10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Конспект уроку з історії України для 10 класу "Суцільна колективізація"

Про матеріал
Урок розроблено згідно нової програми 2018 року за новим підручником з історії України для 10 класу О.І.Пометун, Н.М. Гупан (рівень стандарту). На уроці використані: методи індивідуальної, колективної роботи та роботи в групах; робота з різними видами історичних джерел (візуальними, текстовими), робота з графіками, статистичними таблицями, виконання тестів, читання з позначками. До уроку розроблена презентація «Суцільна колективізація»
Перегляд файлу

Урок з історії України. 10 клас. Рівень стандарту.

 Тема: «Суцільна колективізація»

Тип уроку:    комбінований.

Мета: розкрити причини, етапи здійснення і наслідки суціль­ної колективізації; показати, що колективізація про­водилася насильницькими, антигуманними методами; розвивати в учнів уміння сумлінно і кваліфіковано аналізувати історичні факти; формувати і вдосконалювати навич­ки роботи з різними типами джерел; уміння аргументовано висловлювати свою думку; виховувати в учнів інтерес до історії своєї країни, гуманізм, розуміння недопустимості порушення прав людини, репресій в державі.

Завдання.

Учні зможуть:

1. Пояснювати основні поняття теми (націоналізація землі, хлібозаго­тівельна криза, колективізація, комуна, колгосп,  артіль, МТС,  «розкуркулення»)

2. Опрацювавши різні види документів та текст підручника виділити причини, основні заходи колективізації та її наслідки.

3. Наводити приклади методів та масштабів розкуркулення на основі різних історичних джерел.

 

  На уроці використані:   технології ІКТ (презентація), методи індивідуальної, колективної роботи та роботи в групах; робота з різними видами історичних джерел (візуальними, документальними), робота з графіками, статистичними таблицями, метод асоціацій, виконання тестів, читання з позначками.

Обладнання: підручник з історії України для 10 класу О.І.Пометун, Н.М. Гупан (рівень стандарту), дидактичні завдання з візуальними та текстовими джерелами, мультимедійна презентація «Суцільна колективізація»

Структура уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

IV. Вивчення нового матеріалу   

1. Хлібзаготівельні кризи 1927-29 років. Причини колективізації

2. Перехід до суцільної колективізації, її основні заходи та результати

3. «Ліквідація куркульства як класу»

4. Наслідки колективізації

V. Узагальнення і систематизація знань учнів

VІ. Підсумки уроку

VIІ. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання.

  1. Проведення тестування за темою «Індустріалізація» (Додаток 1)
  2. Як світова економічна криза використовувалася керівництвом ВКП(б) в ідеоло­гічній боротьбі? (питання для високого рівня)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Згадайте складові плану сталінської модернізації СРСР. (індустріалізація, колективізація, культурна революція, застосування репресій як метод реалізації) Які процеси відбувалися в СРСР в промисловості? (індустріалізація). Що потрібно для продовження індустріалізації? (робоча сила, фінансування та ін..) Дійсно село було основним джерелом індустріалізації, так як більшість населення країни – селяни. Отже, давайте проаналізуємо які процеси відбувалися одночасно з індустріалізацією в сільському господарстві та які наслідки мали.

IV. Вивчення нового матеріалу   

1. Хлібзаготівельні кризи 1927-29 років. Причини колективізації.

 

 - Що таке колгосп або колективне господарство?  Які види колгоспів розрізнюють?

Заслуховування індивідуального повідомлення (завдання дається на попередньому уроці)

 Спроба насильницької колективізації була  ще в роки “воєнного комунізму” (1919 р.). В роки НЕПу влада підтримувала колгоспи,  але на кінець 1920-х  років  вони  об’єднували лише  7-8 % дворів. Колгоспи були 3-х видів:

  1.     ТСОЗИ (товариства сумісної обробки землі) – об’єднувалися  лише для роботи, а   земля та інше залишалися у приватному користуванні.
  2.     Артілі - об’єднували ще й інструмент  та землю,  але частину худоби  та землі залишали собі;  (саме в такому вигляді будуть утворюватись  радянські колгоспи з 1935 р.)
  3.     Комуни - об’єднували все майно, селянські господарства повністю розчиняються в колективному.

