Конспект уроку з української літератури для 11-го класу на тему "Осип Турянський. «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності..."

Тема. Осип Турянський. «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти  і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника; допомогти усвідомити загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності твору; роль біологічних інстинктів і духовної волі для збереження життя й людської гідності; поглибити навички аналізу художніх образів, простежити на образах твору, як складні ситуації формують у них духовну волю до життя; проводити дослідження на основі тексту; розвивати вміння пізнавати і розуміти справжню цінність речей, явищ, почуттів; виховувати гуманізм, милосердя, почуття дружби та взаємодопомоги; неприйняття будь-якого насильства.

Тип уроку: урок-дослідження, спроба пошуку істини.

Обладнання: запис канонади, портрет Осипа Турянського, презентація, текст твору«Поза межами болю», кадри з кінофільму, терези, роздатковий м матеріал (інфокартки, епізоди твору, психологічні картки)

Епіграф до уроку: «Для творчої праці замало самого таланту. Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати, захоплювати, піднімати людську душу». О. Турянський

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

 І. Вступне слово вчителя

 

Слово учителя

Доброго дня! Мене звати Герасименко Світлана Володимирівна, сьогодні я буду проводити у вас урок.

Беремо з собою арсенал думок і запас слів і – у бій.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Звучить канонада бою

 Опитування:

• Що ви відчули?

Ось так несподівано, як і звук канонади, що пролунав, вривається в людське життя війна…

Підведіться (встаньте) ті, чию родину торкнулась війна. Ваші родичі брали участь у військових подіях…

2. Асоціативний ряд

Назвіть асоціацію до слова «війна», назвали – сіли.

Складіть асоціативний ряд до слова війна - (жах, смерть, кров, нещастя, горе, розруха, розлука, сироти…) 

Війна – це жахлива сторінка у книзі людській пам’яті. Багато війн випало на долю людства.

3. Робота з ілюстрацією (малюнок з австрійської газети)

Зверніть увагу на екран. Який епізод з історії зображено?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Убивство 28 червня 1914 року ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, і його дружини герцогині Софії Гогенберг у Сараєво сербським гімназистом Гаврилою Принципом.

 

Що стало  приводом до Першої світової війни.

4. Бесіда

Що вам відомо про цю війну? Хто в ній брав участь?

Ця війна – одна з найкривавіших в історії людства. Велася між Троїстим, згодом Четверним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антантою (Росія, Англія, Франція).

У ході війни до Антанти приєдналися Італія, Румунія, США. Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер.

Що відомо про Україну у часи війни?

Уроки війни значна частина України перетворилася на райони запеклих бойових дій (Галичина, Закарпаття, Буковина, Поділля, Волинь). Територія кілька разів переходила із рук у руки. Це призвело до значних жертв серед мирного населення.

Багато українців брало участь у цій війні.

5. Оголошення теми

Одним із них був письменник, перекладач, літературний критик, педагог, доктор філософії Осип Турянський, із творчістю якого ми сьогодні познайомимось .

Отже, прочитаймо тему.

6. Формулювання завдань уроку.

Виходячи із теми, визначимо завдання, які стоять перед нами (дізнатись про письменника, ознайомитись з твором, з’ясувати історичну основу, як у творі відображені загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності, показано біологічні інстинкти й і духовну волю до життя, втілено ідею перемоги духа над матерією).

Сьогодні ви будете працювати з інфокартками (показати), наприкінці уроку оцінити свої роботу за допомогою картки самооцінювання (показати).

 

ІV. Сприймання нового матеріалу

1. Робота з епіграфом

Епіграфом до нашого уроку будуть слова О. Турянського: «Для творчої праці замало самого таланту. Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати, захоплювати, піднімати людську душу».

Що ж було щастям і що було пеклом для О. Турянського?

2. Робота з матеріалом з Вікіпедії

Через 2 хвилини висловіть свої припущення, опрацювавши статтю з Вікіпедії — вільної енциклопедії. https://uk.wikipedia.org/wiki/Турянський_Осип_Васильович

Виділити в тексті

І варіант - Що  було щастям?

