Розробка уроку з літературного читання для 3 класу на тему: " Твори сучасної дитячої зарубіжної літератури (на вибір)".
Складається з конспекту уроку (опрацювання уривку твору А.Ліндгрен „Пеппі Довгапанчоха“) та презентації до уроку.
Автор розробки уроку з літературного читання
вчитель початкових класів
закладу „Загальнооосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ВМР“
Красна Оксана Ярославівна
спеціаліст вищої категорії
Тема: Твори сучасної дитячої зарубіжної літератури (на вибір)
Мета: продовжити ознайомлювати учнів із творчістю швецької письменниці Астрід Ліндгрен; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, аналізувати; розвивати здатність співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.
Обладнання: роздатковий матеріал, презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Сторож на баштані кріт
Якось зготував обід.
Лиш зачувши про обід,
До крота примчався кіт
Кіт і кріт посмакували,
Кіт і кріт порозмовляли,
Трішки кіт і кріт поспали...
Лихо! Кавуни покрали!
2. Вправа „Читай мовчки, рахуй вголос“
— Прочитайте текст мовчки, одночасно рахуючи вголос від 1до 30. Після перекажіть текст.
Настав вечір, а брати все їдять та їдять шоколадну дорогу, аж поки залишився тільки маленький клаптик. Не стало ні шоколаду, ні дороги.
— Що ж то робити? На щастя, стрівся їм селянин, що вертався на возі з поля.
— Я одвезу вас додому, - мовив він.
І привіз їх у Барлетту, аж під самісіньку їхню хату. Злізли брати, дивляться, а віз увесь із печива. Не довго думаючи, взялися вони до воза, і за хвилину не лишилось ні коліс, ані воза.
Нікому в Барлетті, ще зроду так не щастило, як тим братам, і навряд чи колись пощастить.
3. Гра „Що б ти зробив, якби…“
На кухні з крану полився апельсиновий сік;
із хмари, замість дощу, почали падати родзинки;
люди вигадали таблетки від сну.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують оповідання В.Сухомлинського „Материне поле“.
Гра «В художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки до оповідання.
IV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Сьогодні ми продовжимо знайомитись з творчістю швецької письменниці Астрід Ліндгрен, прочитаємо уривок з її твору „Пеппі Довгапанчоха“.
V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
1. Бесіда
— Що ви пам’ятаєте про Астрід Ліндгрен?
— Які її твори ви знаєте?
— Які її твори ви читали?
2. Опрацювання уривку твору А.Ліндгрен „Пеппі Довгапанчоха“
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву твору.
— Спробуйте здогадатися, про він.
2) Виразне читання уривку вчителем
На околиці малесенького містечка є старий, занедбаний садок, у садку стоїть старий будиночок, а в ньому мешкає Пеппі Довгапанчоха. Їй дев'ять років, і мешкає вона там сама-самісінька. Нема в неї ні мами, ні тата. І добре, що нема, бо ніхто їй не загадує йти спати саме тоді, коли вона найдужче розгуляється, і ніхто не силує пити риб'ячий жир, коли хочеться з'їсти цукерок.
Колись у Пеппі був тато, і вона його страх як любила, і мама, звичайно, теж була, але так давно, що Пеппі не пам'ятає її. Мама померла ще тоді, як Пеппі була маленька, лежала в колисці й так верещала, що ніхто не міг витримати того вереску. Пеппі гадає, що її мама тепер на небі й дивиться на свою доню крізь дірочку. Тому вона часто махає мамі рукою і каже:
— Не бійтеся! Я не пропаду!
Тата свого Пеппі ще не забула. Він був капітаном і плавав по широкому морю. Пеппі також плавала з ним, аж поки одного разу під час бурі велика хвиля забрала його з палуби, і він зник. Але Пеппі була впевнена, що колись він повернеться. Вона не вірила, що тато втонув. Вона вважала, що він поплив на острів, де живе повно негрів, став їхнім королем і тепер ходить собі серед них із золотою короною на голові.
— Моя мама – ангел, а мій тато – негритянський король! Не всі діти мають таких гарних батьків,- любила похвалитися Пеппі. - А тільки-но мій тато збудує корабель, він припливе по мене, і я стану негритянською королівною. Гей-гоп, ото буде життя!
Тато купив цей будиночок у садку дуже давно. Він хотів оселитися тут із Пеппі, коли вже постаріється й не зможе більше плавати. Та сталося лихо, його забрала хвиля, і, дочекатись, поки він повернеться, Пеппі подалася просто додому, до вілли «Хованка».
Так звався цей будинок у садку. Він чекав на Пеппі - прибраний, умебльований.
Одного теплого літнього вечора Пеппі попрощалася з матросами на татовому кораблі. З корабля вона взяла тільки мавпеня що звалося паном Нільсоном - його Пеппі подарував тато,- і велику торбу, повну золотих монет.
Поряд із віллою «Хованка» був інший садок та інший будинок. Там жили тато, мама і двоє гарненьких дітей - хлопчик і дівчинка. Хлопчика звали Томмі, а дівчинку - Аніка. Обоє вони були дуже чемні, гарно виховані й слухняні.
3) Словникова робота
— Прочитайте слова буксиром за вчителем, правильно наголошуючи.
Занедбаний розгуляється
верещала вереску
втонув негритянський
королівною оселитися
постаріється умебльований
мавпеня Аніка
Довідкове бюро
Вілла – розкішна дача за містом або будинок-особняк, звичайно із садом навколо.
Занедбаний – неохайний, занехаяний.
Розгулятися – поринути в нестримні веселощі.
Загадувати – давати завдання, наказ, розпорядження, закликати до чого-небудь.
Силувати – змушувати когось виконувати, робити що-небудь.
4) Читання оповідання учнями „ланцюжком“.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Хто така Пеппі Довгананчоха?
— Чому вона мешкає без батьків?
— Де, як вважає Пеппі, знаходиться її мама?
— Що трапилось з татом Пеппі?
— Як Пеппі отримала цей будиночок у саду?
— Що взяла Пеппі з собою з корабля?
— Хто жив по-сусідству з віллою „Хованка“?
6) Робота в групах.
Складіть продовження твору.
7) Гра «Хвиля».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.
VI. Підведення підсумку уроку
— Який твір ми читали на сьогоднішньому уроці?
— Що нового і цікавого ви дізналися?
— Чи хочете ви прочитати продовження?
VII. Домашнє завдання
Переказувати уривок. Намалювати до нього малюнок.