 

- Чому спроба більшовиків створити колгоспи в Украї­ні у 1919—1920 рр. на вашу думку не мала успіху?

  - Які зміни відбулися сільському господарстві під час непу? Як це вплинуло на його розвиток?

Робота з таблицею:

Соціально-класова структура сільського населення

радянської держави у 1917 і 1923 роках

Роки

Бідняки

Середняки

Куркулі

1917

58%

30 %

12%

1923

34%

63 %

3%

 

Читання текста підручника з позначками. (пункт 1, с. 151)

«-» знайома інформація

«+» - нова інформація

«!» найбільш важлива, на мою думку, інформація.

«?» цікаво, потреба розширити знання через додаткові джерела.

Запитання.

  • Що викликало кризу в хлібозаготівлі? Які були її вияви та наслідки?
  • Що таке «ножиці цін»?

 Які два питання загострилися у зв'язку із кризою? (Фінансу­вання індустріалізації і забезпечення хлібом міста.)

 Хлібозаготівельна криза 1927—1928 рр. переборювалася екстраординарними засобами: з допомогою обшуків, величезних штрафів, розпродажу майна неплатників податків і боржників хлібозаготівель, депортації найнепокірніших у віддалені регіони країни. Лише на Дніпропетровщині під час хлібозаготівель 1928 р. було віддано під суд 1200 громадян, а понад 3 тис. сімей виселено. Опора на незаможників, стимулювання владою їх боротьби з рештою селянства породжували зловживання, почуття безкарності. Тільки впродовж 1928р. було арештовано 33 тис. «куркулів».

Намагаючись вийти зі скрути, влада в червні 1929 р. фактично відновила продрозкладку, а 3 липня 1929 р. ВУЦВК і РНК УСРРІ прийняли постанову «Про поширення прав місцевих Рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів». Сільські ради за цією постановою одержали право накладати штрафи до п'ятира­зового розміру від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи. Так нещадний метод «ліквідації куркульства як класу» почав застосовуватися ще до сумнозвісної сталінської вказівки (січень 1930 р.).

 

Викладач знову звертає увагу на таблицю «Соціально-класова стру­ктура сільського населення радянської держави у 1917 і 1923 рр.»

Запитання.

1. Що являли собою 3 % «куркулів» у 1923 р.? (Це було нове за­можне селянство, в основному колишні середняки, навіть бідняки, які збільшили свій прибуток старанним, вмілим господарюванням.)

2. А що сталося з дореволюційним типом куркуля-лихваря? (Його майже повсюди ліквідували в процесі аграрних перетворень 1920— 1923 рр.)

Учитель повідомляє, що в 1927 р. «куркульство» України разом із сім'ями складало близько 5,4 % населення. Але навіть у тих, хто мав по 16 га ріллі й більше, частка найманої праці становила всього 5,9 %, а робочий день самих хазяїв, їх важка праця в середньому тривали 11 годин.

Запитання.  То проти яких селян були спрямовані надзвичайні заходи 1928— 1929рр.?

Перегляд відео (від 00.10 до 01.15 – поняття колективізації та її темпи)

Робота з поняттям «колективізація», запис у зошит.

Колективізація – перебудова сільського господарства в СРСР, в процесі  якої відбувалося масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря.

На практиці це призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці.

Й. Сталін та його оточення з часом дедалі більше переконува­лись, що потреби індустріалізації простіше можна гарантовано задовольнити, спираючись не на 25—30 млн індивідуальних селян­ських господарств, а на 200—300 тис. колгоспів. Тому відбулася кардинальна зміна поглядів: не держава має залежати від значної кількості неконтрольованих індивідуальних селянських господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусять пере­бувати в залежності від держави.

Крім того, у сталінських планах колективізація розглядалася не тільки як джерело таких вкрай потрібних коштів — разом з індустріа­лізацією вона відкривала шлях до нівелювання і власне знищення ба­гатоукладності (кооперативних, приватних, орендних форм) в економіці.

Як результат попередньої роботи у ході співбесіди визначаються причини колективізації (учні занотовують їх у зошити):

1. Економічні:

а) нестача зерна в державі в умовах форсованої індустріа­лізації;

б) потрібний був надійний механізм (створення колгоспів) безперебійного постачання хліба.

2. Політичні:

а) в умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;

б) згідно з радянською ідеологією  дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних селян і збагачення інших), тому керівництво країни хотіло швидше позбутися цієї загрози і перевести село на соціалістичні рейки;

в) на­явність передумов для колективізації (попередній досвід організації колективних госпо­дарств (радгоспів, комун у 1919—1920 рр.)

Проміжний підсумок.

XV з'їзд ВКП(б) у 1927 р. схвалив курс на кооперацію села саме на основі ленінських засад кооперації. Але надалі відбувся перехід до суцільної колективізації

2. Перехід до суцільної колективізації, її основні заходи та результати.

1929 рік – перехід до суцільної колективізації.

Прийняття в листопаді 1929 р. пленумом ЦК ВКП(б) постанови про суцільну колективіза­цію в найстисліші строки та «розкуркулювання». Не мине й міся­ця, як Й. Сталін зажадає піти ще далі. На Всесоюзній конференції аграрників-марксистів у грудні він поставить завдання взагалі «лік­відації куркульства як класу».

 

Робота в групах

Завдання:

Роздивіться візуальні джерела (плакати та фотографії радянських часів).

 

34. Урочистий виїзд в поле членів артілі «Ленінський шлях» на Київщині. 1936 р.

 

 

 

35. Селяни слухають промову про переваги колгоспного життя. 1930 р.

 

 

Радянський плакат. 1929 p.

 

 

Використання тракторів усільському господар­стві. Фото з радянської газети початку 1930-х pp.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карикатура із західноукраїнського часопису «Комар». 1933р.

 

 

 

 

 

 

 

Запитання:

1. На які причини входження селян в колгоспи вказують джерела 34-38?

2. Які з документів можуть розглядатися, як державна пропаганда? Чому?

3. Порівняйте джерела 36-38. На кого вони розраховані? Які враження викликають у вас? Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури 38?

4. Уявіть себе радянським агітатором-активістом, що має завдання залучити можливо більшу кількість селян до колгоспу. Які б аргументи ви б використали для пропаганди колективного господарювання? Хто із селян міг сприйняти цю агітацію? Спробуйте скласти соціальний портрет такого селянина. 

 Обговорення роботи. Виступають представники груп. Метод «Прес»

Заслуховування індивідуального міні-повідомлення про МТС (випереджальне завдання)

У 1928 році для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів – МТС (машинно-тракторні станції). Вони обслуговували колгоспи і радгоспи. Власність належала державі.

Перша в СРСР МТС була постала в 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині. Розгортання мережі МТС відбувалося надзвичайно швидко. Від жовтня 1930 р. до кінця 1932 р. в середньому кожні два дні з’являлася нова МТС.

Наприкінці 1932 р. діяло 594 МТС, які мали у своєму розпорядженні 25 630 тракторів і багато іншої сільськогосподарської техніки. МТС обслуговували 77 % колгоспного масиву орних земель.

Перегляд відео (від 01.15 до 1.57 – створення МТС)

 

Проміжний підсумок вчителя.

Основні заходи колективізації:

  • Насильницьке створення колгоспів
  • Розкуркулення
  • Обмеження переселення селян до міст (1932-1933рр. – запровадження паспортів, які видавалися лише мешканцям міст).

 Селян записували до колгоспів на зборах. Багато хто з них бив худобу, псував інструменти; поширювались вбивства колгоспних активістів. До початку березня, тобто  за 2 місяці, до колгоспів загнали  63% українських селян. Терпець закінчувався. Тому Сталін зробив крок на відступ, щоб  не довести село до масових повстань.

 5.03. 1930 р в газеті “Правда” в статті “Головокружение от успехов” він переклав вину за   насильства на місцевих керівників, називаючи це “поодинокими перегинами”.  Він підтвердив добровільність колгоспів,  обіцяв колгоспникам залишити город та  частину худоби, свійської птиці (фактично, це був перехід від комуни до артілі).

 До кінця року з колгоспів втекли половина селян, але з 1931 р. знову почався  приплив, тому  що продовжувалося “розкуркулення” і податковий  прес.

 

  1. «Ліквідація куркульства як класу»

На розселянювання хліборобів була спрямована політика «ліквідації куркульства як класу». Це  біль-менш заможна частина селян була найбільше прив'язана до землі і не бажала її втрачати. Почалося «розкуркулення» (тобто конфіскація майна).

Перегляд відео (від 01.57 до 02.33 – розкуркулення)

 

     Робота з поняттям (пункт 2 підручника – с. 152)

 Розкуркулення” – позбавлення майна заможних селян, їх депортація або виселення за межі району їхнього проживання.

 Чітко визначити, хто такі “куркулі”, влада не бажала. Якщо селянин не мав майна, але виступив проти колективізації,  його оголошували “підкуркульником” і  теж позбавляли хати, землі, волі. Якщо,  за науковими даними,  в країні  на той час було 2-3% дійсно заможних селян, які застосовували  найману працю, то  репресовано було до 15%.

 “Куркулів” поділили на  3 категорії:

  1. учасники антирадянських виступів,  яких страчували або висилали до Сибіру;
  2. ті, що чинили “пасивний опір”, (їх висилали за межі республіки);
  3. ті, що просто висловлювались проти колективізації (їх висилали, за межі  району).

 

Робота з джерелами. Робота в групах.

Подано за: Неизвестная Россия. XX век. - Вып. 1. - М„ 1992.

«Знищимо куркуля як клас». Радянський плакат. 1929р.

 

         

             47. Активісти виносять речі з хати «куркуля». Поділля. 1929 р.

 

 

48. Відбирають майно у «куркуля». Донецька (Сталінська) обл. 1930 р.

49. Сім’ю «куркуля» виганяють із дому. Донецька (Сталінська) обл. 1930 р.

Завдання:

1.  Що об'єднує джерела 45-46?

2. Чому було висунуто гасло «ліквідувати куркуля як клас»? Кого вважали куркулями? Як розуміти часто вживаний термін «підкуркульники»? Чому важливо було зробити з куркуля ворога?

3. Дайте відповідь радянському агітатору від імені селянина, який не хоче йти до колгоспу.

4.Роздивіться джерела 47-49. Хто проводить розкуркулення? Як відносилися до «куркулів» більш бідні селяни?  З чого це видно? Чому?

 

 

 

Колективна робота з історичними джерелами (підручник – с. 153)

«Зі спогадів про розкуркулення М.Ковтун, мешканки села Шульгінка на Луганщині», фото «Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с.Удачне Донецької обл..»( 1930 ті роки).

Завдання:

До якої соціальної групи селянства належали авторка документу й люди на фотографії ? Які наслідки розкуркулення для українського селянства і для країни можна спрогнозувати, спираючись на цей документ?

  Проміжний висновок:

Загроза розкуркулення висіла над селянами і примушувала їх вступати в колгоспи. Знайдіть в підручнику (с. 154) цифри про результати колективізації у 1929-1930 роках?

 Якщо станом на 1 жовтня 1929 року  в УСРР було колективізовано 8,6 % селянських господарств, то на 1 лютого 1930 року вже 30, 7 %, а на 1 березня 1930 року – аж 64, 4 %.

   У відповідь на примусову колективізацію, селянство взялося за зброю.

 Колективна робота з графіком «Кількість учасників протестних виступів в СРСР у 1930 р.» (с. 154 в підручнику)

  • Які події ілюструє графік? Проаналізуйте та прокоментуйте його.

 Тимчасово радянська влада іде на поступки, повертаючись до добровільного вступу в колгоспи. Але з осені 1930 року знову продовжується колективізація шляхом податкового тиску, різноманітних штрафів для небажаючих іти до колгоспів. Колективізацію було завершено в кінці 30-х років. На 1937 рік колгоспи в Україні об’єднали 96,1 % селянських господарств та  99,7% посівних площ.