ІІ варіант - Що було пеклом?

Біографія

Народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядів (нині Радехівський район Львівської області) у родині тесляра. Був найстаршим серед 8 дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії. Матеріальне становище сім'ї було важким, тому Осип заробляв гроші репетиторством і навчався. Потім 1907 року закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію. Здобув науковий ступінь доктора філософії. Працював учителем середніх шкіл Галичини.

У літературі дебютував 1908 року новелами "Курка", "Ей, коб були мене вчили", "Де сонце?" в альманасі віденської «Січі».

З 1910 року викладав українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії. Того ж року одружився з дочкою депутата Віденського парламенту - Стефанією. Згодом в них народився син Мирослав, який став чемпіоном з шахів у Львові, а з 50-х років ХХ ст. належав до шахових майстрів США.

Восени 1914 року був мобілізований в австрійську армію й відправлений на сербсько-австрійський фронт. У 1915 році потрапив до сербського полону. Перебував у таборі для інтернованих на італійському острові Ельба.

Пережите в сербському полоні відтворив у повісті-поемі «Поза межами болю» (1917). Цей твір, написаний у стилі експресіонізму, став видатним явищем української модерної літератури.

Після повернення з Італії до Австрії викладав право у Віденському університеті, потім працював у Галичині, займався видавничою та педагогічною діяльністю.

У 1922 письменник завершує роботу над памфлетом "Дума пралісу"

У 1923 році Осип Турянський повернувся додому і працював директором Яворівської, Дрогобицької, Рогатинської гімназій, де викладав німецьку, французьку, латинську мови.

У цей час перекладає вірші Шандора Петефі, Ґенріга Гейне, Вільяма Шекспіра.

Підірване сербським полоном здоров'я швидко тануло, і 28 березня 1933 року у Львові письменник помер. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Тільки через п'ятдесят років його ім'я та літературна праця були гідно пошановані.

 

І варіант Найвищі небесні вершини людського щастя Захистив докторську дисертацію. Здобув науковий ступінь доктора філософії. Працював учителем середніх шкіл Галичини, викладав українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії. Того ж року одружився з дочкою депутата Віденського парламенту - Стефанією. Згодом в них народився син Мирослав. Саме дружині й сину присвячує свій твір «Поза межами болю».

ІІ варіант Найглибше пекло бутя Восени 1914 року був мобілізований в австрійську армію й відправлений на сербсько-австрійський фронт. У 1915 році потрапив до сербського полону. Перебував у таборі для інтернованих на італійському острові Ельба.

 

3. Історична основа твору

Будучи свідком жахливих подій під час перебування в полоні,  Осип Турянський майстерно розкрив внутрішній стан героїв у межових ситуаціях вибору, що постає перед кожним із них. Не розказати про це О.Турянський не міг. Він вважав це зрадою по відношенню до загиблих товаришів. У передмові до твору він напише (увага на екран):

Прочитай, виразно, будь ласка, ____________________

(Звучить монолог Оглядівського, саме від його імені ведеться оповідь) перегляд відео

https://www.youtube.com/watch?time_continue=37&v=c_WT-0VGMMw

4. Умовність зображення

Конкретний історичний епізод Першої світової війни  автор використав для художнього узагальнення, для створення іншої художньої реальності.

Відшукайте слова/словосполучення  в тексті, які підкреслюють, що події відбуваються мовби поза простором і часом. тому що порушуються проблеми вічні й загальнолюдські.

 Поза межі людського болю — у країну божевілля і смерті. Поміж небом і землею

5. Дослідження людської душі , мотиву боротьби між духом і тілом з опорою на зміст твору

 

Саме на межі землі і неба, життя і смерті розкриваються характери людей, люди показують своє єство. Так відбулося і у творі. Що ж це були за люди? Назвіть полонених героїв (7).

Оглядівський - українець

Добровський - українець

Пшилуський - поляк

Сабо - угорець

Штранцінгер - австрієць

Бояні - серб

Ніколич  - серб

 

Усі вони мають спільних ворогів. Назвіть їх: голод , холод, найтяжчий ворог – безнадійність. Але кожен по-різному виносить ці випробування.

