Конспект уроку з біології для 8 класу на тему: "Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова."

Тема: Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

Мета уроку:

•      навчальна: ознайомити учнів із сенсорними системами людини, дати уявлення про аналізатори як системи, що сприймають зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, розкрити загальне значення сенсорних систем, дати уявлення про різновиди рецепторів та їх роль у формуванні відчуттів;

•      розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, порівнювати, аналізувати та знаходити причинно-наслідкові зв'язки між подіями на прикладі сенсорних систем людини;

•      виховна: виховувати розуміння значення нормального перебігу процесів у організмі для збереження здоров'я людини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи уроку:

•      словесні: бесіда, розповідь, пояснення.

•      наочні: використання презентації, роздрукованих зображень, підручника.

•      практичні: розв’язування завдань, укладання опорного конспекту.

Терміни і поняття: сенсорні системи, аналізатори, рецептори, терморецептори, фоторецептори, механорецептори, ноцирецептори, хеморецептори.

Обладнання: Підручник з біології 8 клас Матяш Н.Ю., презентація, ілюстрації, таблиці, макети. 

Епіграф: Ми сприймаємо навколишній світ завдяки щупальцям головного мозку. І.Павлов.

Структура уроку:

I.                         Організаційний етап (2 хв)

II.                      Актуалізація опорних знань (2 хв )

III.                   Мотивація навчальної діяльності учнів (3 хв)

IV.                   Повідомлення теми уроку(1 хв)

V.                      Вивчення нового матеріалу (20 хв)

VI.                   Закріплення вивченого матеріалу (4 хв)

VII.               Узагальнення і систематизація знань (6 хв)

VIII.            Підведення підсумків уроку (2 хв)

IX.                   Повідомлення домашнього завдання (1 хв)

Хід уроку

I.      Організаційний етап (2 хв)

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.

II.   Актуалізація опорних знань (2 хв)

Фронтальна бесіда 

Хто з вас знає, що таке сенсорний телефон? (Усі.) 

Чи розумієте ви, чому він так називається? Чим він відрізняється від звичайного телефону з кнопками? (Він реагує не на силу натискання, а на дотик.) 

Який орган дозволяє нам користуватися таким телефоном? (Шкіра.) 

Які ще органи задіяні при користуванні телефоном? (Очі для сприйняття зорової інформації, вуха для сприйняття звуків.) 

А яка система дозволяє нам використовувати набуту інформацію, реагувати на неї? (Нервова.) 

Отже, нервова система тісно пов'язана з органами чуття, адже саме від них вона отримує інформацію про все, що відбувається в навколишньому середовищі, а також усередині самого організму. 

III.   Мотивація навчальної діяльності учнів (3 хв)

Яким багатим є світ кольорів, звуків та запахів. Складні та різноманітні процеси, що відбуваються в організмі людини, допомагають їй поринути у цей світ, насолоджуватися життям. Першими сприймають навколишнє середовище закінчення чутливих нервів - рецептори. Саме в них енергія зовнішнього світу, перетворюється і виникає нервовий імпульс. Рецептори розміщуються у спеціалізованих органах чуттів. На 1 см² шкіри міститься від 200 до 400 чутливих закінчень, а загалом на поверхні тіла - до 8 млн. У всіх внутрішніх органах - біля мільярди рецепторів.

Проблемні питання: 

o   Як Ви, гадаєте, яким чином у людини формується повне уявлення про певний об'єкт (лимон, полуниця, калина)? 

o   Як ми визначаємо її розміри, колір, смак, запах, стиглість?

IV.    Повідомлення теми  уроку ( 1 хв)

Отже, тема нашого сьогоднішнього уроку звучить так: «Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.»

V.       Вивчення нового матеріалу (20 хв)

1. Що таке сенсорні системи, їх класифікація і механізм роботи.

Наш мозок безперервно одержує інформацію про всі зміни навколишнього середовища, а також про стан внутрішнього середовища організму.  Забезпечують сприйняття, передачу та аналіз цієї інформації сенсорні системи. Їх також називають аналізаторами. 