 

  1. Наслідки колективізації

Колективна робота з підручником (с. 155 - схема)

 

Наслідки колективізації:

  1. Держава отримала хліб і вже не залежала від індивідуальних господарств.
  2. Держава отримала засоби для індустріалізації
  3. Село втратило третину робочої сили
  4. Завершилося одержавлення економіки
  5. Збереглося присадибне господарство, як підмога селянству
  6. Злам устоїв селянського життя (розселянювання), поступовий занепад сільського господарства
  7. Відчуження засобів праці та її результатів від самого виробника
  8. Голодомор 1932-33рр.
  9. Формування історично нової системи господарювання, що заснована на примусовій праці, прикріпленні до колгоспу (радгоспу), натуральній платі оплати.

 

 

V. Узагальнення і систематизація знань учнів

Опитування.

1. Чи існував зв'язок між форсованою індустріалізацією і колек­тивізацією?

2. Чи була можливість добровільного і швидкого об'єднання вла­сності індивідуальних селянських господарств?

3. Що таке розкуркулення?

4. Назвіть результати колективізації.

5. Які б складові можливі в асоціативній квітці «Колективізація»?

6. Мені найбільш запам’яталося….

7. Мене найбільш вразило….

 

VІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

 Праця колгоспників оплачувалась так званими «трудоднями». Іноді на один трудодень припадало 100—200 г зерна. За таких умов селяни втратили стимул до праці, недбало ставились до своїх трудових обов'язків. Аби запобігти втечі селян з колгоспів, 1932 р. була запроваджена паспортизація в містах. Селяни паспортів не отримали. Таким чином, держава фактично прикріпила їх до землі. Із колгоспів почали викачувати кошти на індустріалізацію, запровадивши централізовані хлібозаготівлі. Цілеспрямована політика хлібозаготівель стала основною причиною голоду в Україні.

VIІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект, пар. 23 (п. 1-2) підручника.

2.* Проведіть невелике дослідження (опитування чи інтерв'ю) та з'ясуй­те, чи торкнулися процеси, вивчені на уроці, вашої родини. Яким чином? Запишіть результати свого дослідження.

3. Підготуйте невелику доповідь на конференцію «Голодомор 1932-1933 рр. – злочин проти людства" за планом (додаток 4)

 

Використані джерела інформації

  1. Власов В. С. Історія України : комплексне видання / В. С. Власов, С. В. Кульчицький.  - К. : Літера ЛТД, 2014
  2. Історія епохи очима людини. Ук­раїна та Європа у 1900—1939 роках: Навч. посіб для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. /Ю.Комаров, В.Мисан таін. — К.: Гене­за, 2004.
  3. Пометун О.І., Гупан Н.М.. Історія України (рівень стандарту).10 клас. – К.: УОВЦ «Оріон», 2018
  4. Середницька Г.В. Історія України: 10 кл.: Навч. Посібник. Опорні конспекти. – К.: ВКТЦ «Книги України», 2017
  5. Суцільна колективізація в СРСР (укр.) ЗНО з історії України.

Igor Aleynikov  // https://www.youtube.com

 

 

 

 

Додаток 1.

Тести з теми «Форсована індустріалізація»

1. Курс на індустріалізацію проголошено:

А) 1921 р.              

Б) 1925 р.            

В) 1928 р.            

Г) 1930 р.

 

2.«Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920–1930-х рр. було одним із:

А) шляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію

Б) способів матеріального стимулювання селянства

В) джерел фінансування індустріалізації

Г) інструментів проведення грошової реформи

 

3.Зображений агітаційний плакат 1930-х рр. є джерелом для визначення:


 

А) причин індустріалізації

Б) переваг індустріалізації

В)масштабів індустріалізації

Г) джерел індустріалізації


4.Результатом здійснення якої політики є подані нижче дані:
«Індекс фізичного обсягу промислової продукції в СРСР у 1937 р., порівняно з рівнем 1913 р., склав 820, у США — 154, Німеччині — 119, Великій Британії — 110, Франції — 101. За обсягами виробництва СРСР із п’ятого місця в світі у 1928 р. перейшов на третє у 1932 р., у 1937 р. — на друге…»

А) технічна перебудова

Б) форсована індустріалізація

В) промисловий переворот

Г) технологічна реконструкція

 

5.Що було характерним для економіки радянської України 1929–1938 рр.:

А) низькі темпи розвитку промисловості   групи «А»

Б) баланс ринкових та директивних механізмів управління

В) плановий характер

Г) залежність від закордонних інвестицій

 

 

6. У якому місті у листопаді 1932 р. стала до ладу гідроелектростанція:

А)  Дніпропетровськ

Б)  Запоріжжя

В)  Київ

Г)  Харків


 


7. Коли було створено подану фотографію:


А) 1929 р.

