Конспект уроку з літературного читання для 3 класу на тему: "Олена Пчілка „Гнідко та Сірко"

Автор розробки уроку з літературного читання

вчитель початкових класів

закладу „Загальнооосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ВМР“

Красна Оксана Ярославівна

спеціаліст вищої категорії

Літературне читання

Тема: Олена Пчілка „Гнідко та Сірко“

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на­вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприй­мати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до праці.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Запам'ятайте, повторюючи за вчителем

БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА

Був собі журавель

Та журавочка,

Наносили сінця

Повні ясельця.

Наша пісня гарна й нова,—

Почнем її, братці, знова!

Був собі журавель

Та журавочка...

Олена Пчілка

2. Послухайте і додайте слово!

Да-да-да — стоїть у глечику... (вода).

Ди-ди-ди — дай напитися... (води).

Жа-жа-жа — ми знайшли... (вужа).

Жи-жи-жи — ти мені... (допоможи).

III. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на краще виразне читання вірша.

IV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні ми прочитаємо байку відомої української письменниці Олени Пчілки.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні — Косач) народилася 29 червня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Батько її, дрібний поміщик Петро Якимович Драгоманов, мав і літературний хист — писав оповідання і вірші російською мовою.

Ольга Петрівна (мама Лесі Українки та ще п’ятьох дітей) вчила своїх дітей малюванню (у неї самої був хист живописця), музиці, історії. Подружжя Косачів виховувало і навчало своїх дітей самотужки: Ользі Петрівні здавалось, що школа зруйнує її намагання виховати дітей «в українській мові». З гордістю і вдячністю Леся Українка називала свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня.

1886 року в Києві виходить її збірка поезій «Думки-Мережанки». З початку 1880-х років регулярно друкується в журналі «Зоря».

4 жовтня 1930 року Олена Пчілка померла. Поховано її у Києві на Байковому кладовищі.

2. Опрацювання байки Олени Пчілки „Гнідко та Сірко“

1. Слухання байки (виразно читає учитель).

Читання вчителем байки до слів «...Який же ти чудний!!».

— Чи сподобалась вам байка? Чи є ще дійові особи, крім Гнідка і Сірка?

— Як ви гадаєте, чим закінчилась байка?

— Дочитайте самостійно, чи співпали ваші міркування?

ГНІДКО ТА СІРКО

Якось об ранішній порі

В господаря Петра в дворі

Сірко озвався до Гнідка:

— Бач, правдонька яка

На світі божому панує!

Тебе господар як шанує:

Тобі і сіна, і вівса

Дає, хоч ти й не просиш,

В тебе заплетена й коса

Із гриви, ще й попону носиш.

Куди, яка догода!

А за що? З’їв собі, напивсь

Та й ляжеш, як колода!

А я! На лихо я вродивсь!

Чи хто за мене дбає,

Чи хто про те згадає,

Що може б винести Сіркові

Поснідати гарненько,

Або налить відро повненько

Помийок, щоб були готові,—

Про це ні гадки. Що-небудь

Сіркові кинуть — от і край:

Чи кістку, чи сухар дадуть,—

На краще не вповай!

Тим часом, хто весь двір глядить,

За ким господар міцно спить?

Усе — Сірко! Все я гляжу,

Усе добро я стережу,—

У клуні, і в коморах,

І на току, й в оборах!

Усе я доглядаю,

На всю оселю калатаю! —

Озвавсь на те й Гнідий:

— Який же ти чудний!

Та що ж би ти тут доглядав,

Біля чого б ти калатав,

Коли б то я не працював?

То ж я на полі й сіножаті

Роблю з господарем. І в хаті

Тепленько з тих дровець,

Що я господарю в хлівець

Вожу запряжений, оце

Тобі моє і слово все.

Про те гарненько погадай

І більш мені не дорікай!

2.  Словникова робота.

Ранішній

озвався

попону

догода

вродивсь

помийок

вповай

клуні

на току

в оборах

калатаю

сіножаті

дровець

запряжений

Тлумачення значення слів

Попона - покривало для коня та деяких інших тварин

догода - вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приємність, викликати в когось прихильність

помийки - вода від миття посуду з залишками їжі, рештками продуктів і т. ін

вповати -  твердо надіятися, покладати надію, розраховувати

клуня - будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння й т. ін.

тік - розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна

обора - відгороджена частина подвір'я з приміщеннями для худоби

калатати - сигналізувати дзвоном, биттям об що-небудь; дзвонити

сіножать – місце, відведене для косіння трави на сіно.

Фізкультхвилинка

3. Читання байки учнями мовчки.

— Чого вчить ця байка?

4. Аналіз змісту байки. Вибіркове читання

— Яким був Сірко?

— Коли відбувалась розмова між Гнідком і Сірком?

— Як шанує господар Гнідка?

— А як Сірка?

— Які обов’язки були в Сірка?

— Що відповів на це Гнідко?

— Як ви вважаєте, хто з них правий?

— Які почуття викликає у вас поведінка Сірка?

— Які риси людського характеру засуджує автор?

5. Гра «Буксир» (пара «сильний + слабкий» учень: «сильний» — веде у читанні, «слабкий» — намагається наздогнати).

6. Гра «Актори» (читання в особах).

— З якою інтонацією слід читати слова голуба?

7.  Робота в парах

— Підберіть прислів’я, яке виражає головну думку твору.

VI. Підведення підсумку уроку

Гра «Мікрофон».

— Яку байку ми читали на уроці?

— Коли відбулись події?

— Яким був Сірко?

— Чого байка навчає?

— Дайте пораду Сіркові.

— Чим байка відрізняється від вірша? А казки?

— Які недоліки людського характеру засуджувались у байках?

VII. Домашнє завдання

Виразно читати байку.

Намалювати малюнок до байки.