Конспект уроку з літератури рідного краю з української літератури 9 клас

Про матеріал
Література рідного краю Дніпропетровщини в загальноукраїнському культурному контексті є свідченням багатої духовності народу, його цивілізованості й високої моральності, виявом творчого потенціалу та обдарованості. Вона несе в собі потужний заряд позитивної духовної енергетики, здатна формувати загальнолюдські й національні цінності. Література рідного краю збагачує внутрішній світ дитини, розширює її культурно-пізнавальні інтереси, формує гуманістичний світогляд особистості, породжує гордість за свою маленьку батьківщину, за свій рідний край. Мета таких уроків – ознайомлення учнів із творчістю письменників, поетів, що жили або живуть в районі, місті, області. Дана програма дасть можливість школярам відкрити красу рідного слова, любов до отчої землі, дасть зрозуміти, що творчі джерела Дніпропетровщини невичерпні.
Перегляд файлу

 

«Додаток 18»

Тема: Григорій Бідняк. Короткі відомості про митця. Роздуми поета про минуле і майбутнє України, мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього. «Бережіть Україну», «Відроджена зоря»

Мета: подати відомості про Григорія Бідняка, як поета рідного краю, навчати аналізувати поетичні твори;

розвивати вміння виразно і вдумливо читати ат аналізувати поезію,  висловлювати власну думку;

виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму любові до України

Обладнання: портрет Григорія Бідняка, збірки творів поета.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

 

ІІІ.ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

Навчальна лекція. Учні складають і записують в зошити план лекції.

 

     Бідняк Григорій Прокопович народився в селі Городище Нікопольського району Дніпропетровської області 21 березня 1933 року. Негостинно зустрів його білий світ, адже 1933  - рік голодомору.  Та йому судилося  вижити, навчатися у Львівському поліграфічному інституті ім. І. Федорова, закінчити Дніпропетровський державний університет і все життя присвятити улюбленій справі – поліграфії.

      В хаті письменника було лише дві книги: «Біблія» і «Кобзар». Вечорами маленький Грицько лягав поряд з бабусею, яка свого онука за допитливість, чутливе серденько дуже любила. Вона читала «Біблію», а хлопчина своїми жадібними оченятами пробігав по рядках славетного «Кобзаря», всотував у себе кожну його думку:

Свою Україну любіть,

Любіть її во врем’я люте.

В останню страшную минуту

За неї Господа моліть.

     Ці рядки так глибоко западуть в душу хлопчині, що в нього з-під пера пізніше випорхнуть вірші про рідний край, казкову красу неозорих степів та плавнів Придніпров'я, рідну Україну.

      Писати поезії та друкуватися почав ще в шкільні роки, за що дуже вдячний вчительці української мови.

       Коли навчався в 9-му класі, одного разу його викликали до директора. Зайшовши в кабінет, Григорій зустрівся з поглядом, який спрямував на нього вдягнений за тодішньою модою чоловік, як виявилось пізніше – кадебіст. Він нічого не говорив. Все взяв на себе директор: «Григорію! Ну що ти ото пишеш? Навіщо тобі оті солов'ї, плавні?.. Йди краще в школу фабрично-заводського навчання та старанно вчися чи на фотографа, чи ще на когось...»

Нічого більше. Тільки біль. Тільки гіркий біль. Не за себе, ні. За отих людей, за державу, від імені якої вони говорили і, яку він безмежно любив.

     Після закінчення Марганецької загальноосвітньої школи працював піонервожатим, виховатилем у школі фабрично-заводського навчання.

      Навчався у Львівському поліграфічному інституті. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. Працював директором Марганецької та Бердянської друкарень, Дніпропетровського видавництва «Поліграфіст», згодом — видавничо-поліграфічного підприємства «Дніпро». Засновник та головний редактор газети «Літературне Придніпров'я», театру поезії «Весна».

       Учасник війни. Був генеральним директором видавництв ЗАТ «Дніпро» та «Поліграфіст».

