Конспект уроку української мови у 5 кл. "Лист рідним, друзям. Особливості його побудови" (урок розвитку зв'язного мовлення)

Тема:        Лист рідним, друзям. Особливості його побудови

Мета: 

• ознайомити учнів з основними правилами листування, будовою листа, його мовним оформленням, вимогами до оформлення адреси на поштовому конверті;
• формувати вміння правильно оформлювати лист і конверт, дотриму- ватися стилю мовлення;
• збагатити словниковий запас п’ятикласників;
• розвивати навички культури мовлення;
• виховувати у школярів шанобливе ставлення до людей, інтерес до

живого спілкування

 

Очікувані результати:

• учні розрізняють поняття «лист», «адрес», «адреса», «адресат», «адресант»;
• вміють писати листи , підписувати поштові конверти;
• використовують у листах звертання, ставлячи правильні розділові знаки при них;  
• відрізняють лист від інших текстів, вказують на його особливості;
• дотримуються  вимог до мовлення та основних правил спілкування

 

Обладнання:

підручник, конверти, зразки листів,  мультимедійна презентація, Сучасний тлумачний словник української мови, вірші про листи, «Додатки» для учнів, запис пісні гурту «Океан Ельзи» «Напиши мені листа»

 

Тип уроку:  урок розвитку зв’язного мовлення; вивчення нового матеріалу

 

                                   Перебіг уроку

  / Звучить фрагмент запису пісні гурту «Океан Ельзи» «Напиши мені листа» /

І. Організаційний момент

Слово вчителя:

       У людей завжди була і залишається потреба спілкуватись, ділитися своїми думками, враженнями, почуттями. Добре, коли друг поруч. А якщо далеко? То-ді ми пишемо листи. Листування – один із видів спілкування.

       Ми живемо у час високих технологій, розвитку всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, комп’ютеризації суспільства. Багато хто (особливо молодь і ви, школярі) думає, що писати звичайні листи не треба. Достатньо скористатися СМС-повідомленням, електронною поштою чи скайпом.                                     2                                                                                                                                                                                                                                                                                     

• Займіть позицію: учням, які погоджуються з такою думкою, про-понується підняти усміхнений смайлик, а тим, хто з такою думкою не погоджується, - зажурений.
• Обґрунтуйте свою думку.  

 

Учитель: Сучасний український тлумачний словник подає три значення слова

                  лист:

 

*Лист з дерева (орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, зазвичай зеленої пластинки)

 

*Лист заліза (тонкий цупкий шматок або шар якогось матеріалу (паперу, заліза,

фанери тощо)

 

*Лист – поштове писемне повідомлення (писаний або друкований текст, призначений для спілкування на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція)

 

                (На столі знаходяться лист з дерева, лист заліза, поштовий лист)

 

•  З’ясуйте, якому  із предметів відповідає лексичне 

 значення слів.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошен-

      ня теми й мети уроку. Повідомлення очікуваних ре-

      зультатів

 

1. Складання асоціативного куща до слова лист(робота з «Додатками»)              Які асоціації викликає у вас слово «лист» як поштове повідомлення?  

 

                               Лист

 

 

         2.  «Мікрофон»

                 -  Для чого потрібні листи?   Листи потрібні для того, щоб…

         3.  «Мозкова атака»

               - Хто з вас уже писав або отримував листи?                                              3                                                                                      

               - Чи знаєте ви, як лист потрапляє до адресата?

               - Чи  приємно, на вашу думку, отримувати листи?

         4.  Екскурс в історію письма та листування

Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку.  Для задово- лення її використовувались сигнали, до яких людина нерідко вдавалась здавна.   Наприклад, у часи козацтва для попередження про татарські набіги використо- вувалась мова сигнальних вогнів - козацька варта, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою. Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки - свист, за допомогою якого „пе- ремовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями. Для передачі думок на відстані використовувались і предмети. Індіанці, оголошую- чи війну, надсилали супротивникові томагавк (кам’яна  або залізна сокира).  Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили пред- ставники ворогуючих племен.

Мова сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо - піктографія.  Поселившись у печері, люди висікали або видряпували фігури тварин, людей та різних предметів. Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожнього руху.

         На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшли ієрогліфи. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї.

Згодом ієрогліфічне письмо замінило буквене. Винайдення літер – неве- личких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досяг- нення людства.
          Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.
          Творцями слов'янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій.

