Конспект уроку Тема:" Хто такі спадкодавець і спадкоємець. Що таке заповіт. Як заповісти майно. Як успадкувати майно."

Тема: Хто такі спадкодавець і спадкоємець. Що таке заповіт.

               Як заповісти  майно. Як успадкувати майно.

 Мета: формування в учнів поняття «спадщина», конкретизація знань щодо спадкового права; розвиток мислення шляхом, аналізу ситуацій, вміння їх правильно оцінювати; виховання правової культури учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: аркуш з етапами методу ПРЕС; комп’ютер.

Поняття та терміни: «спадщина», «спадкування», «спадкоємці», «заповіт».

Основні методичні прийоми: робота в групах, індивідуальна робота.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

            Фронтальне опитування

• Що таке право власності? З яких елементів воно складається?
• На які  види можна поділити способи набуття права власності?
• Які первинні, а які  похідні способи набуття права власності?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Отже, одними з похідних способів набуття права власності є спадкування  за заповітом та за законом , які ми сьогодні будемо вивчати, як види спадкування. акцентую вашу увагу на тому, що наприкінці уроку вони повинні відповісти на питання:

— Які особливості спадкування можна виділити?

 II. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Учитель наголошує, що два учні (учні-асистенти) напередодні уроку отримали випереджальне завдання і будуть допомагати йому у викладенні нового матеріалу.

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття спадщини.

2. Спадкування за заповітом.

3. Спадкування за законом.

1. Поняття спадщини

Учитель. Спадкування існує майже стільки, скільки існує цивілізація, оскільки переважній кількості людей властиве бажання хоч трохи поліпшити життя нащадка після своєї смерті.

Питання до класу

Що включає поняття спадщина?

Робота з електронним підручником. Учні читають і висвітлюють поняття спадщини.

Спадкове право — це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов'язків померлої особи за правом спадкування.

Спадкування — процес переходу прав та обов'язків померлого до спадкоємців.

Спадщина — права та обов'язки, що залишилися після смерті фізичної особи. Спадщина складається з прав і обов'язків спадкодавця, тобто до складу спадщини входять і його борги, якщо вони були на день смерті.

Учитель . Отже , що спадщина — це права та обов'язки, які залишилися після смерті фізичної особи.

2. Спадкування за заповітом

Учитель. Нормами цивільного права встановлюються дві підстави спадкування: за законом і за заповітом. Зараз розглянемо, як же відбувається спадкування за заповітом. (Презентація учня - асистента «Спадкування за заповітом».)

На закріплення цього питання можна запропонувати учням розглянути завдання.

В яких випадках заповіт буде визнано дійсним? ( Запитання в презентації).

а) Заповіт виголошено у присутності 3 свідків, у тому числі депутата райради;

б) заповіт завірено нотаріусом;

в) заповіт завіреної капітаном морського судна під час плавання;

г) заповіт завірено сусідами;

д) заповіт завірено головним лікарем санаторію;

є) заповіт завірено директором заводу та начальником ЖЕКу.

3. Спадкування за законом

Учитель. Згідно з чинним законодавством кожен повністю дієздатний громадянин може особисто розпоряджатися своїм майном на випадок смерті. Але якщо заповіту немає, тоді відбувається спадкування за законом.

А далі учень-асистент розкаже, які особи мають право на спадщину за законом. ( Презентація «Спадкування за законом»)

Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок його смерті.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладання, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Спадкування за законом зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом. Як ви вважаєте чому? Аргументуйте свою думку, застосувавши метод ПРЕС. ( Запитання в презентації).

На дошці вивішується аркуш, на якому зазначено чотири етапи методу ПРЕС.

Я вважаю, що......

тому, що......

наприклад......

тому...

Приклади відповіді:

1) Я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше порівняно зі спадкуванням за заповітом,

тому що, багатьох громадян задовольняє існуючий порядок розподілу майна після смерті відповідно до норм спадкового права, наприклад, спадкоємцями за законом є найближчі родичі спадкодавця, непрацездатні особи, тому я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом.

2) Я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше порівняно зі спадкуванням за заповітом, тому що смерть завжди несподівана і далеко не всі встигають заздалегідь скласти заповіт, наприклад, багато людей гинуть унаслідок ДТП, нещасних випадків, невиліковних хвороб тощо, тому я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом.

Черги спадкування

На закріплення цього питання можна запропонувати учням таке завдання:

Хто належить до спадкоємців за законом та якої саме черги?

* Батько; • хрещений батько; • сестра; • сусідка; • двоюрідний брат;

• чоловік; • дочка; • баба; тітка; • кум; • подруга; *онук.

IV. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

Робота з опорними конспектами. В опорних конспектах учні повинні виконати завдання з доповнення схеми.

Обговорення питання

Які особливості спадкування можна виділити? Після обговорення в опорних конспектах учні записують особливості спадкування: 1) Спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Спадщина — права та обов'язки, що залишилися після смерті фізичної особи

2) Обов'язково охороняються права неповнолітніх дітей, утриманців спадкодавця, непрацездатних.

Робота в малих групах.

Учитель пропонує учням розв'язати юридичні задачі, скориставшись витягами з Цивільного кодексу України .

Юридичні задачі (робота в парах).

Кожна пара отримує юридичні задачі та пам’ятки до розгляду задачі і за допомогою ЦКУ (витяг знаходиться на кожній парті) дає роз’яснення завдання.

                                                 Задача 1.

В родині Петренко троє дітей. Старший син Дмитро (17років) своєю поведінкою постійно „приносив” проблеми та неприємності батькам. Після чергового конфлікту з батьком Дмитро пішов з дому та не повернувся. Батько розсердився та, складаючи заповіт залишив Дмитра без будь якої частки спадку. Аргументи батька: майно моє і моє право розподіляти його саме таким чином, бо Дмитро не заслуговує і на копійчину.

Критерії відповіді.

1.Назвіть випадок, коли згідно закону воля батька після його смерті буде виконана.

2.Назвіть випадок, коли рішення батька буде протирічити закону.

Зразок відповіді. Дмитро незалежно від змісту заповіту має право на обов'язкову долю спадщини, так як він неповнолітній.

                                                   Задача 2.

Громадянин Довженко усе своє майно заповів рідному брату. Дружина громадянина Довженко П. (48 років, працює бухгалтером), син (28 років, працює водієм), донька (17 років навчається в інституті), мати (71 рік, пенсіонерка) в якості спадкоємців у заповіті названі не були. Дружина Довженка, подала позовну заяву у суд, де висунула свої претензії як дружини на частину майна. Яке рішення прийме суд? Чому?

Зразок відповіді. Суд відмовить у позові дружині Довженка. Право на обов'язкову частку спадщини мають донька (неповнолітня) та мати Довженко (непрацездатна особа) у розмірі 1/2 від тієї частки, яку б вони отримали у разі відсутності заповіту.
 

Підбиття підсумків роботи.

Представники груп пояснюють свій варіант розв'язання юридичної задачі. Вчитель аналізує їхні відповіді, зазначає типові помилки, у разі необхідності пропонує правильне рішення.

V. Підсумки уроку

Учитель: Питання спадкового права є досить актуальні, заслуговують на увагу і детальне вивчення, оскільки, стосуються практично кожного громадянина, який може бути як спадкодавцем, так і спадкоємцем.

Оцінювання роботи учнів.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника

2. Скласти дві задачі з даної теми,

3. Пригадати, в яких літературних творах, художніх фільмах, серіалах тощо виникають проблеми, пов'язані зі спадком. Як би вони вирішувалися з точки зору сучасного законодавства?

Додатки

Витяги з Цивільного кодексу

Стаття 1216. Поняття спадкування Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщин) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217. Види спадкування. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218. Склад спадщини До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1222. Спадкоємці

1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього кодексу).

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261—1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині

1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Стаття 1245. Спадкування частини спадщини, що не охоплена заповітом Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Стаття 1247. Загальні вимоги до форми заповіту

1. Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання.

2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

3. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251— 1252 цього Кодексу.

Стаття 1248. Посвідчення заповіту нотаріусом

1. Нотаріус посвідчує: заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

2. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний. Якщо заповідач через фізичні види не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту

має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Стаття 1251. Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою органу місцевого самоврядування

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.