       Автор поетичних збірок «Слово для спраглих», «З Україною в серці», «В стражданні та любові», «Молитва перед іконою України», «99 елегій і одне життя», «Прийде час», «Під стягами волі», «Місто скарбів», «Вербовий край», «Біль», «Якби ми власний розум мали», роману «Вінчальна ікона», книжок для дітей «Шахтарчата», «Літечко», «Мова світанкова», «Вивчаємо мову».

       На вірші Григорія Бідняка написано багато пісень, які увійшли до збірки «Сурмикличуть», «Пісніпро маму», «Думка коло Дніпра», «Батькова

 криниця»,«Стежками Колишня», «Пісня моя українська», «Співаємо разом», «Срібнідзвіночки»,«Дитячий майданчик».

      Найактивніше автор почав друкувати свої твори за часів здобуття Україною державної незалежності. Його творчі можливості досить широкі.

 Григорій  Бідняк шліфує себе все в нових жанрах та формах письменницької діяльності. Він відзначений Грамотою Спілки письменників за визначні успіхи у розвитку української літератури, активну участь у літературному процесі, в прилученні читацького загалу до прекрасної української мови, до невичерпної національної скарбниці патріотичного виховання.

 

 

Виразне читання учнем поезії «Бережіть Україну»

 

Бережіть, бережіть

Україну, що є

Вдвічі бережіть

Ту, що буде…

Вон нам наснагу,

Віру, силу дає.

Бережіть Україну, люди!

Бо вона для нас мати

І рідна сестра.

Ще й долею

Випало нині

Тут нам жити на ній,

Пити воду з Дніпра

І вмерти на цій Україні…

У тих бідах – печалях,

Що маєм тепер –

Є і наша

Гіркота – провина,

Бо усі будували

СРСР

І забули про Україну.

А навколо не маки –

Онуки ростуть.

Та, мабуть

Не в добру годину…

А вони – наша юнь –

Невідцвітна майбуть.

Люди! Бережіть Україну!

Ту, що є, – бережіть!

І вдвічі – майбутню,

що буде...

Як надію нащадкам,

соборність творіть,

бережіть Україну, люди!

 

 

Аналіз твору. Завдання учням.

1.Як поет ставиться до України?

2.До кого звертається автор своїм закликом?

3.Що є неодмінною умовою збереження України?

4.До чого закликає поет?

5.Назвіть приклади художніх засобів, використаних у вірші.

6.Від чого, кого, на вашу думку, залежить збереження нашої України?

7.Визначте головну думку вірша.

 

У творчій лабораторії митця. Робота в парах. Аналіз поезії «Відроджена Зоря» за планом.

 

Свою державність

Україна мала. –

Надією світилася

Зоря…

Імперія Зорю

Ту розстріляла,

І мову розстріляла

Й Кобзаря.

Та від Зорі

Зоріння залишилось

Рожевим сяйвом

В хмарах голубих.

Воно у душах

Страчених відбилось.

Інфарктами озвалося

В живих.

А волі Україна

Не зреклася –

Зоря надію

Й віру обагря,

Яка яскраво знову зайнялася –

Розстріляна,

Відроджена Зоря.

 

План аналізу поезії

1.Назва твору(алегорична, символічна, сюжетна, образна).

2.Тема поезії та провідні мотиви.

3.Жанр.

4.Композиція (якщо є).

5.Ліричний герой.

6.Образи, символи(якщо є) твору.

7.Настрій поезії.

8.Художні засоби.

9.Віршований розмір, рима.

10. Актуальність вірша на сьогодні.

11. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією.

 

Перевірка виконаної учнями роботи

Учитель коментує і за потреби доповнює і узагальнює відповіді учнів.

 

ІІІ.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Дайте відповідь на запитання: «Чи дотримуєтесь ви думки про те, що доля України не в руках її лідерів, а в руках народу?»

 

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Закінчити думку: Я для себе відкрила сьогодні…Моя думка про Григорія Бідняка… Я порекомендувала б друзям…

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати мін – твір - есе: « До яких роздумів підштовхнула мене лірика Григорія Бідняка»

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
29 жовтня 2021
Переглядів
2525
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку