорозі, в Одесі; утретє – втретє; імла – мла; під столом – піді (підо) мною; зі столу -  з дороги.

 

    Недотримання правил чергування призводить до виникнення чужих українській мові немилозвучних сполучень. Сприяє милозвучності й те, що дзвінкі приголосні не оглушуються (різьба, ходьба), а важкі для вимови групи приголосних спрощуються (тиждень - тижневий).

 

3. Робота з підручником

а) Опрацювання теоретичного матеріалу

§21 (с. 97)

 

б) Виконання практичних вправ

№220, 224 (евфонічність), 225.

 

 

 

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Фонетичний практимкум

Пояснити різницю у лексичному значенні слів, що мають наголос на різних складах. Як називаються такі слова? Яка роль наголосу?

 

Атлас-атлас; кулик-кулик; паша-паша; замок-замок; дорога-дорога; приклад-приклад.

 

Можлива відповідь: 

Такі слова називаються омоформами. Наголос дає можливість розрізняти лексичне значення слів. Це збіг тільки в одному якомусь  граматичному значенні (у Н.в ).

2. Редагування тексту

Україна

Заквітчали безщасну терновим вінком,

 Закували у тяжкі кайдани,

 Й в темницю її під залізним замком

 Заховали від світу вони.

 Й з темниці тої лине пісня сумна, —

 В їй горе й мука тяжка…

 Чи ви чуєте, браття кохані, вона

 Вас до бою знов заклика…

                                              Б.Грінченко

Для перевірки:

Україна

Заквітчали безщасну терновим вінком,

 Закували в тяжкі кайдани,

 І в темницю її під залізним замком

 Заховали од світу вони.

 І з темниці тої лине пісня сумна, —

 У їй горе і мука тяжка…

 Чи ви чуєте, браття кохані, вона

 Вас до бою ізнов заклика…

                                                   Б.Грінченко

 

3. Пошуково-дослідницька робота

Знайти  приклади анафор, алітерацій, асонансів. Пригадати визначення цих понять

              На волю

І співом пташиним дзвенить увесь гай,  —

 Радій же, пташинко, весні і співай!»

 І пташка неначе слова зрозуміла:

 Ураз розгорнула маленькії крила

 І битись об клітку грудьми почала,

 І рвалась туди, де весна зацвіла.

 І билась так довго, так тяжко об грати,

 Що стала дитину журба обнімати

 І клітку вона одчинила тісну:

 «Лети і на волі вітай ти весну!»

 І пташка зника серед лук і гаїв

 І голосно чуть її радісний спів…

                                                           Б.Грінченко

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Дидактична гра «Я – тобі, ти – мені.»

Учні задають один одному запитання по матеріалу вивченому на уроці.

 

2. Взаємооцінювання

 

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

§21 (с. 97), вправа №231, 233.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фонетичний практимкум

Пояснити різницю у лексичному значенні слів, що мають наголос на різних складах. Як називаються такі слова? Яка роль наголосу?

 

Атлас-атлас; кулик-кулик; паша-паша; замок-замок; дорога-дорога; приклад-приклад.

__________________________________________________________________

Редагування тексту

Україна

Заквітчали безщасну терновим вінком,

 Закували у тяжкі кайдани,

 Й в темницю її під залізним замком

 Заховали від світу вони.

 Й з темниці тої лине пісня сумна, —

 В їй горе й мука тяжка…

 Чи ви чуєте, браття кохані, вона

 Вас до бою знов заклика…

                                              Б.Грінченко

 

 

 

 

 

Фонетичний практимкум

Пояснити різницю у лексичному значенні слів, що мають наголос на різних складах. Як називаються такі слова? Яка роль наголосу?

 

Атлас-атлас; кулик-кулик; паша-паша; замок-замок; дорога-дорога; приклад-приклад.

__________________________________________________________________

Редагування тексту

Україна

Заквітчали безщасну терновим вінком,

 Закували у тяжкі кайдани,

 Й в темницю її під залізним замком

 Заховали від світу вони.

 Й з темниці тої лине пісня сумна, —

 В їй горе й мука тяжка…

 Чи ви чуєте, браття кохані, вона

 Вас до бою знов заклика…

                                              Б.Грінченко

 

Пошуково-дослідницька робота

Знайти  приклади анафор, алітерацій, асонансів. Пригадати визначення цих понять

              На волю

І співом пташиним дзвенить увесь гай,  —

 Радій же, пташинко, весні і співай!»

 І пташка неначе слова зрозуміла:

 Ураз розгорнула маленькії крила

 І битись об клітку грудьми почала,

 І рвалась туди, де весна зацвіла.

 І билась так довго, так тяжко об грати,

 Що стала дитину журба обнімати

 І клітку вона одчинила тісну:

 «Лети і на волі вітай ти весну!»

 І пташка зника серед лук і гаїв

 І голосно чуть її радісний спів…

                                                           Б.Грінченко

 

 

 

 

 

 

Пошуково-дослідницька робота

Знайти  приклади анафор, алітерацій, асонансів. Пригадати визначення цих понять

              На волю

І співом пташиним дзвенить увесь гай,  —

 Радій же, пташинко, весні і співай!»

 І пташка неначе слова зрозуміла:

 Ураз розгорнула маленькії крила

 І битись об клітку грудьми почала,

 І рвалась туди, де весна зацвіла.

 І билась так довго, так тяжко об грати,

 Що стала дитину журба обнімати

 І клітку вона одчинила тісну:

 «Лети і на волі вітай ти весну!»

 І пташка зника серед лук і гаїв

 І голосно чуть її радісний спів…

                                                           Б.Грінченко