Щодо історії пошти, то вона зародилася у глибоку давнину. Колись у якості листоноші використовували голубів або доручали листи бігунам-гінцям, котрі передавали їх ланцюжком з рук у руки.  Спочатку листи перевозили на конях. А на кораблях, які тонули, їх закупорювали у пляшку та кидали просто у відкрите море.

Тривалий час люди писали адресу на тому ж аркуші паперу, що й лист.

Аркуш складали на зразок солдатського трикутника. У 1820 році в англійському місті Брайтоні власник паперової крамниці придумав для листів

паперові «мішечки» і почав видавати їх як безкоштовний додаток до купленого в нього паперу. Новинка сподобалась усім. Упаковки для листів стали називати «конвертами» від англ. слова cover - «закривати». Конверти почали випускати спеціальні підприємства, і з Англії вони розійшлися по всьому світу.  

 

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріа-

       лу. Формування знань, умінь, навичок

                                                                                                                                                                                              4                        

Учитель: Складання листа – особливий вид творчості. Написати змістовного    листа досить непросто, це велике мистецтво зі своїми тонкощами, особливос- тями, які потрібно опанувати.

 

1. Робота з підручником  (с. 234)(опрацювання теоретичного матеріалу. Запис визначення листа у зошит) 

 

2. Спостереження над мовним матеріалом (на слайді)

Учитель: Порівняйте два письмових послання. Чим вони відрізняються? Охарактеризуйте кожне з них. Для чого нам потрібні листи?

 

Текст 1

Привіт! Як справи? Коли повернешся? Не сумуй! Дома все ОК!

(SMS-повідомлення)

 

Текст 2

                                          Люба моя мамочко!

        Чи подобається тобі на відпочинку? Як твоє здоров’я?

        Вдома все гаразд, усі здорові. Тато працює, Іванко слухається й не пустує, учора намалював для тебе пташку. Бабуся та дідусь шлють тобі вітання, у них теж усе добре.

        Любимо тебе, дорога наша, і сподіваємось на зустріч. Відпочивай і не хворій. До побачення.

                                                                                                                                                                               21.02. 2016 р.                                   Твоя доня

 

 

3. Ознайомлення з композицією листа

Учитель: Більшість людей пише листи майже автоматично: розповідає про

своє життя, здоров’я, роботу або навчання, питає про  відповідні факти з життя

того, до кого звертається. Але від побудови листа, від слів, які добере автор, не-

мало залежить реакція адресата, його настрій.

 

•   Скільки чоловік щонайменше можуть брати участь

  у листуванні?

 

        Це адресат і адресант. Звернімось за допомогою до «Тлумачного словника».  Давайте  з’ясуємо значення цих слів іншомовного походжен- ня  та запишемо їх у зошит.

                  Адресат - той ,   кому   призначено    лист.
                  Адресант - той ,   хто   надсилає   лист.

 

•   А з чого, на вашу думку, слід розпочинати листа?      5

     Спочатку автор звертається до людини, якій адресує листа. Залежно

від змісту, а також від ступеня близькості між тими, хто листується. У

звертанні можна вживати різні епітети: шановний, вельмишановний, висо-

коповажний, дорогий тощо.  

 

•   У якому відмінку повинен стояти іменник, що озна-

  чає людину, до якої звертаються?

 

 (брате, сестро, мамо, Іване, Галино. Якщо звертання виражене сполучен-

  ням імені й по батькові, то обидва слова вживаються у кличному відмін-

  ку: Іване Петровичу, Оксано Василівно)

 

Учениця:                            Дмитро Білоус

             Звертання
Скільки є в нас, любі друзі,
для звертання ніжних слів —
і до тата, й до матусі,
до бабусь і дідусів!
І татусю, й мамцю, й нене,
і дідусю, й бабцю теж, —
миле, ніжне, сокровенне —
як ще краще назовеш?
А Федько звертання творить
так, що душу виверта:
замість «мамо» — «ма» говорить,
замість «тату» каже «та»!
В школі Беллу — «Бе» гукає,
А Меланю кличе «Ме»!
Леле! Школу оглашає
белькотіння лиш саме.
Учня він імення знає,
та не встигне підійти,
як за ґудзика хапає
і вигукує: — Ей ти!
Дома: — Баа! — кричить бабусі.
(Ліньки повністю назвать).
Як ви думаєте, друзі,
що йому на це сказать?
Мабуть, треба щось кумекать,
бо інакше мимохіть                                                                                                     6
будем тільки бекать-мекать
там, де треба говорить!

Завдання: Давайте допоможемо Федькові. Утворімо звертання до його рід- них та друзів: мами, тата, бабусі, дідуся, дівчинки Мелані, Белли, друга (усно).

 

Завдання:  Утворити з поданих у «Додатках» (с.       ) імен та по батькові звертання й записати їх у зошити.

      Валентина Василівна, Наталія Петрівна, Олексій  Борисович, Ірина Віта- ліївна, Валентина Миколаївна, Алла Вікторівна, Олександр Володимирович.

 

Завдання:   Із групи синонімів (у «Додатках» ( с.      ) назвати лише ті слова, які ввічлива людина може використати в колі малознайомих людей (усно).

 

      Розповідає, говорить, меле язиком, базікає. Мені дуже шкода, але ніяк не можу. Я категорично відмовляюся! З великою радістю! Я до Ваших послуг! Це зовсім неможливо! З дорогою душею.             

 

                  Інсценізація вірша «Як Василько відпочився» Г. Бойка

 

Писав з табору Василько:

«Нових у мене друзів стільки!

Я, мамо, добре відпочився!

І опилсинів тут наївся,

І накупався, як ніколи…

Пеши. Вітаєм.

Я й Мекола».

 

А мама так йому писала

«Без тебе дома скучно стало…

Але тобі на користь море.

І ми зустрінемося скоро…

Ти молодець, що «відпочився», -

Коли б ще й грамоти навчився!»

 

Учитель: Справді, грамотність – одна з обов’язкових умов написання листа. Адже грамотне мовлення (усне чи писемне) є ознакою високої культури та по-

ваги до співрозмовника.

 

          Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу про компо-зицію листа (с. 234))

 

Учитель: Після привітання та звертання до адресата далі у листі автор розпо- відає про своє життя, здоров’я, родинні новини, про навчання чи працю, про    7 речі, що становлять спільний інтерес. Вихована людина завжди поцікавиться життям адресата. Вона попросить написати, що нового в того, до кого зверта- ється, і закінчує лист побажанням  йому здоров’я, щастя, передає вітання роди- чам чи знайомим.

           Звичайно, можуть бути і відхилення у плані викладу, але обов’язковими повинні бути у листі доброзичливість, повага, побажання благополуччя.

Завдання:  Давайте прочитаємо зразки листів письменників до своїх синів, вміщених у «Додатку» (учні читають (уголос) й аналізують, кому вони адресо- вані, про що в них розповідається, на які частини їх можна поділити).

                   Лист Василя  Сухомлинського до свого сина-студента

                                             Добрий день, любий сину!

     Ти просиш порадити, як економно й розумно використовувати час. Скар-жишся, що «одна робота підганяє іншу, не встигнеш озирнутися — день скін- чився». Дам тобі кілька порад, виходячи з власного досвіду.

    Умій змушувати себе читати щодня. Не відкладай цієї роботи на завтра. Починай робочий день рано-вранці, годині о 6.
    Умій визначити систему своєї розумової праці. Найцікавіше завжди залишай на кінець роботи.
    Не витрачай часу на дрібниці. Умій і розмову з товаришами зробити джере- лом свого духовного збагачення.
    Ніколи не припиняй розумової праці. Не розлучайся з книжкою й улітку.

Кожний день повинен тебе збагачувати інтелектуальними цінностями.
    Бажаю тобі міцного здоров’я, доброго настрою.
    Міцно обнімаю і цілую тебе.

                                                                                                 Твій батько

                          Лист Василя Стуса до свого сина із в’язниці

                                                     Дорогий сину!

       Дякую тобі за листи. Знаєш, я був приємно здивований, що ти став краще вчитися, братися за навчання. Може, ти й справді зможеш закінчити чверть без трійок? Чи задоволена тобою мама? Шануйся, сину. Не залишай маму са- му, частіше бувай з нею, не пускай маму саму нікуди — завжди, коли вона не перечитиме…

       За мене не турбуйся. Я нібито залізний, бо інакше мені просто не можна. Обіймаю і зичу добра.

        Пиши, що ти читаєш тепер. Але пиши — тільки тоді, коли є настрій, ба- жання, а не просто мус.

        Будьмо ж!

9. лютого 1981року                                                         Твій тато                      

                                                                                                                          8

           4 . Робота над оформленням конверта

Учитель:  Поміркуймо: лист написано. А що далі?

• Що ще потрібно, щоб він потрапив до адресата?
• Як правильно заадресувати листа?

Учитель:  В Україні вже декілька років існують правила написання адреси, які діють в усьому світі: спочатку вказуємо ім’я і прізвище адресата, потім – вули- цю, номер будинку, квартири, населений пункт, державу. У такому ж порядку записуються дані адресанта.

Як оформляти конверт (підручник, с. 235)

1. Адресу відправника пишуть угорі ліворуч, а одержувача — унизу праворуч.

2. Послідовність відомостей така: 1) прізвище, ім’я, по батькові (відправника та одержувача — у називному відмінку); 2) вулиця, номер будинку, квартири; 3) населений пункт; 4) район, область; 5) індекс; 6) країна (за потреби).

Учитель:   Запам’ятайте! На конверті прийнято скорочувати такі слова (запи- сати  на дошці): 
вулиця - вул.       
будинок - буд.
квартира  - кв.
район – р- н.
область - обл.

•  Визначте правильно порядок оформлення конверта:

 

1. м. Харків
2. Україна
3. 73011

     4. Василенко Дмитро Іванович

5. вул. Шевченка, 31, кв. 40 

Завдання: Укажіть свою адресу  за зразком, що на слайді, дотримуючись правил оформлення конверта.

                                                       Зразок:        Оксана Задорожна

                                                                            вул. Квітнева, 6,

                                                                            с. Лук’янівка,

                                                                           Зарічанський р-н,

                                                                           Хмельницька обл.,

                                                                           32003

                                                                          Україна                                                9

5. Рубрика «Це цікаво!»

 

Учитель:  Отже, лист написаний, конверт підписали,  залишилось тільки опустити листа в поштову скриньку.

         Мабуть, вам буде цікаво дізнатися про те, як виникла перша поштова скринька і який вигляд вона мала? Про це створено багато легенд, одну з них я вам і пропоную послухати.

        Колись давно команда португальського мореплавця Бартоломео Колумба потрапила у шторм біля берегів Південної Америки. Один із офіцерів написав про всі їхні негаразди листа, помістив його до свого черевика, якого повісив на дерево недалеко від берега.

        Через рік тут висадився інший мореплавець , знайшов листа, прочитав і поставив капличку на місці загибелі своїх співвітчизників. Пізніше тут виросло селище. Іще довго черевик моряка  правив за поштову скриньку. Те знамените дерево росте й досі. А біля нього – пам’ятник  поштовій скриньці у формі чере- вика.

 

         А ще на конверті обов’язково присутня марка. Це цінний папір, що є під-твердженням оплати поштового відправлення.

 

 

Учениця:  Сумка листоноші : невідоме про відоме

     1897 року у Німеччині Аарон Самуель Блох, листоноша, вирішив полегшити собі працю і попросив дружину зшити спеціальну сумку через плече, щоб вона йому менше заважала при ходьбі. Жінка була дещо лінива: взяла полотняний мішок і з двох кінців пришила до нього звичайний шкіряний ремінь. Вийшло не бозна-що, але Аарону дуже сподобалося. Тепер гострі краї конвертів не тикали боляче його у стегна під час швидкої  ходьби, та й тяжкість перейшла з рук на плечі. Можна було йти і насвистувати пісеньку, не згинаючись у три дуги.

      Колеги Блоха  швидко оцінили всі переваги нової сумки.

 

 

Учитель:  Пропоную  вам послухати розмову двох дівчаток та уважно прослід-кувати за їхнім мовленням.  

 

                                    Мовленнєва ситуація «Зустріч»
— Прівєт, Мар’яша!
— Доброго дня, Лізо!
— Як ми давно не встрєчалися! За яким адресом ти зараз проживаєш?
— Ну, по-перше, ми давно з тобою не бачились, а по-друге,  я мешкаю не за адресом, а за адресою. Соромно тобі цього не знати. І чого тебе тільки в у школі навчають?!
— Ой, і знову ці нудні правила! Я так не люблю їх вчити!  Та без них можна обійтися. І зовсім мені не соромно! А от значення інших слів я знаю добре.     10 Адресат — це той, хто надсилає кому-небудь листа, а адресант – це той, хто його получає.
— І неправильно! А ще українською не «получати» , а одержувати або отри-мувати.  Давайте, друзі, допоможемо Лізі розібратися в лексичному значенні цих слів.                                                                

•  То які помилки у мовленні Лізи ви помітили?

(Адрес — урочисте ювілейне привітання, здебільшого в письмовій формі)

(Адреса — місце проживання особи чи місцеперебування особи чи установи)

                                                                                                                                                                                                

Завдання:  «Відредагуй» (відредагувати словосполучення, речення )(усно)

                          (на слайді)

1. Я не получаю пісєм уже декілька неділь. (Я не отримую листів уже декілька тижнів)
2. Поштар, ви принесли письмо не по адресу.(Листоношо, ви принесли листа не за адресою)
3. Ми переписуємося. (Ми листуємося)
4.  Почтовий ящик. (Поштова скринька)
5.  Заказне письмо. (Рекомендований лист)

 

Учитель: На яких відомих картинах зображене читання або складання листа?

                  (Олександр Лактіонов «Лист з фронту»;

                  (Ілля Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»)

 

6.  Поетична хвилинка (учні декламують вірші про листи)

 

                    Пишіть листи                                 Сашко Гриб

Пишіть листи про те, як пахне вітер,  

Про те, як дощ вистукує склади,  

Про відблиски розсипаного літа  

Заховані у крапельках води.   

Пишіть листи чорнилом і думками,  

Опалим листям, травами в росі.  

І почуттями, що були між вами  

І лініями щастя на руці.                                                                                            

Пишіть листи! Пишіть, заради Бога!  

Нехай вони запалюють зірки,  

Що поведуть, ховаючи тривогу,  

Вперед, не відпускаючи руки. 

 

 

      Твої листи                         Костянтин Хмара

Я так люблю твої листи,                                                                                            11

Бо в них твого тепла частина, 

Це – найдорожче, це безцінне,                                                                                

Це вириває з самоти. 

Я так люблю твої слова, 

За ними теплота безмежна, 

Гортаю тихо, обережно 

Листи, і серце ожива… 

І оживає небокрай, 

Навіть коли життя безбарвне, 

Сонце засмучене, негарне,

У тих листах живе мій рай.

 

 

Володимир Сосюра

Його убило. А листи
Йому все йдуть... Дружина пише...
Ще тільки ним горить і дише...
А він – у царстві темноти.
І йдуть, і йдуть, і йдуть листи...
Шумить, хвилюється трава,
Мов загляда у смертне ложе...
А в небі зорі, як слова
Листів, що він читать не може...
Не б’ється серце молоде...
Але надходить ось година, 
І на могилу ту кладе
Листи печальні Україна...
Рука конверти розрива,
Рука, що виринула з ночі...
І п’ють знайомії слова
Сумні козацькі карі очі...
А десь далеко, край села,
Стоїть зажурена хатина
І  мати жде листа від сина…

Притулку щастя і тепла.
                                               1943

 

                                                                                                                                                                                                                                   Л. Костенко

Пишіть листи і надсилайте вчасно,
Коли їх ждуть далекі адресати,
Коли є час, коли немає часу,
І коли навіть ні про що писати.
Пишіть про те, що ви живі-здорові,
Не говоріть, чого ви так мовчали.                                                                            12          
Не треба слів, навіщо бандеролі?
Ау! — і все, крізь роки і печалі.   

 

        Листи із саду                    Анатолій Качан

Щодня через леваду,

Через кленовий міст

Шле яблунька із саду

Мені за листом лист.

Сьогодні на світанку

Дізнався я з листів,

Що яблунька-мерзлянка

Боїться холодів.

Із в’язкою соломи

Подався я у сад

І яблуньку знайому

Закутав аж до п’ят.

Шле яблунька зимою

Останній лист мені:

«У гості із бджолою

Я жду вас навесні».

 

 

                   Лист                              В. Симоненко

Знов листа мені прислала мати.                        
Невеличкий лист — на кілька слів.
Пише рідна, що навколо хати
Наш садок вишневий забілів.

Наче вчора бігав я до школи
І садив ті вишеньки малі,
А тепер гудуть над ними бджоли
І поважні пустуни-джмелі.

Слів таких і треба небагато,
Та вони, як весняні пісні,
Принесли в гуртожиток в кімнату
Теплі-теплі спогади мені.

 

28.03.1954    

 

 

                   Лист від матері                           Василь Василашко 

…То нічого, синочку, що в листі три рядочки,

Що до мене багато ти не встиг написати.

Знаю, в тебе турбота: і  навчання, й робота,

І жона молоденька,і дитина маленька.

…То нічого, синочку, що в листі три рядочки,                                                      13

Що до мене багато ти не встиг написати.

Я твої три рядочки  по чотири разочки

Буду, рідний, читати. І їх стане… багато.

 

 

ІV. Закріплення вивченого

 

1. Складання пам’ятки «Правила листування»

 

Учитель:  Давайте разом спробуємо укласти пам’ятку «Правила листування» за навідними питаннями.

• Коли потрібно відповідати на листи?
• На якому папері слід писати? Чи потрібно дбати про почерк?
• З чого треба розпочинати листа?
• З яких частин будується лист?
• Чи обов’язкова грамотність у листі?
• Чи правда, що у листі слід багато розповідати про себе і необов’язково ці-кавитися життям співрозмовника?
• Чи можна братися за написання листа у поганому настрої?
• Як ви вважаєте, чи припустимо читати чужі листи?

 

                                  Пам’ятка «Правила листування»  (на слайді)

 

1. Вчасно відповідайте на листи. Не залишайте листів без відповіді.

2. Пишіть на якісному папері.

3. Дбайте про почерк, охайність в оформленні листа.

4. Пишіть ввічливо, з повагою до адресата.

5. Уживайте звертання. Звертаючись до старших на Ви, пишіть це слово з великої букви.

5. Дотримуйтеся композиції листа (початок, основна частина, кінцівка)

6. Слідкуйте за мовленнєвим оформленням і грамотністю.

7. У кінці листа ставте розбірливий підпис, дату.
                                                                                                                                                                                                    

Учитель:  А тепер я хочу вам розповісти про людину з легенди.

                                   ЛЮДИНА З ЛЕГЕНДИ

        У селі Тур’ї-Ремета Перчинського району на Закарпатті увічнена фігурка листоноші Федора Фекети. Пам’ятний знак відлитий із чавуну. Це молодий

верховинець у скромному селянському вбранні. На голові бриль, на ногах -   14

плетені личаки, незамінні для гуцулів, на плечі – поштарська  торбинка.

Він був не просто поштарем. Ще його називали послом. Щодня за будь-якої погоди його маршрут пролягав до Ужгорода.  І одразу назад – пішки, понад 40 км на день. Помер трагічно. Він потонув узимку, провалившись під лід, але листи викинув на берег.  

 

 

Підсумкове обговорення

• Що відчуває людина, коли отримує листа від рідних, друзів?
• Що потрібно для того, щоб написати й відправити листа?
• На конвертах обов’язково вказують…
• Де пишеться адреса  відправника ?
• Де пишеться адреса отримувача?
•  В якому відмінку пишуться імена і прізвища на конверті?
• Яку нову інформацію ви отримали на уроці?
• Які види завдань вам найбільше сподобались і чому?
• Чи була тема уроку корисною і чи скористаєтесь ви нею у майбутньому?

 

•  Займіть позицію: То як ви вважаєте, чи потрібно сьогодні писати     поштові листи ? Чи повністю їх можуть замінити скайп та СМС?  

(учням, які погоджуються з такою думкою, пропонується підняти усміхнений смайлик, а тим, хто з такою думкою не погоджується, - зажурений)

 

V. Коментоване оцінювання

 

VІ. Домашнє завдання

 

     Написати листа, самостійно обравши адресата і тему (користуючись па- м’яткою «Правила листування», вміщеною у «Додатку»).  Оформити конверт. Вивчити теоретичний матеріал підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                     15           

            Список використаної літератури

 

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред. Сербенської О.: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.

 

2. Глазова О. Кольорове слово. Зведений комплект з розвитку зв’язного мовлен-ня. 5 кл. – Харків: Ранок, 2006. – 112с.

 

3. Глазова О. Українська мова. 5 кл. Матеріали до уроків: Посібник для вчите-

ля. – Харків: Ранок, 2000. – 176 с.

 

4. Сучасний тлумачний словник української мови / За заг.ред. Дубічинського В. – Х.: ВД Школа, 2009. – 1008 с. 

 

5. Українська мова: підручн. для загальноосвітн. навч. закладів. 5 кл. / Заболот- ний О., Заболотний В. – К.: Генеза, 2013.  –  256 с.

 

6. Українська мова. Розвиток мовлення: Навчальний посібник. 5 кл. / Упор. Ба-ран Г. – Х.: Країна мрій, 2006. – 160 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                     16