Конспект уроку в 10 класі на тему: "Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови."
Урок № 84 Українська мова 10 клас
Тема. Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.
Мета. Формування предметних компетентностей: поглибити відомості про відмінність між службовими та самостійними частинами мови, про перехід однієї частини мови в іншу; розвивати комунікативні вміння, навички визначати повнозначні та службові частини мови в текстах; виховувати уважність, інтерес до вивчення мовних явищ з метою підготовки до ЗНО.
Формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: формувати здатність переключатися з одного виду діяльності на інший; розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати власні дії, оцінювати діяльність однокласників; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати любов до рідної мови; комунікативної: розвивати зв’язне мовлення, вміння доводити власну думку, правильно формулювати висловлювання; дотримуватися етичних норм мовлення, культури спілкування; соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, виявляти ініціативу, докладати власних зусиль для досягнення спільного результату; інформаційної: розширити знання учнів з морфології.
Тип уроку: урок засвоєння навичок і умінь.
Основні терміни і поняття: визначення частин мови, модальні слова, види перехідних явищ
Обладнання: тестові завдання, таблиця для заповнення «Частин мови», таблиця «Взаємоперехід частин мови»
Перебіг уроку
І. Орієнтація. Мотивація діяльності учнів. ІІ. Цілепокладання.
- Повідомлення теми та мети уроку.
- Визначення очікуваних результатів.
1) Яких результатів хочете від уроку?
- Мотивація навчальної діяльності
1) Виконання тестових завдань (ЗНО минулих років) (Взаємооцінювання)
ІІІ. Цілераалізація.
- Перевірка д/з, впр. 320 (І)
- Актуалізація й корекція опорних знань, практичного досвіду учнів.
Коментар учителя. Кожний клас слів має своє лексичне значення: предметності, ознаки предмета, кількості, узагальненої вказівки на предметність, ознаки або кількості, дії чи стану. Такі класи слів називають повнозначними. Слова, що загальнокатегоріального значення самостійно не виражають, називаються неповнозначними. Уперше частини мови були виділені давньоіндійськими граматиками, пізніше у грецькій школі Арістотель виділив 4 частини мови, пізніше було виділено 8 частин мови. В основу класифікації слів за частинами мови було покладено два принципи: морфологічний і семантичний.
- Розглньмо правила на с.204 підручника. Робота в парах
- Пригадайте, на які групи поділяються частини мови. Заповніть таблицю «Частини мови» (Додаток 1).
- Розгляньмо правило на с. 206 підручника.
- Виконання вправи 322 (усно).
- Розподіліть слова за частинами мови. Чим ви керувалися при розподілі? Які ознаки вказують на належність слів до тієї чи тієї частини мови?
Талант, талановитий, талановито; п’ятий, п’ятірка, п’ять, п’ятеро, уп’ятьох; читач, читати, читання, прочитаний, читаючи; холод, холодний, холодно, холодити, охолоджений.
- Коментар учителя
У сучасній українській мові є невідмінювані слова, яким не властива номінативна функція, які не називають певних понять і в той же час не виражають будь-яких зв’язків або відношень між членами речення. Це – модальні слова. Модальні слова виражають відношення того, хто говорить, до висловлюваної ним думки або її частини. Наприклад, Ночі ті , та гітара й жоржини, може, сняться тепер і тобі. Модальне слово може виражає невпевненість у реальності висловленого автором. Модальні слова не належать до частин мови, а також не входять і до системи службових слів або часток. Від частин мови модальні слова відрізняються як відсутністю номінативної функції і лексичного значення, так і синтаксичними особливостями. Вони не бувають членами речення, а вживаються як вставні слова. Від службових слів модальні слова відрізняються тим, що вони не виражають будь-яких граматичних відношень між членами речення.
- Складіть кілька речень, використовуючи модальні слова (усно).
- Поміркуйте, до якої частини мови можуть належати наведені слова
Лови, клич, молодий, зла, три, милі, край, дорогий, чайна
- Коментар учителя
Є випадки, коли окремі слова при спілкуванні людей у реченнях виконують невластиву (не типову для них) їм синтаксичну функцію – тоді говорять про перехід (чи взаємоперехід) частин мови. Залишаючись формально певною частиною мови, слова міняють свою синтаксичну роль
- Розгляньмо таблицю «Взаємоперехід частин мови», впр.321 (усно); (Додаток 2).
- Заповніть другу колонку таблиці словами під диктовку вчителя
Моя знає, бачились востаннє, передова, прийшов ранком, колюча акація, сучасне, іде назустріч, іде назустріч, цілюща вода, полонені, перший, учений.
ІV. Рефлексивно-оцінюючий
- Підведення підсумків уроку
• Дайте чіткі відповіді на запитання. Бліц-опитування.
- Скільки частини мови існує в українській мові?
- За якими критеріями частини мови поділяються на самостійні й службові?
- Яка частина частина мови має особливі форми?
- Яка частина мови є самостійною незмінною?
- Яка з частин мови має найбільше граматичних категорій?
2) Повідомлення домашнього завдання
- впр.323 (письм.);
- написати вільне есе (7-10 речень) на тему : «Ніжна душа нашого народу бринить у слові», використовуючи слова, що перейшли з однієї мови в іншу.
3) Оцінювання
4) Рефлексія
Сенкан до слова «Морфологія»
- Іменник
- Прикметники (2 сл.)
- Дієслова (4 сл.)
- Висловлює ставлення до теми, почуття щодо теми обговорення (4 сл.)
- 1 слово-синонім до першого слова, в якому висловлюється сутність теми, робиться підсумок.
(Морфологія. Лексико-граматична або службова, самостійна. Об’єднує, вивчає, виражає. Розподіл на частини мови. Граматика)
ДОДАТОК 1
Таблиця «Частини мови»
|
Змінні |
Незмінні |
||
|
Самостійні |
Самостійні |
Службові |
Вигук |
|
|
|
|
|
ДОДАТОК 1
Таблиця «Частини мови»
|
Змінні |
Незмінні |
||
|
Самостійні |
Самостійні |
Службові |
Вигук |
|
|
|
|
|
ДОДАТОК 1
Таблиця «Частини мови»
|
Змінні |
Незмінні |
||
|
Самостійні |
Самостійні |
Службові |
Вигук |
|
|
|
|
|
ДОДАТОК 1
Таблиця «Частини мови»
|
Змінні |
Незмінні |
||
|
Самостійні |
Самостійні |
Службові |
Вигук |
|
|
|
|
|
ДОДАТОК 2
Таблиця «Взаємоперехід частин мови»
|
Види перехідних явищ |
Приклад |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тестові завдання у форматі ЗНО (Морфологія)
Завдання 1-8 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.
- Помилку у відмінюванні іменників допущено в рядку
А концерт Олега Білоноженко
Б вдячність Ірині Савченко
В офіс Марини Козачук
Г практикум Івана Ющука
Д роман Олександра Дюма
- Помилку у творенні ступенів порівняння прикметників допущено в рядку
А коротший, щонайкращий
Б ближчий, більш гарячіший
В добріший, найменш удалий
Г цікавіший, якнайдорожчий
Д вужчий, найменш потрібний
- Прочитайте фрагмент учнівського твору, у якому пропущено окремі слова
Невдовзі Сергій з … виїхали на заміську трасу. До … залишилося два … . Хлопці провели в дорозі майже добу, але це аж ніяк не робило менш … їхню подорож.
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
А Ігором, Львову, кілометра, цікавою
Б Ігорем, Львова, кілометри, цікавою
В Ігорем, Львова, кілометри, цікавішою
Г Ігорем, Львову, кілометра, цікавою
Д Ігором, Львову, кілометри, цікавішою
- Порушено норму відмінювання числівника в рядку
А Швидкість бігу гепарда - від сто двадцяти до сто сорока кілометрів за годину.
Б На змаганнях директор нагородив п’ятьох учнів.
В Серед восьмисот сорока семи приток Дніпра є велика річка Прип’ять.
Г Прийшовши на спортмайданчик, він зустрів там сімох однокласників.
Д Запорозька чайка вміщала від п’ятдесяти до сімдесяти козаків.
- Замінити прикметник цілий займенником увесь (у потрібній формі) НЕ МОЖНА в реченні
А На толоку традиційно збиралася ціла вулиця.
Б Цілий вік вона тужила за своїм утраченим коханням.
В Не вистачить цілого життя, щоб дяку тобі скласти, мамо!
Г Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився.
Д Квитки на спектакль були куплені для цілої школи.
- Немає помилок у дієслівних формах рядка
А колишемо, шлють, хотять
Б мовчимо, відповіси, клеїмо
В біжать, стелишся, їсиш
Г дуєте, стовбичать, кришуть
Д будять, гоють, засиплешся
- Окремо з часткою не треба писати виділене слово в рядку
А не/підписані договори підряду
Б не/спростовані факти
В не/збалансований бюджет
Г не/налагоджені зв’язки
Д не/витрачені ще кошти
- Граматично правильно утворено словосполучення
А розпочнеться в четвертій годині
Б зустрінемося за чверть дев’ята
В тренувалися до пів сьомої години
Г прибігли без десяти хвилин третя
Д зателефонуйте після дев’яти
У завданні 9 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть один правильний, на Вашу думку, варіант позначений буквами.
- З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Щодня ми реалізуємо себе, (1) виявляючи своє ставлення (2) до навколишнього світу, і найповніше, (3) найглибше (4) цей процес відбувається в мовленні під час повсякденного спілкування.
А дієприслівник (форма дієслова)
Б прикметник
В займенник
Г прийменник
Д прислівник
про публікацію авторської розробки
Додати розробку