Урок "Права людини (Загальна Декларація прав людини, Конвенція ООН про права дитини"

Тема уроку.  Права людини (Загальна Декларація прав людини, Конвенція ООН про права дитини).

Мета уроку: поглибити та розширити знання учнів про права людини та    громадянина, ознайомити присутніх із Загальною декларацією прав людини, яка визначила основні міжнародно – правові стандарти прав людини , назвати і дати коротку правову характеристику   про права людини, складовою частиною яких стала Загальна декларація прав людини. Ознайомити учнів із групами прав людини, вказати на обов’язкове їх дотримання всіма громадянами України, що є одним із конституційних обов’язків.

Розвивати вміння учнів розв’язувати юридичні задачі,  використовуючи Загальну декларацію прав людини, Конвенцію ООН про права дитини, Конституцію України  та інші нормативно – правові акти. Розвивати вміння дітей використовувати юридичні терміни, наводити приклади дотримання та порушення прав людини в повсякденному житті, уміння давати поради, застерігати від вчинення правопорушень.

Сприяти вихованню правомірної поведінки, виховувати повагу та необхідність дотримання законів, прав та обов’язків.

Обладнання: Загальна декларація прав людини, Конвенція ООН про права дитини, Конституція України, вислови на листках: «Використовуючи своє право – не зашкодь нікому!», «Дії однієї людини не повинні шкодити іншим людям», «Кожен повинен дотримуватися закону так, щоб закон його не покарав», «Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов’язком» (Лакордер), ноутбук, диск, проектор.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань учнів.

       У мене в руках чарівна скринька, у якій знаходиться найцінніший скарб планети Земля. Як ви думаєте що там? Хто з вас хоче його побачити може зазирнути, але поки що не розповідати кого (саме кого, а не що) він там побачив.

       Так, у дзеркалі ви побачили кожен себе, Людину – найцінніший скарб. Кожен з вас – неповторна особистість. Кожен з вас – Людина, яка живе сьогодні. Саме тому ми повинні знати, що стаття 3 Конституції України проголошує “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю.”

           Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини визнано головним обов’язком держави.

      Сьогодні ми проведемо урок-конференцію на тему “ Права людини.”

Бесіда.

• Що таке права людини?
• До якого віку людина вважається дитиною?
• Поясніть термін «свобода людини».
• Де записані права та свободи громадян України?
• Поясніть вислів «Використовуючи своє право – не зашкодь нікому!»
• Як ви вважаєте, коли здійснюється найбільше порушення прав людини? (Під час війни.)

Перегляд відео про порушення прав людини у світі.

       Отже, після закінчення Другої світової війни перед світовою спільнотою на міжнародній арені стало питання про дотримання мирних співвідноси між державами та запобігання порушення  прав людини. Дві світові війни принесли людству нечувані за масштабом трагічні наслідки та грандіозні руйнування. І саме уроки війни дали розуміння того, що права людини мають бути справою не окремого громадянина,  й навіть окремої держави, а всього людства.

• У нашій країні за останні роки життя вам відомі факти порушення прав людини.

Перегляд відео про порушення прав громадян України.

       А зараз ми повинні з’ясувати у яких міжнародних документах записані основні права людини та дитини. Що потрібно робити якщо порушують  наші права.

3. Основна частина.

Доповідь учня.

      У 1945 р. було створено найбільшу і найвпливовішу міжнародну  організацію – Організацію Об’єднаних  Націй ( ООН), однією з іі держав – засновників була Україна (на той час УРСР). А серед перших документів, які розробила ООН, був спеціальний документ, присвячений правам людини. 10 грудня 1948 року на своєму засіданні в Парижі  Генеральна Асамблея ООН  прийняла Загальну декларацію прав людини. Цього року її виповнюється 70 років.                    

       Сам статут ООН є вихідним міжнародно – правовим документом у  якому сформульовано принцип поваги до прав і свобод людини. Всі держави, члени ООН, зобов’язалися заохочувати повагу  до прав людини та їх додержання.  Загальна Декларація прав людини  має основоположне значення для міжнародної регламентації прав і свобод людини. Вона проголосила всіх людей вільними та рівними у своїй гідності і правах. Вона є першим міжнародним документом, в якому найповніше викладено  перелік прав людини, що базується на 10 християнських заповідях, англійських, американських  і, насамперед французьких законодавчих актах щодо прав людини.  Загальна декларація прав людини складається з преамбули  та 30 статтей, що містять основні права та свободи  людини, які можна розділити на громадянські, політичні, економічні, громадянські, соціальні та культурні.

       У першій статті викладені загальні положення, на яких базується Декларація – невід’ємність прав на свободу та рівність, природність прав людини.

       У другій статті сформульований принцип рівності й недопущення дискримінації щодо прав і свобод людини.