Внутр. стан героїв автор передав за допомогою худ. засобів, елементів поетичного синтаксису.

Все це визначає жанр твору – поема у прозі. Прочитаймо визначення

Теорія літератури

Поема в прозі (повість-поема) — ліро-епічний твір, у якому наявний розгорнутий динамічний, напружений сюжет, використовуються ліричні та епічні засоби у відображенні дійсності, розкривається внутрішній стан героїв, паралельно з образами, що входять у розвиток сюжету, є образ ліричного героя; написаний у прозі.

 

Спробуймо поринути у мікрокосмос героїв. Уявімо нашу аудиторію психологічним центром. Кого ви будете досліджувати, дізнайтеся за допомогою QR коду, розташованого у вашій інфокартці. Об’єднайтеся в групи за прізвищами героїв та створіть психологічну картку персонажів за опорними словами. Не забудьте взяти із собою інфокартку. Для роботи у вас є уривки з тексту. Після 4х хвилин один із членів групи  представляє результати роботи.

Інші ж групи у цей час уважно слухають, за потребою коментують, доповнюють відповіді і зазначають у своїх інфокартках ключові слова відповідно до кожного образах?

Психологічна картка  ________________________

Чи відомо щось про життя до війни?

Які спогади-символи повсякчас постають у його уяві?

Які риси характеру виявляє? У яких епізодах? Які думки висловлює (За можливістю прочитайте).

 

На представлення дається 1 хвилина. Деякі учні попрацюють з індивідуальними картками (роздати).

Індивідуальна робота: У яких творах зарубіжної/української літератури порушено проблемо любові до життя, зображено боротьбу людини і стихії? Оформіть відповідь у вигляді міні-твору (5 – 7 речень).

Індивідуальне завдання «Які істини відкрили для вас герої твору?» Оформіть відповідь у вигляді міні-твору (5 – 7 речень).

 

Сабо – активний песиміст, виразник грубої інстинктивної волі до життя. Він бачить право сильнішого над слабшим і вдається до первісного закону боротьби за існування. Він усвідомлює всю дикість своєї натури: « Ти (гроші –авт)  - це бідний, нужденний пес Сабо, злий і глупий, з тебе негідний, безчесний обірванець, не ліпший за тих, яких ти кинув на смерть». Навіть у смерті він всіх проклинає: «Всі прокляті».

Сабо: «Самотня людина ніколи не може бути щаслива». «Ти(гроші),безцінний, нужденний шматок паперу.»

Сабо відповів зі спокійною жорстокістю:

• Незабаром найдеться між нами не один труп, менше, або більше… Одначе треба, щоб це сталося вже скоріш…
• Як ти це міркуєш?.. – шепнув Ніколич і з жахом подався назад.
• Віддирання шматків одежі безцільне. Сентименталість – смерть. Тверезо думати! Сяк чи так , один із нас найскоріше згине…»

Сабо відвернув самогубство Бояні.

Що ж живить Сабо,завдяки чому так довго тримається, але все ж гине?(Інстинктивна воля до життя)

 

Що могло врятувати героїв від смерті? (вогонь)

Чому для них вогонь був спасінням? (Найперше – це нагрітися; можливо, хтось уночі побачить вогонь. Усі герої починають стрибати, танцювати

 

Саме він пропонує стрибати біля вогню. Перегляньте епізод із однойменного фільму 1989р  Режисера Ярослава Лупія ) та скажіть, що Що об’єднує всіх людей у критичний момент? Страх смерті.

А чи може людина керувати своїм внутрішнім станом, вчинками в пориві страху?

Танець життя і смерті «Серед виру танцю, крику, почувань  тяжко розібрати, де кінчився розум, а починалось божевілля.» У чому воно виражалося? (думки про самогубство, людоїдство) інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?

 

Індивідуальна робота: У яких твори зарубіжної/української літературі порушено проблемо любові до життя, зображено боротьбу людини і стихії? Оформіть відповідь у вигляді міні-твору (5 – 7 речень).

У яких творах ця проблема?

