Розроблено за Букварем Вашуленка О. В. (конспект+презентація+наочність)
Тема. Леся Українка – велика Українська поетеса. Вірш «Вишеньки»
Мета: закріпити знання про вивчені букви та звуки; удосконалювати навички читання віршованих творів; ознайомити з життям і творчістю української поетеси Лесі Українки та її віршем «Вишеньки»; розширити кругозір учнів, збагатити словниковий запас; працювати над виразністю читання; розвивати розумові операції, мовлення, творчі здібності учнів; виховувати любов до українського слова, до рідного краю, до читання.
Тема. Леся Українка – велика Українська поетеса. Вірш «Вишеньки»
Мета: закріпити знання про вивчені букви та звуки; удосконалювати навички читання віршованих творів; ознайомити з життям і творчістю української поетеси Лесі Українки та її віршем «Вишеньки»; розширити кругозір учнів, збагатити словниковий запас; працювати над виразністю читання; розвивати розумові операції, мовлення, творчі здібності учнів; виховувати любов до українського слова, до рідного краю, до читання.
Тип уроку: комбінований.
Методи і прийоми: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), наочні (ілюстрація, демонстрація), ігровий метод, практичні (робота в підручниках),інтерактивні (аутотренінг, мікрофон, рефлексія, «дерево очікувань», «мозковий штурм»)
Здоров’язберігаючі технології: електронна фізкультхвилинка.
Обладнання: портрети Т.Г.Шевченка, Л.Українки, І.Франка, презентація, дерево, набір для музею, квіточки.
Література:
Хід уроку
Ι. Організація класу
1. Пам’ятка – аутотренінг
Отже, ми сьогодні будемо:
Не просто слухати,а (чути)
не просто дивитись,а (бачити)
не просто відповідати, а (міркувати)
дружно і плідно (працювати)
2. «Дерево очікувань»
II. Актуалізація опорних знань
1. Мовленнєва розминка:
На-на-на - гарна наша (країна)
Ї-ї-ї - ми любимо (її)
Ем-ем-ем - ми весело (живем)
Мо-мо-мо - віршки (вчимо).
2. «Мозковий штурм»
3. Читання на пам’ять вірша Т.Шевченка «Тече вода з – під явора»
Мікрофон
(учень розказує вірш на пам’ять)
4. Інсценізація уривку казки «Ріпка» І.Франка
- Ви мені нагадали, що на попередніх уроках, ми вивчали твори Т.Шевченка і І.Франка. А які ж казки І. Франка ви знаєте? Давайте згадаємо казку «Ріпка».
(учні показують уривок казки)
5. Слухання віршика - добавлянки.
Ми — українці — велика родина.
Мова і пісня у нас — солов’їна.
Квітне в садочках червона калина.
Рідна земля для нас всіх —... (Україна).
IІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Ми сьогодні з вами
Поведемо мову
Про чудову жінку
Всім людям відому.
Оце перед вами
У квітах барвінку
Наша поетеса - Леся Українка.
Хто ця жіночка білява?
Запитає хтось із вас
Про її велику славу
Чули певно ви не раз!
Леся Українка звалась
Добре це запам’ятай,
Що палкі вірші писала,
Що любила рідний край.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1 експонат - дуже любила красу рідної природи.
2 експонат - талановита дівчинка, з 5 років вже грала на фортепіано.
3 експонат - стільки років було Лесі, коли вона написала перший вірш.
4 експонат - пов'язаний з уроком, ми будемо читати вірш, який так і називається «Вишеньки».
5 експонат – пов’язаний з прізвищем поетеси.
Робота з Букварем с. 146 – 147.
1. Опрацювання оповідання «Леся Українка».
Гра «Бджілки»
Гра «Читає Незнайко»
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення і систематизація знань
2. Опрацювання вірша «Вишеньки»
Читання слів «буксиром»
ваблять дівчатко
скачуть хлоп’яточко
простягають рученята
доспіли деревцем
низесенько черешеньки
Читання анаграм
ШЕВИНЬКИ
ШЕЧЕКИРЕНЬ
ЛИВИРОС
СОКОВИ
VІ. Підсумок уроку
Вивчайте мову українську
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну
Прекрасну,милу і чудову
Як материнську пісню колискову.
В одному чудесному селі жив коли давно-предавно чоловік, котрий мав жінку, внучку Марушку, собаку Жучку, кота Мурчика.
Коли наступила тепла весна, все навкруги зазеленіло, дід взяв лопату і пішов на грядки, скопав і посадив зернятко ріпки. Росла ріпка, росла, а дід за нею доглядав.
А коли прийшла золота осінь пішов дід ріпку рвати. Обійшов кругом неї, а вона така велика-превелика виросла, взяв дід за чуб ріпку тягне-тягне, а витягти не може. Пішов дід кликати бабу.
— Йди, поможи мені ріпку витягти!
Прийшла баба на город, взявся дід за ріпку, а баба за діда. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішла баба кликати на допомогу внучку Марушку.
— А йди, онучко, не сиди, ріпку вирвати поможи!
Прийшла Марушка на допомогу. Взявся дід за ріпку. Баба за діда, внучка за бабу, тягнуть-тягнуть, а витягти ріпку не можуть. Пішла внучка кликати собачку Жучку.
— А йди, Жучко, та поможи нам витягти ріпку?
Прибігла собачка ріпку виривати. От взялися: дід за ріпку, баба за діда, внучка за бабу, Жучка за внучку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігла Жучка кликати кота Мурчика.
— А йди, Мурчику, та допоможи нам витягти ріпку!
Прибіг кіт, взявся за собачку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішов Мурчик кликати на допомогу мишку. Прибігла мишка, взялася за кота, кіт за собаку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, та як попадають, і ріпка зверху. А мишка плиг під ріпку і заховалася. От таку велику ріпку виростив дід у себе на городі.
І я там була, ту ріпку бачила, а хто не вірить, хай перевірить.
Музей