Сенсорні системи – це сукупність органів чуття з рецепторами і структур центральної та перефиричної нервової системи, які сприймають й аналізують різні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища. 

У сенсорній системі розрізняють три відділи: периферичний, провідниковий і центральний.

Периферичний відділ складається з рецепторів, які сприймають певний вид подразнення.  Ці рецептори входять до складу відповідного органа чуття або розташовані у тканинах. 

Провідниковий відділ утворюють чутливі нерви, які відходять від рецепторів, та ядра стовбура мозку. По них нервові імпульси передаються до центрального відділу сенсорної системи. 

Центральний вiдділ – це певні ділянки центральної нервової системи (кори і підкоркових центрів головного мозку), де аналізуються подразнення і формуються відчуття. У цьому відділі також формується відповідь на подразнення, які надходять від рецепторів. 

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Сенсорні системи забезпечують пристосувальні реакції організму у відповідь на дію подразників зовнішнього та внутрішнього середовища. Ушкодження будь-якого відділу сенсорної системи призводить до втрати здатності розрізняти певні подразнення.

2.   Типи рецепторів 

Рецептори - особливі чутливі утвори, що сприймають подразники зовнішнього і внутрішнього середовища й перетворюють їх на нервові імпульси. Рецепторами можуть бути нервові закінчення в тканинах або спеціалізовані клітини, що входять до складу різних органів чуття. Кожен вид рецепторів сприймає тільки один тип подразників.

Розрізняють такі рецептори: 

•      Механорецептори - сприймають різні механічні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища; входять до складу органів слуху, рівноваги, шкіри, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів тощо;

•      Хеморецептори - сприймають вплив різних хімічних сполук, до них належать: рецептори смаку, нюху, а також ті, що розташовані в тканинах і стінках кровоносних і лімфатичних судин тощо;

•      Фоторецептори - сприймають дію світлових променів; входять до складу органа зору;

•      Терморецептори - сприймають зміни температури зовнішнього та внутрішнього середовища; розташовані в шкірі та внутрішніх органах;

•      Рецептори, що відповідають за больові відчуття (ноцирецептори), дають змогу своєчасно сприймати порушення в роботі внутрішніх органів або певні небезпечні впливи чинників зовнішнього середовища. 

3.   Як функціонують рецептори? 

Сукупність рецепторів, пов'язаних з певним нейроном центральної нервової системи, утворює рецепторне поле. Аби рецептори сприйняли певний подразник, потрібно, щоб він подіяв на них з певною силою. Так, орган слуху людини може сприймати звукові хвилі із частотою не менше ніж 16 і не більш як 20 000 коливань за секунду. При цьому різні рецептори, що входять до складу рецепторного поля, мають різний поріг чутливості до дії подразника (так, одні рецептори в органі слуху людини здатні сприймати низькі звуки, інші-високі).

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Фізіологічна роль рецепторів полягає в тому, що вони перетворюють одні форми енергії подразників: фізичну (механічну, теплову та ін.) або хімічну на електричну енергію нервових імпульсів. Далі ці імпульси передаються по чутливих нейронах у певні зони кори великих півкуль кінцевого мозку. Там інформація, що надходить від рецепторів, відбивається у свідомості людини у вигляді суб'єктивних образів - відчуттів, відтворень і уявлень. У головному мозку збудження, які надходять від органів чуття, аналізуються, від нього також надсилаються сигнали органам, які відповідають за виконання певних функцій. Наприклад, побачивши на дорозі гострий предмет, людина його обходить, почувши дзвінок телефона, реагує на нього. 

Для всіх типів рецепторів характерне явище адаптації, тобто пристосування до тривалої дії подразника. Якщо подразник діє довго, поріг чутливості сенсорної системи знижується. Так, людина, яка приїхала після тривалого перебування на природі (наприклад, у лісі) до міста. спочатку дуже чутлива до шумів (руху транспорту, гучних розмов людей), але через певний час такий шум привертає дедалі менше її уваги. Зорові рецептори досить швидко здатні адаптуватися як до яскравого освітлення, так і до затемнення. Найгірше адаптуються до подразнення больові рецептори. Якщо на сенсорну систему певний подразник діє періодично і при цьому з кожним разом сила його дії поступово збільшується, зростає її чутливість. Наприклад, фахівці кулінари краще за людей інших професій розпізнають якість їжі, водії розрізняють за звуком двигуна, що працює, його стан тощо. Але слід зазначити, що чутливість сенсорних систем до дії певних подразників можна підвищувати лише до певної межі, багато в чому ця здатність визначається спадково.

  Здоров'я людини. Завдяки адаптаційним механізмам, закладеним в організмі кожної людини, ми здатні за допомогою тривалих вправ підвищувати функціональні можливості сенсорних систем. Так тренують свій слух музиканти, відчуття кольору - художники, смак і запахи – спеціалісти дегустатори та інші. 

4. Типи сенсорних систем

 Відповідно до різних типів рецепторів існують і різні сенсорні системи. У людини розрізняють такі основні сенсорні системи: зорову, слухову, смакову, дотикову та нюхову. До периферичної частини сенсорної системи входять і відповідні органи чуття: очі (сприймають світлові подразники), вуха (звукові), язик (смакові), ніс (запахи), орган рівноваги (контроль за положенням у просторі) та ін. Усі сенсорні системи організму людини пов'язані між собою, особливо в корі головного мозку, численними нервовими зв'язками. Тому різні сенсорні системи здатні до взаємодії та взаємокомпенсацї. Унаслідок цього подразнення рецепторів однієї із сенсорних систем формує відчуття, що забезпечують інші. Наприклад, людина чує гавкіт собаки та уявляє її образ. Почувши запах горілого дерева, людина може уявити пожежу.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! У великих півкулях унаслідок взаємодії кіркових відділів різних сенсорних систем формується програма поведінки людини, оцінка певних дій тощо. 

Біологічне значення явища взаємокомпенсації сенсорних систем полягає в тому, що в разі ушкодження однієї з них (унаслідок хвороби або травми), підвищується чутливість до дії подразників інших. Так, сліпі люди краще здатні розпізнавати звуки, запахи, у них підвищена дотикова чутливість тощо.

VI.            Закріплення вивченого матеріалу (4 хв) 

§  Сенсорні системи – це сукупність органів чуття з рецепторами і структур центральної та перефиричної нервової системи, які сприймають й аналізують різні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища.

§  У сенсорній системі розрізняють три відділи: периферичний, провідниковий і центральний.

§  Рецептори - особливі чутливі утвори, що сприймають подразники зовнішнього і внутрішнього середовища й перетворюють їх на нервові імпульси. Рецепторами можуть бути нервові закінчення в тканинах або спеціалізовані клітини, що входять до складу різних органів чуття.

Кожен вид рецепторів сприймає тільки один тип подразників.

§  Розрізняють такі рецептори: механорецептори, хеморецептори, фоторецептори, терморецептори і рецептори, що відповідають за больові відчуття.

§  У людини розрізняють такі основні сенсорні системи: зорову, слухову, смакову, дотикову та нюхову.

§  Для сенсорних систем є характерним явище адаптації та взаємокомпенсації.

VII.        Узагальнення і систематизація знань (6 хв)

Отже, давайте перевіримо як ви засвоїли матеріал сьогоднішнього уроку.

oДайте визначення поняттю «Сенсорні системи». o Які три відділи розрізняють у сенсорній системі? oЩо таке рецептори? Які рецептори розрізняють взагалі? oЯкі основні сенсорні системи вам відомі? VIII. Підведення підсумків уроку (2 хв) Будь ласка продовжте речення: 

-         На уроці мені сподобалось…

-         На уроці я запам’ятав …

IX. Повідомлення домашнього завдання (1 хв) Ваше домашнє завдання:

§  Прочитати і опрацювати §41 с.194 – 197.

§  Дати письмові відповіді на питання в рубриці «ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ».

§  Для творчих і допитливих на додатковий вищий бал пропоную створити калаж на дану тему, де зобразити сенсорні системи, і у формі таблички написати функції, які вони виконують.