Конспект уроку з літературного читання для 3 класу на тему: "Твори сучасної дитячої української літератури (на вибір)"

Автор розробки уроку з літературного читання

вчитель початкових класів

закладу „Загальнооосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ВМР“

Красна Оксана Ярославівна

спеціаліст вищої категорії

Тема: Твори сучасної дитячої української літератури (на вибір)

Мета: продовжити ознайомлювати учнів із творчістю українського письменника Василя Сухомлинського; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, аналізувати; розвивати здатність співпереживати, мислити словесно художніми об­разами; виховувати любов до художнього слова, бажання допомагати ближньому.

Обладнання: роздатковий матеріал, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над чистомовкою

Ить-ить-ить — листя в лісі шелестить.

Ому-ому-ому — страшно зайчику одному.

Иця-иця-иця — десь там крадеться лисиця.

Оги -оги-оги — порятують зайця ноги.

Не-не-не — швидко від лисиці він чкурне.

2. Вправа „Читай мовчки, рахуй вголос“

— Прочитайте текст мовчки, одночасно рахуючи вголос від 1до 30. Після перекажіть текст.

Одного разу троє братів з Барлетти подалися в мандри. Йшли вони, йшли та й натрапили на гладісіньку коричневу дорогу.

— Що воно таке?- запитав перший.

— Це не дерево, - сказав другий.

— Це не вугілля, - сказав третій.

Щоб дізнатися, з чого дорога, всі троє стали навколішки й лизнули її. Аж виявилося, що то шоколад! Дорога була з шоколаду! Почали вони його їсти. Настав вечір, а брати все їдять та їдять шоколадну дорогу, аж поки залишився тільки маленький клаптик. Не стало ні шоколаду, ні дороги.

3. Поясніть, що це означає

Хлопчик, неначе ведмідь. (Неповороткий, незграбний)

Вчитель, мов грозова хмара. (Сердитий)

Дівчина, як лебідка. (Тендітна)

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах переказують оповідання В.Кави „Добраніч, мамочко!“

IV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні ми продовжимо знайомитись з творчістю українського письменника Василя Сухомлинського, прочитаємо його оповідання „Материне поле“.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці (тепер Кіровоградська область) в бідній селянській сім’ї. Тут минули його дитинство й юність.

Він 35 років працював у школі, був учителем і директором. Василь Олександрович – заслужений вчитель України. Для молодших школярів він написав 1500 мініатюр-казок. Не раз був нагороджений орденами і медалями за свою плідну працю. Прожив Василь Олександрович 52 роки.

2. Опрацювання оповідання В.Сухомлинського „Материне поле“

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте назву оповідання.  

— Спробуйте здогадатися, про воно.

2) Виразне читання оповідання вчителем

Материне поле

У матері було два сини – старший і молодший. Коли поженилися, наділила мати кожного з них нивою. Були ці ниви поруч. Сталося так, що старшому синові дісталася нива на крок ширша, ніж молодшому.

Затаїв молодший син образу, бо на три мішки менше пшениці збирав щороку, ніж старший.

З кожним роком образа все глибшала, аж поки не переросла в ненависть. Зненавиділи брати один одного. Стали уникати зустрічей. Коли старший  працював на ниві, молодший не показувався в полі. Коли молодший був на ниві, старший сидів дома.

А мати жила далеко, за лісом. У неї була там своя нива, на якій вона працювала, коли здужала. Через людей чула, що її сини ненавидять один одного. Кілька разів приїздила їх мирити, але нічого не виходило. Не хотів і слухати старший син, щоб півкроку поля віддати молодшому.

Та ось одного спекотного літнього дня, напередодні жнив, дійшла до синів звістка: прилетіла з чужого далекого краю чорна сарана, сіла на материну ниву й поїла хліб дощенту.

Приходить старший син до молодшого та й каже:

— Ти чув, брате, про материне горе?

— Чув, - відповідає молодший син.

— Що ж ти думаєш робити?

— Миритися нам треба, ось що, - каже молодший син.

— Так я потому й прийшов до тебе, - радісно мовить старший брат. – Коли на материному полі горе – треба забути нам про сварку й закопати в землю ненависть.

Пішли брати в поле, стали на межі, викопали яму й поховали в ній ненависть. А тоді й подумали:

— І для чого нам ця межа? Хай поле наше буде спільне. А зібраною пшеницею ділитимемося!

Так і зробили брати: перекопали межу. Скосили пшеницю, обмолотили, поділили на троє. По одній третині залишили собі, а одну матері відвезли.

Бо коли на материному  полі горе – треба забути про суперечки, образи, ненависть.

— Чи сподобалось вам оповідання?

3) Словникова робота

— Прочитайте слова буксиром за вчителем, правильно наголошуючи.

Материне   наділила

затаїв   глибшала

зненавиділи  уникати

здужала  приїздила

напередодні  звістка

сарана   дощенту

потому  ділитимемось

Довідкове бюро

Наділити – виділяти комусь частину чого-небудь для користування.

Крок – міра довжини, відстань (приблизно 70—75 см) між стопами ніг. 

Здужати – бути спроможним, могти щось робити, бути здоровим.

Сарана – комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства; 

Дощенту – повністю все, все без залишку.

4) Читання оповідання учнями „ланцюжком“.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Яка нива дісталась кожному синові?

— Чому молодший син затаїв образу на старшого?

— Доведіть словами з тексту, що брати зненавиділи одне одного.

— Як на це реагувала їх мама?

— Що сталось одного спекотного літнього дня?

— Як вчинили брати?

— Що тебе схвилювало у творі?

— Чому ти радів?

— Знайди абзац зі словами: зробили, перекопали, скосили, обмолотили, поділили, залишили, відвезли.

— Чи помітив ти, яке слово повторюється в тексті багато разів?

VI. Підведення підсумку уроку

— Яке оповідання ми читали на сьогоднішньому уроці?

— Який висновок для себе ви зробили?

VII. Домашнє завдання

Переказувати оповідання. Намалювати до оповідання малюнок.