(Джек Лондон «Жага до життя», Хемінгуей «Старий і море» (один на один зі стихією)

 

2.  Ніколич

Ніколич – м’який, лагідний; «Життя таке гарне!». Хоче жити не для себе – для родичів і науки. Це він змушує здригнутися товаришів перед людоїдством, він підтримує побратимів у останні хвилини. «Хай згину, а людського тіла не буду їсти, й ніхто з вас не їстиме» наче промінь світла прошиб темні метри душі; як усе діється, коли дух переміг тіло  Ніколич жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті,

- бачить у житті світлі моменти

-Що підтримує так довго?(Любов до життя, рідних)

-Серб Ніколич говорить: «Ось тут між нами заступлені народи, котрі себе ненавидять і поборюють. А проте ми, їх сини, почуваємо себе тут, наче брати. Ми тут уже здійснили ідеал братньої прихильності і любові.

(Безглуздість війни. Прості люди не відчувають ненависті, ворожості, причиною війни є амбіції, непорозуміння верхівки)

 

3.Бояні - фізично найслабший

Опановує лише одна думка: блискавична смерть. Попросив передати якісь гарні слова його мамі й заспокоїти її, що помер він у теплій хаті на м’якій постелі

«смертельно вичерпаний». Перший, хто впав у «танці смерті». Остання думка про матір: « І у сні не чув болі, не видів смерті, лише усміхався радісно, бо його лице чуло биття серця в теплій материній груді».

Добровський про смерть товариша: « Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дужчий міг жити».

Ось тут вперше лунає думка про те, що світ людський мало чим відрізняється від світу тваринного.

 

4. Пшилуський – «польський шляхтич», якого зрадила дружина. Ця зрада спочатку дає йому сили у таці смерті («… я її копаю… копаю…», а потім убиває його: «Я все їй прощаю перед смертю, її злочину проти дітей не можу простити ( цілувалася з коханцем при дітях. Авт..)...Сейчас застрілю її як…».

Поляк Пшилуський не виявляє прагнення вижити, бо він зраджений дружиною. Йому нікуди повертатися, бо сім’я зруйнована. У своїх мареннях Пшилуський бачить, як син відштовхує від матері її коханця. І у стані марення Пшилуський умовно вбиває свою дружину і її коханця.

Вчитель. До кого звернені останні слова героя? (зачитати і прокоментувати)

Що чи хто убив у Пшилуського волю до життя?(Зрада дружини,утратив ціль життя)

- Що жахає у його смерті? Чому так?(Так і не відпустив минуле, не пробачив)

 

5. Добровський – у минулому організатор балів оптимістичний песиміст, сильна, горда, чесна людина. Скептик, Фізично найдужчий, а тому має силу іронізувати над товаришами, в той же час підтримуючи їх. Це він «влаштовує» бал під час «танцю смерті» (зачитати уривок), підтримує Оглядівського, коли той під час марення бачить у дерев’яному корчі дружину і сина.

 

Добровський: «Тяжко конати серед грому гармат. серед голоду й холоду, а ще тяжче жити серед нікчемності й хамства сучасних людей».

 

Ненавидіть війну: «Хотів би я розбити скам’яніле небо і скинути всіх богів у цю безодню. Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце пекло мук, у якому люди караються! Хай би вони самі відчули і пізнали бездонну глибінь людського страждання! Тоді боги стали б людьми, а люди братами

 

Іронізує, має організаторські здібності, гордий, не показує свого безсилля, загинув від пострілу своєї ж рушниці.

Добровський обізвався до Штранцінгера: Ми з тобою останемось. Добровський на дав спалити скрипку Штранцінгера.

 Він один помирає при свідомості:» Не чую вже охоти ні сили до нічого…».

Вчитель. Чому у найсильнішого Добровського зникає воля до життя?

 «Не чую вже охоти ні сили  до чого…Моя душа все плаче за втраченою вірою в женщину і в людину»)

Саме в уста Добровського автор вкладає одну з провідних думок твору  (відео): «Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небуть ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть.»)

 

Герой, який помирає останнім

 

5. Штранцінгер –

«Я – австрієць. У минулому – скрипаль. Доля розпорядилася так, що потрапив до полону. Куля забрала в мене очі. Як і інші, я хотів жити і при першій можливості я тікав з товаришами. Я вдячний їм, що вони не залишили, вони мене тягнули за собою, як їм не було важко. Ми всі стояли перед вибором: хто перший. Вогнище догорало, я не бачив, але відчував погляди на собі, на скрипці. Кожен хотів жити, ніхто не хотів помирати. По-перше, ноги мене не слухали, ледве рухався, чотири кроки вперед, чотири назад. Мені було жаль, я змушений був розлучитися зі скрипкою, підтримати вогнище, хоч це була моя остання втіха, останній акорд не лише струни, але й  життя.

Я не вірю, що люди є добрими і злими: вони є тільки нещасливі і щасливі.»

Учитель. Чому сліпий скрипаль вважає, що не має злих і добрих людей? Чи можна ототожнити поняття «добро» і «зло» з поняттями «щастя» і «нещастя»?

(Штранцінгер вважає, що добра людина повинна завжди бути щасливою і на його шляху зустрічалися більше добрих людей).

 «живий пам’ятник своєму власному минулому» (С. Пінчук). Його сила – сонце, яке він бачить своїми сліпими очима, і скрипка – голос його серця.. Він мав би померти раніше від інших через свою недугу, та, проте, тримається довго: «Є сонце в житті» - це віра у творчі сили життя: « Вони чули, що з темних ям його очей пливе щось таємне, могутнє. Якась невмируща сила людської душі». «Люди не є злі.. не є добрі. Люди тільки нещасливі і - щасливі» (Штранцінгер).

 

Що допомагає так довго триматися цьому фізично виснаженому чоловікові, що має ще й недугу-сліпоту?(Його сила- сонце,яке він бачить своїми сліпими очима, і скрипка- голос його серця)

 

Штранцінгер проголошує:

-Є сонце в житті!

І потім…відгоміння в серцях помираючих:

-Штранцінгер, покажи нам сонце!

Отже,сонце виступає символом життя.

-Останнім акордом, «піснею життя» стала гра Штранцінгера на скрипці. Символічною є пісня Штранцінгера-‘’пісня вічності‘’, через яку передано ідею великої сили мистецтва, ідею вищості духовного над матеріальним.

-А в якому ще творі проголошено вищість духовного над матеріальним?

-У ‘’Лісовій пісні‘’ Лесі Українки

 

6. Оглядівський   (зверніть увагу на прізвище) село, оглядає – спостерігає, один із псевдонімів

У творі Оглядівський уособлює самого автора. Оповідь від першої особи. Тому спробуйте представити психол. Портрет від 1 особи.

Через нього іде авторське осмислення життя і смерті.

Дуже голодний Оглядівський, знайшовши в кишені шматок цукру,розділив його на всіх (зачитують уривок,

Апофеозом гуманізму є намагання Оглядівського зігріти задубілі від холоду пальці скрипаля Штранцінгера.

(Оглядівський живе спогадами про сім’ю,

Оглядівський: спокійний, врівноважений, глибоко сприймає горе товаришів, слабкий фізично, вижив.

 

Чому виживає саме Оглядівський? Що є рушійною силою його волі до життя?(Його веде надія-образи сина і дружини; прагнення їх захистити,віра в перемогу добра)

-

Виживає, бо веде його надія – образи дружини і сина. Герой іде до них крізь страшні випробування. Необхідність їх захистити – провідна рушійна сила його волі до життя.

 

Саме дружині й сину присвячено твір

 

 

6. Зверніть увагу на ці терези. Вони уособлюють вагання, які поставали перед кожним із героїв. Але врешті-решт що переважає в кожному з героїв?

Опинившись у неймовірно трагічних ситуаціях, люди не втратили найголовнішого  - гуманізму, любові до життя, дух переміг тіло матерію!

(Люди різних національностей однаково ненавидять війну, насилля, виявляють співчуття, розуміння, підтримку. Отже, поема просякнута гуманістичним , життєствердним пафосом, який має загальнолюдський, всеохопний характер)

 

Висновок. Художніми образами своїх героїв О. Турянський утверджує ідею безглуздості імперіалістичної війни, в якій немає народу-переможця, бо всі народи переможені, потоптані, всі потрапили у жорстоке мливо війни.

 

Визначте ідею твору.  (Засудження війни; возвеличення духовного вдосконалення людини) – записи в зошити

 

 

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

 

1. Як би ви вчинили в подібній ситуації?
2. Зачитують два учні індивідуальне завдання «Які істини відкрили для вас герої твору?»

 Людина живе доки є надія.

 Сім'я – опора, джерело енергії,сили.

 У слабкому тілі може бути сильний дух.

 Треба вміти прщати.

 За будь-яких обставин людина має залишатись людиною.

 Гроші-папір, є речі набагато цінніші.

 Життя –найбільша цінність.

 Сила мистецтва-безмежна.

2.А зараз перегляньте уривок із пісні гурту  Тартак «Жити». Чи пов’язана ця пісня із твором? https://www.youtube.com/watch?v=sDHGGB1NReU

 

Не зважаючи на весь трагізм, твір є життєствердним, ніколи не потрібно втрачати любов до життя, віру в себе, силу духу, надію.

3. Самооцінювання

Оцініть свої роботу під час уроку на картці

Прізвище та ім’я	Знання змісту твору (0-3)	Актив-ність під час роботи в групі (0-3)	Аргумен-тованість відповідей (0-3)	Актив-ність упродовж уроку (0-3)	Загальна оцінка

 

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати все за один урок неможливо, тому кожен отримує д/з, зашифроване у QR – коді.

Пригадайте відомі вам твори про Першу світову війну, виконайте порівняльний аналіз із повістю О. Турянського.

Поясніть  роль пейзажу у творі (на прикладах).
Поясніть роль тропів у творі (на прикладах).

Поясніть роль синтаксичних фігур (на прикладах).

Сформулюйте  проблеми, які порушує у творі Осип Турянський.

Поясніть назву твору.

Визначте стиль повісті-поеми.  Обґрунтуйте свою думку.

 

Додатково (за бажанням) можете поміркувати на будь-яку з поданих тем:

1. Людяність чи гроші?
2. Мистецтво-це очі людської душі.
3. Хто мої духовні провідники?
4. Як вижити за екстремальних обставин?
5. Чи впливає стан сімейних стосунків на долю людини?
6. Що значить бути людиною?
7. Чи є місце мистецтву в екстремальних ситуаціях людського життя?
8. Залежити від грошей-обманювати свою душу.
9. Моральні цінності сучасної людини.
10. Чи життєздатна дружба представників різних народів перед випробуваннями долі?
11. Війна-злочин проти людства.

Свої думки оформіть у вигляді есе

 

VІІІ. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

Завершити наш урок я хочу словами Осипа Турянського: «Коли наша боротьба за волю така важка і кривава, то не падаймо ні на хвилю в темряву розпуки, бо

Через сльози і терпіння

Шлях веде до просвітління:

Хто боровся, скутий тьмою,

Тому сонце — мрія мрій. (подарувати сонечки/смайлики)

 

 

 

Додатки

Інфокартка уроку української літератури

Дата__________

Учня/учениці  11     класу ______________________________________________________________

Тема: «Осип Турянський. «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти  і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією»

Епіграф до уроку:

«Для творчої праці замало самого таланту. Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати, захоплювати, піднімати людську душу». Осип Турянський.

 

Біографія Осипа Турянського (матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. https://uk.wikipedia.org/wiki/Турянський_Осип_Васильович)

Народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядів (нині Радехівський район Львівської області) у родині тесляра. Був найстаршим серед 8 дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії. Матеріальне становище сім'ї було важким, тому Осип заробляв гроші репетиторством і навчався. Потім 1907 року закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію. Здобув науковий ступінь доктора філософії. Працював учителем середніх шкіл Галичини. У літературі дебютував 1908 року новелами "Курка", "Ей, коб були мене вчили", "Де сонце?" в альманасі віденської «Січі». З 1910 року викладав українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії. Того ж року одружився з дочкою депутата Віденського парламенту - Стефанією. Згодом в них народився син Мирослав, який став чемпіоном з шахів у Львові, а з 50-х років ХХ ст. належав до шахових майстрів США.

Восени 1914 року був мобілізований в австрійську армію й відправлений на сербсько-австрійський фронт. У 1915 році потрапив до сербського полону. Перебував у таборі для інтернованих на італійському острові Ельба. Пережите в сербському полоні відтворив у повісті-поемі «Поза межами болю» (1917). Цей твір, написаний у стилі експресіонізму, став видатним явищем української модерної літератури.

Після повернення з Італії до Австрії викладав право у Віденському університеті, потім працював у Галичині, займався видавничою та педагогічною діяльністю. У 1922 письменник завершує роботу над памфлетом "Дума пралісу" У 1923 році Осип Турянський повернувся додому і працював директором Яворівської, Дрогобицької, Рогатинської гімназій, де викладав німецьку, французьку, латинську мови. У цей час перекладає вірші Шандора Петефі, Ґенріга Гейне, Вільяма Шекспіра.

Підірване сербським полоном здоров'я швидко тануло, і 28 березня 1933 року у Львові письменник помер. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Тільки через п'ятдесят років його ім'я та літературна праця були гідно пошановані.

 

Умовність зображення

Конкретний історичний епізод Першої світової війни  автор використав для художнього узагальнення, для створення іншої художньої реальності. Це підкреслюють такі слова й словосполучення____________________________

Герої твору

1

2

3

4

5

6

7

 

Жанр твору «Поза межами болю» - поема у прозі

Теорія літератури

Поема в прозі (повість-поема) — ліро-епічний твір, у якому наявний розгорнутий динамічний, напружений сюжет, використовуються ліричні та епічні засоби у відображенні дійсності, розкривається внутрішній стан героїв, паралельно з образами, що входять у розвиток сюжету, є образ ліричного героя; написаний у прозі.

Що об’єднує героїв твору?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Осип Турянський свої філософські думки про перемогу життя над смертю вклав в уста Добровського: «Коли у тьмі і хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть».

 

Визначте ідею твору: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Які істини відкрили для вас герої твору?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Домашнє завдання:

 

Додатково (за бажанням)

можете поміркувати на будь-яку з поданих тем:

12. Людяність чи гроші?
13. Мистецтво-це очі людської душі.
14. Хто мої духовні провідники?
15. Як вижити за екстремальних обставин?
16. Чи впливає стан сімейних стосунків на долю людини?
17. Що значить бути людиною?
18. Чи є місце мистецтву в екстремальних ситуаціях людського життя?
19. Залежити від грошей-обманювати свою душу.
20. Моральні цінності сучасної людини.
21. Чи життєздатна дружба представників різних народів перед випробуваннями долі?
22. Війна-злочин проти людства.

Свої думки оформіть у вигляді есе.

«Коли наша боротьба за волю така важка і кривава,

то не падаймо ні на хвилю в темряву розпуки, бо

Через сльози і терпіння

Шлях веде до просвітління:

Хто боровся, скутий тьмою,

Тому сонце — мрія мрій».

(Осип Турянський)

 

 

 

 

 

 

Психологічна картка  __________________________

Чи відомо щось про його життя до війни?_________________________________

 

Які спогади-символи повсякчас постають у його уяві?__________________________________

 

Які риси характеру виявляє? У яких епізодах? Які думки висловлює?  (за можливістю прочитайте) ____________________

_______________________________________

_______________________________________

 

 

Індивідуальне завдання № 1

У яких творах зарубіжної/української літератури порушено проблемо любові до життя, зображено боротьбу людини і стихії? Оформіть відповідь у вигляді міні-твору (5 – 7 речень).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання № 2

Які істини відкрили для вас герої твору? Оформіть відповідь у вигляді міні-твору (5 – 7 речень).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання № 3

Які істини відкрили для вас герої твору? Оформіть відповідь у вигляді міні-твору (5 – 7 речень).