       Загальна декларація прав не є юридично обов’язковим  документом, проте відбиває загальну домовленість народів світу і є моральним зобов’язанням для членів міжнародного співтовариства. Це дає підстави використовувати Декларацію в юридичному та політичному плані на міжнародному та загальнонаціональному рівні.  Декларація прав людини  стала складовою частиною так званої Хартії прав людини, до якої також увійшли два пакти, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. на розвиток Загальної декларації прав людини:  Міжнародний пакт про громадянські, і політичні права, та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. На відміну від декларації пакт має обов’язкову силу для держав, які його підписали.

Перегляд відео про Загальну Декларацію прав людини.

  Запитання. Які з зазначених норм Декларації  ви вважаєте найважливішими для себе?

а) Дискусія «Чому Україна відмінила смертну кару?

* Україна у 2001 році підписала меморандум про відміну смертної кари.    * * * Подумайте, які причини відміни смертної кари?

* Як це зв’язано із Загальною декларацією прав людини?

* Про що  сказано в статті 3  Загальної декларації  прав людини?

б) Дискусія «Чим відрізняються права людини від прав громадянина?

Доповідь учня.

       Конвенція ООН з прав дитини — міжнародний правовий документ, що визначає права дітей в державах-учасницях. Конвенція з прав дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом обов'язкового характеру, що присвячений широкому спектру прав дитини.      Автором первинного проекту Конвенції  був польський професор-міжнародник А. Лопатка. Робота над текстом проекту Конвенції велася десять років і завершилася в 1989 році, прийнята резолюцію 44/25 Генеральної Асамблеї ООН рівно через тридцять років після прийняття Декларації прав дитини. У 1996 році з ініціативи Франції, день прийняття Генеральною Асамблеєю ООН тексту Конвенції, було вирішено щорічно 20 листопада відзначати як День прав дитини.       У 2018 році виповнилося 29 років після підписання Конвенції ООН про права дитини. Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991. В 1993 в Києві створено Всеукраїнській комітет захисту дітей. Згідно з Конвенцією в квітні 2001 прийнято Закон про охорону дитинства.

       Документ складається з 54 статей, що деталізують індивідуальні права осіб віком від народження до 18 років (якщо згідно застосовним законам повноліття не настає раніше) на повний розвиток можливостей в умовах, вільних від голоду і нужди, жорстокості, експлуатації та інших форм зловживань.

Перегляд відео про Конвенцію ООН про права дитини.

Чому діти користуються особливими правами?

Чи  відбувається порушення прав дітей сьогодні у нашій державі?

Перегляд відео про насильство над дітьми.

Рольова гра «Засідання комітету ООН з прав дитини».

      Зараз ми проведемо «Засідання комітету ООН з прав дитини» з метою обговорення питання про те, як досягти прогресу у справі забезпечення прав дитини в Україні відповідно до міжнародних стандартів.

     Згідно зі ст. 43 Конвенції про права дитини такий Комітет складається з десяти експертів, яким притаманні високі моральні якості та компетентність у галузі, що її охоплює ця Конвенція. Члени Комітету обираються таємним голосуванням в числа внесених до списку осіб, висунутих державами-учасницями. Кожна держава-учасниця може висунути одну особу з числа своїх громадян. Вибори проводяться на нарадах держав-учасниць, що скликаються Генеральним секретарем у центральних установах Організації Об'єднаних Націй. Згідно зі ст. 44, щоп'ять років уряди країн мають звітувати перед Комітетом ООН з прав дитини про вжиті ними заходи щодо закріплення визнаних у Конвенції про права дитини та прогрес, досягнутий у реалізації цих прав.

Запрошую всіх вас до зали засідань Комітету ООН з прав дитини.

      Голова Комітету ООН з прав дитини. Зараз проблема дитинства – одна з найважливіших у нашій країні. І не треба легковажно ставитися до ситуації, що склалася, бо діти – наше майбутнє, і це треба сприймати дуже серйозно. Конвенція ООН про права дитини порушується на кожному кроці, бо про неї знають одиниці. Давайте заслухаємо представників уряду України зі звітом про виконання Конвенції про права дитини.

    Представник офіційної урядової делегації України. Уряд України та Верховна Рада значну увагу приділяють захисту прав дитини. Охорона дитинства в Україні є стратегічним національним пріоритетом. Безпосередньо на охорону прав дитини спрямований Закон України «Про охорону дитинства», який встановлює основні засади державної політики у цій сфері. 2005 р. у Верховній Раді були проведені парламентські слухання з питання «Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона дитинства і материнства». Указом Президента України була затверджена національна програма «Діти України». Кабінетом Міністрів України прийнято «Державну програму з подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки», реалізація якої сприяла ефективному соціально-правовому захисту прав дітей.

   Експерт ООН. Давайте вислухаємо правозахисників, представників Всеукраїнського комітету захисту прав дитини. Будь - ласка, вам слово.

«Правозахисники». Справді, ситуація в Україні складна. Погляньте на таблицю, і ви побачите реальну ситуацію, що склалася в Україні щодо виконання Конвенції й порушення прав дитини. (Перегляд слайдів. Аналіз ситуації).

Вимоги
Конвенція ООН про права дитини	Фактично
1. Держави визнають, що кожна дитина має право на життя (ст. 6), право знати своїх батьків і право на їхнє піклування (ст.7)	1.Дітей викрадають, продають, викидають на смітник, у найкращому разі їх залишають у дитбудинку. Бездоглядних і безпритульних дітей нараховується 14 тис.
2.Держави повинні вживати усіх необхідних заходів щодо зниження рівня смертності немовлят  і дитячої смертності (ст. 24)	2.Демографічна криза набирає в Україні дедалі більше обертів. Чи не найбільша смертність спостерігається серед дітей, а особливо немовлят.
3. Держави мають захищати дітей від усіх форм насильства. (Cюди входять соціальні програми та інші форми боротьби проти жорстокого поводження з дитиною.) (ст. 19)	3.Жорстокість і насильство спостерігається у багатьох українських родинах, в інтернатах, дитбудинках, де повинні бути гарантії щодо захисту знедолених дітей.
4.Батьки несуть відповідальність за надання дитині належних умов життя, потрібних для її розвитку (ст. 27), розвитку її талантів, розумових та фізичних здібностей (СТ. 29)	4.Сьогодні в Україні 90 тис. дітей позбавлені батьківської турботи. Безробіття, невідповідність заробітної плати рівню життя, фізична неспроможність нашого дорослого населення – основні чинники, які не сприяють повноцінному розвитку дитячої особистості.
5. Держави, зобов'язані захистити дітей від усіх форм експлуатації (ст. 36)	5. Діти працюють, жебракують. Залучення дітей до жебракування сприяють самі батьки – діти стають злочинцями, безпритульними, вони голодують і гинуть через байдужість своїх батьків алкоголіків чи наркоманів.
6. Підліткова злочинність (ст. 40) Поводження держави з підлітками, які порушили кримінальне законодавство, має сприяти відновленню гідності дитини	6. Підліткова злочинність останнім часом збільшилася на 24% . Почастішали пограбування, розбої, хуліганство. Як свідчить статистика кожен десятий злочин вчинено у стані сп’яніння.
7. Держави вживають заходів щодо  сприяння регулярному відвідуванню шкіл і зниженню кількості учнів, що залишили школу (cт.28)	7. Рівень освіти у нашій державі останнім часом різко знижується. Масово скорочується кількість класів, сотні шкіл втратили своє право на існування.

      Можна ще довго говорити про права дитини, випадки їх порушень, недоліки законодавства, але потрібно діяти. Потрібна справжня програма дій, яка б допомагала збереженню й дотриманню прав дитини.

Експерт ООН. Ми вислухали представників України, вивчили й проаналізували ситуацію, що склалася в цій країні з питання захисту прав дітей. Ситуація в Україні складна. Тому сьогодні ми намітили рекомендації щодо реальних шляхів виходу із ситуації, що склалася в суспільстві. Ми рекомендуємо: налагодити механізм виконання законів;

- запровадити попередню експертизу державних рішень, що стосуються добробуту дітей;

- гарантувати прожитковий мінімум для дитини шляхом державної підтримки сімей з дітьми;

- надати можливість батькам заробляти необхідні кошти для утримання дітей;

- законодавчо закріпити принцип найбільш повного забезпечення інтересів дитини під час вирішення будь-яких питань щодо неї і з нею; гарантувати дитині юридичну допомогу;

- продовжити реформування системи сирітських закладів, зокрема створення інтернатів сімейного типу;

- зберегти безкоштовну вищу освіту;

- створити дієву державну організацію, яка б контролювала дотримання Конвенції ООН про права дитини та захищала інтереси і права дітей.

Завдання

1. Що потрібно для того, щоб права дітей не порушували? Запропонуйте свої шляхи захисту прав дітей.

3. Підсумок  уроку.

     Органи й організації, які покликані захищати права і свободи людини.

      Громадяни України, нерідко стикаються з грубими порушеннями прав людини, насильством та торгівлею людьми. Суспільна загроза цих явищ полягає в посяганні на права людини, які задекларовані в міжнародних і національних документах. Так, Конституцією України проголошені: невід’ємне право на життя (ст. 27 КУ), право на повагу до гідності (ст. 28 КУ), на свободу та особисту недоторканість (ст. 29 КУ), свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 33 КУ) та ін.

     Організація Об’єднаних Націй прийняла низку актів – декларацій, конвенцій та інших документів, які після ратифікації їх державами допомагають долати різні види дискримінації та насильства щодо особистості. Серед них варто згадати Загальну декларацію прав людини (ООН, 1948 р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (ООН, 1966 р.), Декларацію соціального розвитку (ООН, 1986 р.), Конвенцію про права дитини (ООН, 1989 р.) тощо.

Підсумки уроку.

Метод «мікрофон»:

 - Яке значення має Загальна декларація прав людини?

- Конвенція прав дитини?