Б) 1931 р.

В) 1935 р.

Г) 1939 р.

 


 

8. У 1928 р. була створена перша машинно-тракторна станція (МТС), яка розташовувалась на території округу:

А)  Харківського

Б)  Одеського

В)  Запорізького

Г)  Київського

 

9. З якою метою партійно-державне керівництво СРСР і УСРР на початку 1930-х рр. розповсюджувало зображені плакати?

   А) Засвідчити єдність Комуністичної партії й народу в здійсненні індустріалізації.

Б) Переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом.

В) Продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості.

Г) Мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги

 

                        

 

10. Укажіть особливості процесу індустріалізації, здійснюваної в Україні в другій      

половині 1920–1930-х рр.(3 відповіді)

1) децентралізація управління галузями промисловості та будівництва

2) побудова та реконструкція великих промислових об’єктів

3) розширення прав підприємств у виробництві та збуті готової продукції

4) нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки

5) пріоритетний розвиток галузей легкої промисловості

6) поява в промисловому комплексі республіки нових галузей

 


Додаток 2.

Соціально-класова структура сільського населення

радянської держави у 1917 і 1923 роках

Роки

Бідняки

Середняки

Куркулі

1917

58%

30 %

12%

1923

34%

63 %

3%

34. Урочистий виїзд в поле членів артілі                          35. Селяни слухають промову

«Ленінський шлях» на Київщині. 1936 р                        про переваги колгоспного життя. 1930 р.

               

Радянський плакат. 1929 p         Використання тракторів у сільському господар­стві.

                                                           Фото з радянської газети початку 1930-х pp.

Карикатура із західноукраїнського часопису «Комар». 1933р.

Запитання:

1. На які причини входження селян в колгоспи вказують джерела 34-39?

2. Які з документів можуть розглядатися, як державна пропаганда? Чому?

3. Порівняйте джерела 36-38. На кого вони розраховані? Які враження викликають у вас? Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури 38?

4. Уявіть себе радянським агітатором-активістом, що має завдання залучити можливо більшу кількість селян до колгоспу. Які б аргументи ви б використали для пропаганди колективного господарювання? Хто із селян міг сприйняти цю агітацію? Спробуйте скласти соціальний портрет такого селянина.

 

Додаток 3

                                                                                              «Знищимо куркуля як клас».

                                                                                              Радянський плакат. 1929р.

 

      47. Активісти виносять речі з хати                    48. Відбирають майно у «куркуля».

             «куркуля». Поділля. 1929 р.                                 Донецька (Сталінська) обл. 1930 р.

 

49. Сім’ю «куркуля» виганяють із дому.

 Донецька (Сталінська) обл. 1930 р.

 

 

Завдання:

1.  Що об'єднує джерела 45-46?

2. Чому було висунуто гасло «ліквідувати куркуля як клас»? Кого вважали куркулями? Як розуміти часто вживаний термін «підкуркульники»? Чому важливо було зробити з куркуля ворога?

3. Дайте відповідь радянському агітатору від імені селянина, який не хоче йти до колгоспу.

4.Роздивіться джерела 47-49. Хто проводить розкуркулення? Як відносилися до «куркулів» більш бідні селяни?  З чого це видно? Чому?

 

Додаток 4

План для підготовки до уроку - конференції

«Голодомор 1932-1933 рр. – злочин проти людства»

  1. Причини голодомору
  2. Державна політика на селі під час голодомору.
  3. Спогади людей Путивльщини про голод.
  4. Відображення страшних часів голодомору в усній народній творчості.
  5. Демографічні втрати

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.9
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Гура Ірина Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Неклеса Світлана Анатоліївна
    Дякую, за можливість ознайомитись з Вашим уроком.
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
13 березня 2019
Переглядів
5396
Оцінка розробки
4.9 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку